При́нсіпі (порт. Principe) — вулканічний острів у Гвінейській затоці, біля західних берегів Африки, частина держави Сан-Томе і Принсіпі. Площа 128 км²; висота до 948 м. Складений головним чином базальтами. Головне місто — Санту-Антоніо.

Принсіпі
pt/Príncipe

Карта
Названий на честьАфонсу
Географія
1°37′ пн. ш. 7°24′ сх. д. / 1.617° пн. ш. 7.400° сх. д. / 1.617; 7.400
МісцерозташуванняГвінейська затока, Атлантичний океан
АкваторіяАтлантичний океан
Площа128  км² 
Довжина19,3 км
Ширина10,6 км
Найвища точкадо 948 м
Країна
Сан-Томе і Принсіпі
Адм. одиницяPríncipe Autonomous Regiond
Населення6737 (2006)
Відкрито17 січня 1471
Принсіпі. Карта розташування: Сан-Томе і Принсіпі
Принсіпі
Принсіпі
Принсіпі (Сан-Томе і Принсіпі)
Мапа

CMNS: Принсіпі у Вікісховищі

Загальні відомості

ред.

Площа 136 км². Разом з прилеглими островами (Бомбом, Каросу, Тіньйоза-Гранде, Тіньйоза-Пекена) становить провінцію Принсіпі, а також округ Пагуї. Знаходиться на відстані 160 км від острова Сан-Томе. Розміри 6 на 16 км.

Острів вулканічного походження. Найвища точка пік Принсіпі (948 м). Гори розташовані в південній частині острова. У північній і центральній частинах розташовувалися плантації, на місці яких в даний час відновлюють тропічні ліси. На острові створено національний парк Обо.

Клімат екваторіальний, постійно вологий. Великі річки — Агульяш, Банзая і Папагайо.

Історія

ред.

Острів відкритий португальськими мореплавцями між 1469 і 1472 роками. Заселений в 1500 рік році.

Населення

ред.

Населення близько 6 тисяч осіб. Мова в основному португальська, також поширені місцеві діалекти з групи португальсько-креольських мов. Адміністративний центр провінції й округи — Санту-Антоніо (єдине місто на острові).

Транспорт

ред.

Є аеропорт за 3 км на північ від Санту-Антоніо. Це єдиний аеропорт на Принсіпі, і один з трьох аеропортів, обслуговуючих Сан-Томе і Принсіпі. Авіарейси пов'язують острова з головним островом країни Сан-Томе.

Спорт

ред.

На острові є кілька футбольних команд:

Галерея

ред.

Література

ред.
  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 385(рос.)