Відкрити головне меню

Призма — оптичний елемент у формі багатогранного тіла з прозорого для світла матеріалу, яке застосовують для зміни напряму поширення пучків світла, розкладання білого світла в спектр, поляризації світла тощо.

Для розкладу світла в спектр найчастіше використовуються трикутні призми. Властивість призми розкладати світло зумовлена явищем дисперсії світла — залежністю показника заломлення матеріалу призми від частоти.

Для розділення пучка променів на два використовуються біпризми.

Види призмРедагувати

Дисперсійні призмиРедагувати

Дисперсійні призми використовуються в спектральних приладах для просторового розділення випромінювань різних довжин хвиль.

  • Проста тригранна призма
  • Призма Броунінга-Рузерфорда
  • Дисперсійна призма Аббе
  • Призма Амічі (призма прямого зору)

Відбивальні призмиРедагувати

Відбивальні призми використовують для зміни ходу променів, зміни напряму оптичної осі, зміни ліній візування, для зменшення габаритних розмірів приладів. Класифікують відбивальні призми за кількома ознаками:

  • кількістю відбивань в призмі;
  • наявністю або відсутністю «даху»;
  • характером конструкції призми;
  • кутом злому оптичної осі.

Також, окрему нішу серед відбиваючих призм займають призми, які складаються з кількох частин, розділених повітряними проміжками. Деякі широко використовуванні призми отримали власні імена:

Назва призми позначається двома або трьома літерами і числом, записаним через дефіс. Перша літера означає кількість відбиваючих граней в призмі:

  • А — одна;
  • Б — дві;
  • В — три і т. д.

«Дах», умовно, вважають як одну грань і для неї ставлять індекс «к» після першої літери (наприклад, Ак, Бк). Друга буква вказує на характер конструкції:

  • Р — рівнобедренна;
  • С — ромбічна;
  • П — пентапризма;
  • У — напівпентапризма;
  • М — далекомірна;
  • Л — призма Лемана.

Цифри, які записані через дефіс, вказують на кут злому оптичної осі. (0°,90°,180°). Наприклад, «ВкР-45°» — рівнобедренна призма з трьома відбивальними гранями і «дахом», з кутом злому 45°.

Складені призми вказуються за їхніми власними іменами і кутами злому осі. Наприклад, «А-0°» — Призма Аббе, «Бк-90°» — башмачна призма з «дахом», «К-0°» — призма-куб.

Поляризаційні призмиРедагувати

  • Призма Ніколя
  • Призма Волластона
  • Призма Аренса
  • Призма Глана-Фуко
  • Призма Глазебрука
  • Призма Рошона

ДжерелаРедагувати

  • Яворский Б.М., Детлаф А.А. (1972). Курс физики. Том III. Волновые процессы, оптика, атомная и ядерная физика. Москва: Высшая школа.  (рос.)