Відкрити головне меню

Прекму́р'я (угор. Muravidék, Прекмурська: Prèkmürsko,[1] або Prèkmüre, нім. Übermurgebiet) — найсхідніший регіон Словенії. Межує з Угорщиною на північному сході, Австрією на північному заході, Хорватією на півдні і словенським регіоном Штирія на південному заході країни. Протягом майже тисячі років, вона була частиною Королівства Угорщини, на відміну від інших словенських земель. Тому вона має певні мовні, культурні і релігійні особливості, які відрізняють її від інших історичних Словенських регіонів.

Прекмур'я

словен. Prekmurje

Країна Flag of Slovenia.svg Словенія
Регіон Помурський регіон
Населення
 - повне
  • 77 908 осіб (2017)
Площа
 - повна 948,48 км²
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Прекмур'я
Муніципалітети Словенії в Прекмур'я

Має назву на честь річки Мура (притока Драви), яка відокремлює її від решти частини Словенії (дослівний переклад зі словенської Замур'я).

Рельєф поверхні Прекмур'я досить рівний, плавно піднімається в північному напрямку до пагорбів Горичко. Найбільше місто регіону - Мурска-Собота.

Особливістю Прекмур'я є значна угорська меншість і велика кількість циган - наслідок тривалого перебування області у складі Угорського королівства.

Зміст

ІсторіяРедагувати

 
Угорщина по Тріанонському договору 1920 року (Прекмур'я позначено темно-зеленим кольором між Австрією та Словенією)

У IX столітті Прекмур'я входило до складу Блатенського князівства, пізніше в Угорське королівство. Прекмур'я (південна частина комітату Ваш і південно-західна частина комітату Залу), де історично було велике словенське населення (близько 90 тисяч чоловік), яке сповідує протестантство, різко відрізнялася від решти територій Угорщини в складі Австро-Угорської монархії. Після Першої світової війни за умовами Тріанонського мирного договору 1920 р. Прекмур'я було відокремлено від Угорщини та передано новоствореному Королівству сербів, хорватів і словенців (майбутня Югославія).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Források a Muravidék történetéhez/Viri za zgodovino Prekmurja, 292. p.


ПосиланняРедагувати