Правильність

У математичній логіці, логічна система має властивість правильності тоді і тільки тоді, коли її правила виводу доводять тільки формули, що є чинними щодо її семантики. Здебільшого, це зводиться до того, що її правила мають властивість збереження істини, проте це не так у загальному випадку.

Про аргументи

Аргумент є правильним тоді і тільки тоді, коли:

1. він є чинним,
2. усі вихідні припущення є істинними

Розглянемо наступний аргумент:

Усі люди смертні

Сократ людина

Отже, Сократ смертний

Цей аргумент є правильним, оскільки усі вихідні твердження є істинними, та сам аргумент є чинним.

Натомість аргумент:

Усі люди вміють літати

Сократ людина

Отже, Сократ вміє літати

є неправильним, адже хоча він і є чинним, одне твердження «усі люди вміють літати» є очевидно неістинним.

Логічні числення

Правильність (коректність) знаходиться поміж фундаментальних властивостей, що вивчаються у математичній логіці. Властивість правильності забезпечує початкову підставу для того, щоб розглядати логічну систему як бажану. Властивість повноти означає, що будь-яка тавтологія є теоремою. Разом вони імплікують, тавтології і тільки тавтології є теоремами

Логічне числення має властивість правильності, якщо теореми логічного числення є тавтологіями.

Див. також

• Правильність (вимірювання)

Література

• Логічні числення // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Правильність та істинність // ФЕС, с.507