Принсіпі
При́нсіпі (порт. Principe) — вулканічний острів у Гвінейській затоці, біля західних берегів Африки, частина держави Сан-Томе і Принсіпі. Площа 128 км²; висота до 948 м. Складений головним чином базальтами. Головне місто — Санту-Антоніо.
Принсіпі | |
---|---|
pt/Príncipe | |
Карта | |
Названий на честь | Афонсу |
Географія | |
1°37′ пн. ш. 7°24′ сх. д. / 1.617° пн. ш. 7.400° сх. д. | |
Місцерозташування | Гвінейська затока, Атлантичний океан |
Акваторія | Атлантичний океан |
Площа | 128 км² |
Довжина | 19,3 км |
Ширина | 10,6 км |
Найвища точка | до 948 м |
Країна | |
Сан-Томе і Принсіпі | |
Адм. одиниця | Príncipe Autonomous Regiond |
Населення | 6737 (2006) |
Відкрито | 17 січня 1471 |
Принсіпі у Вікісховищі |
Загальні відомості
ред.Площа 136 км². Разом з прилеглими островами (Бомбом, Каросу, Тіньйоза-Гранде, Тіньйоза-Пекена) становить провінцію Принсіпі, а також округ Пагуї. Знаходиться на відстані 160 км від острова Сан-Томе. Розміри 6 на 16 км.
Острів вулканічного походження. Найвища точка пік Принсіпі (948 м). Гори розташовані в південній частині острова. У північній і центральній частинах розташовувалися плантації, на місці яких в даний час відновлюють тропічні ліси. На острові створено національний парк Обо.
Клімат екваторіальний, постійно вологий. Великі річки — Агульяш, Банзая і Папагайо.
Історія
ред.Острів відкритий португальськими мореплавцями між 1469 і 1472 роками. Заселений в 1500 рік році.
Населення
ред.-
Дівчатка стрибають у гру резинка
-
Чоловік
-
Продавець хліба
-
Хлопчик із дерев'яною іграшкою
Населення близько 6 тисяч осіб. Мова в основному португальська, також поширені місцеві діалекти з групи португальсько-креольських мов. Адміністративний центр провінції й округи — Санту-Антоніо (єдине місто на острові).
Транспорт
ред.Є аеропорт за 3 км на північ від Санту-Антоніо. Це єдиний аеропорт на Принсіпі, і один з трьох аеропортів, обслуговуючих Сан-Томе і Принсіпі. Авіарейси пов'язують острова з головним островом країни Сан-Томе.
Спорт
ред.На острові є кілька футбольних команд:
Галерея
ред.-
100%-ний шоколад
Література
ред.- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 385(рос.)