Відкрити головне меню

Премія «Магрітт» за найкращий фільм (фр. Magritte du meilleur film) — одна з основних кінематографічних нагород, що надається бельгійською Академією Андре Дельво в рамках національної кінопремії «Магрітт». Присуджується найкращому фільму бельгійського, або спільного з іншими країнами виробництва, починаючи з першої церемонії у 2011 році[1]. Лауреатом першої премії «Магрітт» за найкращий фільм стала стрічка «Пан Ніхто» режисера Жако Ван Дормеля[2].

Премія «Магрітт» за найкращий фільм M:
Засновник(и) Академія Андре Дельво
Країна Бельгія Бельгія
Рік заснування 2011
Поточний лауреат Наші битви (2018)
lesmagritteducinema.com

Переможці та номінантиРедагувати

Нижче наведено список фільмів, що отримали цю премію, а також номінанти. Лауреатів виділено окремим кольором та жирним шрифтом

2010-іРедагувати

Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер(и)
2010
(1-ша)
Пан Ніхто Mr. Nobody Жако Ван Дормель
Гіркота Amer Елен Катте та Бруно Форцані
Барони Les Barons Набіль Бен Ядір
Нелегал Illégal Олів'є Массе-Депасс
2011
(2-га)
Гіганти Les Géants Булі Ланнерс
За степами Beyond the Steppes Ваня д'Алькантара
Фея La Fée Домінік Абель та Фіона Гордон
Хлопчик з велосипедом Le Gamin au vélo Жан-П'єр та Люк Дарденни
2012
(3-тя)
Після кохання À perdre la raison Жоакім Лафосс
Мрець, що говорить Dead Man Talking Патрік Рідремонт
Дім на колесах Mobile Home Франсуа Піро
38 свідків 38 témoins Люка Бельво
2013
(4-та)
Ернест і Селестіна Ernest et Célestine Стефан Об'є, Венсан Патар, Бенжамін Реннер
В ім'я сина Au nom du fils Вінсент Ланно
Діти Кіншаси Kinshasa Kids Марк-Анрі Вайнберг
Танго лібре Tango libre Фридерик Фонтейн
Світ належить нам Le Monde nous appartient Стівен Стрекер
2014
(5-та)
Два дні, одна ніч Deux jours, une nuit Жан-П'єр та Люк Дарденни
Анрі Henri Йоланда Моро
Марш La Marche Набіль Бен Ядір
Не в його стилі Pas son genre Люка Бельво
Смужки зебри Les Rayures du zèbre Бенуа Мар'яж
2015
(6-та)
Надновий заповіт Le Tout Nouveau Testament Жако ван Дормель
Мелоді Melody Бернар Белефруа
Упередження Préjudice Антуан Коуперс
Усі кішки сірі Tous les chats sont gris Савіна Делікур
Я помер, але у мене є друзі Je suis mort mais j'ai des amis Гійом Маландрен та Стефан Маладрен
2016
(7-ма)
Перший, останній Les Premiers, les Derniers Булі Ланнерс
Воротар Keeper Гійом Сене та Девід Ламберт
Економіка пари L'Économie du couple Жоакім Лафосс
Парасоль Parasol Валері Розьє
Смерть від смерті Je me tue à le dire Ксав'є Серон
2017
(8-ма)
Весілля Noces Стефан Стрекер
Дива в Парижі Paris pieds nus Домінік Абель та Фіона Гордон
З нами Chez nous Люка Бельво
Сліпа зона Dode hoek Набіль Бен Ядір
У Сирії InSyriated Філіпп ван Леу
2018
(9-та)
Наші битви Nos batailles Гійом Сене
Гіркі квіти Bitter Flowers Олів'є Мейс
Мій кет Mon Ket Франсуа Дам'єн
Нехай трупи загоряють Laissez bronzer les cadavres Елен Катте та Бруно Форцані
Убивці Tueurs Жан-Франсуа Енжен та Франсуа Трукен

ПриміткиРедагувати

  1. Denis, Fernand (13 жовтня 2010). André Delvaux, l’œuvre au jour. La Libre Belgique (фр). Процитовано 30 січня 2016. 
  2. Le cinéma belge était à l’honneur lors de la Première édition des Magritte du cinéma belge francophone. Moniteur du film (French). Архів оригіналу за 05.12.2012. Процитовано 1 січня 2014. 

ПосиланняРедагувати