Відкрити головне меню

Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона (телесеріал)

«Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона» — радянський телесеріал, який транслювався телебаченням з перервами впродовж 19791986 років. Екранізація творів Артура Конан-Дойля режисера Ігоря Маслєннікова.

Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона
Приключения Шерлока Холмса и доктора Ватсона
Picto infobox cinema.png
Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона.jpg
Жанр Детектив
Кінокомедія
Пригодницький
Режисер Ігор Маслєніков
Сценарист Юлій Дунський
Валерій Фрід
Ігор Маслєнніков
Юрій Векслер
На основі Бібліографія Шерлока Холмсаd
У головних
ролях
Василь Ліванов
Віталій Соломін
Рина Зелена
Борислав Брондуков
Оператор Дмитро Долінін
Володимир Ільїн
Композитор Володимир Дашкевич
Кінокомпанія Ленфільм
Тривалість 752 хв.
Мова російська
Країна СРСР
Дата виходу 19791986
IMDb ID 0080263
221b.ru
Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона у Вікісховищі?

Історія створенняРедагувати

Ігор Маслєнніков не дуже полюбляв читати Артура Конан-Дойля та взагалі детективи. Однак йому дуже сподобався сценарій про Шерлока Холмса і доктора Ватсона, написаний Юлієм Дунським та Валерієм Фрідом. Вони написали його та принесли на студію «Ленфільм» не розраховуючи на те, що колись за ним знімуть стрічку. Сценарій був цікавий тим, що доктор Ватсон та детектив Шерлок Холмс ставали обидва повноправними героями сюжету.

На роль Холмса Маслєнніков спочатку запросив Олександра Кайдановського. Кумедно те, що режисер запрошував на проби Холмса і композитора Володимира Дашкевича, котрий потім написав музику до фільму. Дашкевич відмовився від пропозиції, але сказав, що на детектива більш підходить Василь Ліванов, який вже знімався у Маслєннікова у фільмі «Ярославна, королева Франції». Василя Ліванова відразу ж після проб було утверджено на роль Холмса.

З кандидатурою на роль Ватсона було складніше. Ватсон не мав у книзі такого чіткого опису як Холмс, бо був оповідачем детектива. Спочатку Маслєнніков запросив на кінопроби доктора Олега Басилашвілі. Однак пізніше режисеру потрапила до рук фотографія Віталія Соломіна, на якій він був сфотографований з приклеєними армійськими вусами. Так Віталій Соломін потрапив на зйомки стрічки «Шерлок Холмс і доктор Ватсон».

На роль місіс Хадсон одразу ж було запрошено Рину Зелену, якій тоді було вже 77 років, проте вона все одно погодилася грати. Інспектора Лестрейда зіграв Борислав Брондуков. З пробами він блискуче справився, однак Маслєннікову не сподобався український акцент Брондукова, тому він запросив озвучити Брондукова Ігоря Єфимова.

22 березня 1980 року відбулася прем'єра фільму на телеекранах. Невдовзі Ліванов-Холмс та Соломін-Ватсон стали улюбленцями мільйонів телеглядачів та героями анекдотів. На «Блакитному вогнику» з нагоди нового 1981 року Віталій Соломін та Василій Ліванов зіграли невелику постановку про всесвітньо відомого детектива та його колегу. Кіностудія «Ленфільм» була завалена листами від багатьох телеглядачів про продовження серіалу. В одному з листів Ігорю Маслєннікову навіть погрожували, що якщо він не зніме продовження, то він помре. Тож творці серіалу були просто змушені продовжити пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона.

Впродовж наступних років вийшли ще чотири фільми про Холмса та Ватсона, а у 1986 році зйомки стрічки були завершені. Актори дуже втомилися грати одні й ті ж ролі, до того ж, дехто вже був не в такій гарній фізичній формі як раніше. Маслєннікову набридло знімати одне й теж. В Рини Зеленої настільки погіршилося здоров'я, що вона майже повністю осліпнула.[1]

У 2000 році Ігор Маслєнніков випустив серіал «Спогади про Шерлока Холмса», який складався з 13 серій. Прордюсером серіалу був директор російського телеканалу «ОРТ» Костянтин Ернст. Серіал складався з двох частин. З класичного радянського серіалу виділяли лише окремі історії, які переривалися сюжетною лінією про Артура Конан-Дойля.

Проте матеріали серіалу зараз заарештовані і не підлягають показу, бо майже весь телефільм складається зі старих серій, а права на їх показ у «Ленфільма» купила фірма «Медіа-Мост».[2]

СеріїРедагувати

ЗйомкиРедагувати

Значна частина матеріалу була відзнята у павільйонах «Ленфільму», натуру для зйомок знайшли у Ленінграді, Ленінградській області, у Прибалтиці та на Кавказі.[3]

Багато будівель, які потрапляли в кадр фільму, це історичні пам'ятки Ленінграда, Риги, Таллінна. Роль Рейхенбахського водоспаду виконав Гегський (Черкеський) водоспад в Абхазії. Для зйомок штаб-квартири Холмса на Бейкер-стріт використовували дім № 22 на вул. Яунієла (Jauniela — дослівно «нова вулиця») у Ризі.[4]

УспіхРедагувати

Радянським телеглядачам серіал дуже сподобався. Василій Ліванов та Віталій Соломін разом з багатьма іншими акторами надовго стали асоціюватися з героями телефільму, яких ті грали.

У капіталістичні країни серіал потрапив ще у 1980-і роки — через кордон між НДР та Західним Берліном. Картині було складно легально потрапити на західні телевізійні екрани через нестандартний формат — там вже давно склалася практика ділити фільми на серії тривалістю близько 50 хвилин. Тому багато західних кіноманів записували на відеокасети радянський телефільм, коли його ловили їхні телевізійні антени. Це свідчить про неабияку популярність даного фільму в Західній Європі.

Досить тепло серіал сприйняли і в самій Англії. Критики відзначали, що творці серіалу ретельно поставилися до першоджерела та надзвичайно точно передали атмосферу того часу та самих творів Артура Конан-Дойля про слідчого з Бейкер-стріт.[5]

15 червня 2006 року Василю Ліванову послом Великої Британії у Москві був вручений Орден Британської Імперії, як актору не англійцю, що став найкращим екранним втіленням Шерлока Холмса.[6]

Цікаві фактиРедагувати

  • Знаменита фраза «Елементарно, Ватсон» — ніколи не вимовлялася Холмсом в літературному першоджерелі. Проте, вперше прозвучавши в британському фільмі про Холмса «Повернення Шерлока Холмса» («The Return of Sherlock Holmes», 1929), перейшла і в радянський серіал.[7]
  • На відміну від літературного Холмса, який вживав кокаїн, радянський Холмс лише палить.
  • За сценарієм фільму та за сюжетом повісті «Етюд у багряних тонах» Шерлок Холмс, коли знайомиться з Ватсоном, запитує доктора: «Давно з Афганістану?». При озвученні фільму було замінено слово «Афганістан» на «Схід», через побоювання політичної цензури.[8]
  • Артур Конан-Дойл при написанні «Пістрявої стрічки» допустив кілька серйозних помилок. Доктор Ройлотт використовував для вбивства власної падчерки болотяну змію, яка виповзала з вентиляційної віддушини, а потім спускалася і піднімалася назад по мотузці для дзвінка, яким викликали слуг. Але справа в тому, що змії не зможуть повзти по вільно висячій мотузці, бо їм потрібна тверда основа. Інакше кажучи, такий трюк у житті неможливий. Також у книзі згадувалося про те, що Ройлотт кликав змію свистом, однак у ХХ столітті науковці довели, що змії глухі, тому це теж вважається помилкою автора. Тому коли знімальна група зіткнулася з такою проблемою, було вирішено, що Ройлотт повинен був викликати рептилію не лише свистом, якого змія була не в змозі почути, а й легким постукуванням по стіні. В кінці серії «Знайомство» це все пояснювалося в розмові Холмса з Ватсоном[9].
  • Нова Зеландія ввела в обіг серію срібних дводоларових монет, на аверсі яких зображені кадри з радянського телесеріалу[10].

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати


Серіал про Шерлока Холмса (СРСР)
Шерлок Холмс і доктор Ватсон (1979): «Знайомство», «Кривавий напис»
Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона (1980): «Король шантажу», «Смертельний двобій», «Полювання на тигра»
Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Собака Баскервілів (1981)
Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Скарби Агри (1983)
Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Двадцяте століття починається (1986)
Спогади про Шерлока Холмса (2000)