Відкрити головне меню

Пристрілка вогнепальної зброї — налаштування прицільних пристроїв зброї з метою суміщення траєкторії польоту кулі з прицільною лінією що може не збігатися в залежності від виду боєприпасу, та допустимих неточностей під час нарізання та виготовлення ствола та деталей механізму вогнепальної зброї.

Зміст

Загальний описРедагувати

Пристрілка вогнепальної зброї здійснюється або безпосередньо на місці виготовлення, чи самим стрільцем. Занадто велике розсіювання яке не вдається усунути пристрілюванням, може свідчити про несправність механізму. Таку зброю відправляють на ремонт.

В залежності від енергетики боєприпасу що використовується в стрілецькій зброї вона може комплектуватися регульованими і нерегульованими прицільними пристроями. Не регульованими прицільними пристроями комплектуються одиниці стрілецької зброї, що мають малу дальність дії: п'ятдесят-двісті метрів (пістолети, пістолети-кулемети). Як виняток, у старих зразках пістолетів можна побачити цілики з поправкою на дальність. Зразки одиниць вогнепальної зброї, що використовують проміжні і гвинтівкові набої, використовують регульовані прицільні пристрої, котрі регулюються по вертикалі і горизонталі (в M1 Garand — регульований діоптр, чи як в Автомат Калашникова — регульована мушка.

Для пристрілки зброї можуть використовувати спеціальні пристрої,— наприклад, як мушковід для автомата Калашникова, СВТ-40. Яким випресовується штифт в право чи ліво, таким чином зміщається мушка по горизонталі, та підкручується мушка вниз вверх, мушка регулюється по вертикалі (в польових умовах коли немає мушковода використовують молоток і круглогубці). В гвинтівці М1 Grand регулювати діоптир набагато простіше все здійснюється в ручну без спеціальних пристроїв.

Пристрілка автомата Калашникова здійснюється в безвітряну погоду або в закритому тирі, по білому щиті висотою 1 м шириною 0,5 м з розташованим уньому чорним прямокутником висотою 35 ширино 25. Точкою прицілювання служить середину нижнього краю чорного прямокутника. Пристрілка автоматичним вогнем здійснюється 8 набоями, в 2-3 черги, одиночними — 4 набої. Між розміщеними на мішені пробоїнами за спеціальною методологією встановлюється відносний центр у який спрямовується мушка. При переміщенні мушки вбік в АКМ чи АКМС на 1 мм, середня точка влучення при стрільбі на 100 м з автомата зміщується на 35 см, а один повний оберт мушки переміщує середню точку влучення по висоті при стрільбі на 100 м з автомата на 27 см. Стандартна пристрілка автомата Калашникова здіснюється на відстань 100 метрів.

Пристрілка оптикиРедагувати

Для більш точної пристрілки зброї використовують дані балістичних таблиць. У разі пристрілки зброї без даних таблиць стає неможливим використання балістичного калькулятора, балістичного коефіцієнту, в цьому разі рукоятку кутів прицілювання і рукоятку бокових поправок встановлюють на нуль, незалежно від відстані, вибраної для пристрілки зброї.

Існують різні системи кріплень оптичного прицілу на вогнепальну зброю за допомогою хомутів, кронштейну або ж кріплення для оптичного прицілу уже передбачено виробником зброї. При встановленні прицілу важливе значення має точне встановлення оптичної осі прицілу відносно каналу ствола та міцність кріплення прицілу до зброї . Після встановлення прицілу для точнішої пристрілки, зброю строго горизонтально не нахиляючи на боки  , для кращої пристрілки фіксують у пристрілочному станку. Після цього в процесі стрільби вносяться відповідні поправки в оптичний приціл, рукоятку якою вносять поправки в приціл в вертикальній площині називають: рукояткою кутів прицілювання, в горизонтальній площині рукояткою кутів бокових поправок. Рукоятку бокових поправок збивають на нуль, а кутів прицілювання на відповідне значення у балістичний таблиці. Шкали на рукоятках можуть бути проградуйовані в різних одиницях (одиниці зазначаються в інструкції по експлуатації прицілу) та переважно приціли проградуйовані в тисячних дистанції (Т.Д), одна Т.Д відповідає 10 см на кожні 100 метрів дистанції, тобто І.Д збільшується через кожні 100 м на 10 см.

При цьому слід враховувати що приціл знаходиться на кілька сантиметрів вище лінії каналу ствола тому в балістичних таблицях вказано заздалегідь висоту прицілу і відносно якої лінії: чи каналу ствола чи оптичного прицілу робились розрахунки траєкторії польоту кулі, так як куля летить не по прямій а по напів параболі на початкових відрізках траєкторії вона піднімається відносно лінії каналу ствола в гору а потім опускається, в балістичних таблицях і зазначається наскільки вона піднімається і опускається на різних відрізках дистанції і відносно чого лінії каналу ствола чи оптичного прицілу. Відрізок траєкторії польоту кулі, де куля піднімається і а потім опускається на розмір висоти оптичного прицілу над стволом називається дистанція прямого пострілому. На дистанції прямого пострілу (дистанція може змінюватись залежно від енергетики боєприпасу, форми, маси кулі, тощо.) вплив температури, попутного та зустрічного вітру настільки не значний що вплив цих метео умов не приймається до уваги , проте на більших відстанях їх вплив слід враховувати. Після пристрілки оптичний приціл не можна знімати, інакше доведеться заново пристрілювати зброю.

Коригуючий балістичний кофіцієнт на тиск та температуру, балістичний калькуляторРедагувати

У разі стрільби в метео умовах які сильно відрізняються від табличних, наприклад при температурі −20 градусів різниця з поданою в балістичній таблиці +15 градусів буде 35 градусів внаслідок щого траєкторія польоту кулі буде трохи відрізнятись від показників в балістичній таблиці для коригування її траєкторії застосовують коригуючий балістичний кофіцієнт.

 

t1-температура на дистанції пострілу

t2-температура розрахунку балістичних таблиць 15 градусів

P1-тиск разрахунку траєкторії для балістичних таблиць 760мм Hg (1013 mbar)

P2-тиск на дистанції пострілу

BC- табличний балістичний кофіцієнт

BCk-коригуючий балістичний кофіцієнт

Довідка: Точність зброї вимірюєтьсяв в кутовій мінуті = 2,91 см розльоту кулі на кожні 100м

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Пристрелка охотничьего ружья // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Блеер А. Н., Суслов Ф. П., Тышлер Д. А. Пристрелка оружия // Терминология спорта. Толковый словарь спортивных терминов. — Москва: Академия, 2001. — С. 464. — ISBN 978-5-7695-6859-6.

Інтернет-ресурсиРедагувати

ПосиланняРедагувати