Привокзальна площа (Мінськ)

У Вікіпедії є статті про інші площі з назвою Привокзальна площа

Привокзальна площа (біл. Прывакзальная плошча) — площа в місті Мінську, що прилягає до залізничного вокзалу.

Привокзальна площа
Білорусь Білорусь
біл. Прывакзальная плошча
«Ворота Мінська»
«Ворота Мінська»
Населений пункт Мінськ
Історичні відомості
Колишні назви Площа 25 жовтня
Загальні відомості
Координати 53°53′30″ пн. ш. 27°33′04″ сх. д. / 53.89167° пн. ш. 27.55111° сх. д. / 53.89167; 27.55111
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Залізничний вокзал
автовокзал «Центральний»
«Ворота міста»
комплекс будівель Білоруського державного університету
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap 59195 ·R (Мінськ)
Мапа
CMNS: Привокзальна площа у Вікісховищі

Сучасна площа має прямокутну форму, витягнуту вздовж вулиці Бобруйської. Її називають площею трьох вокзалів. Тут розташовані автовокзал «Центральний» та залізничні пасажирські вокзали далекого і приміського сполучення. Площу прикрашає скляний фасад головного корпусу залізничного вокзалу.

Комплекс кварталів, розташованих напроти будівлі вокзалу, сприймається як парадний в'їзд в місто з боку залізничного і автобусного вокзалів. Таке сприйняття посилюється двома одинадцятиповерховими баштами по кутах п'ятиповерхових житлових будинків, розміщених симетрично. Ці башти отримали назву «Ворота міста», «Мінські ворота». Будинки були побудовані в стилі сталінського класицизму за проектом ленінградського архітектора Бориса Рубаненко за участі Л. Голубовського, А. Карабельникова, Л. Усової, В. Геращенка. На одній башті розташований найбільший в республіці годинник, діаметр їх циферблату понад 3,5 метрів. Цей годинник був створений понад сто років тому у Німеччині і до Білорусі потрапив як військовий трофей після Другої світової війни. На іншій башті — герб колишньої БРСР.

ІсторіяРедагувати

Формування площі почалось в 18711874 роках з будівництва Віленського вокзалу (до наших днів не зберігся). У 1890 році між дерев'яними спорудами було зведено кам'яну будівлю вокзалу.

Після Жовтневого перевороту площа носила назву — «Площа 25 жовтня». У 19391940 роках проводилася реконструкція привокзального району.

У 1946 році відновлена будівля вокзалу, зруйнованого під час Другої світової війни. Сучасний вид привокзальної площі склався в 19481956 роках.

З Привокзальною площею також пов'язана історична подія, відома як «курловський розстріл». 31 жовтня 1905 року у будівлі вокзалу відбувся мітинг залізничників і інших трудящих міста. Для придушення страйку мінський губернатор П. Г. Курлов дав вказівку застосувати зброю. В результаті понад 80 чоловік було убито, декілька сотень поранено.

Під тиском громадськості Курлов був переведений царським урядом до Санкт-Петербурга. За ініціативою залізничників Міська дума в 1905 році ухвалила рішення про споруду на Привокзальній площі на засоби міста і громадських організацій пам'ятника жертвам курловського розстрілу. Згодом такий пам'ятник був зведений. Він був масивним хрестом на постаменті. З чотирьох боків стояли стовпчики, сполучені обвисаючими ланцюгами. До наших днів не зберігся.

ЛітератураРедагувати

  • Н. А. Чирський, Е. Н. Чирський Мінськ. Путівник. Мінськ, «Вища школа», 2005, стор. 11. ISBN 985-06-1058-1(рос.)

ПосиланняРедагувати