Природні та юридичні права


Природні та юридичні права — це два типи прав.[1]

  • Природні права — це права, які не залежать від законів чи звичаїв будь-якої конкретної культури чи уряду, і тому є універсальними, фундаментальними й невідчужними (права) (вони не можуть бути скасовані людськими законами, хоча людина може втратити можливість користуватися ними через свої дії, наприклад, через порушення чужих прав).
  • Юридичні права — це права, які даровані людині даною правовою системою (вони можуть бути змінені, скасовані й обмежені людськими законами). Концепція позитивного права пов'язана з концепцією юридичних прав.

Природне право вперше з'явилося у давньогрецькій філософії[2] і згадувалося римським філософом Цицероном. Згодом воно згадувалося в Біблії[3], а потім було розвинене в Середньовіччі католицькими філософами, такими як Альберт Великий та його учень Тома Аквінський. В епоху Просвітництва концепція природних законів використовувалася для заперечення божественного права королів і стала альтернативним обґрунтуванням створення суспільного договору, позитивного права й уряду — а значить, і юридичних прав — у формі класичного республіканізму. І навпаки, концепція природних прав використовують інші для оскарження легітимності всіх подібних установ.

Ідея про права людини походять від теорій природних прав.[4] Ті, хто відкидає різницю між правами людини й природними правами, розглядають права людини як наступника, який залежить від природного права, природного богослов'я чи християнської теологічної доктрини.[4] Природні права, зокрема, вважаються непідвладними жодному уряду чи міжнародному органу. Загальна декларація прав людини ООН 1948 є важливим правовим документом, що закріпив одну з концепцій природних прав у міжнародному м'якому праві. Природні права зазвичай розглядалися як виключно негативні права, тоді як прав людини включають і позитивні права.[5] Навіть у концепції природних прав людини ці два терміни не можуть бути синонімами.

Примітки ред.

  1. Natural Rights | History of Western Civilization II. courses.lumenlearning.com. Процитовано 13 червня 2022.
  2. Online Library of Liberty. oll.libertyfund.org. Процитовано 13 червня 2022.
  3. https://en.wikisource.org/wiki/Bible_(King_James)/Romans#2:14
  4. а б Jones, Peter (1994). Rights (eng) . Palgrave Macmillan. с. 72, 74.
  5. Nickel, James (2021). Zalta, Edward N. (ред.). Human Rights. The Stanford Encyclopedia of Philosophy (вид. Fall 2021). Metaphysics Research Lab, Stanford University.