Придніпровський економічний район

Придніпровський економічний район
Розташування
Основні дані
Площа: 59,1 тис.км²
Населення: 5.2 млн.чол.
Області: Дніпропетровська, Запорізька
Рельєф:
Клімат: помірно континентальний
Ґрунти: чорноземи звичайні та південні, каштанові
Річки: Дніпро та його притоки
Природні ресурси: залізні та марганцеві руди, кольорові метали (боксити, титанові руди), графіт, будівельна сировина (каолін, вогнетривкі глини, граніт, кварцові піски). Природні рекреаційні ресурси: узбережжя Азовського моря, долина Дніпра, лікувальні грязі.
Міста: Дніпро, Запоріжжя, Кам'янське, Кривий Ріг
Проблеми: Недостатній рівень розвитку соціальної сфери та АПК, посилення дезінтеграції економічного простору, недосконалість внутрішньогалузевої структури економіки, складна екологічна ситуація.

Придніпро́вський економі́чний райо́н — економічний район України, до якого входять Дніпропетровська та Запорізька області. Це другий район після Донецького за обсягом виробництва промислової продукції (разом з останнім — 33 % промислової продукції держави).

Природні умови та ресурсиРедагувати

Клімат — помірно континентальний. Ґрунтово-кліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства, а родовища корисних копалин — розвитку промисловості. За рівнем концентрації і різноманітності природних ресурсів район посідає перше місце в Україні. В районі зосереджено 80 % загальних запасів бурого вугілля (Дніпровський буровугільний басейн), чверть запасів кам'яного вугілля (Західний Донбас), 80 % залізної руди (Криворізький та Білозерський залізорудні басейни), значні запаси руд кольорових металів, каоліну, вогнетривких глин, рідкісних металів.

НаселенняРедагувати

Придніпров'я є густозаселеним районом України. Густота населення — 93 осіб/км² (у Дніпропетровській області — 106 осіб/км², у Запорізькій — 67 осіб/км²). Коефіцієнт народжуваності у районі — один з найнижчих у державі — 9,8 %, коефіцієнт смертності — 17,5 %, природний приріст — -7,7 %. У віковій структурі переважає населення працездатного віку (57,5 %). За останні роки спостерігається тенденція до зростання кількості осіб, старших від працездатного віку та зменшення частки дітей (відповідно 19,4 % і 22,3 %). Понад три четвертих населення району проживає в міських поселеннях. Вони утворюють міські агломерації, які виникли на базі обласних та внутрішньообласних центрів.

ГосподарствоРедагувати

У Придніпров'ї поєднується розвиток важкої індустрії та харчової промисловості.

Провідні галузіРедагувати

Провідними галузями є такі:

Важливе значення має також харчова, легка, промисловість будівельних матеріалів.

Сільське господарствоРедагувати

Сільське господарство Придніпров'я виробляє 20 % виробництва пшениці, 25 % — кукурудзи, 35 % — соняшнику, 14 % — овочів, 14 % — м'яса, 15 % — молока, 20 % — вовни від загальнодержавного.

Промислові вузлиРедагувати

Сформовані такі промислові вузли:

  • Кам'янський (металургія, хімічна, машинобудівна, харчова, легка промисловість);
  • Дніпропетровський (чорна металургія, машинобудування, хімічна промисловість, легка, меблева та будівельних матеріалів);
  • Запорізький (чорна та кольорова металургія, машинобудування, електроенергетика).

Іде процес формування ряду інших промислових вузлів. Екологічна ситуація є однією з найгостріших проблем у регіоні.

ТранспортРедагувати

У Придніпров'ї розвинені всі види транспорту. Через регіон з'єднується Криворізький басейн з Донбасом, СНД, портами Чорного і Азовського морів. Це пов'язано з матеріаломісткістю виробництва і масовістю перевезень. За щільністю залізничних шляхів район поступається тільки Донецькому соціально-економічному району. Важлива роль відокремлюється таким залізницям Харків-Запоріжжя-Мелітополь-Крим, Кривий Ріг-Запоріжжя-Волноваха. Основні залізничні вузли району — Апостолове, П'ятихатки, Запоріжжя. У різних напрямках область перетинають трубопроводи (переважно газопроводи)

Економічні зв'язкиРедагувати

Експортується продукція гірничорудної, металургійної промисловості, машинобудування, будівельних матеріалів, сільськогосподарська продукція, вугілля, нафтопродукти, боксити, ліс, текстиль у інші регіони, СНД, країни Європи, Азії, Африки.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Заболоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України. Національна макроекономіка. — К., 2002.
  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.