Префекту́ра Ші́ґа (яп. 滋賀県, しがけん, МФА[ɕiga keɴ]?) — префектура в Японії, в регіоні Кінкі . Розташована в центральній частині острова Хоншю, на берегах найбільшого японського озера Біва. Адміністративний центр префектури — Оцу. Межує з префектурами Кіото, Фукуй, Ґіфу та Міє. Заснована 1871 року на основі провінції Омі. Площа становить 4017,36 км². Станом на 1 серпня 2011 року в префектурі мешкало 1 406 781 осіб. Густота населення складала 350 осіб/км². Основою економіки є сільське господарство й рибальство[2].

Префектура Шіґа
 Прапор
Префектура на карті Японії
КраїнаЯпонія Японія
РегіонКінкі
ЦентрОцу
Код25000-7
ISOJP-25
Площа4017,36 км²[1]
(є невизначені кордони)
Населення1 406 781 осіб
(Станом на 1 серпня 2011)
Густота350 осіб/км²
Зв'язокОфіційна сторінка
Мапа
проєкт

Загальні відомості

ред.
 
Замок Хіконе.

Префектура Шіґа розташована в центрі острова Хоншю, на північному сході регіону Кінкі. Вона є однією з небагатьох японських префектур, що не мають виходу до моря. З усіх сторін Шіґу оточують гірські хребти. В центральній частині префектури розташоване озеро Біва — найбільше озеро Японії. Воно займає одну шосту площі Шіґи. В прибережній частині озера пролягають рівнини. На півночі префектура іґа межує з префектурою Фукуй, на сході — з префектурою Ґіфу, на півдні — з префектурою Міє, на заході — з префектурою Кіото[2].

Префектура Шіґа займає територію історичної провінції Омі. Її найстаріше місто Оцу, адміністративний центр префектури, було столицею Японії в 6 і 8 століттях. Завдяки близькості до Кіото, провінція завжди була густо заселена. Через неї проходили основні шляхи, що сполучали Західну Японію зі Східною. Омі мала велике стратегічне значення, то її землі часто ставали місцем великих битв між державними діячами за всеяпонське панування. У другій половині 16 столітті саме тут була заснована резиденція Оди Нобунаґи, який розпочав процес об'єднання країни[2].

Основою економіки префектури Шіґа є сільське господарство, садівництво, транзит товарів, комерція. Через префектуру проходять найважливіші транспортні шляхи — лінія Токайдо залізниці JR, лінія Токайдо та Сан'їн швидкісного потягу сінкансен, державні автошляхи № 1 і № 8. Більша частина населення проживає в південних і східних районах. Південь префектури має тісні зв'язки з Кіото та Осакою, а схід — з Наґоєю. Інтенсивна урбанізація, що триває з 1950-х років, спричиняє сильне забруднення озера Біва. Більшість населених пунктів префектури Шіґа мають багато історичних пам'яток, буддистських монастирів, синтоїстських святилищ та замків. Монастир Енряку, розташований в Оцу, один з найдавніших релігійно-освітніх центрів Японії занесений до реєстру Світової спадщини ЮНЕСКО[2].

Адміністративний поділ

ред.

Населення

ред.
1920 &&&&&&&&&0651050.&&&&00651 050
1925 &&&&&&&&&0662412.&&&&00662 412
1930 &&&&&&&&&0691631.&&&&00691 631
1935 &&&&&&&&&0711436.&&&&00711 436
1940 &&&&&&&&&0703679.&&&&00703 679
1945 &&&&&&&&&0860911.&&&&00860 911
1947 &&&&&&&&&0858367.&&&&00858 367
1950 &&&&&&&&&0861180.&&&&00861 180
1955 &&&&&&&&&0853734.&&&&00853 734
1960 &&&&&&&&&0842695.&&&&00842 695
1965 &&&&&&&&&0853385.&&&&00853 385
1970 &&&&&&&&&0889768.&&&&00889 768
1975 &&&&&&&&&0985621.&&&&00985 621
1980 &&&&&&&&01079898.&&&&001 079 898
1985 &&&&&&&&01155844.&&&&001 155 844
1990 &&&&&&&&01222411.&&&&001 222 411
1995 &&&&&&&&01287005.&&&&001 287 005
2000 &&&&&&&&01342832.&&&&001 342 832
2005 &&&&&&&&01380361.&&&&001 380 361

Культура

ред.

Примітки

ред.
  1. Інститут географії Японії. 2010.10.1
  2. а б в г Такахаші Сейічі. Префектура Сіґа // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґакукан, 1994—1997.

Джерела та література

ред.

Префектура Сіґа // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Префектура Сіґа