Предраг Раос

Хорватський письменник

Предраг Раос
Predrag Raos
Предраг Раос із премією СФЕРА
Псевдонім Astor Petz,
Pero Rotha
Народився 23 червня 1951(1951-06-23)[1] (72 роки)
Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, ФНРЮ
Громадянство Хорватія Хорватія
Національність хорват
Діяльність письменник наукової фантастики
Alma mater Загребський університет
Мова творів хорватська
Премії «СФЕРА»

Предраг Раос (хорв. Predrag Raos; нар. 23 червня 1951,Загреб) — хорватський романіст, новеліст і перекладач.

Біографія ред.

Вивчав хімію на факультеті природничих наук Загребського університету, який закінчив 1975 року. Професійний письменник і перекладач. Син письменника Івана Раоса і брат-близнюк хіміка Ненада Раоса, автора науково-популярних книжок. На початку 1970-х відбув тюремне ув'язнення за участь у Хорватській весні, коли співпрацював у виданні «Studentski list».

Раос дебютував 1978 року молодіжним романом «22 вересня: роман про заміську екскурсію» (перевиданий у 1990 і 2004 роках), але найвизначніших успіхів досяг на ниві наукової фантастики. 1979 року видав «Аварія корабля біля Туле» — роман у двох томах, який виявив типові прийоми Раоса, які той буде використовувати у своїх науково-фантастичних творах: правдоподібне футуристичне бачення, основане на науці, та розм'якшення концепції жорсткого сай-фай (hard SF) шляхом уведення тем суспільних наук: соціологічної, культурної і філософської тематизації можливого майбутнього і викликів, які воно ставить перед людством і індивідуумом. «Nul effort» (1990) є найкращим вибором такої концепції і творчості Раоса. Схожі теми і високорозвинений літературний стиль Раос показує і в низці новел, що публікувалися здебільшого в часописі «Сіріус» 1980-х років (наприклад, «Біле», № 118; «Права півкуля», № 139;. «Скорпіон на язику», № 151).

У 1990-х після виключення зі Спілки хорватських письменників Раос публікується рідше, а після закриття «Сіріуса» у 1990 році рідше з'являються і його науково-фантастичні новели.

Свій внесок у появу науково-фантастичних публікацій у незалежній Хорватії Раос зробив перекладами для перших приватних видавців наукової фантастики із середовища її представників 1980-х років (Даміра Мікулишича, Невена Античевича, Крсто А. Мажуранича, загребське видавництво Зденка Влаїнича).

Короткий роман «Маєрлінг» (1996), створений за однойменною радіо-п'єсою, продемонстрував стиль Раоса: тут і далі були його знамениті філософські мотиви, зі збільшеною дозою моралізму, але представлені через багатозначну структуру дуже короткого роману зі стриманою оповіддю. Науково-фантастичний роман для дітей «Від війни до зірок» (1996) — це один із перших творів на тему хорватської війни.

Друге тематичне коло Раоса — це пародійний гумор. У його науково-фантастичній творчості він проявляється у пародійних новелах (у «Сіріусі», цикл «Дурні історії») і в романі «Багато галасу даремно» (1985). Але пародія найбільш виражається в інших жанрах: детективному («Убийте Гамлета!», 1986) та еротичному («Ця сьогоднішня смородь», 2002).

На сатиричний лад Раоса налаштувала хорватська політика (драма «Країна Морок», 1998; роман «Таємниця Піранського трикутника», 2002) та його полеміка зі Спілкою хорватських письменників, яка надихнула на книжку полеміки «Спійманий за вираз» (1995) та пародійні твори, як-от постмодерністський роман «Пригоди Суперкота Ціція, Королівського мухолова: книга для тих, хто любить кішок, а людей аж ніяк» (1998).

Лібрето для мюзикла «У житті все є гра» і сценічний монолог «Здоровий глузд» здобули премію Маріна Држича, а єдиний його драматичний твір, поставлений у професійному театрі, «Країна Морок», вилучили з репертуару в 1999 році через алюзію на Франьо Туджмана.

2006 року Раос випустив першу книжку п'єс «У житті все є гра: три мюзикли», в якій у драматичній формі переробив три свої раніші романи: «Убийте Гамлета!», «Від війни до зірок» і «22 вересня» (під назвою «У житті все є гра»).

2006 року Раос видав розлогий науково-фантастичний роман «Вертикаль», написаний у традиціях його ранніх романів «Аварія корабля біля Туле» і «Nul effort», тим самим означивши повернення до своїх давніх жанрових і тематичних уподобань. Після вступу у Спілку хорватських письменників опублікував ще кілька книжок і навіть отримав стипендію Міністерства культури для написання романів. У 2007 році видав товстий роман-фентезі «Let Nancija Konratata», а 2012 – філософсько-фентезійний роман «Книга про Іова» із задуманого циклу романів, до якого належав і «Let Nancija Konratata» і в якому людина в затворі звертається до Бога. Раос також почав знову з'являтися у ЗМІ: наприкінці 2006 року пройшов два раунди телешоу HRT «Піраміда» та виявився заарештованим разом із ведучим Робертом Князем у Єгипті, де записували телешоу каналу RTL «Коледжіцом по свієту». Він і досі регулярно з'являється у передачі «Нічний кошмар» Желька Малнара (загребський телеканал Z1). У 2013 році починає вести передачу «Мені не ясно». Через інцидент 28 листопада 2013 року на прес-конференції у приміщенні Спілки хорватських письменників його ще раз виключено з числа членів цього товариства.[2]

Твори ред.

 
Предраг Раос із деякими з його творів
  • 22. rujna: roman o jednom maturalcu, Zagreb 1978. (роман)
  • Brodolom kod Thule, I–II, Zagreb 1979. (роман)
  • Mnogo vike nizašto, Beograd 1985. (роман)
  • Ubijte Hamleta! (pseud. Astor Petz), Trag, 228, Zagreb 1986. (роман)
  • Nul effort: znanstveno-fantastički roman, Zagreb 1990. (роман)
  • Uhvaćen za izraz: Ja i Moj protiv: Dragutina Tadijanovića, Marije Peakić-Mikuljan, Dubravka Horvatića, Славко МихаличSlavka Mihalića, Tonka Šoljana, Branimira Donata, Nedjeljka Fabrija et ostalorum sitnorum riborum, Zagreb 1995. (полеміка)
  • Mayerling, Zagreb - Velika Gorica 1996. (роман)
  • Doživljaji Supermačka Cicija Kraljevskog Muholovca: knjiga za sve koji vole mačke, a ljude baš ne, Zagreb 1996. (роман)
  • Od rata do zvijezda, Zagreb 1996. (роман)
  • Tajna Piranskog trokuta: domoljubni roman, Rijeka 2002. (роман)
  • Ta današnja smradež (100 priča o jednom: najljepše gadosti starog šporkaćuna), Zagreb 2002. (еротичні повісті)
  • Šargarepa: roman iz hrvatskog književnog života, Zagreb 2003. (роман)
  • Vertikala, Zagreb 2006. (роман)
  • U životu sve je igra: tri mjuzikla, Zagreb 2006. (пєси)
  • Galeb Av Av i druge priče, Zagreb 2006. (короткі розповіді для дітей)
  • Romeo i Trnoružica: četiri nježne priče, Zagreb 2007.
  • Sve mlađa mama (mjuzikl za mlade u četiri čina), Zagreb 2007. (молодіжний мюзикл на чотири дії)
  • Let Nancija Konratata, Zagreb 2007. (фентезійний роман)
  • Škorpion na jeziku, Zagreb 2007. (науково-фантастичні повісті "Desna hemisfera", "Škorpion na jeziku" i "Bijelo")
  • Naprijed natrag! (збірка типових партійних програм), Zagreb 2007. (публіцистика, пародія)
  • Hrvatski bog s Marsa, Zagreb 2007. (збірка науково-фантастичних оповідань)
  • Galeb Av Av i Galeb Gnjav Gnjav: igrokazi za djecu, Zagreb 2007.
  • Sprijeda straga: zbirka tipskih stranačkih programa za ljude s posebnim potrebama, željama i idejama, Zagreb 2008. (публіцистика, пародія)
  • Knjiga o Jobu, Zagreb 2012. (роман)

Значні переклади ред.

Фільмографія ред.

  • «Poezija i revolucija - studentski štrajk 1971» (2000) (Раос з'являється на знімках із редакції видання «Studentski list», непідписаний)
  • «Ajde, dan... prođi...» (2006) (епізодична роль - колишній пілот/в кафе аеропорту/)

Премії ред.

  • 1986: Премія за наукову фантастику «СФЕРА», за роман «Багато галасу даремно».
  • 1989: Премія за наукову фантастику «СФЕРА», за оповідання «Скорпіон на язику».
  • 1991: Премія за наукову фантастику «СФЕРА», за роман «Nul effort».
  • 1991: Премія ім. Лазара Комарчича[3][4] за роман «Nul effort».[5]
  • 1997: Премія за наукову фантастику «СФЕРА», за роман «Від війни до зірок»».
  • 2008: Премія за наукову фантастику «СФЕРА», за роман-фентезі «Let Nancija Konratata».

Примітки ред.

  1. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. Odluka Upravnog odbora o isključenju Predraga Raosa iz HDP-a [Архівовано 4 серпня 2016 у Wayback Machine.], hrvatskodrustvopisaca.hr, процитовано 1 червня 2016.
  3. Премія, що вручається в Сербії з 1984 року за найкращі фентезійні твори, опубліковані у попередньому році, за найкращу літературну форму.
  4. Emitor (Glasilo Društva ljubitelja fantastike "Lazar Komarčić") - O društvu [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.], emitor.rs, процитовано 1 червня 2016.
  5. Nagrada Lazar Komarčić, (в архівах archive.org 12 листопада 2006.), процитовано 1 червня 2016. (серб.)

Посилання ред.