Приморське (Ізмаїльський район)
Примо́рське, до 1945 Жебріяни[1] — село Вилківської міської громади в Ізмаїльському районі Одеської області,Україна. Населення становить 1895 осіб. Найпівденніший курорт Бессарабії.
| село Приморське | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Ізмаїльський район
|
| Громада | Вилківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51080010050024399 |
| Основні дані | |
| Засноване | XVIII століття |
| Колишня назва | Жебріяни (рум. Jibrieni) |
| Населення | 1612 |
| Площа | 2,02 км² |
| Густота населення | 971,79 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 68350 |
| Телефонний код | +380 4843 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°31′15″ пн. ш. 29°36′20″ сх. д. / 45.52083° пн. ш. 29.60556° сх. д.Координати: 45°31′15″ пн. ш. 29°36′20″ сх. д. / 45.52083° пн. ш. 29.60556° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
2 м |
| Водойми | Чорне море |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 68355, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Вилкове, вул. Моряків-Десантників, 18, буд. 47а |
| Карта | |
  Приморське | |
 Приморське | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
Розташування ред.
Приморське розташоване на південному-заході України. Відстань до районного центру (Ізмаїл) становить 108 км. Відстань до обласного центру — м. Одеси — приблизно 208 км напряму, автошляхами — 208 км.
Водна система ред.
Внутрішні води південноодеського регіону належать басейнам річки Дунай та Північного Причорномор'я. У радіусі 30 км від Приморського зосереджено багато різних водоймищ. Найбільші з них на північному сході: лиман Сасик, відділений від моря штучним насипом.
На півдні протікає головна водна артерія Європи — річка Дунай, Кілійське гирло в її нижній течії. Ріка має важливе господарське значення для зрошування, судноплавства та забезпечення питною водою мешканців регіону. Однак низький рівень північного узбережжя є ризиком підтоплення території села водами Дунаю. Село розташоване неподалік Чорного моря, на східному березі якого розташовано Приморську курортно-розважальну зону та Вилківський рекреаційний комплекс зеленого туризму.
Жебріянська бухта знаходиться на сході на відстані 2 кілометрів від села.
З метою захисту ґрунтів від вивітрювання вологи, запобігання вимерзання посівів та ерозії ґрунтів територію вкрито сіткою лісосмуг (акацієвими і дубовими деревами) та умовно поділено на ділянки в 100 — 200 га.
Клімат ред.
Клімат Приморського помірно-континентальний з м'якою короткою, малосніжною з частими відлигами зимою та теплим, рідше спекотним тривалим літом, однак із недостатньою вологістю. Зима триває із середини листопада до кінця березня (4,5 місяці), середня температура складає +0,8 °C. Найхолоднішим місяцем року є січень, середня його температура становить −0,5 °C, морози не нижче −22,8 °C. Літо триває із середини травня до кінця вересня (4,5 місяці), середня температура становить +20,8 °C. Найтепліший місяць — липень, середня температура +21,7 °C, спека не більше +37,8 °C[2].
| Температура | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Місяць | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | ||
| Абсолютний максимум, °C | 16,1 | 21,1 | 26,1 | 27,8 | 31,1 | 37,8 | 37,2 | 36,1 | 33,9 | 31,1 | 25,0 | 18,9 | 37,8 | |
| Середній максимум, °C | 2,8 | 3.3 | 8,3 | 15,0 | 21,1 | 25,0 | 26,7 | 26,7 | 22,8 | 16,1 | 8,3 | 3,9 | 15,0 | |
| Середня температура, °C | −0,5 | 0 | 4,4 | 10,6 | 16,1 | 20,0 | 21,7 | 21,1 | 17,2 | 11,7 | 5,0 | 1,1 | 11,1 | |
| Середній мінімум, °C | −3,9 | −3,3 | 0,5 | 6,1 | 11,1 | 15,0 | 16,1 | 15,6 | 11,7 | 6,7 | 1,1 | −1,7 | 6,1 | |
| Абсолютний мінімум, °C | −20,0 | −22,8 | −18,3 | −2,2 | 0 | 6,7 | 10,0 | 4,4 | −2,2 | −7,8 | −16,1 | −16,2 | −22,8 | |
| Кількість опадів | ||||||||||||||
| Місяць | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Всього | |
| Норма опадів, мм | 20 | 30 | 40 | 40 | 50 | 80 | 60 | 50 | 30 | 30 | 40 | 40 | 580 | |
За рік випадає 400 — 600 мм атмосферних опадів. Найдощовими місяцями є червень, липень та листопад, протягом яких місячна кількість опадів становить близько 60 — 80 мм. Найсухішими місяцями є січень і лютий, коли випадає 20 — 30 мм. Нерідким явищем є тумани та роса. Спостерігати їх можна впродовж усього року, але найчастіше тумани з'являються в холодній половині року, тоді як роса — в літній.
Середньорічна швидкість вітру — 3,8 м/с (за даними ГМС Усть-Дунайськ[3]). Із вересня по квітень найбільшу повторюваність мають вітри від N (18-41 %) та від NW (12-26 %). Лише в травні взагалі не спостерігається чіткого переважання якого-небудь напрямку вітру. У червні-серпні переважаючим стають вітри від S і Е, повторюваність кожного напрямку сягає 35 %.
| Градація швидкості вітру, % | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Місяць | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік | |
| 0 м/с - 5 м/с | 52,4 | 54,4 | 49,6 | 56,5 | 62,1 | 64,2 | 65,2 | 67,6 | 63,3 | 48,2 | 48 | 47 | 56,5 | |
| 6 м/с - 10 м/с | 37,8 | 33,9 | 41,3 | 37,6 | 33,2 | 32,3 | 31,3 | 29,1 | 31,7 | 41,8 | 38,3 | 41 | 35,8 | |
| 11 м/с - 15 м/с | 9,1 | 10,3 | 7,6 | 5,8 | 4,5 | 3,3 | 3,4 | 3,3 | 4,5 | 8,8 | 12,6 | 10,3 | 6,9 | |
| 16 м/с - 20 м/с | 0,7 | 1,4 | 1,5 | 0,2 | 0,1 | 0,3 | 0,1 | 0 | 0,6 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 0,8 | |
Процеси в живій природі дуже залежні від тривалості світлового дня, що особливо впливає на процес фотоперіодизму живих організмів. Для регіону довгота дня наступна:
| Світловий день (на кожне 22 число місяця)[4] | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Місяць | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | ||
| Початок сутінків, год | 6:59 | 6:19 | 5:27 | 5:26 | 4:40 | 4:25 | 4:49 | 5:31 | 6:13 | 6:53 | 6:34 | 7:03 | ||
| Схід сонця, год | 7:32 | 6:50 | 5:57 | 5:59 | 5:16 | 5:04 | 5:26 | 6:04 | 6:43 | 7:23 | 7:08 | 7:38 | ||
| Сонце в зеніті, год | 12:09 | 12:11 | 12:04 | 12:56 | 12:54 | 12:59 | 13:04 | 13:00 | 12:50 | 12:42 | 11:43 | 11:55 | ||
| Захід сонця, год | 16:46 | 17:32 | 18:12 | 19:54 | 20:32 | 20:54 | 20:40 | 19:56 | 18:56 | 17:59 | 16:18 | 16:13 | ||
| Кінець сутінків, год | 17:19 | 18:03 | 18:42 | 20:26 | 21:08 | 21:33 | 21:17 | 20:28 | 19:26 | 18:30 | 16:51 | 16:48 | ||
| Тривалість дня, год | 9 ч 14 м |
10 ч 42 м |
12 ч 15 м |
13 ч 55 м |
15 ч 16 м |
15 ч 50 м |
15 ч 14 м |
13 ч 52 м |
12 ч 13 м |
10 ч 36 м |
9 ч 10 м |
8 ч 35 м | ||
| Тривалість ночі, год | 14 ч 56 м |
13 ч 18 м |
11 ч 45 м |
10 ч 5 м |
8 ч 44 м |
8 ч 10 м |
8 ч 46 м |
10 ч 8 м |
11 ч 47 м |
13 ч 24 м |
14 ч 50 м |
15 ч 25 м | ||
| Сонячне сіяння, год/міс | 69 ч 36 м |
79 ч 12 м |
144 ч | 208 ч 48 м |
276 ч | 304 ч 48 м |
348 ч | 321 ч 36 м |
249 ч 36 м |
175 ч 12 м |
69 ч 36 м |
60 ч | ||
Фауна ред.
Територія села перебуває в ареалі рідкісних видів звірів і птахів, занесених до Червоної книги України: соня, сліпаки, лісовий кіт, біла лелека, степовий журавель, ходуличник і рожевий пелікан[5].
Фауна південно-західного регіону України
| |||||||||||
|
|
|
|
|
| ||||||
Історія ред.
За однією з версій назва села походить від «жебрака Івана», за іншою — від турка Хаджі Ібрагіма, нібито його ім'я згодом трансформувалось у Джабраїл, Аджиблаїл, а тоді — і в сучасне ймення села[6].
У селі є церква старообрядців-липован, названа на честь Казанської Богоматері. Споруджений храм 1903 року[7].
У серпні 1944 року в ході Другої світової війни відбувся бій за село Жебріяни між радянськими військами з одного боку і румунськими та німецькими — з іншого. Останні відступали під натиском радянських військ з півночі, спорудивши міцне укріплення в районі Жебріян. 24 серпня 18 бронекатерів СРСР висадили 285 вояків-десантників (4 міномети і 10 протитанкових рушниць) на чолі з майором Федором Котановим. Внаслідок тригодинного бою вони зайняли частину села, відрізавши румунські сили, що відступали на південь через Жебріяни. Згодом уже після спроб прориву німецько-румунських військ, які тривала увесь день, у полон здалися 4800 вояків. Також, за радянськими даними, у бою знищено 1500 солдатів та офіцерів[8].
Після проголошення 24 серпня 1991 року Верховною Радою УРСР Акту про незалежність Україна та проведення всенародного референдуму 1 грудня 1991 року і обрання Президентом України Леоніда Кравчука почався новий етап в історії країни.
У зв'язку зі зміною політико-економічної ситуації в країні село відчуває серйозні труднощі в економічному і соціальному житті: скорочуються обсяги промислового виробництва і відбуваються затримки з виплатою зарплат. Промислові підприємства і колгосп села опинилися на межі банкрутства.
Важливою ланкою перебудови виробничих відносин в аграрній сфері України в 1990-х роках була земельна реформа. З 1993 року в Приморському зі спеціального земельного фонду земель колгоспу «Україна» громадянам села, які мають бажання організовувати фермерське господарство, надаються земельні ділянки. Колективне господарство «Україна» реформується в Колективне сільськогосподарське підприємство «Україна». У 2003 році КСП «Україна» припиняє свою діяльність, що стимулює процес виділення власницьких паїв.
Через зниження рівня життя населення на початку 1990-х років демографічна ситуація у Приморському змінюється: працівники, які були зайняті на промислових підприємствам села та у сільському господарстві, перекваліфіковуються в інші сфери економіки. Значна частина людей виїжджає на заробітки у великі міста. Торгівля стала новим джерелом доходів для жителів. З 1995 року у селі відкриваються об'єкти торговельної інфраструктури, а станом на 2010 рік тут нараховується близько 40 об'єктів роздрібної торгівлі та побутового обслуговування, також більше 10 підприємств барно-ресторанного господарства.
Перше десятиліття XXI століття характеризується зростанням соціально-економічного добробуту Приморського. Зараз на території Приморського ведуться роботи з відновлення та реконструкції дорожньої мережі, а також будуються перша і друга черги нових головних водопровідних споруд.
Населення ред.
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1975 осіб, з яких 888 чоловіків та 1087 жінок.[9]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1859 осіб.[10]
За даними перепису 2001 року в селі мешкало 1 612 осіб, територія — 2,02 км²[11].
Чисельність населення станом на 1 січня 2011 рік склала 1895 чоловік. Значна частина економічно активного населення зайнята в сільському господарстві.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[12]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| російська | 94,78 % |
| українська | 4,43 % |
| болгарська | 0,32 % |
| гагаузька | 0,21 % |
| молдовська | 0,11 % |
Органи влади ред.
Управління селом здійснюється Приморською сільською радою на чолі з Приморським сільським головою.
| Суб'єкт місцевого самоврядування | Територіальна громада | ||||||||||||||||
| Сільський голова | |||||||||||||||||
| Представницький орган | Рада сільських депутатів | ||||||||||||||||
| Постійні (тимчасові) комісії | |||||||||||||||||
| Виконавчий орган | Виконавчий комітет сільської ради | ||||||||||||||||
Економіка ред.
Курорт Основним джерелом прибутку для селян та мешканців багатьох інших населених пунктів поруч із Приморським є курорт, розташований на східній околиці села — його вулиці Морській. Довкола неї за радянських часів розбудовано найпівденніший морський курорт на Одещині. Після тимчасового занепаду багатьох баз відпочинку, що належали збанкрутілим заводам у 1990-х і початку 2000-х років завдяки здебільшого місцевому бізнесу розпочалося відродження та спорудження нових баз. Наразі курорт Приморське має близько 50 баз відпочинку, окрему автостанцію під назвою «Пляж», що працює влітку — у курортний сезон, а також аптеку, кінотеатр, універсам і ринок.
Рослинництво. У структурі землеробства розвинене вирощування: зернових (пшениця, рис, ячмінь), технічних (соняшник) і овочебаштанних культур (картопля, капуста, помідор, перець, кавун, диня тощо), а також виноградарство. Крім того для внутрішніх потреб села розвивається: садівництво, вирощування грибів та зернобобових і кормових культур.
Тваринництво. Промислове значення мають галузі свинарства, птахівництва, скотарства (молочна та м'ясна середня і велика рогата худоба) та аквакультура. Розвивається бджільництво, кролівництво.
Промисловість ред.
На час розпаду СРСР на території Приморського зберігався великий виробничо-технічний потенціал, але значна частина виробничих потужностей в ході стихійної приватизації 1990-х років перестали працювати.
Торгівля та послуги ред.
Фінансові послуги. Банківські послуги надають Приморські відділення Ощадбанку.[13]
Транспорт ред.
Приморське — важливий автотранспортний вузол Кілійського району. Через село з півночі на південь пролягає автомагістраль державного значення Спаське — Вилкове Т 1628. А також у Приморському із північної окраїни села починається регіональна автодорога до села Лиман, яка пролягає через перешийок між озером Сасик та Чорним морем.
Зв'язок ред.
Загальна кількість абонентів, підключених до фіксованих ліній державного телефонного зв'язку «Укртелеком» налічує 713 одиниць. Для дзвінків використовується чотирьохрівневий (міжнародний рівень, національний, зональний і місцевий) відкритий план нумерації +380 48 43 37 ХХХ.
Послуги мобільного телефонного зв'язку та Інтернету надають чотири компанії-оператора, які виступають під брендами МТС, Jeans, Ecotel, UMC, SIM-SIM, Life:), Київстар, ACE&BASE і Djuice, охоплюючи близько 97,8 відсотка території.
Послуги доступу до мережі Інтернет надають оператори Укртелеком та Телнет, використовуючи при цьому модем і телефонну мережу загального користування.
Культура ред.
У селі діє низка культурних та культурно-освітніх установ:
- Будинок культури села Приморського.
- Музична школа, філія Кілійської музичної школи, де навчається більше 50 учнів. На базі школи діють класи фортепіано, баяна, скрипки, народних інструментів та вокалу. Крім освітньої діяльності, школа бере участь у культурних заходах регіонального, обласного, республіканського та міжнародного (Польща, Японія) рівня, часто посідає призові місця[15].
Примітки ред.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 941, 981.
- ↑ Кліматичні дані на сайті www.meteoprog.ua. Архів оригіналу за 25 травня 2010. Процитовано 24 червня 2012.
- ↑ Повторяемость скорости ветра на ГМС Усть-Дунайск. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 червня 2012.
- ↑ Туристичний клуб "Мангуп"
- ↑ Червона книга України. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Історія Приморського на сайті http://primorie-hotel. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 14 серпня 2017.
- ↑ Роман Маленков. «Приморське. Кілійський район» на сайті ukrainaincognita. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 14 серпня 2017.
- ↑ Кузнецов М. Г. «Курсом до Перемоги». Розділ «На Дунаї». Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 14 серпня 2017.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Характеристика населених пунктів Кілійського району по даним перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 24 червня 2012.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Ощадбанк. Філіали та банкомати
- ↑ Розрахунок відстаней між містами на сайті Landi-Trans.Com. Архів оригіналу за 12 серпня 2011.
- ↑ Інформація відділу культури і туризму Кілійської райдержадміністрації станом на 01.06.2009 року[недоступне посилання з червня 2019]
Література ред.
- (рос.) Бондаренко М. А. Моя Килия и наши далекие предки Русы. — 2006.
- (нім.) Вагнер В. Господин, моя скала, моя твердыня. — 2001.
- (нім.) Керн А. Помазаны. 1911—1940 годы. — 1990.
- (рос.) Памятники истории и культуры Украинской ССР. — К., 1987
- (рос.) Раковский X. Румыния и Бессарабия. — М., 1925.
- (укр.) Смаль К. А. Ой за Дунаєм голубим. — Одеса, 2000.
- (укр.) Шаргородська В. А., Смаль К. А. Просили батько, просили мати. — Одеса, 2002.
- (рос.) Шлапак М. История крепостей Молдовы. — Кишинёв, 2004.
Посилання ред.
- Приморське — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [Архівовано 27 грудня 2019 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |