Прилуцький краєзнавчий музей імені В. І. Маслова

Прилуцький краєзнавчий музей імені В. І. Маслова
	50°35′44″ пн. ш. 32°22′54″ сх. д. / 50.59565819436965484° пн. ш. 32.38177605585939034° сх. д.Координати: 50°35′44″ пн. ш. 32°22′54″ сх. д. / 50.59565819436965484° пн. ш. 32.38177605585939034° сх. д.
Тип	музей
Назва на честь	Маслов Василь Іванович
Країна	Україна
Розташування	Україна, Прилуки (Чернігівська область)
Адреса	вул. Київська, 277
Засновано	1894 рік
Відкрито	1894
Фонд	понад 26 тисяч од. зберігання (1990)
Директор	Тетяна Зоць
Сайт	museumpryluky.org.ua
	Прилуцький краєзнавчий музей імені В. І. Маслова (Україна)

Прилуцький краєзнавчий музей імені В. І. Маслова — краєзнавчий музей у місті Прилуки Чернігівської області, заснований у 1894 році (один з найдавніших музейних осередків регіону). Значне цінне зібрання археологічних, історичних, природничих, етнографічних та мистецьких пам'яток Прилуччини.

Міститься в історичному будинку в прилуцькому середмісті і розташований за адресою: вул. Київська, буд. 277, м. Прилуки (Чернігівська область, Україна).

Директор музейного закладу — Тетяна Зоць.

Історія ред.

Музей від створення до середини ХХ століття ред.

На зборах повітового земства 22 вересня (4 жовтня за новим стилем) 1894 року було одноголосно ухвалено рішення про створення в Прилуках природничо-історичного музею.

Прилуцький окружний музей, 1920-ті

Першим активно збирати місцеву старовину, твори мистецтва, історичні реліквії, поповнюючи вже існуючу більше 20 років музейну збірку, почав Іван Назарович Капустянський. Він врятував від загибелі цінні художні й історичні реліквії, дбав про збереження архівів та бібліотек. Саме він відшукав і зберіг для нащадків безцінні рукописи творів великого друга Тараса Шевченка Я. П. де Бальмена.

У 1927 році завідувачем Прилуцького окружного музею став професор Василь Іванович Маслов. Він створив у Прилуках один із найкращих на той час музеїв в Україні. Основою для створення нової експозиції послужила Галаганівська приватна музейна збірка, яка складалася із шедеврів світового мистецтва: Т. Шевченко, Л. Жемчужников, В. Штернберг, І. Соколов, К. Трутовський, О. Іванов, І. Айвазовський, Л. Лагоріо. Крім того, у зібранні прилуцького музею була чудова колекція старовинних українських портретів і народних картин XVII—XIX століть, картини західно-європейських майстрів, ікони, збірка італійських гравюр, вази з коштовних гірських порід, колекції старовинних меблів, бронзи, килимів, козацької зброї, монет та медалей^[2]. Усе це зібрав і зберіг В. І. Маслов зі своїми помічниками, при чому музейне зібрання пережило і лихолітні роки Голодомору 1932—33 років та буремні роки Німецько-радянської війни.

У повоєнний час ред.

Після Другої світової війни під приводом браку коштів і проблемами з приміщенням для музею в 1953 році з Прилуцького краєзнавчого було забрано все найцінніше і найкраще до обласного історичного музею.

Однак музей у Прилуках продовжував працювати. За цей час його зібрання поповнилися художніми творами відомих українських художників, художників-прилучан. Була зібрана колоритна колекція декоративно-ужиткового мистецтва.

В результаті вже в 1991 році у Стрітенському соборі була створена нова експозиція відділу давньої історії Прилуччини, де експонувалась кераміка прадавніх українців, козацькі реліквії: гармати, рушниці, пістолі, луки, стріли, шаблі, ядра, кулі, а також речі народного побуту й мистецтва, вироби ремісників і нумізматика.

Музей на сучасному етапі ред.

У 1990-х роках Прилуцький музей квартирував у Стрітенському соборі

Від 1990-х і у 2000-ні розгорулась активна пошукова, дослідницька, видавнича і популяризаторська діяльність Прилуцького краєзнавчого музею. Так, етапним кроком стало започаткування в 1992 році випусків щомісячного періодичного видання «Скарбниця», засновниками якого стали колектив музею та краєзнавче товариство ім. В. І. Маслова^[3].

Починаючи з 1992 на правах філії Прилуцького краєзнавчого музею працює Музей Олега Кошового.

Вагомий вклад у діяльність музею, краєзнавчу роботу на сучасному етапі зробили:

доктор технічних наук, професор Д. О. Шкоропад, який є автором чотиритомного видання з історії Прилуччини. Разом з місцевим краєзнавцем О. А. Савоном він підготував історико-краєзнавчий довідник «Прилуччина», виданий у 2007 році (Ніжин: «Аспект-Поліграф»);
Г. Ф. Гайдай — автор книги «Прилуки — місто старовинне».
Л. М. Карпилянський, А. О. Денисенко, А. Г. Риженко, О. О. Клочко, М. І. Куриленко та багато інших.

З постанням питання про повернення релігійній громаді Стрітенського собору та його подальшої реставрації, неминуче з'явилась укотре проблема з розмішенням Прилуцького краєзнавчого музею.

2006 року за ініціативи міського голови Юрія Беркута під музей було надано будинок колишнього міського голови М. І. Кисловського, побудований наприкінці XIX століття у стилі модерн.

Продовжуючи справу своїх попередників, долучився до меценатської діяльності Почесний громадянин Прилук Ю. В. Коптєв — завдяки його фінансовій підтримці вдалося зробити ремонт будівлі музею та поновити його експозицію.

Відак, від 2008 року Прилуцький краєзнавчий музей у новому приміщенні частково відкритий для відвідання, а у 2009 році заклад з піднесенням і великими планами на майбутнє візначив свій 115-літній ювілей^[4].

У 2010 році музей дістав ім'я на честь одного зі своїх сподвижників — Василя Маслова, і нині офіційно називається Прилуцький краєзнавчий музей імені В. І. Маслова.

Актуальними для музейної і краєзнавчої справи в Прилуках залишаються питання, які ставлять місцеві краєзнавці — про створення літературного музею в кам'яниці Скоропадського, меморіального музею Народного артиста України М. Ф. Яковченка та української поетеси Л. В. Забашти в їх садибах, музею Тараса Шевченка на старовинному валу, історика М. І. Костомарова в його будинку в селі Дідівцях, музею Тараса Шевченка і Якова де Бальмана в Линовиці^[5].

Експозиція та діяльність ред.

В новому приміщенні Прилуцького краєзнавчого музею розпочато формування постійної експозиції, також буде передбачено і виставкові зали.

Так, станом на літо 2009 року на першому поверсі вже розміщувалась експозиція відділу флори і фауни Прилуччини, і частково етнографії краю — виставка рушників, одночасно з тим на другому поверсі здійснювалось монтування експозиції відділу історії, яка знайомитиме відвідувачів з історією Приудайського краю від найдавніших часів до сьогодення.

У вересні 2009 року в приміщенні Прилуцького краєзнавчого музею відкрилась виставка, присвячена 20-й річниці Народного Руху України за перебудову. На відкритті були присутні члени прилуцьких міських організацій НРУ та УНП, представники місцевої влади, члени Молодіжної та Учнівської рад міста, краєзнавці^[6].

У 2010 році в цілому було завершено обладнання експозиції відділу історії, яка знайомить відвідувачів з історією Приудайського краю від найдавніших часів до сьогодення. Загалом тут 5 залів, кожен з яких відповідає тому чи іншому періодові з історії краю^[7]:

перший зал дає можливість заглянути в літнє поселення первісної людини, розглянути кераміку прадавніх слов'ян;
другий зал присвячений козацтву — тут представлені гармати, ядра, мортири, стріли, що дають можливість відчути дух епохи Визвольної війни українців під проводом Богдана Хмельницького та ознайомитись з понад 130-річною історією Прилуцького козацького полку;
у третій залі висвітлено прилуцьку «Шевченкіану», адже великий Кобзар декілька разів бував у місті;
четверта зала запрошує ознайомитись із буремним ХХ століттям країни і Прилуччини зокрема — з колективізацією, Голодомором 1932—33 років, репресіями, а також 1939 роком нищення української інтелігенції;
повоєнні і сучасні здобутки Прилуцького краю у промисловості, народному господарстві, культурі, освіті, медицині, спорті висвітлено у п'ятому залі 2-го поверху.

Прилуцький краєзнавчий музей імені В. І. Маслова здійснює просвітницьку, екскурсійну, виставкову діяльність — як внутрішню, так і зовнішню, організовує і провадить наукові пошуки, пошукову роботу ветеранів і жертв ВВВ, жертв репресій і Голодомору. Нині жодне свято в Прилуках, і, безперечно, традиційний Воздвиженський ярмарок, не проходять без тематичних музейних виставок.

Галерея ред.


проспект на 75-ліття музею (2004)	з природничої експозиції	колекція рушників	музейна газета «Скарбниця»