Відкрити головне меню

Правовійна́ (англ. lawfare) — це форма війни, що полягає у використанні існуючої правової системи, насамперед міжнародного права проти ворога, наприклад, шляхом делегітимізації його дій або, навпаки, легітимізації своїх дій, зв'язування часу та ресурсів супротивника, перемоги в піарі[1][2].

Термін утворено об'єднанням слів право та війна.

Можливо, перше використання терміну правовійна було в рукописі 1975 р. «Whither Goeth the Law», в якому стверджувалось, що західна правова система стала надто спірною й утилітарною в порівнянні з більш гуманітарною континентальна правовою системою.

Проте, в 2001 році цей термін більш розгорнуто вжив в своєму ессе Чарльз Данлеп, американський генерал-майор у відставці, викладач міжнародного права в Дюкському університеті, що в Північній Кароліні. В ньому Данлеп надає темріну правовійна наступне визначення «використання права як зброї війни» („the use of law as a weapon of war“)[3]. Пізніше він розширив визначення «експлуатацією реальних, сприйнятих або навіть організованих випадків порушень закону про війну, які використовуються як нетрадиційний засіб для протистояння переважаючий військовій силі»[4].

В правовійні може застосовуватись внутрішнє законодавство проти посадовців, але останнім часом, із поширенням універсальної юрисдикції, відзначається розширення згубної практики застосування правових норм для переслідування посадових осіб інших країн[5].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Is Lawfare Worth Defining?. Case Western Reserve Journal of International Law 43 (1). 11 September 2010. Архів оригіналу за 7 August 2011. 
  2. Unrestricted Warfare, p. 55 Архівовано 19 November 2006 у Wayback Machine.
  3. Dunlap, Law and Military Interventions: Preserving Humanitarian Values in 21st Century Conflicts (29 November 2001).
  4. Charles J. Dunlap, Jr. (3 August 2007). Lawfare amid warfare. The Washington Times. 
  5. Goldsmith, Jack (2007). The Terror Presidency: Law and Judgement Inside the Bush Administration. New York City, New York: W. W. Norton. с. 53–64. ISBN 978-0-393-06550-3.  (discussing lawfare and the spread of universal jurisdiction).