Прасувальний коток
Прасувальний коток, качальня[1] — обладнання для прасування прямої білизни (простирала, наволочки, рушники, скатертини, штори тощо).
Історія ред.
Попередниками прасувальних котків були звичайні качалки, на які намотували білизну і викачували її рублем із зарубками. У XVII столітті з'явилися «качальні ящики», у яких котки, що викачували білизну на рівній поверхні, обтяжувалися згори важким ящиком з камінням[2][3]. Пізніше була пропонована конструкція з парних котків. З XIX століття прасувальними котками обладувалися пральні машини — для віджиму білизни і наступного прасування[4].
Типи ред.
Прасувальні котки поділяються на два основних типи: прасувальні котки з верхньою нагрівальної плитою й обертовим барабаном, обшитим жаростійким матеріалом і прасувальні котки зі сталевим шліфованим обертовим котком, який нагрівається зсередини. Білизна у зону прасування подається стрічковими конвеєрами.
Прасувальні котки з верхньою нагрівальної плитою ред.
Для прасувальних котків першого типу після витискання білизни в центрифугах потрібне додаткове підсушування в сушильних барабанах до залишкової вологості близько 10-25 %. Якщо такий коток має відсмоктуючий вентилятор, вологість білизни може бути до 25 %, якщо його немає — вологість повинна бути 10-15 %.
При прасуванні білизни на цих котках якість, зручність прасування, а також продуктивність трохи нижча, ніж на котках другого типу. Однак білизна трохи швидше зношується, так як вона протягується під нерухомо встановлену прасувальну плиту.
Прасувальні котки зі сталевим шліфованим обертовим котком ред.
Всіх вище викладених недоліків не мають конструкції зі шліфованими сталевими обертовими котками. У котках цього типу білизна в зону прасування подається транспортером і за допомогою другого транспортера обкотується під кутом близько 300 ° навколо нагрітого до відповідної температури котка (без якогось протягування).
Пара в процесі прасування видаляється за допомогою вентилятора. На таких котках білизну можна прасувати відразу після віджимання в центрифугах або в машинах з остаточним віджиманням. Якщо білизну підсушують в сушильних барабанах, то продуктивність підвищується удвічі. Швидкість прасування на таких котках регулюється головним регулятором швидкості.
Витрата електроенергії на котках другого типу при остаточній вологості 42-50 % близько 0,65 кВт·год/кг, при вологості 20-25 % близько 0,35 кВт·год/кг. На котках першого типу витрата електроенергії 0,33 кВт·год/кг при остаточній вологості 15-20 %.
Розміри прасувальних котків ред.
| Тип котка | Робоча ширина | Діаметр вала |
|---|---|---|
| Тип 1 | 1,0 — 2,0 м | 200-350 мм |
| Тип 2 | 1,2 — 3,2 м | 210-600 мм |
Прасувальні котки можуть бути з автоматизованими укладальниками або без них. Білизна повертається в бік подачі або в протилежну, залежно від конструкції котка.
Див. також ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прасувальний коток |
Примітки ред.
- ↑ Качальня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Pamela Sambrook, A Country House at Work: Three Centuries of Dunham Massey, National Trust, 2006
- ↑ Welsh museum photograph of box mangle with text [Архівовано 15 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ 1862 London Exhibition: Catalogue: Class VIII.: Richard Lansdale. GracesGuide.co.uk. Архів оригіналу за 6 березня 2020. Процитовано 19 червня 2010.
Джерела ред.
- Рубели и катки // Товарный словарь / И. А. Пугачёв (главный редактор). — М. : Государственное издательство торговой литературы, 1959. — Т. VII. — С. 818—819. (рос.)
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (серпень 2020) |