Відкрити головне меню

Премія імені Миколи Гоголя «Тріумф»

Медаль лауреата

Міжнародна літературна премія імені Миколи Гоголя «Тріумф» — заснована у 1998 році Чернігівським медіа-клубом за сприяння Національної спілки письменників України та міжнародних громадських організацій. Нині засновник цієї відзнаки — ГО «Чернігівський інтелектуальний центр», а рішення ухвалює Комітет з нагородження Міжнародною літературною премією імені Миколи Гоголя «Тріумф», до якого входять відомі письменники і науковці.

З 1 листопада 2014 співзасновником премії є Міжнародна літературно-мистецька академія України.[1]

НазваРедагувати

25 листопада 2008 року[2] відбулися загальні збори членів громадської організації письменників, журналістів та науковців «Чернігівський інтелектуальний центр» — засновників Міжнародної літературної премії «Тріумф», які ухвалили рішення про перейменування. З 2009 року ця почесна відзнака має назву: Міжнародна літературна премія імені Миколи Гоголя, для вшанування пам'яті видатного письменника Миколи Гоголя, оскільки він жив на Придесенні. Лауреати попередніх років можуть за бажанням вказувати як попередню, так і нову назву премії, або писати подвійну назву: Міжнародна літературна премія ім. М.Гоголя («Тріумф»).

Цю премію не слід плутати з однойменною російською премією «Тріумф», яка вручається в Росії за досягнення у галузі літератури та мистецтва, починаючи з 1992 року[3].

Комітет з нагородженняРедагувати

Склад комітету з нагородження станом на 2015-2017:[4][5]

  • Сергій Дзюба — голова журі, письменник, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, очільник Чернігівської міської організації Національної спілки журналістів України, почесний професор Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна», лауреат міжнародних літературних премій;
  • Михайло Сидоржевський — голова Національної спілки письменників України, головний редактор «Української літературної газети»;
  • Василь Голобородько — письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка;
  • Петро Кралюк — письменник, доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія»;
  • Іван Корсак — письменник, лауреат міжнародних літературних премій.

ПоложенняРедагувати

Громадська організація «Чернігівський інтелектуальний центр», яка об'єднує 45 головних редакторів, журналістів, письменників та науковців з України і закордону, зі згоди ГО «Чернігівський медіа-клуб» 20 вересня 1999 року стала засновником Міжнародної літературної премії «Тріумф». Премію створено громадською організацією «Чернігівський медіа-клуб» за сприяння Національної спілки письменників України та міжнародних громадських організацій і благодійних фондів 7 травня 1998 року — для розвитку вітчизняного книговидання і підтримки українських письменників, митців, науковців, журналістів, працівників культури та освіти, громадських діячів і меценатів.

Комітет з Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя («Тріумф») у складі п'яти осіб (відомих письменників, науковців та громадських діячів) очолює президент ГО «Чернігівський інтелектуальний центр», голова Чернігівської міської організації Національної спілки журналістів України, завідувач редакції радіо ТРА «Новий Чернігів», член Національної спілки письменників України Сергій Дзюба.

Щороку Комітет нагороджує лауреатів Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя («Тріумф»): письменників, митців, науковців, журналістів, працівників освіти та культури, громадських діячів і меценатів, які мешкають в Україні та за кордоном.

Кандидатура кожного претендента на здобуття премії обговорюється всіма членами Комітету і затверджується відкритим голосуванням (також члени Комітету можуть підтвердити свій вибір в будь-який інший спосіб — по телефону, факсом або листом).

Нагорода вручається раз у житті (за винятком колективних номінацій, а також, якщо творчу людину відзначено в іншій номінації — наприклад, як громадського діяча та мецената).

Кількість лауреатів та розмір премії щороку визначає її засновник. Громадські діячі і меценати, а також родини лауреатів Міжнародної літературної премії «Тріумф», відзначених посмертно, отримують дипломи (без фінансової частини). Повідомлення про лауреатів розміщується в засобах масової інформації.

Лауреати преміїРедагувати

Іван Кошелівець, Петро Яцик, Михайло Слабошпицький, Юлій Коцюбинський, Дмитро Стус, Ігор Павлюк, Євген Баран, Богдан Бойчук, Ліда Палій, Юрій Бедрик, Світлана Короненко, Анна-Галя Горбач, Іван Яцканин, Емма Андієвська, Петро Сорока, Володимир Науменко, Галина Стефанова та інші видатні і відомі люди з України, США, Канади, Австралії, Німеччини, Словаччини, Бразилії, Ізраїлю, Білорусі та Росії — письменники, науковці, меценати, журналісти, актори театру та кіно, музиканти, художники, працівники освіти і культури.

1998 рікРедагувати

  • Богдан Бойчук і Марія Ревакович (США), письменники — за значний внесок в українську літературу та її пропаганду за кордоном.
  • Інна й Тетяна Чабан (Чернігів) — за цикл пісень «Осанна осені» на вірші Ліни Костенко, Лесі Українки, Олександра Олеся, Олени Теліги та інших українських поетів.
  • Сергій Павленко (Чернігів), головний редактор журналу «Сіверянський літопис» — за книжку-дослідження «Міф про Мазепу» і подвижницьке видання журналу «Сіверянський літопис».
  • Петро Яцик (Канада), президент Ліги українських меценатів та Михайло Слабошпицький (м. Київ), виконавчий директор Ліги українських меценатів, письменник — за визначний внесок у видання українських книг та пропаганду їх за кордоном.

1999 рікРедагувати

  • Ліда Палій (Канада), письменниця — за значний внесок в українську літературу.
  • Микола Ляшенко (м. Київ), видавець «Бібліотеки українця» — за значний внесок у пропаганду української літератури.
  • Сергій і Тетяна Дзюби, Олександр Соломаха, упорядники, Юрій Крисанов, редактор, Микола Небилиця (м. Чернігів), художник, меценати: керуючий директор компанії «МакДональдз Юкрейн ЛТД» Карен Бішоп (Канада) і керівник відділу громадських зв'язків цієї компанії Олег Стрекаль (м. Київ) та голова правління компанії «Спаський форум» Валерій Марченко (м. Чернігів) — за роботу над антологією української інтимної лірики «Пастухи квітів».

2000 рікРедагувати

  • Юлій Коцюбинський (посмертно), директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського, літературознавець — за визначний внесок у пропаганду української літератури.
  • Світлана Короненко (м. Київ), письменниця — за значний внесок в українську літературу.
  • Олег Ясон, заступник генерального директора компанії «British American Tobacco-Україна» та співробітник цієї компанії Тетяна Стрекаль (м. Київ) — за значну благодійну діяльність.

2001 рікРедагувати

  • Анна-Галя Горбач (Німеччина), перекладач, видавець, меценат — за визначний внесок в українську літературу та її пропаганду за кордоном, а також подвижницьку благодійну діяльність.
  • Станіслав Реп'ях (м. Чернігів), письменник — за значний внесок в українську літературу та її пропаганду за кордоном.
  • Василь Слапчук (м. Луцьк), письменник — за значний внесок в українську літературу.
  • Леся Бризгун-Шанта і Леся Храплива-Щур (Канада), громадські діячі, Леся Богуславець (Ткач) (Австралія), письменниця — за значний внесок у пропаганду української літератури та велику благодійну діяльність.
  • Лілія Бондаревич (Черненко) (м. Прилуки), письменниця — за книги поезії і прози «Красавік кахання» («Квітень любові») та «Жанчына, якая нешта ведае» («Жінка, яка дещо знає»), які побачили світ в Україні білоруською та українською мовами, а також документально-публіцистичну повість «Зона грає блюз».
  • Олександр (Олесь) Гордон (м. Львів), письменник, видавець — за упорядкування антологій «Позадесятники» і «Позадесятники-2», а також видання книг українських письменників у проекті "Антологія «Число».
  • Валерій Дубіль, Анатолій Радалов та Ірина Домінова (м. Прилуки), підприємці — за значну благодійну діяльність.

2002 рікРедагувати

  • Іван Кошелівець (посмертно) (Німеччина), літературознавець — за визначний внесок в українську літературу.
  • Степан Горлач (Канада), письменник, голова Товариства приятелів України, Михайло (Майк) Найдан (США), перекладач та Іван Яцканин (Словаччина), письменник — за значний внесок в українську літературу.
  • Дмитро Стус і Оксана Дворко (м. Київ), літературознавці — за упорядкування книги «Василь Стус. Листи до сина».
  • Мар'ян Коць (США), видавець, Марія Фішер-Слиж (Канада), громадський діяч та Володимир Загорій (м. Київ), президент Ліги українських меценатів, генеральний директор АТ "Фармацевтична фірма «Дарниця» — за значну благодійну діяльність.
  • Юрій Бедрик (Київ), письменник — за значний внесок в українську літературу.
  • Марія Мостова, директор Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи та Віктор Лабазов (м. Прилуки), головний редактор газети «Світанок над Сіверщиною» — за значну діяльність, спрямовану на захист української мови і культури та пропаганду сучасної української літератури.
  • Василь Гаврилишин (Луцьк), голова правління акціонерного банку «Західінкомбанк», Сергій Кнуренко, голова ради ЧОО НДО «Нова Україна», голова правління ЗАТ «Новий Чернігів», Олександр Козик (Прилуки), генеральний директор приватного підприємства «Торговий дім „Калина“, Юрій Степанов, директор приватного підприємства „Біт“ та Георгій Трофімов (Чернігів), директор МПП „Дніпро“- за значну благодійну діяльність.

2003 рікРедагувати

  • Письменниця Емма Андієвська (Німеччина), письменниця — за визначний внесок в українську літературу.
  • Андрій Тавпаш (м. Львів), президент АТ „Світоч“, Надя Яцик (Канада), Любомир Буняк, Львівський міський голова, Стенлі Пітерсон (Богдан Патик) (Канада) — за визначну благодійну діяльність.
  • Творча група Національної радіокомпанії України (канал „Культура“) у складі: віце-президент Національної радіокомпанії України, директор каналу „Культура“ Леонтій Даценко, заступник головного редактора редакції літератури і театру Юрій Засенко, актори: заслужена артистка України Лариса Недін, заслужений артист України Борис Лобода, артисти Галина Стефанова та Юрій Ємельяненко, автор сценарію Світлана Короненко — за цикл радіопередач за романом Михайла Слабошпицького про письменника розстріляного відродження Тодося Осьмачку „Поет із пекла“.
  • Євген Баран (м. Івано-Франківськ), літературознавець, Петро Сорока (м. Тернопіль), письменник, літературознавець, головний редактор журналу „Сова“ — за значний внесок в українську літературу.
  • Олександр Деко (Німеччина) — за новаторську розробку книжки-календаря Чернігівського земляцтва, його підготовку і видання трьох книжок таких календарів за 1997, 1998 та 1999 — 2000 роки, а також за значний внесок в поширення і пропаганду української літератури на Заході шляхом видання українського журналу „Соборність“ у Німеччині, за розбудову мостів братерства між українською та німецькою літературами.
  • Лілія Григорович (м. Київ), народний депутат України — за значний внесок у пропаганду української літератури та благодійну діяльність.
  • Роман Веретельник (Канада), літературознавець, викладач університету „Києво-Могилянська академія“, Михайло Сорока (м. Київ), головний редактор газети „Урядовий кур'єр“ — за значний внесок у пропаганду української літератури.
  • Олександр Олійник (м. Чернігів), письменник, власкор „Укрінформу“, Наталія Гранич (м. Луцьк), письменниця, директор Волинської обласної бібліотеки для дітей — за значний внесок в пропаганду української літератури.
  • Василь Ванчура (м. Тернопіль), директор видавництва „Джура“ та журналу „Сова“ — за подвижницьку видавничу діяльність.
  • Олег Федоров (м. Донецьк), директор Донбаського історико-літературного музею Василя Стуса, Валерій Герасименко (м. Київ), директор державного підприємства з розповсюдження періодичних видань „Преса“, Олена Джола (м. Чернігів), президент благодійного фонду „Джерела добра“, Михайло Рождественський (м. Чернігів), директор (декан) підприємства „Комп'ютерна академія“ — за значну благодійну діяльність.

2004 рікРедагувати

  • Ігор Павлюк (м. Львів), письменник — за значний внесок в українську літературу.
  • Володимир Берсенєв (м. Київ), директор Інституту проблем болю — за повість „Тримаю удар“ та визначну благодійну діяльність».
  • Володимир Науменко (м. Харків), головний редактор журналу «Березіль», письменник — за значний внесок у пропаганду української літератури.
  • Валентина Стрілько (м. Київ), президент Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого — за визначну благодійну діяльність.
  • Група митців: головний редактор дитячої газети «Ліхтарик», письменник Віталій Леус (м. Чернігів), головний редактор журналу «Вісті Комбатанта» Роман Колісник (Канада), письменник Григорій Усач (Ізраїль), письменник, перекладач Степан Кузькін (м. Трубчевськ Брянської області, Росія) — за значний внесок у пропаганду української літератури.
  • Михайло Гоян (Австралія), меценат — за визначну благодійну діяльність.
  • Микола Будлянський (м. Чернігів), письменник, журналіст — за книгу нарисів «Соняшникова межа» та публіцистичні статті про ТОВ «Земля і воля».

2005 рікРедагувати

  • Віра Вовк (Бразилія) — за визначний внесок в українську літературу та її пропаганду за кордоном.
  • Петро Коробчук (м. Луцьк) — за книги поезій «Гіллясте лице» і «Загальний вагон».
  • Ірина Красуцька (м. Київ) — за значний внесок у становлення системи вітчизняної методичної преси для вчителів-словесників, а також вітчизняного підручникотворення.

2006 рікРедагувати

2007 рікРедагувати

2008 рікРедагувати

2009 рікРедагувати

2010 рікРедагувати

2011 рікРедагувати

  • Олександр Молодчий (посмертно), генерал-лейтенант авіації, двічі Герой Радянського Союзу, почесний громадянин Чернігова — за книги «У палаючому небі» та «Літаки ідуть у ніч».
  • Роман Гром'як (м. Тернопіль), доктор філологічних наук, професор Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка — за значну громадсько-політичну діяльність та наукові праці останнього десятиліття.
  • Михайло Сидоржевський (м. Київ), письменник, журналіст — за створення та редагування «Української літературної газети».
  • Михась Ткач, письменник, голова Літературної спілки «Чернігів», головний редактор журналу «Літературний Чернігів» — за книгу «Спадок».
  • Том Кузнецов (м. Чернігів, посмертно), гвардії полковник авіації — за книги «Доля Героя» і «В небі Чорнобиля».
  • Анатолій Сєрков (м. Луцьк), голова Волинської асоціації «Паритет» — за популяризацію надбань вітчизняної культури та багатолітню громадську діяльність.

2012 рікРедагувати

  • Оксана Забужко (м. Київ), письменниця, науковець — за визначний внесок в українську літературу та її пропаганду за кордоном.
  • Василь Голобородько (м. Луганськ), письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка — за вишукане поєднання новаторства з традицією у власній творчості та неоціненний внесок у розвиток українського верлібру.
  • Євгенія Лісіцина (Латвія), органістка — за втілення у життя видатного музичного проекту — виконання всіх органних творів Іоганна Себастьяна Баха.
  • Сергій Борщевський (м. Київ), письменник, перекладач — за послідовну роботу зі збагачення української літератури вагомими творами зарубіжних письменників.
  • Микола Ткачук (м. Київ), декан філологічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, доктор філологічних наук, професор — за книгу «Наративні моделі українського письменства», а також публікації останніх років у періодиці.
  • Петро Панчук (м. Київ), Заслужений артист України, актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка — за створення численних записів аудіокниг української класики.
  • Богдан Смоляк (м. Львів), письменник — за книгу поезій «Словник мовчання».
  • Начальник регіонального медіа-центру Міністерства оборони України Валентин Буряченко (м. Чернігів), заступник начальника цього медіа-центру Вадим Мисник, голова Чернігівської обласної організації Національної спілки журналістів України, генеральний директор Чернігівської обласної державної телерадіокомпанії «Сівер-центр» Анатолій Тютюнник, голова правління Благодійного фонду імені двічі Героя Радянського Союзу Олександра Молодчого Олександр Кузнецов-Молодчий, директор цього фонду Тетяна Кузнецова-Молодча, голова Чернігівської обласної організації Всеукраїнської асоціації ветеранів-підводників Ігор Галутва, полковник запасу Віктор Малашенков — за послідовну, подвижницьку військово-патріотичну діяльність, зокрема участь у проектах Чернігівської обласної державної телерадіокомпанії «Сівер-центр» та радіо «Новий Чернігів».

2013 рікРедагувати

  • Єтон Келменді (Бельгія), албанський письменник, твори якого опубліковані 22 мовами світу, лауреат Великої міжнародної премії «Solenzara» (Париж) та Національної премії «Din Mehmet» (Косово), член Асоціації європейських професійних журналістів (Брюссель) та Академії наук і мистецтв Європи (Париж) — за книгу поезій «На верхів'ї часу» (українською мовою);
  • Дмитро Чистяк (м. Київ), письменник, перекладач, член-кореспондент Європейської академії наук, мистецтв і літератури — за плідну перекладацьку творчість із популяризації франкомовних авторів в Україні й українських — за кордоном, а також за оригінальний письменницький доробок;
  • Петро Захаров (Російська Федерація, Удмуртська республіка), удмуртський письменник, перекладач, мистецтвознавець, головний редактор журналу «Инвожо», президент Удмуртського ПЕН-клубу — за переклади творів світової класики;
  • Віктор Лазарук (м. Луцьк), письменник — за перший том роману-есе «Світязь»;
  • Сограб Рагімі (Швеція), іранський письменник — за поетичні публікації в українських виданнях: журналах «Всесвіт», «ШО» та газеті «Література і життя»;
  • Віра Чорний-Мешкова (Північна Македонія), письменниця, перекладач, громадський діяч — за книгу поезій «Київські епіграми» (українською мовою) і вагомий особистий внесок у дослідження української літератури та її популяризацію за кордоном;
  • Войцех Пестка (Польща), письменник — за книгу есеїв «До побачення в пеклі» (українською мовою);
  • Микола Малахута (м. Луганськ), письменник, головний редактор міжнародної «Літературної газети» та всеукраїнської газети «Луганський край» — за багаторічну творчу діяльність, подвижницьку видавничу, редакторську та перекладацьку працю;
  • Микола Максимець (м. Чернівці), письменник, головний редактор видавничого дому «Букрек» — за книгу прози «Таємниця гори діда Лева» та значну видавничу діяльність;
  • Декан філологічного факультету Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, письменник Олександр Забарний, директор Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана Ірина Ральченко, письменник, журналіст Віталій Божок (Чернігівська обл.) — за значний внесок у пропаганду української культури, зокрема участь у літературно-мистецьких проектах радіо «Новий Чернігів»;
  • Віктор Мозоль (м. Луцьк), меценат — за значну благодійну діяльність.

2014 рікРедагувати

Лауреатами у 2014 стали:[8]

  1. Болгарські письменники, лауреати міжнародних і національних літературних премій:
    1. Димитр Христов — за монодраму «Мерилін Монро: тріумф і агонія» (український переклад Анни Багряної);
    2. Боян Ангелов — за збірку віршів «Вибір» (українською мовою)
    3. Елка Няголова — директор Слов'янської літературно-мистецької Академії — за поетичну творчість та активну популяризацію української літератури в Болгарії;
  2. Дмитро Дроздовський (м. Київ) — письменник, науковець, перекладач, головний редактор журналу «Всесвіт» — за редагування й тематичне осучаснення журналу іноземної літератури «Всесвіт», популяризацію англомовних, іспаномовних літератур, а також шекспірознавчих досліджень в Україні;
  3. Голова Чернігівської обласної ради Микола Звєрєв — за громадську діяльність, відстоювання свободи слова та підтримку українського книговидання; бізнесмен, меценат Олег Шандар (м. Київ) — за благодійницьку діяльність на користь вітчизняної культури;
  4. Туркменський письменник Ак Вельсапар (Швеція) — за книгу оповідань «Смарагдовий берег» (українською мовою) та публікації поезії і прози в «Українській літературній газеті», журналах «Всесвіт», «Березіль», «Бористен», «Золота пектораль»;
  5. Письменник, перекладач, член Болгарської академії наук і мистецтв, Європейської академії наук, мистецтв і літератури (м. Париж), Бразильської академії словесності, Академії наук вищої освіти України Атанас Ванчев де Трасі (Франція) — за збірку поезій «Світло у світлі» (журнал «Радуга»);
  6. Письменник, директор Міжнародної літературної Академії «Македонія презент» і видавництва «Фенікс», головний редактор часописів «Тренд» і «Літературна академія», лауреат міжнародних та національних премій Хрісто Петрескі (Республіка Македонія) — за літературну творчість та зміцнення українсько-македонських літературних зв'язків;
  7. Письменник Володимир Ільїн (м. Київ) — за поему «Homo Karadagus», збірки лірики «Окремини душі» й «Епідемія самотності», а також переклади віршів Папи Іоанна Павла II — українською мовою («Римський триптих») та Ігоря Римарука — російською мовою («Доброе время твоё…»); письменник Євген Чигрин (Росія) — за книгу віршів «Погонич» (українською мовою, переклад Ігоря Павлюка); письменник Георгій Дзюба (Росія) — за роман «Во всём виноват Гоголь»; письменник, академік Ауезхан Кодар (Казахстан) — за повість «Порог невозврата»;
  8. Літературознавці, доктори філологічних наук, професори Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка Мар'яна і Зоряна Лановики (м. Тернопіль) — за книгу «Українська усна народна творчість»;
  9. Письменниця, перекладач Люба Ґавур (США) — за подвижницьку перекладацьку діяльність, а також власні поетичні й прозові публікації в журналі «Золота пектораль»;
  10. Письменниця Людмила Шутько (Італія) — за збірку казок «Закон радості» (українською та італійською мовами);
  11. Перекладачі Роксана Кжемінська, Анна Тилютка, Маріанна Хлопек-Лабо, художниця Ядвіґа Квятковська (Польща) — за значний внесок у пропаганду української літератури в Польщі;
  12. Художній керівник і головний диригент Чернігівського академічного народного хору обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм, заслужений діяч мистецтв України Володимир Коцур, завідувач художньо-постановочною частиною хору Анатолій Покришень і генеральний директор — художній керівник обласного філармонійного центру, заслужений діяч мистецтв України Юрій Кравчук (м. Чернігів) — за відродження самобутніх звичаїв і традицій українського народу, інноваційну діяльність у створенні репертуару, популяризацію фольклористики рідного краю.

Переможців визначав комітету у складі:[8]

  • Сергій Дзюба — голова журі, письменник, президент ГО «Чернігівський інтелектуальний центр», голова Чернігівської міської організації Національної спілки журналістів України, почесний професор Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна»,
  • Михайло Сидоржевський — голова Київської міської організації Національної спілки письменників України, головний редактор «Української літературної газети»,
  • Василь Голобородько — письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка,
  • Петро Кралюк — письменник, доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія»,
  • Олександр Клименко — письменник, літературний критик, лауреат міжнародних премій.

2015 рікРедагувати

Лауреатами у 2015 стали:[4]

  1. Грузинський і український письменник Рауль Чілачава (м. Київ) — за упорядкування та переклад вісімдесяти поезій Кобзаря, які увійшли до книги-альбому «Тарас Шевченко. Думи мої» (українською та грузинською мовами);
  2. Письменник, видавець, громадський та політичний діяч, перший заступник голови Національної спілки письменників України Володимир Шовкошитний (м. Київ) — за роман «Боривітри»;
  3. Поет, консул Генерального Консульства Республіки Польща в Луцьку Кшиштоф Савіцкі (Польща) — за поетичну збірку «Околиці світу»;
  4. Письменник Бенедикт Дірліх (Німеччина) — за поетичні публікації в Україні та визначний внесок у пропаганду верхньолужицької культури, літератури і мови в світі;
  5. Письменник, кінодокументаліст, тележурналіст Юрій Багрянцев (м. Київ) — за багаторічну подвижницьку працю у створенні краєзнавчих телефільмів про історичні та культурні пам'ятки України й літературні твори патріотичного змісту;
  6. Доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, президент Малої академії наук Станіслав Довгий (м. Київ) — за внесок у популяризацію шевченківської спадщини в Україні та за кордоном, зокрема за створення науково-освітнього проекту «Портал Шевченка»;
  7. Письменник Гурген Баренц (Гурген Карапетян) (Вірменія) — за власну багатогранну творчість та численні переклади з вірменської і слов'янських мов (зокрема української), невтомне літературне подвижництво «посла миру», яке єднає народи; літературознавець, доктор філологічних наук, професор Сусанна Ованесян (Вірменія) — за першу фундаментальну наукову біографію класика світової літератури Ованеса Туманяна, великий внесок у туманянознавство, плідну й активну пропаганду актуальних проблем дослідження життя і творчої діяльності Ованеса Туманяна, літературні мости між вірменською й українською літературами;
  8. Зарубіжні письменники, відзначені за власний доробок та пропаганду української літератури:
    • прозаїк, головний редактор інтернет-альманаху «Порт-Фоліо» Михайло Блехман (Канада) — за романи, п'єси, оповідання та актуальні статті на українську тематику;
    • письменник Бранко Цветкоскі (Македонія) — за визначну поетичну творчість;
    • поетеса, директор Удмуртського ПЕН-клубу, заступник редактора журналу «Инвожо» Лариса Орєхова (Удмуртія) — за збірку віршів «Безмежний Ліс» (Естонія), а також майстерні переклади творів світової класики;
    • письменник Алекс Врубель (Велика Британія) — за поетичну книжку «Піщинки часу»;
    • поет Володимир Федоров — за вагомий внесок у пропаганду та розвиток сучасної світової поезії;
    • письменник, доктор філософських наук Олексій Грякалов — за збірку інтелектуальної прози «Печальна почвара окраїни» та монографію «Лист і подія»;
    • літературознавець, доктор філологічних наук Наталія Грякалова (Росія) — за монографію «Людина модерну»;
    • письменник-сатирик, поет, публіцист Марсель Салімов (Башкортостан) — за книжку «Сміх — вище пояса»;
  9. Письменниця Лана Перлулайнен (м. Львів) — за книгу вибраних поезій «Вітер часу» та роман «Мася або Правила ходіння проти вітру»; письменниця Світлана Антонишин (м. Броди Львівської обл.) — за збереження і продовження класичних традицій української літератури у книгах поезій «Закон самозбереження душі», «Бар'єр», повісті-феєрії «Ображена трава»;
  10. Меценат, громадський діяч, депутат Чернігівської обласної ради Віктор Кияновський (м. Ічня Чернігівської обл.) — за подвижницьку громадську та благодійну діяльність;
  11. Письменник, директор Інституту Українського Вільного Козацтва імені Антона Кущинського, доктор права Олександр Панченко (м. Лохвиця Полтавської обл.) — за популяризацію духовно-культурних надбань українського народу, діяльність у галузі україністики, внесок у справу утвердження Української державності, зміцнення духовності й патріотизму нашого народу, видавничу діяльність, 25-літню національно-державницьку позицію в обороні прав, свобод і засад окремішності українського народу;
  12. Письменник Ігор Моісєєнко (м. Кременчук Полтавської обл.) — за активну письменницьку та громадську діяльність у справі побудови суспільства життєдайної моралі;
  13. Письменник Станіслав Маринчик (м. Ічня Чернігівської обл.) — за подвижницьку культурну, краєзнавчу та громадську діяльність;
  14. Меценат Олександр Сенчик (смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської обл.) — за благодійну діяльність.

2016 рікРедагувати

Лауреатами у 2016 стали:

  1. Літературознавець, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, доктор філологічних наук, академік НАН України, Шевченківський лауреат Микола Жулинський (м. Київ) — за визначний внесок в українську літературу, подвижницьку державотворчу діяльність;
  2. Письменник, Шевченківський лауреат Валерій Шевчук (м. Київ) — за книгу спогадів «На березі часу. Ті, котрі поруч»;
  3. Літературознавці Михайлина Коцюбинська (м. Київ) (посмертно) та Юлій Коцюбинський (м. Чернігів) (посмертно) — за визначну наукову та громадську діяльність;
  4. Зарубіжні письменники, перекладачі, журналісти, громадські діячі:
    • верхньолужицькі письменники Бено Будар та Доротея Шолчина (Шолце) (Німеччина) — за визначну літературну діяльність;
    • поет, художник Кіцьор Кшиштоф Косцєша (Польща) — за поетичну збірку «Поезія у перекладі волинських поетів. Картини»;
    • письменниця, сценарист, головний редактор журналу «Новий Світ» Олена Жукова (Канада) і письменник, публіцист, головний редактор газети «Перекрёсток Виннипег», заступник головного редактора журналу «Новий Світ» Михайло Співак (Канада) — за власний творчий доробок, випуск журналу «Новий Світ» та популяризацію сучасної української літератури в Канаді;
    • письменник, громадський діяч Славімір Ґенчев (Болгарія) — за літературну творчість і популяризацію української культури в Болгарії;
    • поет, прозаїк Марек Вавжинський (Польща) — за поетичну збірку «На марґінесах»;
    • головний редактор газети «Голос України в Західному Сибіру», заслужений журналіст України, письменник Микола Свінтицький (Російська Федерація) — за роман «Генерал Акайчиков»;
    • письменник Нурлан Джилкішиєв (Казахстан) — за літературну та громадську діяльність;
    • арабський письменник, перекладач Абдельваххаб Аззаві (Сирія) — за книжки «Випадковий смуток» (Сирія), «НОТА — небеса свободи» (Єгипет) та «Мозаїка облоги» (Ліван), а також переклади віршів українських поетів і їх публікацію в арабських виданнях;
    • письменник, перекладач Мілан Грабал та перекладач, україніст, доктор мистецтвознавства Петр Каліна (Чехія) — за власний творчий доробок та значний внесок у пропаганду української літератури в Чехії;
  5. Заступник директора Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, літературознавець Сергій Гальченко (м. Київ) — за підготовку факсимільних видань рукописної та малярської спадщини Тараса Шевченка, випущених до 200-річчя від дня його народження;
  6. Письменник, громадський діяч Віталій Шевченко (м. Київ) — за підготовку низки авторських та колективних історико-краєзнавчих видань про Ічнянщину («Енциклопедія Ічнянщини», «Оживає минувшина» в трьох томах, «Літератори Ічнянщини. 100 імен…», «Щоденники Костянтина Самбурського за 1918—1928 роки»);
  7. Письменник, перекладач Станіслав Шевченко (м. Київ) — за багатогранне висвітлення українських реалій у поетичних збірках «Квіти небесні земної любові», «Під сузір'ям Пасіки», «Дім для душі»; за пропаганду української культури медійною, літературною та кіносценарною діяльністю; за творчий внесок у зближення української та сусідніх культур, зокрема його двомовними перекладними виданнями з польської літератури та іншими творами;
  8. Письменниця, доктор культурології Євгенія Більченко (м. Київ) — за талановитий поетичний внесок у сприяння миру і міжкультурного діалогу;
  9. Художник, голова правління Волинської організації Національної Спілки художників України Володимир Марчук (м. Луцьк)– за багаторічну натхненну працю зі створення та розбудови одного з найбільших культурних просторів Західної України — Галереї мистецтв у Луцьку, поглиблення культурно-мистецької комунікації українсько-польського Пограниччя у царині сучасного іконопису і сакрального живопису, постійну та всебічну промоцію талановитої української молоді;
  10. Письменник, тележурналіст, редактор журналу «Бористен» Фідель Сухоніс (м. Дніпропетровськ) — за багаторічну письменницьку та журналістську роботу, спрямовану на ознайомлення читача з життям і діяльністю західної української діаспори, зокрема за видання художньо-публіцистичних збірників і книг: «Українська Америка зблизька», «Україна за Атлантикою», «Америка у вишиванці», «Калинова гілка кленового дерева», «Ріо де Україна» та «І знову я в Америці»; письменниця Еліна Заржицька (м. Дніпропетровськ) — за значні успіхи в національно-патріотичному вихованні дітей та підлітків, прищеплення їм патріотичного ставлення до рідної землі засобами художньої літератури; письменник, есеїст Віктор Палинський (м. Львів) — за талановиту інтерпретацію гоголівської містичної теми у сучасній прозі, бережливо-новаторське ставлення до барокових літературних традицій та майстерні стилістичні експерименти у царині літературно-мистецької есеїстики; письменниця Елла Леус (м. Одеса) — за книгу-дилогію «Антипадение»;
  11. Перекладач Андрій Євса (посмертно) (Одеса) — за переклади творів класиків світової літератури та сучасних українських письменників, значний внесок у пропаганду української літератури в світі; письменники Святослав Хрикін (посмертно) та Станіслав Рибалкін (посмертно) (м. Чернігів) — за подвижницьку літературну діяльність;
  12. Краєзнавець Марія Вощевська (м. Київ) — за книжку-дослідження «Мій край. Люди і долі»; заступник голови «Чернігівського земляцтва в місті Києві», керівник Ічнянського відділення Микола Вощевський (м. Київ) — за визначну громадську та благодійну діяльність.

2017 рікРедагувати

Лауреатами у 2017 стали:[5]

  1. Українські письменники, Шевченківські лауреати Володимир Дрозд (посмертно) та Ірина Жиленко (посмертно) (м. Київ) — за визначний внесок в українську літературу;
  2. Казахський, український вчений, доктор філософських та політичних наук, професор, академік Академії мистецтв Казахстану, член Національної спілки письменників України та міжнародного ПЕН-клубу Рустем Жангожа (м. Київ) — за вагомий науковий, творчий внесок у популяризацію української народної та писемної культури;
  3. Відомі зарубіжні письменники, науковці та перекладачі, відзначені за власний вагомий доробок, пропаганду високохудожньої літератури, культури та загальнолюдських цінностей:
    • Генеральний секретар Асоціації індійських письменників, поет Ашис Санйал (Індія, Бангладеш) — за творчий доробок бенгальською мовою та визначну творчу і громадську діяльність, пропаганду української літератури в Індії та Бангладеш;
    • Польський прозаїк, драматург, есеїст, художник Славомир Мрожек (посмертно) (Франція) — за видатний внесок у світову літературу;
    • Письменник, науковець, академік, ректор Казахського національного університету імені аль-Фарабі, віце-президент Національної Академії наук РК Галимкаір Мутанов (Казахстан) — за видатну наукову діяльність та високодуховний поетичний доробок;
    • Письменник, перекладач, громадсько-політичний діяч, засновник Дому Абая в Англії, Міжнародного клубу Абая та журналу «Аманат» Роллан Сейсенбаєв (Казахстан) — за роман «Мертві бродять у пісках»;
    • Письменник, перекладач і академік Рісто Василевскі та письменник, головний редактор газети «Književne novine» (Белград), доктор філологічних наук, професор та академік Мічо Цв'єтіч (Сербія) — за визначну літературну діяльність і внесок у пропаганду української літератури;
    • Вчений Дитріх Шолце (Німеччина) — за видатну наукову та громадську діяльність, особливо в галузі славістики й українсько-серболужицьких зв'язків;
    • Письменник та музикант Томаш Навка, публіцист Альфонс Вічас (Німеччина) — за визначну творчу та громадську діяльність, високодуховну пропаганду верхньолужицької культури, літератури і мови в світі;
    • Доктор культурології Олексій Давидов (Російська Федерація) — за книжку «Душа Гоголя. Досвід соціокультурного аналізу»;
    • Поет, перекладач, публіцист, літературний критик, головний редактор журналу «Новая Немига литературная» Анатолій Аврутін (Білорусь) — за двотомник вибраних творів «Времена» та великий особистий внесок у справу зближення слов'янських літератур;
    • Поет, композитор, автор популярних пісень, видавець, перекладач, керівник Міжнародної літературно-мистецької Академії в Бухаресті Пауль Полідор (Румунія) — за визначну творчу і громадську діяльність; пропаганду літератури, культури й історії України, любові та миру між народами; публікації на тему свободи слова і пам'яті журналіста Георгія Ґонґадзе;
    • Письменниця, засновник Міжнародного творчого фестивалю на Тіносі і журналу «9 муз», президент Міжнародної Академії культури «9 муз» Ірина Анастасіаді (Греція) — за визначну творчу діяльність;
    • Почесний консул України в Чорногорії Предраг Мілович (Чорногорія) — за вагомий внесок у популяризацію української культури в Чорногорії;
    • Письменниця, громадський діяч Олена Ананьєва (м. Одеса, Україна — Німеччина) — за роман-трилогію «Беженцы. No way. SOS» і з нагоди 25-річчя діяльності Творчої асоціації «Золоті майстри Одеси»;
    • Письменниця Галина Шитікова де Ескобар (Болівія) — за визначну творчу діяльність;
    • Перекладач Галина Дубик (Польща) — за ініціативу та професійні здобутки у царині художнього перекладу;
  4. Засновники та очільники відомого всеукраїнського порталу «Жінка–УКРАЇНКА»: громадський діяч Юрій Пероганич і письменниця, публіцист Тетяна Череп-Пероганич (м. Київ) — за значну творчу та громадську діяльність;
  5. Літературознавець, доктор філологічних наук, професор Володимир Кузьменко (м. Київ) — за визначну наукову діяльність;
  6. Художній керівник Чернігівського обласного театру ляльок імені Олександра Довженка, заслужений артист України Віталій Гольцов (м. Чернігів) — за створення дилогії вистав за творами Тараса Шевченка та Михайла Коцюбинського («Великий льох» Тараса Шевченка, «Казковий світ Михайла Коцюбинського» — за творами «Хо» та «Ялинка»); за створення самобутнього репертуару за українськими народними казками, популяризації його засобами театру ляльок (книжка п'єс «Вовченятко з казкової торби»; вистави за п'єсами: «Вовченятко з казкової торби», «Як король мову шукав» та «Казка про Котигорошка»);
    • Директор Чернігівського обласного театру ляльок імені Олександра Довженка Тетяна Коваль (м. Чернігів) — за значну театральну діяльність і популяризацію творів сучасних українських письменників;
  7. Письменник, перекладач Олег Гончаренко (Мелітополь Запорізької області) — за створення мобільної виставки фото-поетичних колажів «АТО. Моменти істини» і переклади українською мовою роману «Римські цифри» Михайла Блехмана (Канада) та повісті «День, коли обвалився світ» Роллана Сейсенбаєва (Казахстан), надрукованої в журналі «Всесвіт»;
  8. Письменник Леонід Терехович (посмертно) (Чернігівська обл.) — за мужню, самовіддану, подвижницьку, патріотичну, національно визвольну діяльність в умовах тоталітаризму та книжку віршів «Свідомо став на муку»;
  9. Фотохудожник, фотожурналіст Валерій Інютін (посмертно) (м. Чернігів) — за видатну творчу діяльність;
  10. Меценат, директор ПАТ «Кремінь» Олександр Сенчик (Парафіївка Ічнянського району Чернігівської обл.) — за визначну благодійну діяльність;
  11. Журналіст Сніжана Божок (м. Бобровиця Чернігівської обл.) — за значну публіцистичну, журналістську та громадську діяльність;
  12. Громадський діяч, журналіст, письменник Богдан Теленько (м. Хмельницький) — за плідну багаторічну діяльність на поприщі культури.

2018 рікРедагувати

Лауреати 2018 року:[9]

1. Народний письменник Казахстану, Герой Праці, літературознавець Олжас Сулейменов (Казахстан) — за видатний внесок у світову літературу;

2. Український письменник та перекладач Василь Барка (посмертно) (США) — за визначний внесок в українську літературу;

славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміграції, Шевченківський лауреат Юрій Шевельов (Шерех) (посмертно) (США) — за визначний внесок в українську літературу;

поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, педагог та радіожурналіст, Шевченківський лауреат Ігор Качуровський (посмертно) (Німеччина) — за видатний внесок у світову та українську літературу;

Популярний поет-гуморист і сатирик Павло Глазовий (посмертно) (м. Київ) — за визначний внесок в українську літературу;

3. Архітектор інформаційних технологій, дослідник історії Києва, автор більше тисячі статей у Вікіпедії Олег Юнаков (м. Нью-Йорк, США) — за книгу (монографію) «Архітектор Йосип Каракіс»;

4. Поет, перекладач, голова Мінської організації Спілки письменників Білорусі, лауреат Державної премії Білорусі Михась Пазняков (Білорусь) — за збірку віршів «Тепло ромашкової завії» (українською мовою);

– Письменник Володимир Тулінов (Білорусь) — за книгу «Гвардійці Гіппократа» та значну творчу, подвижницьку, патріотичну діяльність;

– Поет, композитор, режисер Тетяна Жилінська (м. Мінськ, Білорусь) — за книгу поезії «Мандрівні гіперболи»;

– Поетеса, прозаїк Світлана Новик (Білорусь, Україна) — за книжку спогадів дітей війни «Розстріляне сонце», повість-казку «Дар предків» та історичний роман про боротьбу українців за свою незалежність у другій половині XVII століття «Прокляття білого лебедя», а також за популяризацію української літератури в Білорусі;

5. Літературознавці: професор Нгуєн Хоанг Хиу і доцент Нгуєн Суан Хоа (В'єтнам) — за значну наукову діяльність, популяризацію української літератури у В'єтнамі;

– Поетеса, перекладач Тхі Хоа Лі До (В'єтнам, Україна) — за яскравий творчий доробок і значний внесок у популяризацію української літератури у В'єтнамі;

6. Декан філологічного факультету Казахського національного університету імені аль-Фарабі, доктор філологічних наук, професор Омірхан Абдиманули (Казахстан); завідувачка кафедри казахської літератури і теорії літератури філологічного факультету КазНУ імені аль-Фарабі, доктор філологічних наук, професор Алуа Темірболат (Казахстан) — за значний внесок у розвиток літературознавства;

– Кандидат історичних наук, доцент факультету журналістики КазНУ імені аль-Фарабі Гюльнар Муканова (Казахстан) — за значний внесок у популяризацію української літератури в Казахстані та глибокі історичні дослідження і відновлення справедливості щодо незаконно репресованих людей;

7. Художник, президент Київської обласної федерації тхеквондо та спортивного клубу «Нага» Ук Дара Чан (Камбоджа, Україна) — за значну творчу та громадську діяльність;

8. Президент Всеукраїнської громадської організації (ВГО) «Діаспора чеченського народу», громадський діяч і меценат Даніл Гончаров (м. Київ); голова правління ВГО «Діаспора чеченського народу», громадський діяч Салман Садаєв (Київ); відповідальний секретар ВГО «Діаспора чеченського народу», керівник студії з вивчення мови, культури і традицій чеченського народу, викладач чеченської мови та перекладач (зокрема, переклала Гімн України чеченською мовою) Тамара Сангарієва (м. Київ) — за значну громадську діяльність, яка єднає народи;

9. Гурт «Смоляни» (Ольга Євченко, Микола Перець, Роман Кизюн) (Борзнянський район Чернігівської обл.) — за визначну творчу, патріотичну діяльність;

10. Меценат, науковець Володимир Хоменко (м. Київ) — за сприяння у виданні та розповсюдженні української книги;

– Директор ПСП «Авангард», громадський діяч та меценат Василь Булах (с. Курінь Бахмацького району Чернігівської обл.) — за значну благодійну та громадську діяльність на благо України;

– Директор ПАТ «Кремінь», меценат Олександр Сенчик (селище Парафіївка Ічнянського району) — за постійну благодійну турботу про рідне селище, земляків, розвиток високої культури, духовності, активну військово-патріотичну діяльність;

11. Письменниця Ольга Чепка (м. Умань Черкаської обл.) — за книжки «Будить березень берізки» та «Збережімо природу!»;

– Письменник Леонід Капелюшний (м. Одеса) — за книгу «Дике поле»;

– Письменник Ярослав Савчин (Івано-Франківська обл.) — за книжку прози «Вічні рути»;

– Письменниця Марія Ткачівська (м. Івано-Франківськ) — за книжку «Я і мій Дон Жуан».

2019 рікРедагувати

Лауреатами стали:

1. Письменник, генерал-отаман Українського Козацтва, мужній борець за незалежну Україну в радянські тоталітарні часи, соратник Василя Стуса, – Дмитро Шупта (м. Одеса) – за книгу віршів «Козацьке коло»;

2. Генеральний директор ТОВ «Земля і воля», Герой України, меценат Леонід Яковишин (Бобровиця Чернігівської обл.) – за визначну благодійну діяльність;

3. Український художник, графік, мистецтвознавець, поет, перекладач Святослав Гординський (США) (посмертно), український письменник, перекладач, критик, режисер Ігор Костецький (Німеччина) (посмертно),  науковець (філолог, славіст, україніст), педагог та видавець Олекса Горбач (Німеччина) (посмертно), перекладач Віра Річ (Англія) (посмертно) – за визначний внесок в українську літературу; письменник Володимир Брюгген (м. Харків) (посмертно) – за визначний внесок в українську літературу;

4. Журналіст, заслужений працівник культури України Юрій Плаксюк (м. Київ) – за книжку «Все в минулому» у 2-х томах;

5. Письменниця Юлія Чернінька (м. Київ) – за роман «Лицар Смарагдієвого Ордену»;

6. Доктор філологічних наук, професор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Григорій Самойленко (м. Ніжин) – за монографію «Повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» в українському текстологічному, соціологічному та мистецькому вимірах», а також вагомий особистий внесок у вивчення і популяризацію творчості М. В. Гоголя;

7. Письменниця, науковець, журналістка Тетяна Сидоренко (м. Ніжин Чернігівської обл.) – за книжки прози «Ігри з Іваном» та «Ольга, дружина Пікассо»;

8. Відомі закордонні поети, прозаїки, перекладачі, науковці, громадські діячі, художники, дизайнери, актори, режисери, драматурги, композитори: 

– Директор Театру музики та поезії «Агадір», композитор Ондржей Фуціман, засновник Театру музики та поезії «Агадір», драматург і сценарист Мілена Фуціманова (м. Брно, Чехія) – за значну творчу діяльність та популяризацію української літератури в Чехії;

– Художник, дизайнер, громадський діяч, керівник міжнародного Арт-центру «Klas’s Arts Center San Francisco» Алекс Клас (м. Сан-Франциско, США) – за значну творчу та громадську діяльність;

– Директор департаменту міжнародного співробітництва Казахського національного університету імені аль-Фарабі, кандидат філологічних наук Айжан Смаілова (м. Алмати, Казахстан) – за значну наукову і міжнародну діяльність;

– Науковець та громадський діяч Марко Антоніо Ескобар Селеме (м. Кочабамба, Болівія) – за значну наукову та громадську діяльність;

9. Композитор, автор та виконавець пісень, лауреат всеукраїнських конкурсів і фестивалів Петро Лойтра (м. Мала Виска Кіровоградської обл.) – за значну творчу діяльність;

10. Письменниця Людмила Нікуліна (м. Харків) – за книжки прози «Тіні без тіней» (про Миколу Гоголя) і «Черга за продовженням»;

11. Письменниця Єлизавета Мельниченко (м. Київ) – за сатиричну книгу «І засяє сонце».        

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Анатолій Кульченко (2015-01-02). Вікно в світ. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА». Процитовано 2015-03-15. 
  2. «Українська літературна газета»: Названі лауреати премії імені Гоголя «Тріумф» Архівовано 7 лютий 2012 у Wayback Machine.
  3. Електронне періодичне видання «РИАН.Ру»: Премія «Тріумф». Довідка(рос.)
  4. а б Сергій Дзюба (2015-04-02). Лауреати міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» за 2015 рік. 
  5. а б Сергій Дзюба (29 березня 2017). Лауреати Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» за 2017 рік. Жінка-УКРАЇНКА. 
  6. а б Газета «Волинський монітор»: Волинські письменники — лауреати літературних премій[недоступне посилання з липень 2019]
  7. а б в г д е Головне управління культури, туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської облдержадміністрації: Лауреати Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя («Тріумф») за 2010 рік
  8. а б Міжнародна літературна премія «Тріумф»: лауреати за 2014 рік. «Жінка–УКРАЇНКА». 2014-03-07. 
  9. Лауреати премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» за 2018 рік. Жінка-УКРАЇНКА. 2018-03-28. 

ДжерелаРедагувати