Список поширених хибних уявлень

стаття-список у проєкті Вікімедіа
(Перенаправлено з Поширені помилки)
Цей неповний список не має на меті бути вичерпним.

Цей список поширених помилок (міфів) дає пояснення хибним переконанням щодо відомих тем, які наразі широко поширені. Оманливе уявлення і відповідні факти було розглянуто в опублікованій літературі. Зверніть увагу, що кожен запис має формат корекції; самі хибні уявлення припускаються, а не стверджуються.

Мистецтво і культура ред.

Їжа і кулінарія ред.

 
У стравах, приготованих з вином, зберігається певна частка алкоголю
  • У результаті припікання м'яса волога може втрачатися, порівняно з приготуванням без цієї техніки за ту ж кількість часу. Загалом, цінність припікання м'яса в тому, що воно утворює коричневу кірку з багатим смаком внаслідок реакції Майяра.[1][2]
  • У продуктах харчування, приготованих з вином або лікером, зберігається алкоголь: за даними дослідження, залишається 25 % алкоголю після однієї години запікання або томління, і 10 % після двох годин. У будь-якому разі, однак, кількість алкоголю, що потрапляє в організм при споживанні приготованої з ним їжі, рідко-коли — якщо взагалі — досягає того рівня, щоб спричинити бодай легке сп'яніння.[3][4]
  • Немає даних, що підтверджують вплив глутамату натрію на виникнення головного болю при мігрені або інші симптоми так званого синдрому китайського ресторану. Хоча були повідомлення про чутливі до глутамату натрію підгрупи населення, але це не підтвердилося під час випробувань з використанням плацебо[en].[5][6]
  • Мікрохвильові печі не готують їжу зсередини. Глибина проникнення мікрохвиль залежить від складу їжі та частоти, на низьких мікрохвильових частотах (більшій довжині хвиль) вони проникають глибше.
  • Якщо помістити метал всередину мікрохвильової печі, це не пошкодить електроніку пристрою. Є, однак, інші небезпечні можливості: на металі, не призначеному для використання в мікрохвильовій печі, може виникнути дуговий розряд, а металеві предмети можуть нагрітися настільки, що пошкодять їжу, шкіру або внутрішню поверхню печі. Безпечно використовувати металеві предмети, призначені для мікрохвильової печі, наприклад, спеціальні рукави для запікання чи платформи для готування піци.[7]
 
Печиво з передбаченням, популярне у США, вигадали у Японії
  • Принцип дії мікрохвильової печі — діелектричне нагрівання[en], а не резонансні частоти води, а тому мікрохвильові печі можуть працювати на багатьох частотах. Молекули води зазнають впливу інтенсивного електромагнітного поля в сильних нерезонансних мікрохвилях, які створюють тепло. Резонансна частота ізольованих молекул води, що складає 22 ГГц, має надто коротку довжину хвилі, щоб проникнути в більшість продуктів харчування на корисну глибину. Типова частота печі 2.45 ГГц була вибрана частково через здатність проникати в харчовий об'єкт середнього розміру і, частково, щоб уникнути накладання на частоти зв'язку, коли мікрохвильові печі стали комерційно доступними.[8]
  • Американські Twinkie[en] мають термін придатності близько 45 днів[9] (25 в їх оригінальному формулюванні) — набагато менше, ніж дехто вважає.[10] Вони, як правило, залишаються на полицях магазинів тільки 7—10 днів.[11]
  • Незважаючи на те, що його пов'язують з китайською кухнею у США, печиво з передбаченням винайшли японці.[12] Це печиво вкрай рідкісне в Китаї, де воно вважається символом американської кухні.[13]
  • Стандартна чашка заварної кави має більше кофеїну, ніж еспресо. Віра в протилежне випливає з того, що еспресо має вищу концентрацію кофеїну, яка компенсується значно більшим об'ємом звичайної чашки кави.[14]

Законодавство і злочинність ред.

  • Рідко коли необхідно чекати 24 години до подачі заяви про зникнення людини. У тих випадках, коли є докази насильства або незвичайної відсутності, правоохоронні органи у Сполучених Штатах часто підкреслюють важливість початку розслідування в найкоротші терміни,[15] а сайт уряду Великої Британії чітко вказує: «Не потрібно 24 години, щоб зв'язатися з поліцією».[16]
  • Женевська Конвенція дозволяє використовувати кулемет Browning M2 калібру .50 проти ворога. Віра в протилежне могла виникнути через обмеження, що накладалися на американських військових під час корейської і в'єтнамської воєн через брак боєприпасів; аналогічні тактичні обмеження на використання певного виду зброї можуть помилково вважатися забороною взагалі.[17][18][19]

Література ред.

Музика ред.

Релігія ред.

Буддизм ред.

 
Історичний Будда не мав ожиріння
  • Історичний Будда не мав ожиріння. «Пухкий Будда» або «Будда, що сміється» — це китайський народний герой 10-го століття на ім'я Будай. У китайській буддійській культурі Будая стали шанувати як втілення Майтреї, бодгісаттви, що стане Буддою, щоб відновити буддизм після того, як вчення історичного Будди, Сіддгартхи Гаутами, забудуться.[22]
  • Будда — не бог. У ранньому буддизмі Сіддгартха Гаутама не мав ніякої сили спасіння і всіляко заохочував «самодостатність, самодисципліну та особисті зусилля».[23] Однак у пізніших розробках Махаяна-буддизму, зокрема у школі китайського буддизму Вчення Чистої Землі, Будда Амітабга вважається спасителем. Через віру в Будду Амітабгу можна переродитися в Чистій Землі. Хоча у Буддизмі Чистої Землі Будда є спасителем, він все одно не вважається Богом у загальному розумінні цього терміна[24].
 
«Заборонений плід» у Біблії ніде не називають яблуком

Християнство та юдаїзм ред.

  • Заборонений плід, що згадується в Книзі Буття, ні разу не називається яблуком,[25] як часто зображується в творах західного мистецтва. Оригінальні тексти івритом згадують тільки дерево і плід. Ранні латинські переклади використовують слово mali, яке можна розуміти як «зло» і як «яблуко». У ранніх германських мовах слово «яблуко» і його однокореневі слова, як правило, означали просто «плід». Німецькі та французькі художники зазвичай зображують цей плід як яблуко, починаючи з 12-го століття, і в «Ареопагітиці» Джона Мілтона 1644 року плід явно згадується як яблуко.[26] Єврейські дослідники припускають, що плодом міг бути виноград, фіга, пшениця, абрикос або етрог (плід цитрона).[27]
  • Немає жодних доказів, що Ісус народився 25 грудня.[28] Згадки у Біблії не містять дату 25 грудня, але можуть означати дату ближче до вересня. Фіксована дата приписується Папі Юлію I, тому що 350 року н. е. він проголосив двадцять п'яте грудня офіційною датою святкування.[29][30] Таку дату було обрано, можливо, щоб відповідати або рівно дев'ятьом місяцям від вірогідного зачаття,[31][32] або дню римського зимового сонцестояння,[33] або одному з різних стародавніх зимових свят.[34]
  • Біблія не говорить, що саме три волхви прийшли провідати немовля Ісуса, або що вони були царями, або що їхали на верблюдах, або що їх імена були Каспер, Мельхіор і Бальтазар. Зазвичай поєднують вірші Матвія 2 й Ісаї 60:1-3.
    Уставай, світися, Єрусалиме, бо прийшло твоє світло, а слава Господня над тобою зася́ла! 2 Бо те́мрява землю вкрива́є, а мо́рок — наро́ди, та сяє Господь над тобою, і слава Його над тобою з'явля́ється! 3 І пі́дуть наро́ди за світлом твоїм, а царі — за ясністю ся́йва твого́.[35]
Припускаються три волхви, тому що описані три дари, і в художній іконографії Різдва майже завжди зображено три волхви починаючи з 3-го століття.[36] Біблія не вказує часового проміжку між народженням і візитом волхвів, і художні зображення та близькість традиційних дат 25 грудня і 6 січня підтримують популярне припущення, що ці відвідини відбулися в ту ж пору року, що й народження, але пізніші варіації дозволяють припустити, що це могло статися до двох років пізніше. Цей максимальний період пояснює наказ Ірода у Євангелії від Матвія 2:16-18, що побиття немовлят включає хлопчиків віком до двох років.[37][38]
 
У жодній частині Біблії Марія Магдалина не описується як повія
  • Твердження про те, що Марія Магдалина була повією до зустрічі з Ісусом, не знаходить підтвердження в Біблії. В Євангелії від Луки є уривок про жінку з репутацією грішниці (що може означати проституцію) безпосередньо перед тим, як у текст вперше вводиться Марія Магдалина. Для католицької церкви, з часів папи Григорія I у 6-му столітті, якщо не раніше, історично прийнято вважати, що ці дві згадки стосуються тієї самої жінки, тож вважається, що до зустрічі з Ісусом Марія Магдалина була повією. Але немає прямих доказів у Біблії зв'язку між цими згадками, більшість сучасних дослідників стверджують, що вона найімовірніше не була повією, і навіть католицька церква більше не стверджує, що два уривки з Луки відносяться до однієї людини.[39][40]
  • Не сказано ні в Діяннях Апостолів, ні в іншому місці Біблії, що Саул із Тарса змінив своє ім'я після його перетворення по дорозі в Дамаск. Він народився євреєм з римським громадянством, успадкованим від батька, і таким чином мав ім'я і латиною, й івритом від народження. Він перестав використовувати своє єврейське ім'я «Саул» (іврит: שָׁאוּל, сучасний іврит Sha'ul) і почав вживати замість нього римське «Павло» (лат. Paulus), коли став місіонером. Чи ця зміна відображає новий контекст, у якому він почав діяти, чи його внутрішню зміну, не сказано ні в Біблії, ні в інших тогочасних джерелах, тож може бути лише здогадом. Лука вказує на співіснування імен у Діях 13:9: «…Савл, що й Павло він…».[41][42]
  • Термін «лат. Immaculata Conceptio» не був придуманий для співвідношення з непорочним зачаттям Ісуса і не означає припущення про непорочне зачаття його матері Марії. Натомість він позначає католицький догмат про те, що на Марію в момент її зачаття не перейшов перворідний гріх.[43]
  • Римо-католицький догмат не стверджує, що папа римський є безгрішним або непомильним.[44] Католицька догма з 1870 року справді стверджує, що догматичне вчення, що міститься в божественному одкровенні, яке оприлюднюється папою (навмисно, і за певних, дуже специфічних обставин), не містить помилок, хоча на практиці використання папської непомильності є рідкісним. У той час, як більшість богословів заявляють, що канонізації відповідають необхідним умовам,[45] все ж більшість сучасних пап закінчили своє правління без єдиного застосування догми непомильності. Таким чином, навіть коли папа виступає в своїй офіційній ролі, догма не стверджує, що він убезпечений від помилок.
  • Члени Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів (ЦІХСОД) більше не практикують полігамію, хоча це було історичною практикою цієї церкви.[46][47][48][49] Наразі ЦІХСОД відлучає від церкви всіх членів, що практикують багатоженство в організації.[50] Однак, деякі фундаменталістські секти мормонів досі практикують полігамію у своїх групах.[51][52]

Іслам ред.

  • Фетва є незобов'язуючим юридичним висновком, виданим ісламським вченим за ісламським правом, таким чином звичайною справою є розходження у фетвах різних авторів. Популярна хиба[53][54], що це слово означає смертний вирок, ймовірно, пов'язана з фетвою, що її видав іранський аятола Рухолла Хомейні у 1989 році щодо автора Салмана Рушді, у якій йшлося, що той заробив собі смертний вирок за богохульство. Ця подія привела до того, що фетви отримали широку увагу засобів масової інформації на Заході.[55]
  • Слово «джихад» не завжди означає «священну війну»; буквально слово у перекладі з арабської означає «боротьба». Хоча існує таке поняття, як «джихад біль саїф», або джихад мечем,[56] багато сучасних ісламських дослідників зазвичай говорять, що воно має на увазі зусилля або боротьбу духовного роду.[57][58] Дослідник Лоуай Сафі стверджує, що «помилки та непорозуміння щодо природи війни і миру в Ісламі поширені як в мусульманських країнах, так і на Заході», після 11 вересня так само, як і до.[59]
  • Коран не обіцяє мученикам 72 діви у раю. У ньому згадуються компаньйони, гурії, для усіх людей — мучеників чи ні, — але не вказується числа. Джерелом уявлення про 72 діви є хадис в Сунан Аль-Тирмізі від імама Тирмізі.[60][61] Хадиси — це слова та діяння пророка Мухаммеда, переказані іншими людьми, і як такі вони не є частиною самого Корану. Мусульмани не повинні обов'язково вірити всім хадисам, і особливо це стосується тих хадисів, які слабо підтверджені джерелами, як цей.[62] Більше того, ідуть суперечки щодо правильного перекладу. У цій же збірці Сунітських хадисів, однак, наступний вважається достовірним (хасан сахіх): «Ось шість речей, що в Аллаха для мученика. Він прощений з першим потоком крові (якого зазнає), йому вказане його місце в раю, він захищений від покарання у могилі, забезпечених від великого жаху, корона гідності кладена йому на голову — камені в ній кращі за світ і все, що в ньому, — він одружений з сімдесятьма двома дружинами з числа гурій і може заступитися за сімдесят своїх близьких родичів».[63]

Спорт ред.

 
Маркос Торрегроса носить чорний пояс із червоною смугою. У деяких бойових мистецтв, таких як бразильське джіу-джитсу і дзюдо, червоні пояси вказують на більш високий ранг, ніж чорний. У деяких випадках, суцільно-червоний пояс зарезервований для засновника мистецтва, а в інших вищі ступені чорного пояса показано червоними смужками
  • Ебнер Даблдей не винайшов бейсбол, також бейсбол не з'явився у Куперстауні (Нью-Йорк). Вважається, що він розвинувся з інших видів ігор з битою і м'ячем, таких як крикет і раундерз, а сучасного вигляду набув у Нью-Йорку.[64][65]
  • Чорний пояс у бойових мистецтвах не обов'язково вказує на експертний рівень чи майстерність. Його було введено в дзюдо у 1880-х роках для позначення компетенції у всіх основних техніках цього виду спорту. Ранги вищі за чорний пояс різні в різних мистецтвах: у дзюдо та деяких інших азійських бойових мистецтвах володарі вищого звання отримують пояс з почерговими червоними і білими смужками, а найвищий ранг — це суцільно-червоний пояс.[джерело?]

Слова та фрази ред.

  • Нестандартні, сленгові або розмовні вирази, що їх використовують мовці англійської, інколи називають несправжніми словами, попри їх присутність у численних словниках[66], наприклад, слово «irregardless».[прим 1][67] Усі слова в англійській мові ставали прийнятними за умови широкого вжитку упродовж певного періоду часу; таким чином, існує багато неформальних слів, які наразі розглядаються як «неправильні» в офіційній промові чи на письмі, але говорити, що вони «не слова» не можна.[68] Прикладами слів, які нібито не є словами, є «conversate», «funnest», «mentee», «impactful», «thusly»,[69] які, однак, є у численних словниках англійської мови.[70]
  • Англійське слово fuck не виникло в християнізованій англо-саксонській Англії (7 століття н. е.) ні як акронім для Fornication Under Consent of King («блуд за згодою короля»), ні як акронім для For Unlawful Carnal Knowledge («незаконне плотське пізнання») (чи то як знак, зображений над перелюбниками в колодках, чи то як кримінальне обвинувачення проти членів британських Збройних Сил); також воно не виникло під час битви при Азенкурі у 15-му столітті, як перекручене «pluck yew» (ідіоматичний вираз «натягувати тятиву»).[71] Сучасна англійська мова не була у вжитку до 16-го століття і такі слова як «блуд» і «згода» не існували в англійській у жодному вигляді до впливу англо-нормандської наприкінці 12-го століття. Найраніше точне зафіксоване вживання слова fuck в англійській — вірш Flen flyys (близько 1475), де воно пишеться як fuccant (на манір латинського дієслова 2 особи множини теперішнього часу). Слово має прагерманське походження і пов'язане або з нідерландським fokken, або німецьким ficken, або норвезьким fukka.[72]
  • Слово «гольф» не виникало як абревіатура від Gentlemen Only, Ladies Forbidden («Тільки для джентльменів, жінкам заборонено»).[73] Справжнє походження слова невідоме, але воно існувало у середині шотландського періоду.[74][75]
  • Слово «ґрінґо» не з'явилося під час американо–мексиканської війни (1846—48), венесуельської війни за незалежність (1811—23), мексиканської революції (1910—20) або на американському Старому Заході (близько 1865—99), як спотворене «green grow» із пісень Green Grow the Lilacs чи Green Grow the Rushes, O, що їх співали солдати армії США чи ковбої;[76] воно також не виникло під час котроїсь із цих подій як спотворене «Green go home!», що нібито кричали одягненим у зелене американським військовим.[77] Це слово спочатку означало просто «іноземець», і, ймовірно, походить від ісп. griego, «грецький».[78]
 
Слово «Xmas» на різдвяній листівці (1910)
  • Слово «Xmas» не виникало як світський план take the Christ out of Christmas («забрати Христа з Різдва»). X тут позначає грецьку букву хі, початкову літеру грецького слова Χριστός (Христос).[79] Використання слова «Xmas» в англійській мові можна прослідкувати до 1021 року, коли «монахи у Великій Британії … використовували X як абревіатуру при переписуванні класичних рукописів староанглійською на позначення Христа». В Оксфордському словнику англійської мови, вказано що «перший запис про використання „Xmas“ у значенні „Різдво“ сходить до 1551 року».[80]
  • Хоча вислів «ворог мого ворога — мій друг» часто називають арабським прислів'ям, немає жодних доказів такого походження. Його точне походження невідоме. Латинська приказка amicus meus, inimicus inimici mei («мій друг, ворог мого ворога») широко використовувалася у Європі 18-го століття.[81]
  • Автомобілі Шевроле Нова дуже добре продавалися на латиноамериканських ринках. Попри те, що «no va» іспанською означає «не йде», «nova» сприймається як «нова́», й у Мексиці та Венесуелі, де авто почали продавати, водії охоче його купували. «Дженерал Моторс» не знадобилося перейменовувати модель,[82] попри подібні ствердження.[83][84]

Історія ред.

Від стародавньої до нової історії ред.

 
Воміторіум в Римському амфітеатрі в Тулузі
  • Блювання не було невід'ємною частиною давньоримських традицій споживання їжі.[85] У Стародавньому Римі архітектурна деталь під назвою воміторіум був входом, через який натовп входив і виходив зі стадіону, а не спеціальним приміщенням для вивергання їжі.[86]
  • Римські гладіатори не вживали ритуальної фрази «Аве, імператоре, ті, що йдуть на смерть, вітають тебе» перед боєм. Два стародавні римські історики згадують, що у 52 році велику групу злочинців було засуджено до смертельного бою один з одним у постановці великої морської битви на штучному озері, і вони зустріли імператора Клавдія цими словами; є версія, що після цього він пробачив їхню провину. Це єдине задокументоване використання фрази в Стародавньому Римі.[87]
  • Александрійська бібліотека не була знищена мусульманською армією під час захоплення міста у 641 році. Поширена помилка стверджує, що халіф Умар наказав зруйнувати її з таких міркувань: «Якщо ці книги узгоджуються з Кораном, то в них немає необхідності, якщо вони виступають проти Корану, то їх необхідно знищити» (або варіації цих слів). Ця історія не з'являлася у письмовій формі сотні років після описуваного інциденту (найвідоміша згадка — в роботі Бар-Иврая в XIII столітті), а в сучасних до нього описах арабського вторгнення немає згадок про знищення бібліотеки. Сучасний консенсус передбачає, що бібліотеку, найпевніше, знищено за декілька століть до цього випадку.[88][89] (Натомість вважається, що приблизно в той час було знищено бібліотеку Кесарії, ключову книгозбірню християнської літератури).[90]
  • Це правда, що середня тривалість життя в середньовіччі була низькою, однак, не слід робити висновок, що люди зазвичай помирали у віці 30 років.[91] Насправді низька середня тривалість життя попередніх епох дуже сильно залежала від високої дитячої смертності, а тривалість життя людей, які доживали до дорослого віку, була набагато вища. За однією з оцінок, 21-річний чоловік у середньовічній Англії міг дожити до 64 років.[92]
 
Немає доказів того, що вікінги носили рогаті шоломи
  • Немає доказів того, що вікінги носили шоломи з рогами.[93] Насправді, образ вікінгів у рогатих шоломах з'явився на сценографії 1876 року до постановки оперного циклу «Перстень Нібелунга» Ріхарда Вагнера.[94]
  • Подібно до цього, вікінги не пили з черепів убитих ворогів. Ця помилка пішла від неточного перекладу скальдсього поетичного вислову ór bjúgviðum hausa (гілля черепів), вжитого щодо рога для пиття.[95]
  • Король Канут не наказував припливу повернути назад у пориві зарозумілого неуцтва.[96] Його наміром того дня (якщо цей випадок взагалі стався) було, ймовірно, проілюструвати свою точку зору членам своєї таємної ради, що жодна людина не всемогутня, і ми всі повинні скоритися силам, що нам не підвладні, таким як припливи.
  • Немає жодних доказів, що «залізні діви» були винайдені в Середньовіччі або що вони використовувалися для тортур. Натомість, їх було складено у 18 столітті з декількох артефактів з музеїв для того, щоб створити ефектний об'єкт для (комерційної) виставки.[97]
  • Пластинчастий обладунок європейських солдатів не заважав їм пересуватися і не потрібен був кран, щоб посадити вершника у сідло. Вони спокійно билися на ногах і сідали чи злазили з коня без допомоги. Натомість, солдати у пластинчатих обладунках були мобільніші, ніж ті, що носили кольчуги, оскільки кольчуга була важка і потребувала жорсткої підкладки через свою податливість.[98] Це правда, що броня, використовувана на турнірах в епоху пізнього середньовіччя, була значно важчою, ніж використовувана на війні,[99] що, імовірно, і посприяло поширенню цієї помилки.
  • Припущення, що пояс вірності, пристрій для запобігання статевим зносинам жінки, було винайдено у середньовіччі, сучасні історики ставлять під сумнів. Більшість наявних поясів цнотливості нині вважають навмисними підробками або ж антимастурбаційними пристроями XIX — початку XX століть. Останні виготовлялися внаслідок широко поширеного уявлення, що мастурбація може призводити до божевілля, і здебільшого їх купували батьки для своїх дітей-підлітків.[100]
 
Середньовічне зображення кулястої Землі
  • Середньовічні європейці не вважали Землю пласкою; насправді, з часів давньогрецьких філософів Платона та Аристотеля, уявлення про сферичну Землю побутувало серед європейських інтелектуалів. У результаті, Христофору Колумбу було складно знайти фінансову підтримку своїх подорожей не через віру можновладців у пласку Землю, а через дійсні побоювання, що Ост-Індія далі, ніж він уявляв.[101] Якби Америки не існувало, у нього, безсумнівно, закінчилися б припаси задовго до досягнення Азії.
  • Колумб не був на землях, які тепер є материковою частиною США; більшість висадок із чотирьох своїх плавань, у тому числі першу висадку 12 жовтня 1492 року (дата, що лежить в основі Дня Колумба), Колумб здійснив на Карибських островах, які сьогодні є незалежними державами. Колумб також не був першим європейцем, що відвідав Америку, йому передувала висадка щонайменше Лейфа Еріксона — вважається, що він досягнув острова Ньюфаундленд (частина сучасної Канади), хоча і не дістався до материка.[102][103]
  • Марко Поло не привіз пасту з Китаю,[104] ця помилкова думка походить з Macaroni Journal, який видається Асоціацією харчової промисловості з метою популяризації макаронів у США.[105] Марко Поло описує страву, схожу на «лазанью», у своїх «Подорожах», але він використовує термін, з яким уже був знайомий. Тверді сорти пшениці, і разом з ними макарони, якими ми знаємо їх зараз, були завезені арабами з Лівії під час завоювання Сицилії в кінці VII-го століття, про це пише інформаційний бюлетень Національної асоціації виробників макаронів,[106] а це за шість століть до подорожі Марко Поло у Китай.
  • Всупереч поширеному образу, батьки-пілігрими, перші поселенці Плімутської колонії не носили все чорне, і їхні капелюхи (capotain) були коротшими і круглішими, ніж часто зображувані циліндри з пряжкою. Натомість, їхня мода ґрунтувалася на тому, що носили в кінці Єлизаветинської епохи: дублети, колети і фрези. І чоловіки, й жінки носили того ж стилю взуття, панчохи, накидки, пальта і капелюхи різних кольорів, у тому числі червоні, жовті, фіолетові й зелені.[107] За даними історика Джеймса В. Бейкера з музею «Плімутська плантація», традиційний образ сформувався в XIX столітті, коли пряжки були свого роду символом екзотичності.[108][109]
  • Засуджених у процесі над салемськими відьмами не спалено на вогнищі; 15 із них померли у в'язниці, 19 повішено, одну людину розчавлено до смерті.[110][111]
  • Марія-Антуанетта не говорила «нехай їдять тістечка», коли почула, що французьке селянство голодує через брак хліба. Цю фразу вперше опубліковано у Сповідях Руссо, коли Марії було лише дев'ять років, і більшість вчених вважають, що Руссо вигадав фразу сам або що її сказала Марія Терезія, дружина Людовика XIV. Навіть Руссо не використовує точно такі слова, а пише Qu'ils mangent de la brioche, «нехай їдять бріош» (дорогий різновид хліба). Марія-Антуанетта була непопулярною правителькою; тому люди приписують фразу «нехай їдять тістечка» їй, відповідно до її репутації черствої, відірваної від своїх підданих королеви.[112]
  • Джордж Вашингтон не мав дерев'яних зубів. Його зубні протези були зроблені з золота, кістки гіпопотама, свинцю, зубів тварин (включаючи зуби коня і осла),[113] і, ймовірно, людських зубів, куплених у рабів.[114]
  • Підписання Декларації про незалежність США сталося не 4 липня 1776 року. Після того, як Другий Континентальний конгрес 2 липня проголосував за проголошення незалежності, остаточне формулювання документа було затверджено 4 липня, і він був надрукований та розповсюджений на 4-5 липня.[115] Однак фактичне підписання відбулося 2 серпня 1776.[116]
  • Бенджамін Франклін не пропонував використовувати дику індичку як символ для США замість білоголового орла. Хоча він справді працював у комісії, яка намагалася розробити печатку після проголошення незалежності, його пропозицією було зображення Мойсея. Свої заперечення проти орла як національного символу і перевагу індичці він виклав у листі до своєї дочки 1784 року у відповідь на те, що орла почав використовувати Орден Цинцінната; Франклін жодного разу не висловив цю думку публічно.[117][118]
  • Не було жодного законопроєкту про впровадження німецької мови як офіційної мови США, якому б не вистачило одного голосу в Палаті представників, і жоден такий не був запропонований на рівні штату. У 1794 році була петиція від групи німецьких іммігрантів, відхилена на процедурному голосуванні 42 до 41, за якою уряд мав б публікувати деякі закони німецькою. Це стало підґрунтям легенди Мюленберга, названої на честь спікера палати в той час, Фредеріка Мюленберга, особи німецького походження, який утримався від голосування.[119][120][121]

Нова історія ред.

 
Наполеон на Беллерофонті, портрет Наполеона I, художник Чарльз Лок Істлейк[en]. Наполеон був вищим, ніж можна судити з його прізвиська «Маленький капрал»
  • Наполеон Бонапарт не був низького зросту. Насправді він був трохи вищим, ніж середній француз свого часу.[122][123] Після його смерті в 1821 році, зріст імператора був записаний як 5 футів 2 дюйми у французьких футах, що в англійській системі становить 5 футів 7 дюймів (1,69 м).[124][125] Є твердження, що його прозвали le Petit Caporal (Маленький капрал) з любові.[126] Наполеон часто був у супроводі своїх охоронців, яких відбирали за зростом,[127] тому могло складатися враження, що він відносно низький на зріст.
  • Сінко де Майо — це не День незалежності Мексики, а свято перемоги мексиканської армії над французами в битві при Пуеблі 5 травня 1862 року. Проголошення незалежності Мексики від Іспанії в 1810 році відзначається 16 вересня.[128][129]
  • Ковбойські капелюхи не були популярні на Дикому Заході, і типовими головними уборами були дербі або котелки.[130] Наполегливий маркетинг моделі капелюха Boss of the Plains[en] («володар рівнин») після американської громадянської війни був головною рушійною силою популярності ковбойського капелюха, а характерні вм'ятини зверху стали стандартом лише наприкінці 19 століття.[131]
  • Велика чиказька пожежа 1871 року сталася не через те, що корова місіс О'Лірі перекинула ліхтар. Цю історію вигадав газетний репортер.[132]
  • Твердження про те, що Фредерік Ремінгтон, після призначення на Кубу в 1897 році, телеграфував Вільяму Рендольфу Герсту «…Не буде ніякої війни. Я хочу повернутися», а Герст відповів «Будь ласка, залишайтеся. Ви забезпечуєте фотографії, я забезпечу війну», є необґрунтованим. Цей епізод спочатку з'явився у книжці Джеймса Крілмана[en], хоча немає жодних доказів, що був обмін телеграмами, а є суттєві докази, що не було.[133][134]
 
Ілюстрація Томаса Наста 1881 року, яка закарбувала сучасний образ Санта-Клауса
  • Прізвища іммігрантів не були американізовані (добровільно, помилково чи якось іще) після прибуття на острів Елліс. Чиновники там не вели інших записів, крім перевірки суднових документів з місця походження, і просто не виконувалось паперової роботи, яка б спричинила такий ефект, не кажучи вже про закон. У той час у Нью-Йорку будь-хто міг змінити написання свого імені, просто використовуючи це нове написання.[135]
  • Поширений образ Санта-Клауса як старого в червоному вбранні не був створений компанією Кока-Кола як рекламний трюк. Незважаючи на те, що історично Санта-Клаус зображався у різному одязі різних кольорів, свого сучасного вигляду у популярній культурі він уже набув й активно використовувався в рекламі компаній та інших засобах масової інформації до того, як Кока-Кола почали використовувати цей образ у 1930-х роках.[136]
  • Італійський диктатор Беніто Муссоліні не «змусив поїзди ходити за розкладом». Більша частина ремонтних робіт була виконана ще до того, як Муссоліні і фашисти прийшли до влади у 1922 році. Свідчення з тої епохи також припускають, що легендарне дотримання розкладу італійською залізницею було більше пропагандою, ніж реальністю.[137]
  • Не було паніки у США у 1938 році після радіо-вистави адаптованої Орсоном Веллсом «Війни світів» Герберта Веллса. Лише дуже невелика частка аудиторії радіостанції взагалі її слухала, а окремі повідомлення про окремі випадки і збільшену кількість виклику аварійних служб наступного дня обіграли в газетах, прагнучи дискредитувати радіо як конкурента в рекламі. Веллс і CBS, які спочатку відреагували з визнанням своєї провини, пізніше усвідомили, що цей міф зіграв їм на користь, і активно користувалися ним у пізніші роки.[138][139]
  • Немає жодних доказів виступу польської кавалерії зі списами і шаблями проти німецьких танків під час німецького вторгнення в Польщу у 1939 році. Ця історія, можливо, виникла у німецькій пропаганді після битви під Кроянтами[en], у якій польська кавалерійська бригада захопила німецьку піхоту зненацька й успішно розігнала її, поки не з'явились бронеавтомобілі. Хоча в той час польська кіннота все ще мала при собі шаблі на такі випадки, вони були треновані битися як високомобільна, спішена кавалерія (драгуни) й отримували легку протитанкову зброю.[140][141]
  • Під час окупації Данії нацистами під час Другої світової війни, король Данії Кристіан X не зірвав нацистський план визначити євреїв, носячи жовту зірку сам. Євреїв у Данії ніколи не змушували носити Зірку Давида. Данський рух опору допоміг більшості євреїв покинути країну до кінця війни.[142]
 
Альберт Ейнштейн (на фото йому 14 років) не завалював математику в школі
  • Альберт Ейнштейн не завалював математику (чи іспит з математики) в школі. Побачивши колонку, де було так написано, Ейнштейн сказав: «Я ніколи не завалював математику… Ще до п'ятнадцяти років я освоїв диференціальне й інтегральне числення».[143][144] Ейнштейн справді не здав з першого разу вступний іспит до Швейцарської федеральної політехнічної школи (ETH) у 1895 році, коли він був на два роки молодший за інших студентів, але набрав дуже високий бал з математики і наук, а потім здав екзамен з другої спроби.[145]
  • Актор Рональд Рейган ніколи всерйоз не розглядався на роль Ріка Блейна у класичному фільмі «Касабланка» 1942 року, яку в підсумку зіграв Гамфрі Богарт. Це думка пішла з раннього прес-релізу студії, де анонсувалося виробництво фільму й використовувалось його ім'я, щоб викликати інтерес до фільму. Але до того часу, як він вийшов, Warner Bros. знали, що Рейган не зможе грати будь-які ролі в осяжному майбутньому, оскільки він був не в змозі відкласти свою військову службу.[146] Студійні записи показують, що продюсер Гал Б. Волліс завжди хотів бачити саме Богарта у цій ролі.[147][148]
  • Слова Джона Ф. Кеннеді «Ich bin ein Berliner» з літературної німецької означають «Я берлінець».[149][150] Існує міська легенда, що внаслідок використання неозначеного артикля ein, слово Berliner перекладається як пампушка, і що населення Берліна потішалося з цієї «помилки». Слово Berliner зазвичай не використовується в Берліні на позначення солодкого тістечка Berliner Pfannkuchen; тістечко зазвичай називають ein Pfannkuchen.[151]
  • Афроамериканський інтелектуал та діяч В. Е. Б. Дюбуа не відмовлявся від свого американського громадянства, живучи в Гані незадовго до своєї смерті,[152] як це часто стверджують.[153][154][155] На початку 1963 року, у зв'язку з його членством в Комуністичній партії і підтримкою Радянського Союзу, Держдеп США не став продовжувати його паспорт, коли він був уже в Гані й опікувався створенням «Африканської енциклопедії». Вийшовши з посольства, він заявив про намір відмовитися від свого громадянства на знак протесту. Але хоча він отримав громадянство Гани, він ніколи не пройшов через процедуру відмови від американського громадянства,[156] і, можливо, не збирався цього робити.
  • Коли барменка Кітті Дженовезе була вбита[en] поблизу своєї квартири у Квінз в 1964 році, 37 сусідів не стояли склавши руки і дивилися, не викликаючи міліцію, аж поки вона не була мертва, як спочатку повідомили Нью-Йорк Таймс,[157] що спричинило широке громадське обурення, яке тривало роками. Пізніші звіти встановили, що рапорт співробітника поліції, на який посилалися Таймс, був неточним, що на Дженовезе напали двічі у різних місцях, і хоча багато свідків почули атаки, вони чули лише уривки й не розуміли, що відбувається, і лише шість або сім осіб засвідчили, що щось бачили; хтось викликав поліцію.[158]
  • Хоча в народі відомий як «червоний телефон», гаряча лінія Вашингтон–Москва ніколи не була власне телефонною лінією, і не було червоних телефонів. Перше версія «гарячої лінії» використовувала обладнання телетайп, яке у 1988 році замінили на машини факсимільного зв'язку. З 2008 року це лінія захищеного комп'ютерного зв'язку, якою дві країни обмінються електронною поштою.[159] Крім того, гаряча лінія з'єднує Кремль з Пентагоном, а не Білим домом.[160]

Наука і технології ред.

Астрономія ред.

 
Супутниковий знімок однієї з ділянок Великої китайської стіни, яку видно по діагоналі з нижнього лівого у верхній правий кут (не плутати з краще видимою річкою, що йде з верхнього лівого до нижнього правого кутка). Розміри території на фото — 12x12 км
  • Велика китайська стіна не є, як стверджується, єдиним об'єктом, створеним людьми, що видимий з Місяця чи з космосу. Жоден космонавт програми Аполло не повідомив, що бачив бодай якісь конкретні техногенні об'єкти з Місяця, і навіть космонавти на навколоземній орбіті заледве щось бачать. Вогні міст, однак, добре видно на нічній стороні Землі з орбіти.[161] Астронавту Джею Апту[en], що літав на «Спейс-Шаттлі», приписують цитату «Велику стіну майже не видно вже з висоти 290 км».[162] Командир МКС Кріс Гедфілд[en] намагався знайти її з космосу, але сказав, що це «складно, бо вона вузька і тьмяного кольору».[163]
  • Чорні діри мають такий же гравітаційний вплив, як і будь-який об'єкт такої ж маси на їхньому місці. Вони притягуватимуть до себе об'єкти поблизу, як і будь-який інший планетарний об'єкт, за винятком дуже близьких відстаней.[164] Якщо б, наприклад, Сонце замінити чорною дірою такої ж маси, то орбіти планет істотно не зміняться. Чорна діра може поводитися як «космічний пилосос» і суттєво втягувати матерію, але тільки якщо зірка, з якої вона утворюється, уже має аналогічний вплив на навколишню матерію.[165]
  • Пори року викликані не тим, що Земля ближче до Сонця влітку, ніж узимку. Насправді, Земля найбільш віддалена від Сонця тоді, коли в Північній півкулі літо. Пори року обумовлені нахилом осі Землі на 23,4 градуса. У липні Північна півкуля повернена до Сонця, що спричиняє довші дні і більше прямих сонячних променів; у січні вона повернена від Сонця. Пори року міняються місцями в Південній півкулі, яка нахилена до Сонця в січні та від Сонця в липні.[166][167]
  • Метеорити не обов'язково гарячі, коли досягають поверхні Землі. Насправді, багато метеоритів знаходять покритими памороззю. Коли вони потрапляють в атмосферу, нагріті тільки сонцем, метеори мають температуру нижче нуля. Тепло, що виникає під час проходження через верхні шари атмосфери на дуже високій швидкості, розтоплює зовнішній шар метеорів, але розплавлені речовини зносить потоком повітря, а внутрішня частина метеора не встигає помітно нагрітися. Більшість метеоритів падають через відносно прохолодні нижні шари атмосфери упродовж кількох хвилин на дозвукових швидкостях, поки досягнуть землі, що дає їм достатньо часу, щоб зовнішній шар знову охолов.[168]
  • Коли метеорит або космічний корабель входить в атмосферу, тепло, що утворюється, викликане в першу чергу не тертям, а адіабатичним стисненням повітря перед об'єктом.[169][170][171]
  • Балансування яєць[en] можливе у будь-який день року, а не лише в день весняного рівнодення,[172] і взагалі немає жодного зв'язку між астрономічними явищами і здатністю збалансувати яйце. Традиції балансування яйця у певний день з'явилася в Китаї, у США про неї написав журнал Life у 1945 році.[173] У 1987 році повідомлялося, що Френку Гіґо вдавалося збалансувати кілька яєць кожного дня з 27 лютого по 3 квітня 1984 року, а ще він виявив, що «…деякі яйця просто не виходить збалансувати, хоч на рівнодення, хоч в інший день».[174]
  • Сонце має білий колір (це кольоро-просторовий індекс (0.3, 0.3) у колірній моделі CIE), якщо дивитися з космосу або коли воно високо в небі; коли сонце низько в небі, атмосферне розсіювання надає сонцю жовтий, червоний, помаранчевий або пурпурний відтінок. Незважаючи на білий колір сонця, більшість людей подумки уявляють його жовтим; причини цього є предметом дискусій.[175]

Біологія ред.

Хребетні ред.

 
Червоний колір не дратує бика
  • Старі слони на порозі смерті не покидають своє стадо й інстинктивно не прямують помирати до певного місця, відомого як кладовище слонів[en].[176]
  • Бик не дратується від червоного кольору плаща професійного матадора. Велика рогата худоба має дихроматичний зір[en], тому червоний не виділяється у них як яскравий колір. Бик сприймає як загрозу не червоний колір плаща, а загальну поведінку матадора, що й підбурює його до нападу.[177]
  • Собаки не потіють через виділення слини.[178] У собак насправді є потові залози і не лише на язиці, вони потіють в основному через подушечки лап. Однак собаки регулюють температуру тіла перш за все з допомогою дихання.[179]
  • Лемінги не здійснюють масових суїцидальних стрибків у прірву під час міграції. Цю оману популяризував фільм «Біла пустка[en]» компанії Дісней, у якому безліч сцен міграції знято на великому білому обертовому столі в студії. Фотографи пізніше штовхнули лемінгів з обриву.[180] Сама помилка з'явилася набагато раніше, і фіксується принаймні з кінця 19 століття.[181]
  • Кажани не сліпі. Хоча близько 70 % видів кажанів використовують ехолокацію для навігації, всі види кажанів мають очі і здатні бачити. Крім того, майже всі кажани родини криланові не здатні до ехолокації і мають чудовий нічний зір.[182]
 
Страуси не ховають голову в пісок
  • Страуси не ховають голову в пісок, щоб сховатися від ворогів.[183] Ця помилка, ймовірно, походить з роботи Плінія Старшого (23-79 н. е.), який писав, що страуси «уявляють собі, що коли засунули голову і шию в кущ, то все їхнє тіло сховане».[184]
  • Качине крякання насправді утворює луну,[185] хоча за певних умов людині може бути складно її почути.[186]
  • Жаби вмирають відразу, коли їх кидають у киплячу воду, а не вискакують; крім того, жаба спробує втекти з холодної води, яка повільно нагрівається, коли температура перевищить її критичний термічний максимум[en].[187]
  • Уявлення про те, що пам'ять золотих рибок охоплює лише кілька секунд, є помилковим.[188][189] Їхня пам'ять набагато довша й обчислюється місяцями.
  • Акули можуть страждати від раку. Помилкова думка, що акули не хворіють на рак, була поширена книжкою видавництва Ейвері[en] 1992 року Sharks Don't Get Cancer Вільяма Лейна і використовувалась для продажу екстракту акулячого хряща як профілактичного засобу від раку. Існують задокументовані випадки карцином в акул, і наявні дані не дозволяють спекуляції на тему поширеності пухлин в акул.[190]
 
Немає такого поняття, як «альфа» у вовчій зграї
  • Великі білі акули не плутають аквалангістів з ластоногими. Їхня поведінка при атаці на людей і ластоногих дуже різна: при нападі на тюленів велика біла акула швидко наближається і люто атакує. Напади на людей, натомість, більш спокійні і повільні: акула наближається у нормальному темпі, кусає і відпливає. Великі білі акули мають гарний зір і кольоровідчуття; укус не хижий, а швидше для ідентифікації незнайомого об'єкта.[191]
  • Немає такого поняття, як «альфа» у вовчій зграї. Раннє дослідження, у якому вводився термін «Альфа-вовк», спостерігало лише за непов'язаними дорослими вовками у неволі. У дикій природі вовчі зграї діють як людські сім'ї: немає визначеного відчуття рангу, батьки опікуються дітьми, поки діти ростуть і створюють власні сім'ї, молоді вовки не намагаються повалити «альфу», щоб стати новим лідером зграї, бої за соціальне панування є ситуативними.[192][193]

Безхребетні ред.

 
Bombus pratorum на суцвітті Echinacea purpurea; поширена помилка говорить, що джмелі не повинні бути здатними до польотів
  • Дощовий черв'як не стає двома черв'яками, коли його розрізати навпіл. Лише обмежене число видів дощових червів[194] здатні до передньої регенерації. Якщо таких черв'яків поділити навпіл, тільки передня половина хробака (та, де знаходиться рот) може прогодуватися і вижити, в той час як інша половина вмирає.[195] Натомість деякі види планарій (плоскі черви) справді можуть стати двома черв'яками, коли їх розділити навпіл.[196]
  • Кімнатні мухи мають середню тривалість життя від 20 до 30 днів, а не 24 години.[197] Деякі види одноденок мають цю коротку тривалість життя, яку приписують мусі. Правда, що личинки мух вилуплюються впродовж 24 годин після відкладання.[198]
  • Павуки-довгоніжки (Pholcidae[en]) не є найбільш отруйними павуками в світі; вони дійсно можуть проколоти шкіру людини, однак невелика кількість отрути, яку вони мають, викликає тільки легке печіння впродовж декількох секунд.[199] До того ж, англійською мовою існує плутанина щодо вживання назви daddy longlegs, тому що так інколи називають косариків (Opiliones, які є павукоподібними, але це не павуки) і довгоніжок (які є комахами), тому неправильне уявлення про отруйність поширюється ще й на них.[200][201]
  • Механізм польоту й аеродинаміки джмеля (а також інших комах) насправді дуже добре досліджений, незважаючи на міську легенду, нібито за розрахунками вони не повинні уміти літати. У 1930-х роках французький ентомолог Антуан Ман'ян[en] дійсно написав, що джмелі теоретично не повинні вміти літати, в своїй книзі Le Vol des Insectes («Політ комах»),[202][203] посилаючись на розрахунки свого асистента Андре Сент-Лагю[en], який був інженером. Висновок, в основному, спирався на факт, що максимально можлива підіймальна сила, яку створює апарат із крилами, завбільшки з джмелині, достатня для підйому і утримання в повітрі з такою повільною швидкістю польоту ваги значно меншої, ніж вага джмеля.[204] Маньян пізніше зрозумів свою помилку і відмовився від припущення. Однак цю помилкову гіпотезу узагальнили до вигляду «вчені вважають, що джмелі не повинні вміти літати».
  • Широко поширена міська легенда, що за своє життя людина заковтує велику кількість павуків під час сну, не має жодної підстави в реальності. Людина, що спить, створює всілякі шуми і вібрації від дихання, биття серця, хропіння і т. д., і це все попереджає павуків про небезпеку.[205][206]
  • Вуховертки не залазять навмисне у зовнішнє вухо, хоча були окремі повідомлення про знайдену вуховертку у вусі.[207] Ентомологи припускають, що походження назви насправді відображає зовнішній вигляд задніх крил, що є унікальними й неповторними серед комах і нагадують людське вухо при розкладанні.[208][209]

Рослини ред.

 
Соняшники, за якими чітко видно сонце
  • Молочай не дуже токсичний для людей або котів. Хоча це правда, що він дещо подразнює шкіру або шлунок,[210] і може іноді викликати пронос і блювоту, якщо його вжити в їжу,[211] дослідження журналу American Journal of Emergency Medicine[en], у якому було вивчено 22 793 випадків, зареєстрованих в Американській асоціації центрів контролю отрут (ASPCA), показало, що не було смертельних випадків і лише інколи потрібна була медична допомога.[212] За даними ASPCA, молочаї можуть викликати від легкого до середнього кишкового дискомфорту у котів, з проносом і блювотою як найбільш важкими наслідками вживання.[213]
  • Розквітлі соняшники повернуті квіткою в одному напрямку (часто на схід) цілий день.[214][215][216] Проте на більш ранній стадії розвитку, до появи квіткових головок, недорозвинені бутони справді слідкують за ходом сонця (це явище називається геліотропізм) і фіксоване положення квітів у певному напрямку часто є його результатом.[217]

Еволюція та палеонтологія ред.

  • Слово теорія у терміні «теорія еволюції» не означає наукових сумнівів стосовно її правдивості; поняття теорія і гіпотеза мають певні значення в науковому контексті. У той час як теорія в розмовній мові може позначати здогад або гіпотезу, то наукова теорія — це сукупність принципів, які пояснюють спостережувані явища.[218][219] «Науковий факт і теорія не є категорично відмінними»,[220] і еволюція — це теорія в тому ж сенсі, що мікробна теорія[en] або теорія тяжіння.[221]
  • Еволюція не намагається пояснити походження життя[222] або походження і розвиток Всесвіту. Хоча біологічна еволюція описує процес, за яким з'являються види та інші рівні біологічної організації, і в кінцевому підсумку виводить всі форм життя від універсального спільного предка, вона не займається першочергово питанням походження життя,[223] і не має відношення до походження і еволюції Всесвіту і його складових. Теорія еволюції має справу переважно зі змінами в послідовних поколіннях з плином часу після того, як життя вже зародилося.[224] Наукова модель, пов'язана з походженням перших організмів з органічних або неорганічних молекул, відома як абіогенез, а загальноприйнятою теорією для пояснення ранніх стадій розвитку нашого Всесвіту є модель великого вибуху.
 
Реконструкція єгиптопітека, примата, що існував до розколу між гілками людини і мавп Старого Світу в антропогенезі
  • Люди не еволюціонували з живих видів шимпанзе.[225] Однак і людина, і шимпанзе еволюціонували від спільного предка.[226][227] Два сучасні види (шимпанзе звичайний і бонобо) є найближчими родичами людини. Деякі антропологи й приматологи описують людину як вид шимпанзе.[228][229] Останній спільний предок людини й інших живих шимпанзе жив 5—8 мільйонів років тому.[230] Знахідки 4,4 млн-річного ардипітека вказують на те, що предок був досить кваліфікованим двоногим, а не ходив на кісточках пальців, і був маленьким і дещо довгоногішим, ніж шимпанзе, з коротшою мордою. На противагу уявленням про шимпанзе як «примітивних», вони теж еволюціонували з моменту розколу, ставши більшими, агресивнішими і навчившись краще лазити по деревах,[231] з довшими пальцями.[232] Разом з іншими вищими приматами, люди і шимпанзе складають сімейство гомінідів. Ця група пішла від спільного предка з мавпами Старого Світу близько 40 мільйонів років тому.[233][234]
  • Еволюція — це не розвиток від нижчих до вищих організмів, і також вона не обов'язково призводить до ускладення[en]. Популяція може еволюціонувати і стати простішою, маючи менший геном, але біологічна деволюція є хибним терміном.[235][236]
  • Еволюція не «планує» покращити пристосування організму для виживання.[237][238] Так, наприклад, неправильно говорити про еволюцію жирафа так, наче шия жирафа стала довшою, бо жирафам треба було діставати до високих дерев. Еволюція не бачить необхідність і відповідає, процес еволюції не має цілі. Мутація, що призвела до довшої шиї, вірогідніше піде на користь тваринам у регіоні з високими деревами, ніж з низькими, і тим самим у тварини підвищаться шанси вижити і передати свої гени довгої шиї. Високі дерева не викликають мутації і не сприяють тому, що більший відсоток тварин народжується з довгими шиями.[239] У прикладі з жирафами еволюція довгої шиї могла так само бути викликана статевим відбором, таким чином довгі шиї розвинулися як вторинна статева ознака, що давала чоловічим особинам перевагу в «конкурсі ший» за самок.[240] Омана посилюється тим, що для людей, які розуміють, як працює еволюція, говорити про ціль є загальноприйнятим скороченням (так звана «метафора призначення»);[241] менш громіздким висловом буде «динозаври, ймовірно, розвинули пір'я для залицяння», ніж «пір'я, можливо, пройшло природний відбір тому, що коли воно з'явилося, то дало динозаврам селективну перевагу перед своїми не-пернатими родичами».[242]
  • Люди і динозаври (крім птахів) не жили одночасно.[243] Останні з нелітаючих динозаврів загинули 66 мільйонів років тому в ході крейдово-палеогенового вимирання, тоді як найраніші представники роду homo розвинулися 2,3—2,4 мільйона років тому. Це означає, що між останнім видом динозаврів-не-птахів і першими людьми пройшло 63 мільйони років. Люди справді жили одночасно з шерстистими мамонтами і шаблезубими кішками — ссавцями, яких часто хибно зображають поруч з одночасно людьми й динозаврами.[244]
 
Тиранозавр. Нелітаючий динозавр, що вимер під час крейдово–палеогенового вимирання в кінці крейдового періоду
  • Динозаври вимерли не тому, що були непристосованими або ж не змогли пристосуватися до нормальних кліматичних змін, що інколи можна прочитати у старих підручниках. Насправді, динозаври становили надзвичайно адаптивну й успішну групу, чиє вимирання було викликане неординарною подією, внаслідок якої також вимерли багато груп рослин, ссавців і морських істот.[245] Найбільш часто вказувана причина цього масового вимирання — падіння астероїда на півострів Юкатан, яке викликало крейдове вимирання.[246] Крім того, не всі динозаври вимерли. Птахи розвинулися від невеликих пернатих тероподів в Юрському періоді, і хоча більшість гілок динозаврів обірвалися наприкінці крейдового періоду, деякі птахи вижили. Таким чином, нащадки динозаврів є частиною сучасної фауни.[247]
  • Ссавці не еволюціонували від якоїсь сучасної групи рептилій; радше, ссавці і рептилії еволюціонували від спільного предка. Невдовзі після появи перших рептилоподібних тварин вони розділилися на дві гілки, завропсид і синапсид.[248] Гілка, що веде до сучасних ссавців (синапсид) відокремилася від гілки, що веде до сучасних рептилій (завропсид) близько 320 мільйонів років тому, в середині Кам'яновугільного періоду. Тільки пізніше (в кінці Карбону чи на початку Перму) розділилися групи сучасних рептилій (лепідозаври, черепахи і крокодили). Ссавці єдині, що вижили, з гілки синапсид.[249]

Комп'ютери ред.

Людське тіло та здоров'я ред.

 
Електричні вентилятори в Південній Кореї часто оснащені таймером, завдяки широко поширеній помилці, що залишені на час сну вони можуть стати фатальними
  • Якщо збудити сновиду, це людині не зашкодить. Хоча це правда, що вона може бути збентежена і дезорієнтована упродовж короткого часу після пробудження, однак це не завдає їй ще більшої шкоди. Навпаки, сновиди можуть травмуватися, якщо наосліп спіткнуться через об'єкти або втратять рівновагу, ходячи уві сні. Такі травми поширені серед сомнамбул.[251][252]
  • У Південній Кореї часто неправильно вважають, що сон у закритій кімнаті з увімкненим електричним вентилятором може спричинити смерть від вентилятора. На думку корейського уряду, «в деяких випадках вентилятор працює занадто довго, що може призвести до смерті від задухи, переохолодження або займання від перегріву».[253] Комісія захисту прав споживачів Кореї оприлюднила застереження безпеки, в якому рекомендувала ставити електричні вентилятори на таймери, змінювати їх напрямок і залишати двері відчиненими. Згідно з Єоном Донг-Су, деканом медичного факультету Квандонзького університету, «якщо кімната зачинена, то у потоці з вентилятора температура повітря може опускатися досить низько, щоб людина могла померти від переохолодження».[254] Однак якщо залишити вентилятор у порожній кімнаті, він не охолодить її, а навпаки дещо нагріє, через втрату енергії від двигуна.
  • Прийом їжі менше ніж за годину до плавання не підвищує ризик виникнення м'язових судом або утоплення. Є дослідження, що показує кореляцію між споживанням алкоголю й утопленнями, але немає жодних доказів щодо споживання їжі.[255]
  • Утоплення часто непомітне для глядачів.[256] У більшості випадків, людина, що тоне, не може підняти руки чи кричати через інстинктивну реакцію. Коли людина махає руками і кричить — це символ біди, однак не обов'язковий чи однозначний: більшість жертв, що піддаються інстинктивній реакції на утоплення, не демонструють перед цим ознак лиха.[257]
 
Венозна кров (ліворуч) не блакитна, а лише темнішого кольору, ніж артеріальна (праворуч)
  • Людська кров у венах не зовсім блакитна. Гемоглобін надає крові червоного кольору. Позбавлена кисню кров має темно-червоний колір, а насичена киснем — світло-вишневий. Омана виникла, ймовірно, з двох причин. 1) Вени з-під шкіри видно синіми або зеленими. Це пояснюється різними причинами, що лише слабо залежать від кольору крові, включно з підповерхневим розсіюванням світла через шкіру і людським сприйняттям кольору. 2) Багато діаграм використовують кольори, щоб показати різницю між венами (зазвичай сині) й артеріями (зазвичай показані червоним кольором).[258]
  • Вплив вакууму або некерованої декомпресії, не змушує тіло вибухати або внутрішні рідини закипати. (Однак, рідини в роті чи легенях закиплять на висотах вище межі Армстронга.) Натомість, це призведе до непритомності, коли тіло виснажить запас кисню в крові, а потім смерті від гіпоксії упродовж декількох хвилин.[259]

Відчуття ред.

 
Неправильна схема язика із зазначенням зон, які сприймають смак: гіркий (1), кислий (2), солоний (3) і солодкий (4). Насправді, всі зони можуть відчувати всі смаки.
  • Немовлята можуть відчувати і відчувають біль.[260][261]
  • Усі різні смаки можуть бути відчуті на всіх частинах язика завдяки смаковим рецепторам,[262] з незначно підвищеною чутливістю в різних місцях, залежно від людини, всупереч поширеній думці, що сприйняття специфічних смаків відбувається лише на певних ділянках язика.[263] Оригінальна схема язика заснована на помилковому перекладі німецької дисертації[264] Едвіна Борінга у 1901 році. Крім того, сучасна поширена концепція стверджує, що є не 4, а 5 основних смаків. На додаток до гіркого, кислого, солоного, солодкого смаку, у людей є смакові рецептори умамі, що є пряним чи м'ясним смаком.[265]
  • У людини є більше, ніж часто згадувані п'ять відчуттів. Кількість відчуттів у різних класифікаціях коливається від 5 до понад 20. Крім зору, нюху, смаку, дотику, слуху, які були визначені Аристотелем, люди можуть відчувати рівновагу і прискорення, біль, положення тіла і кінцівок, відносну температуру.[266] Серед інших відчуттів інколи виділяють відчуття часу, свербіж, тиск, голод, спрагу, ситість шлунку, позиви до сечовипускання, необхідність випорожнення, і відчуття рівня вуглекислого газу в крові.[267][268]

Шкіра і волосся ред.

  • Зморшки, що з'являються на шкірі від води, викликані не поглинанням води і набряканням від цього.[269] Вони обумовлені роботою автономної нервової системи, яка викликає локалізоване звуження судин[en] у відповідь на мокру шкіру, надаючи їй зморщений вигляд. Існувала теорія, що це пристосування приматів дозволяє краще тримати предмети у вологому середовищі,[270][271] але дослідження 2014 року не продемонструвало жодного поліпшення в роботі з мокрими предметами зі зморшками на руках.[272]
  • Гоління не спричиняє ріст термінального волосся назад, потовщання, грубшання чи темнішання. Це уявлення спричинене тим, що волосини, які ніколи не голилися, мають тонкий, загострений кінець, а після гоління волосини мають на кінці таку ж ширину, що й біля тіла, і мають зріз, тому здаються грубшими і гострішими на дотик. Також короткі волосини менш гнучкі, ніж довгі, що також сприяє цьому ефекту.[273]
  • Волосся і нігті не продовжують рости після смерті людини. Натомість, це шкіра висихає і зморщується, відсуваючись від основи волосся і нігтів, створюючи видимість їх росту.[274]
  • Засоби з догляду за волоссям не можуть «відновити» посічені кінчики і пошкоджене волосся. Вони можуть запобігти подальшому пошкодженню, можуть згладити кінчики клеєподібним ефектом, від чого волосся здається відновленим і загалом має кращий вигляд.[275]
  • Ген рудого волосся не вимирає. У серпні 2007 року багато новинних організацій повідомили, що рудоволосі люди зникнуть, можливо, вже у 2060 через те, що ген рудого волосся є рецесивним. Хоча рудоволосі можуть стати більш рідкісними (наприклад, у змішаних шлюбах, де один з батьків належить до групи, яка не має «рудого гена», не буде рудоволосих дітей, але можуть бути деякі рудоволосі онуки), руді люди не вимруть, якщо тільки кожен, хто несе ген, не помре або не зможе дати потомство.[276] Це помилкове уявлення існує щонайменше з 1865 року і часто з'являється в американських газетах.[277]

Харчування, їжа та напої ред.

  • Дієта мало впливає на детоксикацію тіла. Незважаючи на це, існує поширена помилка, що певні дієти допомагають цьому процесу і можуть видалити речовини, які організм не здатний видалити самостійно.[278][279][280][281] Токсини з організму видаляються за допомогою роботи печінки та нирок.[282]
  • Для підтримки здоров'я не потрібні вісім склянок або два-три літри води на день.[283] Потреба людини у воді залежить від конкретної особи, її ваги, рівня активності, одягу та навколишнього середовища (температури і вологості). Воду також можна вживати не в чистому вигляді — вона надходить в організм з рідин на зразок соків, чаю, молока, супів і т. д., і з їжі, в тому числі фруктів та овочів.
  • Цукор не викликає гіперактивності у дітей.[284][285] Подвійні сліпі експерименти не показали ніякої різниці в поведінці дітей, дієта яких містить або не містить цукру, навіть у дослідженнях, де навмисне розглядали дітей з дефіцитом уваги/гіперактивністю або осіб, чутливих до цукру.[286]
  • Алкогольні напої не зігрівають усе тіло.[287] Причина, з якої спиртні напої створюють відчуття тепла, полягає у розширенні судин і стимуляції нервових закінчень біля поверхні шкіри з припливом теплої крові. Насправді це може призвести до зменшення температури всередині тіла, за рахунок покращення теплообміну з холодним навколишнім середовищем і віддачею тепла.[288]
  • Алкоголь не обов'язково вбиває клітини мозку.[289] Алкоголь може, однак, непрямо привести до загибелі клітин головного мозку двома шляхами: (1) У хронічних, важких випадках вживання алкоголю, коли мозок людини адаптувався до його впливу, різке припинення після інтенсивного вживання алкоголю може призвести до ексайтотоксичності[en], що веде до загибелі клітин в багатьох ділянках мозку.[290] (2) В алкоголіків, які отримують більшу частину своїх щоденних калорій з алкоголю, дефіцит тіаміну може призвести до синдрому Корсакова, який пов'язаний з серйозними ушкодженнями мозку.[291]
  • Вегетаріанська або веганська дієта може забезпечити достатню кількість білка для нормального харчування.[292][293] Типове споживання білка оволактовегетаріанців і веганів відповідає і перевищує вимоги.[294] Однак вегетаріанська дієта вимагає добавок вітаміну B12 для оптимального стану здоров'я.
  • Якщо проковтнути жувальну гумку, її перетравлювання не займе сім років. По суті, жувальна гумка практично не перетравлюється, і проходить через травну систему з тією ж швидкістю, що й інші речовини.[295][296]
  • Наявні дані не доводять значної ролі гострої їжі або кави у розвитку пептичної виразки.[297]
 
Морква може покращити зір не будь-кому, а лише особам з дефіцитом вітаміну A
  • Хоча бета-каротин у моркві може допомогти поліпшити нічне бачення у тих, хто страждає від дефіциту вітаміну А, він не підвищує зір далі нормального рівня у пацієнтів, які отримували його адекватну кількість.[298] Уявлення про те, що «морква покращує зір», походить від британської дезінформації часів Другої світової війни, коли так пояснювали успіх королівських ВПС в нічних боях, що було насправді через застосування радара і червоних вогнів на панелі приладів.[299]
  • Немає свідчень того, що ожиріння пов'язане з більш повільним метаболізмом відпочинку. Метаболізм відпочинку не значно відрізняється у різних людей. Набуття і втрата ваги безпосередньо пов'язані з дієтою та активністю. Люди з надмірною вагою схильні недооцінювати кількість їжі, яку вони споживають, а люди з недостатньою вагою — преоцінювати.[300]

Людська сексуальність ред.

  • Відсутні фізіологічні передумови вважати, що секс за кілька днів до спортивного заходу або змагання шкодить продуктивності.[301] Насправді, висловлене припущення, що секс перед спортивною діяльністю може підвищити рівень тестостерону у чоловіків, що потенційно може покращити їхні результати.[302]
  • Вагітність від сексу між двоюрідними братом і сестрою не несе серйозного ризику вроджених дефектів.[303] Ризик становить 5-6 %, подібно до того, який має 40-річна жінка,[304] порівняно з вихідним ризиком 3-4 %.

Мозок ред.

 
Нейрон у тканині людського гіпокампу, забарвлені методом Гольджі. Прийнято вважати, що у людей не ростуть нові клітини мозку, але дослідження показали, що деякі нейрони можуть відновлюватися.
  • Розумові здібності не є абсолютно розділеними між лівою та правою півкулями головного мозку.[305] Деякі психічні функції, такі як мовлення і мова (наприклад, центр Брока, зона Верніке), як правило, активують одну півкулю мозку більше, ніж іншу, у деяких видах завдань. Якщо одна півкуля пошкоджена в ранньому віці, ці функції часто може бути частково або навіть в повному обсязі відтворено на іншій півкулі (див. нейропластичність). Інші здібності, такі як англ. motor control, пам'ять, і загальні міркування підтримуються обома півкулями рівною мірою.[306]
  • Не правда, що до віку двох років у людини вже сформовані всі клітини мозку, які будь-коли у неї будуть, твердження, яке медичні експерти вважали правдивим до 1998 року.[307][308][309] Тепер науковці зрозуміли, що нові нейрони можуть з'являтися у деяких частинах постнатального мозку. Дослідники спостерігали дорослий нейрогенез у птахів,[310] мавп старого світу[311] і людини.[312] Дорослі особини цих видів зберігають мультипотентні нервові стовбурові клітини в субвентрикулярній зоні[en] бічних шлуночків і субгранулярній зоні[en] зубчастої звивини.[313][314] Новонароджені нейрони, які генеруються в цих зонах, мігрують до нюхової цибулини і в зубчасту звивину, відповідно, і вважається, що вони інтегруються у наявні нейронні ланцюги. Функції і фізіологічне значення нейронів, новоутворених у дорослих, залишаються неясними. Деякі дослідження показали, що постнатальний нейрогенез також відбувається в неокортексі,[315][316][317] ця ідея є спірною.[318]
  • Вакцини не викликають аутизму чи розладів аутистичного спектру. Хоча підтасоване дослідження Ендрю Вейкфілда стверджує наявність зв'язку, неодноразові спроби відтворити його результати закінчилися невдачею, і кінець кінцем показано, щоб його робота була зманіпульована.[319]
  • Люди не використовують тільки десять відсотків свого мозку. Хоча це правда, що одночасно у мозку задіяне невелике число нейронів, та неактивні нейрони теж важливі.[320][321] Ця хиба була поширеною в американській культурі, принаймні, ще на початку 20-го століття, і пов'язана з Вільямом Джеймсом, який, мабуть, використав вислів метафорично.[322]
  • Усі люди вчаться принципово подібним чином.[323] Зокрема, немає жодних доказів ні того, що люди мають різні стилі навчання, ні того, що припасування стилю вчителя до передбачуваного стилю навчання учня покращує затримання інформації.[324]

Хвороби ред.

 
Шишки на жабі — це не бородавки, і тому не можуть викликати бородавки у людей
  • Вживання молока або інших молочних продуктів не збільшує продукування слизу.[325][326] Тобто їх не треба уникати під час грипу чи закладеного носа.
  • Люди не можуть «набратися» бородавок від жаб і інших тварин; шишки на жабі — це не бородавки.[327][328] Бородавки на шкірі людини викликаються унікальним для людини вірусом папіломи.
  • Хрускання кісточками пальців не призводить до остеоартрозу.[329][330]
  • Вживання горіхів, попкорн чи насіння не збільшує ризик розвитку дивертикуліту.[331] Ці продукти насправді можуть мати захисний ефект.[332]
  • Стрес відіграє відносно незначну роль у гіпертензії.[333] Дія окремих розслаблювальних процедур не підкріплюється доказами.[334] Виявлено, що гострий стрес тимчасово підвищує кров'яний тиск. Дані зі спостережних досліджень показали можливий зв'язок між хронічним стресом і стійким підвищенням артеріального тиску. З медичної точки зору, стрес відіграє малу роль у гіпертонії, в той час як повторюваною темою у дослідженнях є впевненість звичайних людей, що стрес є найважливішою її причиною.
  • У хворих на застуду колір мокротиння і назального секрету може варіюватися від прозорого до жовтого і зеленого, що не вказує на клас збудника інфекції.[335][336]
  • Вітамін С не запобігає від застуди, хоча він може мати захисний ефект під час інтенсивних вправ за холодної погоди і може трохи зменшити тривалість і тяжкість застуди після зараження.[337][338]
  • Людям з екземою купання не сушить шкіру і може насправді бути корисним.[339][340]
  • Ріг носорога в подрібненому вигляді не використовується як афродизіак у традиційній китайській медицині під назвою Cornu Rhinoceri Asiatici (犀角, xījiǎo, «ріг носорога»). Його призначають при лихоманці і судомах,[341] цей метод лікування не підкріплений доказовою медициною.
  • Іржа не викликає правець. Бактерії Clostridium tetani можна зустріти у забрудненому середовищі, й оскільки вони розмножуються за тих же умов, які спричиняють ржавіння металу, деякі люди асоціюють іржу з правцем. Для розмноження бактерії Clostridium tetani потребують слабокисневого середовища, яке можна знайти у нашаруванні іржі, яка утворюється на незахищеному від окиснення металі.[342]
 
Генрі Форд не винаходив конвеєр, хоча він значно оптимізував роботу працівників на ньому

Винаходи ред.

  • Джордж Вашингтон Карвер не винаходив арахісове масло, хоча вважається, що він відкрив триста способів використання арахісу і ще сотні — бобів, горіхів і солодкої картоплі.[343][344]
  • Томас Едісон не винайшов електричну лампочку.[345] Він, однак, розробив першу практичну лампочку в 1880 (з використанням карбонізованої бамбукової нитки розжарювання), незадовго до Джозефа Свона, який винайшов ще ефективнішу лампочку в 1881 році (в якій використовувалась целюлозна нитка).
  • Генрі Форд не винаходив автомобіль чи конвеєр. Він істотно покращив складальну лінію, іноді завдяки власним розробкам, але в основному шляхом організації роботи своїх робітників.[346][347] Вважають, що перший сучасний автомобіль створив Карл Бенц (співзасновник Мерседес-Бенц),[348] а конвеєр існував упродовж всієї історії.
  • Джеймс Ватт не винайшов парову машину,[349] і також його ідеї про паровий двигун не з'явилися від спостерігання кипіння чайника, кришка якого відкривається від тиску пари.[350] Ватт покращив уже комерційно успішний паровий двигун Ньюкомена 1760-х — 1770-х років, зробивши певні поліпшення, що мали вирішальне значення для його подальшого використання (зокрема, зовнішній конденсатор), підвищуючи його ефективність, а пізніше додавши механізм для перетворення зворотно-поступального руху в обертальний рух; таким чином його новий паровий двигун згодом здобув величезну популярність.[351]

Матеріалознавство ред.

  • Скло не тече при кімнатній температурі як рідина високої в'язкості.[352] Хоча скло має деякі молекулярні властивості рідин, при кімнатній температурі скло є «аморфною твердою речовиною», яка починає текти лише при температурі вищій від температури склування,[353] хоча точна природа склування[en] не узгоджена між вченими.[354] Скло старих вітражних вікон часто товще внизу, ніж угорі, і це наводиться як приклад повільного стікання скла упродовж кількох століть. Однак ця нерівномірність обумовлена виробничим процесом виготовлення віконного скла, використовуваного в той час. Як правило, скло встановлювали товстішим кінцем до нижньої частини рами, але також можна знайти старі вікна, де товстіший кінець знаходиться з боків або зверху. Жодних спотворень не спостерігається в інших скляних предметах, як-то скульптури чи оптичні прилади, що мають схожий або навіть більший вік.[355]
  • Більшість алмазів не утворилися із сильно стисненого вугілля. Понад 99 % будь-коли видобутих алмазів сформувалися в умовах високих температур і тиску на глибині близько 140 км від поверхні Землі. Вугілля утворилося з доісторичних рослин, похованих під шаром гірських порід набагато ближче до поверхні, і навряд чи переміщувалося більше ніж на 3 км внаслідок звичайних геологічних процесів. Більшість алмазів, що були датовані, старіші, ніж перші наземні рослини, а отже, старіші, ніж вугілля. Цілком можливо, що алмази можуть утворюватися з вугілля в зонах субдукції і від метеоритних ударів, однак алмази, утворені в таких умовах, надзвичайно рідкісні, а вихідним матеріалом, в такому разі, імовірніше слугують карбонатні породи та органічний вуглець в осадових породах, а не вугілля.[356][357]

Математика ред.

Фізика ред.

 
Ілюстрація (неправильного) пояснення підіймальної сили завдяки рівному часу проходження повітря
  • Це не правда, що повітря проходить над і під крилом літака за один і той же час.[362] Це хибне уявлення іноді називають «оманою рівного часу проходження», яка широко поширена у підручниках і науково-довідковій літературі, і навіть трапляється в матеріалах для підготовки пілотів. Насправді повітря, що рухається над верхньою частиною крила, завжди рухається набагато швидше, ніж припускає ця теорія, правильні пояснення підйомної сили дано у статті про неї.
  • Неправда, що вода завжди сходить, закручуючись у вихор проти годинникової стрілки у водних об'єктах в Північній півкулі і за годинниковою стрілкою у Південній через силу Коріоліса. У той же час також неправильно стверджувати, що ефект Коріоліса занадто слабкий, аби взагалі впливати на злив рідини з водного басейну.[363][364][365] Сила Коріоліса реальна і справді впливає на злив води, але її вплив крихітний порівняно зі сміттям або нерівностями дна басейну, або цілого ряду інших можливих чинників, тому вода зливається за або проти годинникової стрілки по обидві сторони від екватора.[366] Команда Ашера Шапіро і МІТ створила спеціальну циліндричну ємність з водою, запломбували її і витримали впродовж доби; коли воду спустили, вона утворила чіткий вихор проти годинникової стрілки, що підтвердило гіпотезу про те, що сила Коріоліса впливає навіть на малі водостоки. (Експеримент успішно повторили багато разів у різних місцях Північної півкулі; ідентичні тести в Сіднеї дали зворотний результат, як і передбачалося).[367]
  • Щоб балансувати на велосипеді, не потрібні гіроскопічні сили чи геометричний слід.[368][369] Хоча гіроскопічні сили і слід можуть бути факторами впливу, було показано[en], що ці фактори не є ні обов'язковими, ні достатніми самі по собі.
 
Блискавка насправді може вдаряти в одне й те ж місце
  • Уявлення про те, що блискавка ніколи не вдаряє те ж місце двічі — один з найстаріших і найвідоміших забобонів про блискавки. Немає ніякої причини, чому блискавка не може вдарити двічі в одне місце; якщо над певною територією йде гроза, то об'єкти й місця, які є більш виступають або краще проводять струм (і так зменшують відстань), з більшою імовірністю будуть уражені розрядом. Наприклад, блискавка вдаряє в Емпайр-Стейт-Білдінг у Нью-Йорку близько 100 разів на рік.[370][371]
  • Монета, що впала з Емпайр-Стейт-Білдінгу, не може вбити людину чи зробити тріщини на тротуарі.[372] Гранична швидкість монети, що падає, становить близько 50-80 км/год, і монета не перевищить цієї швидкості, незалежно від висоти, з якої впаде. На такій швидкості, енергії недостатньо, щоб пробити людський череп або зробити тріщину в бетоні, як показано в епізоді Руйнівників міфів. Як зазначено в передачі, Емпайр-Стейт-Білдінг є особливо поганим прикладом для цього помилкового уявлення, оскільки його конічна форма не дозволяє впустити щось безпосередньо від найвищої точки до рівня вулиці. Однак це й не означає, що кидати монети з такої висоти безпечно — вони все ж можуть заподіяти шкоду.
  • Коли температура навколишнього середовища низька, тимчасове зниження температури на програмованому термостаті[en] в будівлі (наприклад, вночі або коли нікого немає) замість підтримки постійної температури дозволяє заощаджувати значну кількість енергії.[373] Поширений міф полягає в тому, що якщо приміщенню дозволити охолодитися, то батарея повинна буде «більше працювати», щоб підігріти його до комфортної температури, перекриваючи або навіть перевищуючи енергію, заощаджену за час зменшення температури. Насправді ця практика може привести до економії енергії від 5 до 15 відсотків, оскільки втрата тепла теплою будівлею в холодному навколишньому середовищі пропорційна різниці температур всередині і зовні будівлі.

Психологія ред.

  • Дислексія — це не когнітивний розлад, що характеризується розворотом букв або слів і віддзеркаленим написанням. Це розлад у людей, які мають хоча б середній рівень інтелекту, але мають труднощі з написанням слів, швидким читанням, написанням слів, «проговорюванням про себе», вимовою при читанні вголос і розумінням прочитаного. Хоча деякі дислектики також мають проблеми з розвертанням літер, це не є характерним симптомом дислексії[374].
  • Немає жодних наукових доказів існування «фотографічної» пам'яті у дорослих (здатності запам'ятовувати образи з високою точністю, подібної до фотознімку),[375] але деякі діти мають ейдетичну пам'ять.[376] Багато людей стверджують, що мають фотографічну пам'ять, але показано, що ці люди мають добру пам'ять на спогади як наслідок мнемонічні засобів, а не природної здібності до детального кодування пам'яті.[377] Існують рідкісні випадки людей з винятковою пам'яттю[en], але ніхто з них не має такої пам'яті, що імітує камеру.
  • Шизофренія — це не те ж саме, що диссоціативний розлад особистості, тобто подвійна або множинна особистість.[378] Етимологічно термін «шизофренія» походить від грецьких коренів σχίζειν («розділити») і φρήν, φρεν- («розум») і є терміном, який запропонував швейцарський психіатр Ойген Блейлер, буквальний переклад слова і призвів до цієї поширеної помилки.
 
Туалетні ємності літака спорожнюють на землі

Транспорт ред.

  • Відходи з туалету ніколи не скидають з літака: зазвичай вони збираються в баки, які спорожнюють на землі з допомогою спеціальних машин.[379] Так званий «синій лід»[en] трапляється через випадковий витік із бака для відходів. Пасажирські поїзди історично практикують злив на колію; сучасні поїзди тепер мають ємності для подібних відходів, які спорожнюються після рейсу.
  • Автомобільні акумулятори[en], які зберігаються на бетонній підлозі, не розряджаються швидше, ніж ті, що стоять на будь-яких інших поверхнях,[380] хоча серед американців побудує побоювання, що бетон акумуляторам шкодить.[381] Перші батареї могли бути чутливими до вологи внаслідок пористості оболонки, однак уже багато років свинцево-кислотні акумулятори мають непроникні поліпропіленові контейнери,[382] які не пропускають вологи всередину, а електроліт — назовні.[383][384]

Див. також ред.

Виноски ред.

  1. Слово «irregardless» виникло у діалектній американській мові на початку 20-го століття.

Примітки ред.

  1. Does searing meat really seal in moisture?. Cookthink.com. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 29 серпня 2009.
  2. McGee, Harold (2004). On Food and Cooking (вид. Revised). Scribner. с. 161. ISBN 978-0-684-80001-1.
  3. Does alcohol burn off in cooking?. Ochef.com. Архів оригіналу за 15 грудня 2010. Процитовано 29 серпня 2009.
  4. Weil. Does Alcohol Really Cook Out of Food. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 20 серпня 2011.
  5. Tarasoff, L. (December 1993). Monosodium L-glutamate: A double-blind study and review. Food and Chemical Toxicology. 31: 1019—1035. doi:10.1016/0278-6915(93)90012-N. PMID 8282275. Архів оригіналу за 28 квітня 2012. Процитовано 24 березня 2012.
  6. Freeman, M. (October 2006). Reconsidering the effects of monosodium glutamate: A literature review. Journal of the American Academy of Nurse Practitioners. 18: 482—486. doi:10.1111/j.1745-7599.2006.00160.x. PMID 16999713. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 24 березня 2012.
  7. US Patent 7112771 – Microwavable metallic container. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 29 листопада 2017.
  8. Bloomfield, Louis. Question 1456. How Everything Works. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 9 лютого 2012.
  9. Choi, Candace (15 липня 2013). New Twinkies weigh less, have fewer calories. USA Today. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 15 липня 2013.
  10. Sagon, Candy (13 квітня 2005). Twinkies, 75 Years and Counting. The Washington Post. Архів оригіналу за 6 вересня 2008. Процитовано 30 серпня 2011.
  11. Kelley, Tina (23 березня 2000). Twinkie Strike Afflicts Fans With Snack Famine. New York Times. Архів оригіналу за 4 вересня 2011. Процитовано 10 лютого 2012.
  12. Lee, Jennifer (16 січня 2008). Solving a Riddle Wrapped in a Mystery Inside a Cookie. The New York Times. Архів оригіналу за 17 травня 2012. Процитовано 10 травня 2012.
  13. Barbara Mikkelson.
  14. The Great Debate: Does Espresso or Drip Coffee Have More Caffeine?. Mr. Coffee. 24 жовтня 2014. Архів оригіналу за 22 травня 2019. Процитовано 21 червня 2015.
  15. Sparks, Preston; Cox, Timothy (17 листопада 2008). Missing persons usually found. Augusta Chronicle. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 21 травня 2011.
  16. UK government Web site: Report or find a missing person. Gov.uk. 3 червня 2013. Архів оригіналу за 22 січня 2014. Процитовано 18 серпня 2013.
  17. Keeva, Steven (December 1991). Lawyers in the War Room. ABA Journal. American Bar Association: 55. ISSN 0747-0088. Процитовано 12 квітня 2016.
  18. Parks, Maj. W. Hays (January 1988). Killing a Myth. Marine Corps Association. Архів оригіналу за березень 7, 2016. Процитовано 12 квітня 2016.
  19. Schogol, Jeff (9 лютого 2011). Can you use the .50-caliber on human targets?. Stars and Stripes. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 12 квітня 2016.
  20. November 7, 2006. How Do You Solve a Problem Like Maria?. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. BBC.
  21. Mozart nursery rhymes. Архів оригіналу за 12 квітня 2014.
  22. The Laughing Buddha. about.com. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 6 січня 2011.
  23. Buddhism – Major Differences. Buddhanet.net. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 6 січня 2011.
  24. The Chinese Buddhist Schools. Buddhanet.net. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 6 січня 2011.
  25. Szpek, Heidi. Voices from the University: The Legacy of the Hebrew Bible. с. 92. ISBN 978-0-595-25619-8.
  26. Adams, Cecil. The Straight Dope: Was the forbidden fruit in the Garden of Eden an apple?. Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 15 січня 2010.
  27. Вавилонський Талмуд, Берохот, 40a
  28. Biblical Evidence Shows Jesus Christ Wasn't Born on Dec. 25. gnmagazine.org. United Church of God. Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 24 листопада 2014.
  29. Christmas — History.com Articles, Video, Pictures and Facts. History.com. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 23 грудня 2012.
  30. Why Christmas Celebrated on the 25th December? – Christmas Customs and Traditions – whychristmas?com. Whychristmas.com. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 23 грудня 2012.
  31. McGowan, Andrew. How December 25 Became Christmas. Bible Review & Bible History Daily. Biblical Archaeology Society. Архів оригіналу за 14 грудня 2012.
  32. Tighe, William J. (2003). Calculating Christmas. Touchstone. 16 (10). Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 29 листопада 2017.
  33. Newton, Isaac, Observations on the Prophecies of Daniel, and the Apocalypse of St. John. Архів оригіналу за 18 вересня 2012.
  34. Roll, Susan K. (1995). Toward the Origins of Christmas. Peeters. с. 130. ISBN 978-90-390-0531-6.
  35. Ісаї 60:1-3
  36. Schiller, G. (1971). Iconography of Christian Art (English translation from German). Т. I. с. 96. ISBN 978-0-85331-270-3.
  37. Schiller, Gertud, Iconography of Christian Art, Vol.
  38. Mikkelson, David and Barbara. Snopes.com – Three Wise Men. Процитовано 7 квітня 2009.
  39. Susan Haskins, Mary Magdalen: The Essential History, page 96 (Pimlico, 2003).
  40. Lester, Meera (22 серпня 2011). Women of the Bible. Women Disciples and Followers of Christ. St. Mary Magdalene. Netplaces. Архів оригіналу за 27 квітня 2014.
  41. Marrow, Stanley B. (1 січня 1986). Paul: His Letters and His Theology : an Introduction to Paul's Epistles. Paulist Press. с. 5, 7. ISBN 978-0809127443. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 31 серпня 2014.
  42. Why did God change Saul's name to Paul?. Catholic Answers. Архів оригіналу за 30 жовтня 2012. Процитовано 31 серпня 2014.
  43. Religion & Ethics – Beliefs: The Immaculate Conception. BBC. 2009. Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 5 січня 2011.
  44. Rafe, Simon. Infallibility versus Impeccability. Saint Michael's Basic Training: Apologetics. Архів оригіналу за квітень 27, 2014. Процитовано 17 червня 2011.
  45. Camillo Beccari, «Beatification and Canonization» in Catholic Encyclopedia (New York 1907). Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 29 листопада 2017.
  46. Utah Local News - Salt Lake City News, Sports, Archive - The Salt Lake Tribune. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
  47. BBC - Religions - Mormon: Polygamy. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
  48. Mormon church explains polygamy in early days. The Big Story. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
  49. Mormon Polygamy Misconceptions about Mormon Polygamy. Mormon Polygamy. Архів оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 1 жовтня 2014.
  50. The Church of Jesus Christ of Latter-Day Saints. Do Mormons practice polygamy?. mormon.org. Архів оригіналу за жовтень 6, 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
  51. Current practice of polygamy in the Mormon movement. Архів оригіналу за 29 червня 2009. Процитовано 1 жовтня 2014.
  52. Modern Polygamy: Arizona Mormon Fundamentalists Seek to Shed Stereotypes. ABC News. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
  53. Isbister, William H. (23 листопада 2002). A "good" fatwa. British Medical Journal. 325 (7374): 1227. doi:10.1136/bmj.325.7374.1227. PMC 1124693.
  54. Vultee, Fred (October 2006). Fatwa on the Bunny. Journal of Communication Inquiry. 30 (4): 319—336. doi:10.1177/0196859906290919. Процитовано 19 грудня 2009.
  55. In Depth: Islam, Fatwa FAQ. CBC News Online. 15 червня 2006. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 8 квітня 2009.
  56. Khadduri, Majid (1955). War and Peace in the Law of Islam. Johns Hopkins Press. с. 74—80. ISBN 978-1-58477-695-6. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
  57. Buckles, Luke (2004). The Complete Idiot's Guide to World Religions (вид. 3rd). Alpha. с. 157. ISBN 978-1-59257-222-9. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
  58. Western definition of "jihad" must be corrected – Italian expert. Kuwait News Agency (KUNA). 29 березня 2007. Архів оригіналу за 15 жовтня 2011.
  59. Safi, Louay M. (2003). Peace and the Limits of War: Transcending the Classical Conception of Jihad. International Institute of Islamic Thought. с. preface. ISBN 978-1-56564-402-1. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
  60. Warraq, Ibn (12 січня 2002). Virgins? What virgins?. The Guardian. London. Архів оригіналу за 22 червня 2013.
  61. Anjali Nirmal (2009). Urban Terrorism: Myths and Realities. Pointer Publishers. с. 33. ISBN 978-81-7132-598-6. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 29 листопада 2017.
  62. Salahuddin Yusuf, Riyadhus Salihin, commentary on Nawawi, Chapter 372, Dar-us-Salam Publications (1999), ISBN 978-1-59144-053-6, ISBN 978-1-59144-053-6
  63. Hadith - The Book on Virtues of Jihad - Jami` at-Tirmidhi - Sunnah.com - Sayings and Teachings of Prophet Muhammad (صلى الله عليه و سلم). Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 29 листопада 2017.
  64. Cole, Diane (4 жовтня 1990). Contrary to myth, baseball may have had no single inventor. US News and World Report. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 6 серпня 2009.
  65. Fox, Butterfield (4 жовтня 1990). Cooperstown? Hoboken? Try New York City. The New York Times. Архів оригіналу за 9 січня 2011. Процитовано 3 квітня 2009.
  66. irregardless. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 29 листопада 2017. [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]
  67. Common vocabulary errors. Missouri University of Science and Technology. 2012. Архів оригіналу за вересень 3, 2012. Процитовано 18 вересня 2012.
  68. "... "irregardless" is indeed a word. Anne Curzan, a professor of English at the University of Michigan, confirms its legitimacy..." Michigan Radio That's What They Say. Архів оригіналу за 27 квітня 2014.
  69. Fogarty, Mignon (12 вересня 2008). Is "Funnest" a Word?. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 25 вересня 2012.
  70. * conversate: [11] [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] [12] [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.] [13] [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  71. Mikkelson, Barbara (8 липня 2007). What the Fuck?. Snopes.com. Архів оригіналу за квітень 25, 2012. Процитовано 17 червня 2011.
  72. Harper, Douglas (2010). Fuck. Online Etymology Dictionary. Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 17 червня 2011.
  73. Mikkelson, Barbara (10 жовтня 2006). Golf Carte. Snopes.com. Архів оригіналу за січень 17, 2010. Процитовано 17 червня 2011.
  74. Golf. Merriam–Webster. Merriam–Webster, Inc. 2011. Архів оригіналу за 30 серпня 2008. Процитовано 17 червня 2011.
  75. Golf. American Heritage Dictionary of the English Language. Houghton Mifflin. 2001. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 17 червня 2011.
  76. Mikkelson, Barbara; David P. (13 квітня 2011). Gringo. Snopes.com. Процитовано 17 червня 2011.
  77. How Did the Term 'Gringo' Originate?. Ask Yahoo!. Yahoo! Inc. 21 серпня 2000. Архів оригіналу за 17 листопада 2012. Процитовано 17 червня 2011.
  78. Gringo. American Heritage Dictionary of the English Language. 2001. Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 17 червня 2011.
  79. Bratcher, Dennis (3 грудня 2007). The Origin of "Xmas". CRI / Voice, Institute. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 10 червня 2011.
  80. O'Conner, Patricia T.; Kellerman, Stewart (2009). Origins of the Specious: Myths and Misconceptions of the English Language. New York: Random House. с. 78. ISBN 978-1-4000-6660-5.
  81. Dickerson, John (16 травня 2013). Star Trek Into Darkness, fact-checked: Was the "Enemy of My Enemy" guy really killed by his friend?. Slate.com. Архів оригіналу за 27 жовтня 2013. Процитовано 4 серпня 2013.
  82. Mikkelson, Barbara and David (19 березня 2011). Don't Go Here. Snopes.com. Архів оригіналу за 14 червня 2019. Процитовано 3 жовтня 2015.
  83. Benady, David (3 грудня 2014). A rose by any other name. Transform. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
  84. Richards, Jack C.; Hull, Jonathan; Proctor, Susan (6 грудня 2012). Interchange Level 3 Student's Book B with Self-study DVD-ROM. Cambridge University Press. с. 83. ISBN 978-1-107-65269-9. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
  85. Fass, Patrick (1994). Around the Roman Table. University of Chicago Press. с. 66—67. ISBN 978-0-226-23347-5. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 29 листопада 2017.
  86. McKeown, J.C. (2010). A Cabinet of Roman Curiosities: Strange Tales and Surprising Facts from the World's Greatest Empire. Oxford University Press. с. 153—154. ISBN 978-0-19-539375-0.
  87. Leon, H.J. (1939). Morituri Te Salutamus. Transactions of the American Philological Association. 70: 45—50. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 3 грудня 2014. With minor variations of details this rite is described in numerous works dealing with Roman antiquities, so that it has become one of the best known and most often cited of Roman customs.
  88. Lewis, Bernard (2008). What Happened to the Ancient Library of Alexandria?. Brill Academic Pub. с. 213. ISBN 978-90-04-16545-8. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
  89. The Vanished Library [Архівовано 5 квітня 2014 у Wayback Machine.], Bernard Lewis, in a letter to the New York Review of Books.
  90. F. L. Cross and Elizabeth A. Livingstone, "Pamphilus, St, " in The Oxford Dictionary of the Christian Church (3rd ed. rev.; Oxford; New York: Oxford University Press, 2005), 1221.
  91. Laden, Greg (1 травня 2011). Falsehood: "If this was the Stone Age, I'd be dead by now" – Greg Laden's Blog. Scienceblogs.com. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 23 грудня 2012.
  92. "Expectations of Life" by H.O. Lancaster as per. Архів оригіналу за 4 вересня 2012.
  93. Kahn, Charles (2005). World History: Societies of the Past. Portage & Main Press. с. 9. ISBN 978-1-55379-045-7. Процитовано 18 березня 2011.
  94. Frank, F. (2000). The Invention of the Viking Horned Helmet. International Scandinavian and Medieval Studies in Memory of Gerd Wolfgang Weber. Архів оригіналу за 13 квітня 2014.
  95. E. W. Gordon, Introduction to Old Norse (2nd edition, Oxford 1962) pp. lxix-lxx.
  96. Is King Canute misunderstood?. BBC. 26 травня 2011. Архів оригіналу за 20 квітня 2014.
  97. Schild, Wolfgang (2000). Die eiserne Jungfrau. Dichtung und Wahrheit (Schriftenreihe des Mittelalterlichen Kriminalmuseums Rothenburg o. d. Tauber Nr. 3). Rothenburg ob der Tauber.
  98. Breiding, Dirk. Department of Arms and Armor, The Metropolitan Museum of Art. metmuseum.org. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 23 лютого 2012.
  99. Cranes hoisting armored knights. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 29 листопада 2017.
  100. Keyser, Linda Migl (2008). The Medieval Chastity Belt Unbuckled. У Grigsby, Bryon L. (ред.). Misconceptions About the Middle Ages. Routledge. {{cite book}}: |editor-first= з пропущеним |editor-last= (довідка)
  101. Louise M. Bishop (2010). The Myth of the Flat Earth. У Stephen Harris; Bryon L. Grigsby (ред.). Misconceptions about the Middle Ages. Routledge. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 26 січня 2014.
  102. Eviatar Zerubavel (2003). Terra cognita: the mental discovery of America. Transaction Publishers. с. 90—91. ISBN 978-0-7658-0987-2. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2017.
  103. Sale, Kirkpatrick (1991).
  104. National Pasta Association. Архів оригіналу за 20 березня 2012.
  105. S. Serventi, F. Sabban La pasta. Storia e cultura di un cibo universale, VII. Economica Laterza 2004
  106. Serventi, Silvano; Françoise Sabban (2002). Pasta: The Story of a Universal Food. New York: Columbia University Press. с. 10. ISBN 978-0-231-12442-3.
  107. Plymouth Colony Clothing. Web.ccsd.k12.wy.us. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 9 лютого 2012.
  108. Schenone, Laura. A Thousand Years Over A Hot Stove: A History Of American Women Told Through Food, Recipes, And Remembrances. New York: W. W. Norton & Company, 2004: 118. ISBN 978-0-393-32627-7
  109. Wilson, Susan. Literary Trail of Greater Boston. Boston: Houghton Mifflin Company, 200: 23. ISBN 978-0-618-05013-0
  110. Rosenthal, Bernard (29 вересня 1995). Salem Story: Reading the Witch Trials of 1692 (англ.). Cambridge University Press. ISBN 9780521558204. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
  111. Adams, Gretchen A. (2010-11). The Specter of Salem: Remembering the Witch Trials in Nineteenth-Century America (англ.). ReadHowYouWant.com. ISBN 9781459605824. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
  112. Keener, Candace. HowStuffWorks "Let Them Eat Cake". History.howstuffworks.com. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2010.
  113. Washington's False Teeth Not Wooden. MSNBC. 27 січня 2005. Архів оригіналу за серпень 23, 2011. Процитовано 29 серпня 2009.
  114. Thompson, Mary V. The Private Life of George Washington's Slaves. Архів оригіналу за 25 червня 2014. Процитовано 16 червня 2014.
  115. Declaration of Independence – A History. archives.gov. U.S. National Archives and Records Administration. Архів оригіналу за січень 17, 2010. Процитовано 4 квітня 2011.
  116. Crabtree, Steve (6 липня 1999). New Poll Gauges Americans' General Knowledge Levels. Gallup News Service. Архів оригіналу за 27 березня 2014. Процитовано 13 січня 2011. Fifty-five percent say it commemorates the signing of the Declaration of Independence (this is a common misconception, and close to being accurate; July 4th is actually the date in 1776 when the Continental Congress approved the Declaration, which was officially signed on August 2nd.) Another 32% give a more general answer, saying that July 4th celebrates Independence Day.
  117. Lund, Nicholas (21 листопада 2013). Did Benjamin Franklin Really Say the National Symbol Should Be the Turkey?. Slate. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 22 листопада 2013.
  118. McMillan, Joseph (18 травня 2007). The Arms of the United States: Benjamin Franklin and the Turkey. American Heraldry Society. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 24 листопада 2013.
  119. Sick, Bastian (2004). Der Dativ ist dem Genetiv sein Tod. Kieperheuer & Witsch. ISBN 978-3-462-03448-6.
  120. Willi Paul Adams: The German Americans. Архів оригіналу за 24 червня 2010. Процитовано 29 листопада 2017.
  121. The German Vote, Snopes.com, 9 липня 2007, архів оригіналу за 16 грудня 2008, процитовано 29 листопада 2017
  122. Evans, Rod L. (2010). Sorry, Wrong Answer: Trivia Questions That Even Know-It-Alls Get Wrong. Penguin Books. ISBN 978-0-399-53586-4. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 31 грудня 2011.
  123. Forget Napoleon – Height Rules. CBS News. 11 лютого 2009. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 31 грудня 2011.
  124. Fondation Napoléon. Napoleon.org. Архів оригіналу за 17 квітня 2014. Процитовано 29 серпня 2009.
  125. La taille de Napoléon (French) . Архів оригіналу за вересень 12, 2009. Процитовано 22 липня 2010.
  126. Wilde, Robert. Was Napoleon Bonaparte Short?. European History. About.com. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 5 квітня 2011.
  127. Napoleon's Imperial Guard. Архів оригіналу за 27 квітня 2014.
  128. Lovgren, Stefan (5 травня 2006). Cinco de Mayo, From Mexican Fiesta to Popular U.S. Holiday. National Geographic News. Архів оригіналу за липень 9, 2007. Процитовано листопад 29, 2017.
  129. Lauren Effron (5 травня 2010). Cinco de Mayo: NOT Mexico's Independence Day. Discovery Channel. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 5 травня 2011.
  130. The Hat That Won the West, архів оригіналу за 5 травня 2016, процитовано 10 лютого 2010
  131. Snyder, Jeffrey B. (1997) Stetson Hats and the John B. Stetson Company 1865—1970.
  132. The O'Leary Legend. Chicago History Museum. Архів оригіналу за 10 січня 2011. Процитовано 18 березня 2007.
  133. Campbell, W. Joseph (2010). Getting it wrong : ten of the greatest misreported stories in American Journalism. Berkeley: University of California Press. с. 9–25. ISBN 978-0-520-26209-6.
  134. Campbell, W. Joseph (2003).
  135. Why Your Family Name Was Not Changed at Ellis Island (and One That Was). Архів оригіналу за листопад 28, 2015. Процитовано листопад 29, 2017.
  136. The Claus That Refreshes. Архів оригіналу за грудень 22, 2009. Процитовано листопад 29, 2017. Snopes.com. Retrieved January 7, 2008.
  137. Cathcart, Brian (3 квітня 1994). Rear Window: Making Italy work: Did Mussolini really get the trains running on time. The Independent. London. Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 3 вересня 2010.
  138. Pooley, Jefferson; Socolow, Michael (28 жовтня 2013). The Myth of the War of the Worlds Panic. Slate. Архів оригіналу за 9 травня 2014. Процитовано 24 листопада 2013.
  139. Campbell, W. Joseph. (2010). Getting it wrong : ten of the greatest misreported stories in American Journalism. Berkeley: University of California Press. с. 26—44. ISBN 978-0-520-26209-6. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 25 листопада 2013.
  140. Ankerstjerne, Christian. The myth of Polish cavalry charges. Panzerworld. Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 5 квітня 2011.
  141. The Mythical Polish Cavalry Charge. Polish American Journal. Polamjournal.com. July 2008. Архів оригіналу за вересень 24, 2012. Процитовано 9 лютого 2012.
  142. Vilhjálmur Örn Vilhjálmsson. The King and the Star – Myths created during the Occupation of Denmark (PDF). Danish institute for international studies. Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2011. Процитовано 5 квітня 2011.
  143. Isaacson, Walter (5 квітня 2007). Making the Grade. Time. Архів оригіналу за 29 березня 2014. Процитовано 31 грудня 2013.
  144. Jones, Andrew Zimmerman. Physics Myth Month – Einstein Failed Mathematics?. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 4 травня 2011.
  145. Kruszelnicki, Karl. Einstein Failed School. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 12 липня 2012.
  146. Harmetz, Aljean (1992). Round Up the Usual Suspects: The Making of Casablanca — Bogart, Bergman, and World War II. Hyperion. с. 72. ISBN 978-1-56282-761-8.
  147. Sklar, Robert (1992). City Boys: Cagney, Bogart, Garfield. New Jersey: Princeton University Press. с. 135. ISBN 978-0-691-04795-9.
  148. Mikkelson, Barbara and David P. (17 серпня 2007). The Blaine Truth. Snopes.com. Процитовано 25 березня 2012.
  149. Daum, Andreas W. (2007). Kennedy in Berlin. Cambridge University Press. с. 148—149. ISBN 3-506-71991-2. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
  150. Gebrauch des unbestimmten Artikels (German, "Use of the indefinite article"). Canoo Engineering AG. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 5 липня 2010.
  151. German Myth 6: JFK a Jelly Doughnut? Berlin Speech 1963. German Misnomers, Myths and Mistakes. About.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2014. Процитовано 5 квітня 2011.
  152. Bass, Amy (2009). Those about Him Remained Silent: The Battle Over W.E.B. Du Bois. University of Minnesota Press. с. 155. ISBN 9780816644957. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 19 травня 2015.
  153. Renouncing citizenship is usually all about the Benjamins, say experts. Fox News. 11 травня 2012. Архів оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 18 травня 2015.
  154. Celebrities Who Renounced Their Citizenship. Huffington Post. 1 лютого 2012. Архів оригіналу за 20 травня 2015. Процитовано 18 травня 2015.
  155. Aberjhani, Sandra L. West (2003). Encyclopedia of the Harlem Renaissance. Infobase Publishing. с. 89. ISBN 9781438130170. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 18 травня 2015.
  156. Lewis, David (2009). W.E.B. Du Bois: A Biography. MacMillan. с. 841. ISBN 9780805088052. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 19 травня 2015.
  157. Gansberg, Martin (27 березня 1964). 37 Who Saw Murder Didn't Call the Police (PDF). New York Times. Архів оригіналу (PDF) за серпень 7, 2015. Процитовано листопад 29, 2017.
  158. Rasenberger, Jim (October 2006). Nightmare on Austin Street. American Heritage. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 18 травня 2015.
  159. Paul E. Richardson, «The hot line (is a Hollywood myth)», in: Russian Life, September/October issue 2009, pp. 50-59.
  160. Clavin, Tom (18 червня 2013). There Never Was Such a Thing as a Red Phone in the White House. Smithsonian. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 21 вересня 2014.
  161. Space Station Astrophotography. NASA. 24 березня 2003. Архів оригіналу за 4 квітня 2014. Процитовано 13 січня 2011.
  162. Great Walls of Liar. Snopes.com. Процитовано 13 січня 2011.
  163. BBC News – Chris Hadfield: Around Planet Earth in 1,500 tweets. Bbc.co.uk. 13 травня 2013. Архів оригіналу за 28 квітня 2014. Процитовано 4 серпня 2013.
  164. Wolfson, Richard (2002). Simply Einstein: relativity demystified. W. W. Norton & Company. с. 261. ISBN 0-393-05154-4.
  165. Frontiers And Controversies In Astrophysics Lecture 9. Yale University. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 26 квітня 2011.
  166. Sun-Earth Connection. Adler Planetarium. Архів оригіналу за 16 грудня 2007. Процитовано 8 травня 2009.
  167. Ten Things You Thought You Knew about Sun-Earth Science. NASA. Архів оригіналу за 21 лютого 2013. Процитовано 8 травня 2009.
  168. Contributor: JT. Top 10 Common Misconceptions. Listverse.com. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 9 лютого 2012.
  169. Archived copy. Архів оригіналу за 9 липня 2009. Процитовано 7 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  170. Archived copy. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 7 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  171. Phil Plait (14 грудня 2008). Meteor propter hoc. Bad Astronomy. Discover. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 19 січня 2014.
  172. Infernal Egguinox. Snopes.com. 6 березня 2012. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 29 січня 2014.
  173. Jacoby, Annalee (19 березня 1945). Eggs stand on end in Chungking. Life. с. 36—37. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 29 січня 2014.
  174. Schmid, Randolph (20 вересня 1987). Equinox Returns and Eggs Keep Balancing. Associated Press. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 29 січня 2014.
  175. Wilk, S. R. (2009). The Yellow Sun Paradox. Optics & Photonics News: 12—13. Архів оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 29 листопада 2017.
  176. Spanney, Laura (28 січня 1995). Not Many People Know That. New Scientist. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 11 листопада 2011.
  177. Smith II, Larry (2007). Longhorn_Information – handling. International Texas Longhorn Association. Архів оригіналу за травень 11, 2010. Процитовано 23 червня 2010.
  178. Cool Pet Facts - North Shore Animal League America.htm. Архів оригіналу за 25 липня 2011. Процитовано 22 травня 2011.
  179. How Do Dogs Sweat. Petplace.com. с. 1. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 9 лютого 2012.
  180. Mikkelson, Barbara and David P. (19 серпня 2007). White Wilderness Lemmings Suicide. Snopes. Процитовано 29 серпня 2009.
  181. Scott, W. (November 1891). The Monthly chronicle of North-country lore and legend: v.1–5; Mar. 1887–Dec. 1891. The Monthly chronicle of North-country lore and legend. 5: 523. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 7 січня 2011.
  182. Di Silvestro, Roger (1 лютого 2003). The Truth About Animal Clichés. National Wildlife Federation. Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 31 жовтня 2011.
  183. Kruszelnicki, Karl S. (2 листопада 2006). Ostrich head in sand. Australian Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 7 жовтня 2011.
  184. Smith, Rex (8 травня 2011). Maybe ostriches are smarter. Albany Times-Union. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 7 жовтня 2011.
  185. Alcatraz Escape: Does a Duck's Quack Echo?. Архів оригіналу за 3 жовтня 2012. Процитовано 29 листопада 2017.
  186. A Duck's Quack Doesn't Echo, and no-one knows the reason why?. Acoustics.salford.ac.uk. University of Salford Acoustics. Архів оригіналу за 11 жовтня 2013. Процитовано 13 січня 2010.
  187. Next Time, What Say We Boil a Consultant. Fast Company Issue 01. October 1995. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 29 лютого 2016.
  188. Hipsley, Anna (19 лютого 2008). Goldfish three-second memory myth busted – ABC News (Australian Broadcasting Corporation). Australia: ABC. Архів оригіналу за 25 червня 2011. Процитовано 29 серпня 2009.
  189. Sinking Titanic: Goldfish Memory. Архів оригіналу за березень 11, 2011. Процитовано листопад 29, 2017.
  190. Ostrander, G. K.; Cheng, KC; Wolf, JC; Wolfe, MJ (2004). Shark Cartilage, Cancer and the Growing Threat of Pseudoscience. Cancer Research. 64 (23): 8485—91. doi:10.1158/0008-5472.CAN-04-2260. PMID 15574750.
  191. Jennifer Hile (23 січня 2004). Great White Shark Attacks: Defanging the Myths. nationalgeographic.com. Архів оригіналу за 26 квітня 2009. Процитовано 29 листопада 2017.
  192. Dominance and Dog Training - APDT. APDT (амер.). Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
  193. Davis, Lauren. Why everything you know about wolf packs is wrong. io9 (амер.). Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
  194. Moment, Gairdner B. (1942). Simultaneous anterior and posterior regeneration and other growth phenomena in Maldanid polychaetes. Journal of Experimental Zoology. 117: 1—13. doi:10.1002/jez.1401170102.
  195. Gardening with children – Worms. BBC. Архів оригіналу за 28 квітня 2014. Процитовано 29 серпня 2009.
  196. Reddien, Peter W.; Alvarado, Alejandro Sanchez (2004). Fundamentals of planarian regeneration. Annual Review of Cell and Developmental Biology. 20: 725—57. doi:10.1146/annurev.cellbio.20.010403.095114. PMID 15473858.
  197. The Housefly. Forest Preserve District of Cook County (Illinois). 15 квітня 1972. Архів оригіналу за 1 березня 2013. Процитовано 16 січня 2011.
  198. House Fly. House-flies.net. 2010. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 17 червня 2011.
  199. Buried in Concrete : Daddy Long Legs. Архів оригіналу за 11 березня 2011. Процитовано 29 листопада 2017.
  200. UCR Spider Site – Daddy Long Legs Myth. University of California Riverside. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 29 листопада 2017.
  201. Spider Myths – If it could only bite. Burke Museum of Natural History & Culture, University of Washington. 2003. Архів оригіналу за 28 липня 2007. Процитовано 29 листопада 2017.
  202. Chatfield, Matthew (4 січня 2008). Some scientist once proved that bees can't fly...?. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 29 листопада 2017.
  203. Ivars Peterson (13 вересня 2004). Flight of the Bumblebee. Ivars Peterson's MathTrek. Mathematical Association of America. Архів оригіналу за 13 жовтня 2013. Процитовано 18 листопада 2011.
  204. Michael Dickinson (June 2001). Solving the Mystery of Insect Flight (PDF). Scientific American. с. 50.
  205. Spider Myths - Swallowing Spiders. Burke Museum. 2010. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 7 червня 2015.
  206. Sneed, Annie (15 квітня 2014). Fact or Fiction? People Swallow 8 Spiders a Year While They Sleep. Scientific American. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 7 червня 2015.
  207. Fisher, JR (1986). Earwig in the ear. Western Journal of Medicine. 145 (2): 245. PMC 1306897. PMID 3765607.
  208. Costa, J.T. (2006). The Other Insect Societies. United States, Harvard University: Harvard University Press.
  209. Dermaptera: earwigs. Insects and their Allies. CSIRO. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 листопада 2015.
  210. Bender, Steve, ред. (January 2004). Euphorbia. The Southern Living Garden Book (вид. 2nd). Birmingham, Alabama: Oxmoor House. с. 306. ISBN 978-0-376-03910-1.
  211. Are Poinsettia Plants Poisonous? Fact or Fiction?. MedicineNet. Архів оригіналу за 9 травня 2013. Процитовано 21 грудня 2007.
  212. Krenzelok E.P.; Jacobsen T.D.; Aronis J. M. (November 1996). Poinsettia exposures have good outcomes...just as we thought. Am J Emerg Med. 14 (7): 671—74. doi:10.1016/S0735-6757(96)90086-8. PMID 8906768.
  213. Ask the Expert: Poison Control > Poinsettia. ASPCA. Архів оригіналу за 10 січня 2011. Процитовано 29 листопада 2017.
  214. Gerard, John (1597).
  215. "Many people are under the misconception that the flower heads of the cultivated sunflower (Helianthus annuus) track the sun.
  216. Polikarpov, G.G. (1978). Sunflower's blooming floscule is a compass. Nature. 272: 122. Bibcode:1978Natur.272..122P. doi:10.1038/272122c0.
  217. When the plant is in the bud stage, it tends to track the movement of the sun across the horizon. Once the flower opens into the radiance of yellow petals, it faces east. National Sunflower Association. Архів оригіналу за 3 листопада 2013.
  218. Evolutionary Science and Society: Educating a New Generation (TOC) (PDF). Revised Proceedings of the BSCS, AIBS Symposium. MSU.edu. November 2004. Архів оригіналу (PDF) за 3 лютого 2011. Процитовано 13 січня 2011.
  219. It Is Not Just a Theory... It Is a Theory!. Chandra Chronicles. Harvard-Smithsonian Center for Astrophysics. 7 липня 2008. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 8 квітня 2009.
  220. Kuhn, Thomas S. (1996). The Structure of Scientific Revolutions (вид. Third). Chicago: University of Chicago Press. с. 7. ISBN 978-0-226-45808-3. Scientific fact and theory are not categorically separable
  221. Misconceptions about the Nature of Science. UMT.edu. University of Montana, Div. Biological Sciences. Архів оригіналу за 17 жовтня 2011. Процитовано 8 квітня 2009.
  222. Misconceptions about evolution - Berkeley.edu. Evolution.berkeley.edu. Архів оригіналу за 27 жовтня 2013. Процитовано 9 лютого 2012.
  223. Understanding evolution – misconceptions. Evolution.berkeley.edu. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 9 лютого 2012.
  224. Five Major Misconceptions about Evolution. TalkOrigins. 1 жовтня 2003. Архів оригіналу за 3 жовтня 2013. Процитовано 9 лютого 2012.
  225. Johnson, N. A.; Smith, J. J.; Pobiner, B.; Schrein, C. (Feb 2012). Why Are Chimps Still Chimps?. The American Biology Teacher. 2: 74—80. doi:10.1525/abt.2012.74.2.3. Процитовано 8 січня 2013.
  226. De Waal, Frans B. M (15 жовтня 2002). Tree of Origin: What Primate Behavior Can Tell Us About Human Social Evolution. с. 124—126. ISBN 978-0-674-01004-8. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 29 листопада 2017.
  227. William H. Calvin, 2002.
  228. Jared M. Diamond, 2006 "The Third Chimpanzee: The Evolution and Future of the Human Animal ", HarperCollins Publishers
  229. Separating the Men From the Apes. nytimes.com. 15 березня 1992.
  230. Evolution: Frequently Asked Questions. PBS.org. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 29 серпня 2009.
  231. Perlman, David (12 липня 2001). Fossils From Ethiopia May Be Earliest Human Ancestor. National Geographic News. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 10 грудня 2016.
  232. Sergio Almécija, Jeroen B. Smaers & William L. Jungers, The evolution of human and ape hand proportions [Архівовано 4 жовтня 2016 у Wayback Machine.], Nature Communications 6, Article number: 7717 (2015).
  233. Hartwig, W. (2007). Primate Evolution. У Campbell, C.; Fuentes, A.; MacKinnon, K.; Panger, M.; Bearder, S. (ред.). Primates in Perspective. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-517133-4.
  234. Groves, C.P. (2005). Wilson, D.E.; Reeder, D.M. (ред.). Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (вид. 3rd). Baltimore: Johns Hopkins University Press. с. 111—184. ISBN 0-801-88221-4. OCLC 62265494.
  235. Is the human race evolving or devolving?. Scientific American. 20 липня 1998. Архів оригіналу за червень 21, 2012. Процитовано листопад 29, 2017.
  236. Moran, Nancy A. (2002). Microbial MinimalismGenome Reduction in Bacterial Pathogens. Cell. 108 (5): 583—86. doi:10.1016/S0092-8674(02)00665-7. PMID 11893328.
  237. Misconceptions about natural selection and adaptation: Natural selection involves organisms 'trying' to adapt. Misconceptions about evolution. University of California Museum of Paleontology. Архів оригіналу за 27 жовтня 2013.
  238. Misconceptions about natural selection and adaptation: Natural selection gives organisms what they 'need.' . Misconceptions about evolution. University of California Museum of Paleontology. Архів оригіналу за 27 жовтня 2013.
  239. The Giraffe's Short Neck. Архів оригіналу за листопад 11, 2008. Процитовано листопад 29, 2017.
  240. Simmons, R. E.; Scheepers, L. (1996). Winning by a Neck: Sexual Selection in the Evolution of Giraffe (PDF). The American Naturalist. 148 (5): 771—86. doi:10.1086/285955. Архів оригіналу (PDF) за 23 серпня 2004. Процитовано 29 листопада 2017.
  241. Hanke, David (2004). Teleology: The explanation that bedevils biology. У John Cornwell (ред.). Explanations: Styles of explanation in science. Oxford & New York: Oxford University Press. с. 143—155. ISBN 978-0-19-860778-6. Процитовано 18 липня 2010.
  242. Scientist: "Dinosaurs may have evolved feathers for courtship". Science. Newscientist.com. 338: 510—14. 25 жовтня 2012. Bibcode:2012Sci...338..510Z. doi:10.1126/science.1225376. PMID 23112330. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 18 серпня 2013.
  243. American Adults Flunk Basic Science. Science Daily. 13 березня 2009. Архів оригіналу за 2 квітня 2014.
  244. Why Did the Woolly Mammoth Die Out?. National Geographic. 26 березня 2011. Архів оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
  245. MacLeod, N.; Rawson, P. F. та ін. (1997). The Cretaceous–Tertiary biotic transition. Journal of the Geological Society. 154 (2): 265—92. doi:10.1144/gsjgs.154.2.0265. Архів оригіналу за 23 грудня 2008. Процитовано 29 листопада 2017.
  246. Schulte P; Alegret L; Arenillas I; Arz JA; Barton PJ; Bown PR; Bralower TJ; Christeson GL та ін. (5 березня 2010). The Chicxulub Asteroid Impact and Mass Extinction at the Cretaceous-Paleogene Boundary. Science. 327 (5970): 1214—18. Bibcode:2010Sci...327.1214S. doi:10.1126/science.1177265. PMID 20203042.
  247. Padian K.; Chiappe L. M. (1997). Bird Origins. У Currie PJ; Padian K (ред.). Encyclopedia of Dinosaurs. San Diego: Academic Press. с. 41—96.
  248. Coven, R (2000).
  249. Romer, A.S. & Parsons, T.S. (1977).
  250. Broersma, Matthew (24 червня 2004). Mac OS X Security Myth Exposed. TechWorld. Архів оригіналу за 26 травня 2011. Процитовано 29 листопада 2017.
  251. Mersch, John, MD, FAAP. Sleepwalking: Causes, Symptoms, and Treatments. MedicineNet, Inc. Архів оригіналу за 26 жовтня 2013. Процитовано 10 травня 2009.
  252. Sleepwalking. National Sleep Foundation. Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 10 травня 2009.
  253. Why Do Koreans Think Electric Fans Will Kill Them?. Esquire. 22 січня 2009. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
  254. * Beware of Summer Hazards! (Пресреліз). Korea Consumer Protection Board (KCPB). 18 липня 2006. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 5 вересня 2009.Архівована копія. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 29 листопада 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  255. O'Connor, Anahad (28 червня 2005). The Claim: Never Swim After Eating. New York Times. Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 16 січня 2011.
  256. Vittone, Mario. It Doesn't Look Like They're Drowning (PDF). On Scene: The Journal of U.S. Coast Guard Search and Rescue. с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 3 січня 2011. Процитовано 29 листопада 2017.
  257. Fletemeyer, John R.; Pia (Chapter author) (1999). Chapter 14 ("Reflections on Lifeguard surveillance programs"). Drowning: new perspectives on intervention and prevention. Т. 1998. с. 234. ISBN 978-1-57444-223-6.
  258. Kienle, Alwin; Lothar Lilge; I. Alex Vitkin; Michael S. Patterson; Brian C. Wilson; Raimund Hibst; Rudolf Steiner (1 березня 1996). Why do veins appear blue? A new look at an old question (PDF). Applied Optics. 35 (7): 1151—60. Bibcode:1996ApOpt..35.1151K. doi:10.1364/AO.35.001151. PMID 21085227. Архів оригіналу (PDF) за 10 лютого 2012. Процитовано 29 листопада 2017.
  259. If you don't try to hold your breath, exposure to space for half a minute or so is unlikely to produce permanent injury. Holding your breath is likely to damage your lungs, ... but theory predicts – and animal experiments confirm – that otherwise, exposure to vacuum causes no immediate injury. You do not explode. Your blood does not boil. You do not freeze. You do not instantly lose consciousness. NASA Ask an Astrophysicist. Архів оригіналу за червень 4, 2012. Процитовано листопад 29, 2017.
  260. Twycross, Alison (2014). Managing pain in children : a clinical guide for nurses and healthcare professionals. Hoboken: Wiley Blackwell. с. 7. ISBN 9780470670545.
  261. Health, Committee on Psychosocial Aspects of Child and Family; Task Force on Pain in Infants, Children (1 вересня 2001). The Assessment and Management of Acute Pain in Infants, Children, and Adolescents. Pediatrics. 108 (3): 793—797. doi:10.1542/peds.108.3.793. PMID 11533354. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 29 листопада 2017 — через pediatrics.aappublications.org.
  262. Huang AL; Chen X; Hoon MA та ін. (August 2006). The cells and logic for mammalian sour taste detection. Nature. 442 (7105): 934—8. Bibcode:2006Natur.442..934H. doi:10.1038/nature05084. PMC 1571047. PMID 16929298.
  263. Beyond the Tongue Map. Asha.org. 22 жовтня 2002. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 29 серпня 2009.
  264. Hänig, David P., 1901.
  265. Campbell-Platt, Geoffrey (2009). Food Science and Technology. Wiley. с. 31. ISBN 978-0-632-06421-2. Процитовано 5 січня 2011.
  266. Cerretani, Jessica (Spring 2010). Extra Sensory Perceptions. Harvard Medicine. Harvard College. Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 13 січня 2011.
  267. How many senses does a human being have?. Discovery Health. Discovery Communications Inc. Архів оригіналу за 6 листопада 2011. Процитовано 13 січня 2011.
  268. Biology: Human Senses. CliffNotes. Wiley Publishing, Inc. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 13 січня 2011.
  269. Botcharova, Maria (10 січня 2013). A gripping tale: scientists claim to have discovered why skin wrinkles in water. The Guardian. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 28 січня 2013.
  270. Changizi, Mark; Weber, Romann; Kotecha, Ritesh; Palazzo, Joseph (2011). Are Wet-Induced Wrinkled Fingers Primate Rain Treads?. Brain Behav. Evol. 77 (4): 286—290. doi:10.1159/000328223. PMID 21701145. Архів оригіналу за 19 липня 2012. Процитовано 28 січня 2013.
  271. Kareklas, Kyriacos; Nettle, Daniel; Smulders, Tom V. (23 квітня 2013). Water-induced finger wrinkles improve handling of wet objects. Biol. Lett. 9 (2): 20120999. doi:10.1098/rsbl.2012.0999. PMC 3639753. PMID 23302867. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 28 січня 2013.
  272. Haseleu, Julia; Omerbašić, Damir; Frenzel, Henning; Gross, Manfred; Lewin, Gary R. (2014). Goldreich, Daniel (ред.). Water-Induced Finger Wrinkles Do Not Affect Touch Acuity or Dexterity in Handling Wet Objects. PLoS ONE. 9: e84949. Bibcode:2014PLoSO...984949H. doi:10.1371/journal.pone.0084949.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  273. Shaved Hair Grows Darker. snopes.com. Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 29 серпня 2009.
  274. Graham-Brown, Robin; Tony Burns (2007). Lecture Notes on Dermatology. Blackwell. с. 6. ISBN 978-1-4051-3977-9.
  275. Silverman, Jacob. Are redheads going extinct?. HowStuffWorks. Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 15 липня 2011.
  276. Kruszelnicki, Karl S. (25 листопада 2008). Redheads' 'extinction' explanation splitting hairs. ABC Science. Архів оригіналу за 26 жовтня 2013. Процитовано 15 липня 2011.
  277. Barrett, Stephen (8 червня 2011). 'Detoxification' Schemes and Scams. Quackwatch. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 18 червня 2014.
  278. Detox Diets: Cleansing the Body. WebMD. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 23 червня 2010.
  279. Wanjek, Christopher (8 серпня 2006). Colon Cleansing: Money Down the Toilet. LiveScience. Архів оригіналу за 6 січня 2010. Процитовано 10 листопада 2008.
  280. Kovacs, Jenny Stamos (8 лютого 2007). Colon Cleansers: Are They Safe? Experts discuss the safety and effectiveness of colon cleansers. WebMD. Архів оригіналу за 6 грудня 2008. Процитовано 23 червня 2010.
  281. Compare: Zeratsky, Katherine (21 квітня 2012). Do detox diets offer any health benefits?. Mayo Clinic. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 9 травня 2015. [...T]here's little evidence that detox diets actually remove toxins from the body. Indeed, the kidneys and liver are generally quite effective at filtering and eliminating most ingested toxins.
  282. Valtin, Heinz (2002). "Drink at least eight glasses of water a day." Really? Is there scientific evidence for "8 × 8"?. American Journal of Physiology. Regulatory, Integrative and Comparative Physiology. 283 (5): R993—R1004. doi:10.1152/ajpregu.00365.2002. PMID 12376390. Архів оригіналу за 14 грудня 2013.
  283. Vreeman R. C.; Carroll A.E. (2008). Festive medical myths. BMJ. 337: a2769. doi:10.1136/bmj.a2769. PMID 19091758.
  284. Medical Myths. University of Arkansas for Medical Sciences. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 10 лютого 2011.
  285. Fullerton-Smith, Jill (2007). The Truth About Food. Bloomsbury. с. 115–117. ISBN 978-0-7475-8685-2. Most parents assume that children plus sugary foods equals raucous and uncontrollable behaviour. ... according to nutrition experts, the belief that children experience a 'sugar high' is a myth.
  286. Brandstadt, William G. (19 грудня 1967). Popular Misconceptions Regarding Intoxication. Middlesboro Daily News. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 13 січня 2011.
  287. Alcohol for Warmth. Архів оригіналу за 13 квітня 2014.
  288. Study finds alcohol doesn't kill off brain cells | News.com.au. News Limited. 10 липня 2007. Архів оригіналу за 13 січня 2011. Процитовано 8 січня 2011.
  289. Lovinger, D. M. (1993). Excitotoxicity and Alcohol-Related Brain Damage. Alcoholism: Clinical and Experimental Research. 17: 19—27. doi:10.1111/j.1530-0277.1993.tb00720.x.
  290. Kopelman M. D.; Thomson A.D.; Guerrini I.; Marshall E.J. (2009). The Korsakoff syndrome: clinical aspects, psychology and treatment. Alcohol and Alcoholism. 44 (2): 148—54. doi:10.1093/alcalc/agn118. PMID 19151162.
  291. Webb, Densie (September 2010). Defending Vegan Diets – RDs Aim to Clear Up Common Misconceptions About Vegan Diets. Today's Dietician: 20. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 9 березня 2011.
  292. Matthews, Jessica (4 листопада 2009). Are vegetarian diets safe?. Ask the Expert. American Council on Exercise. Архів оригіналу за 6 січня 2013. Процитовано 9 березня 2011.
  293. Messina, Virginia; Reed Mangles; Mark Messina (2004). The dietitian's guide to vegetarian diets. Sudbury, MA: Jones and Bartlett Publishers. ISBN 978-0-7637-3241-7.
  294. Matson, John (11 жовтня 2007). Fact or Fiction?: Chewing Gum Takes Seven Years to Digest. Scientific American. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 4 лютого 2011.
  295. "Claim: Chewing gum takes seven years to pass through the digestive system; FALSE http://www.snopes.com/oldwives/chewgum.asp
  296. Raphael Rubin; David S. Strayer; Emanuel Rubin; Gonzalo Aponte, ред. (2012). Rubin's pathology : clinicopathologic foundations of medicine (вид. Sixth). Philadelphia, PA: Wolters Kluwer Health/Lippincott Williams & Wilkins. с. 623. ISBN 9781605479682. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 29 листопада 2017.
  297. Fact sheet for health professionals: Vitamin A. Office of Dietary Supplements, National Institutes of Health. 3 червня 2013. Архів оригіналу за 17 травня 2008. Процитовано 29 грудня 2016.
  298. Maron DF (23 червня 2014). Fact or Fiction?: Carrots Improve Your Vision. Scientific American. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.
  299. * Does metabolism vary between two people?. Examine.com. 28 січня 2013. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 29 листопада 2017.
  300. Sex before the big game?. Nature. 9 червня 2006. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 16 січня 2011.
  301. Sex and Sports: Should Athletes Abstain Before Big Events?. National Geographic. 22 лютого 2006. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 16 січня 2011.
  302. Kershaw, Sarah (26 листопада 2009). Shaking Off the Shame. The New York Times. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 29 листопада 2017.
  303. Bennett, Robin L.; Motulsky, Arno G.; Bittles, Alan; Hudgins, Louanne; Uhrich, Stefanie; Doyle, Debra Lochner; Silvey, Kerry; Scott, C. Ronald; Cheng, Edith; McGillivray, Barbara; Steiner, Robert D.; Olson, Debra (2002). Genetic Counseling and Screening of Consanguineous Couples and Their Offspring. Journal of Genetic Counseling. 11 (2): 97—119. doi:10.1023/A:1014593404915.
  304. Westen et al. 2006 «Psychology: Australian and New Zealand edition» John Wiley p.107
  305. Goswami, U (2006). Neuroscience and education: from research to practice?. Nature reviews. Neuroscience. 7 (5): 406—11. doi:10.1038/nrn1907. PMID 16607400.
  306. Eriksson, Gage та ін. (1998). Neurogenesis in the adult human hippocampus. Nature Medicine. 4 (11): 1313—17. doi:10.1038/3305. PMID 9809557.
  307. Gross C. G. (2000). Neurogenesis in the adult brain: death of a dogma. Nat Rev Neurosci. 1 (1): 67—73. doi:10.1038/35036235.
  308. Are you born with all your brain cells, or do you grow new ones?. Brain Briefings. BrainFacts.org. 2012. Архів оригіналу за 27 квітня 2014.
  309. Goldman S. A.; Nottebohm F. (April 1983). Neuronal production, migration, and differentiation in a vocal control nucleus of the adult female canary brain. Proc Natl Acad Sci U S A. 80 (8): 2390—94. Bibcode:1983PNAS...80.2390G. doi:10.1073/pnas.80.8.2390. PMC 393826. PMID 6572982. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 29 листопада 2017.
  310. Gould, E; Reeves, AJ; Fallah, M; Tanapat, P; Gross, CG; Fuchs, E (1999). Hippocampal neurogenesis in adult Old World primates. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 96 (9): 5263—67. Bibcode:1999PNAS...96.5263G. doi:10.1073/pnas.96.9.5263. PMC 21852. PMID 10220454.
  311. Eriksson, Peter S.; Perfilieva, Ekaterina; Björk-Eriksson, Thomas; Alborn, Ann-Marie; Nordborg, Claes; Peterson, Daniel A.; Gage, Fred H. (1998). Neurogenesis in the adult human hippocampus. Nature Medicine. 4 (11): 1313—17. doi:10.1038/3305. PMID 9809557.
  312. Reh, Thomas A.; Ponti, Giovanna; Peretto, Paolo; Bonfanti, Luca (2008). Reh, Thomas A. (ред.). Genesis of Neuronal and Glial Progenitors in the Cerebellar Cortex of Peripuberal and Adult Rabbits. PLoS ONE. 3 (6): e2366. Bibcode:2008PLoSO...3.2366P. doi:10.1371/journal.pone.0002366. PMC 2396292. PMID 18523645.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  313. Zhao, Chunmei; Deng, Wei; Gage, Fred H. (2008). Mechanisms and Functional Implications of Adult Neurogenesis. Cell. 132 (4): 645—60. doi:10.1016/j.cell.2008.01.033. PMID 18295581.
  314. Gould, E; Reeves, AJ; Graziano, MS; Gross, CG (1999). Neurogenesis in the neocortex of adult primates. Science. 286 (5439): 548—52. doi:10.1126/science.286.5439.548. PMID 10521353.
  315. Zhao, M; Momma, S; Delfani, K; Carlen, M; Cassidy, RM; Johansson, CB; Brismar, H; Shupliakov, O та ін. (2003). Evidence for neurogenesis in the adult mammalian substantia nigra. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 100 (13): 7925—30. Bibcode:2003PNAS..100.7925Z. doi:10.1073/pnas.1131955100. PMC 164689. PMID 12792021.
  316. Shankle, WR; Rafii, MS; Landing, BH; Fallon, JH (1999). Approximate doubling of numbers of neurons in postnatal human cerebral cortex and in 35 specific cytoarchitectural areas from birth to 72 months. Pediatric and developmental pathology. 2 (3): 244—59. doi:10.1007/s100249900120. PMID 10191348.
  317. Rakic, P (2002). Adult neurogenesis in mammals: an identity crisis. Journal of Neuroscience. 22 (3): 614—18. PMID 11826088.
  318. British Medical Journal: Wakefield's article linking MMR vaccine and autism was fraudulent. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 5 січня 2011.
  319. Snopes on brains. Snopes.com. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 29 серпня 2009.
  320. Radford, Benjamin (March–April 1999). The Ten-Percent Myth. Skeptical Inquirer. Committee for the Scientific Investigation of Claims of the Paranormal. ISSN 0194-6730. Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 15 квітня 2009. It's the old myth heard time and again about how people use only ten percent of their brains
  321. Beyerstein, Barry L. (1999). Whence Cometh the Myth that We Only Use 10% of our Brains?. У Sergio Della Sala (ред.). Mind Myths: Exploring Popular Assumptions About the Mind and Brain. Wiley. с. 3–24. ISBN 978-0-471-98303-3.
  322. Howard-Jones, Paul A. (1 грудня 2014). Neuroscience and education: myths and messages. Nature Reviews Neuroscience. 15 (12): 817—24. doi:10.1038/nrn3817. ISSN 1471-003X. PMID 25315391. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
  323. Coffield, Frank та ін. (2004). Learning styles and pedagogy in post-16 learning: a systematic and critical review. London: Learning and Skills Research Centre. с. 119—33. ISBN 1853389188. Архів оригіналу за 8 лютого 2016. Процитовано 8 січня 2016.
  324. Pinnock, CB; Graham, NM; Mylvaganam, A; Douglas, RM (1990). Relationship between milk intake and mucus production in adult volunteers challenged with rhinovirus-2. The American review of respiratory disease. 141 (2): 352—56. doi:10.1164/ajrccm/141.2.352. PMID 2154152.
  325. Patricia Queen Samour; Kathy King Helm (2005). Handbook of pediatric nutrition. Jones & Bartlett Learning. ISBN 978-0-7637-8356-3.
  326. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 липня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  327. Putting an End to Warts. Londondrugs.com. Архів оригіналу за 9 червня 2012. Процитовано 29 серпня 2009.
  328. Bosomworth NJ (September 2009). Exercise and knee osteoarthritis: benefit or hazard?. Can Fam Physician. 55 (9): 871—78. PMC 2743580. PMID 19752252.
  329. Deweber, K; Olszewski, M; Ortolano, R (Mar–Apr 2011). Knuckle cracking and hand osteoarthritis. Journal of the American Board of Family Medicine : JABFM. 24 (2): 169—74. doi:10.3122/jabfm.2011.02.100156. PMID 21383216.
  330. Atkins, William. Diverticulitis isn't anti-nut any more. Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 1 липня 2011.
  331. Weisberger, L; Jamieson, B (July 2009). Clinical inquiries: How can you help prevent a recurrence of diverticulitis?. The Journal of family practice. 58 (7): 381—82. PMID 19607778.
  332. Marshall, IJ; Wolfe, CD; McKevitt, C (9 липня 2012). Lay perspectives on hypertension and drug adherence: systematic review of qualitative research. BMJ (вид. Clinical research). 345: e3953. doi:10.1136/bmj.e3953. PMC 3392078. PMID 22777025.
  333. Dickinson, HO; Mason, JM; Nicolson, DJ; Campbell, F; Beyer, FR; Cook, JV; Williams, B; Ford, GA (February 2006). Lifestyle interventions to reduce raised blood pressure: a systematic review of randomized controlled trials. Journal of Hypertension. 24 (2): 215—33. doi:10.1097/01.hjh.0000199800.72563.26. PMID 16508562.
  334. Eccles, Ronald; Weber, Olaf, ред. (2009). Common cold. Basel: Birkhäuser. с. 7. ISBN 978-3-7643-9894-1.
  335. Rutter, Paul (2009). Community pharmacy : symptoms, diagnosis and treatment (вид. 2nd). Edinburgh: Elsevier/Churchill Livingstone. с. 7. ISBN 978-0-7020-2995-0.
  336. Vitamin C for the Common Cold. WebMD. Архів оригіналу за жовтень 27, 2010. Процитовано 27 вересня 2013.
  337. Harri Hemilä; Elizabeth Chalker (Jan 2013). Vitamin C for preventing and treating the common cold. The Cochrane Library. 1: CD000980. doi:10.1002/14651858.CD000980.pub4. PMID 23440782. Архів оригіналу за 27 квітня 2014.
  338. Daily Skin Care Essential to Control Atopic Dermatitis. American Academy of Dermatology. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 24 березня 2009.
  339. McAleer, MA; Flohr, C; Irvine, AD (23 липня 2012). Management of difficult and severe eczema in childhood. British Medical Journal. 345: e4770. doi:10.1136/bmj.e4770. PMID 22826585.
  340. Bensky, Dan; Clavey, Steven; Stoger, Erich and Gamble, Andrew (2004) Chinese Herbal Medicine: Materia Medica, 3rd Edition.
  341. Tetanus - Can a Rusty Nail Cause Tetanus?. Environmental Safety and Health Online. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 9 листопада 2015.
  342. History of Peanut Butter. Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 29 листопада 2017.
  343. A True Renaissance Man. Архів оригіналу за 19 березня 2012.
  344. Robert, Friedel; Paul Israel (1987). Edison's Electric Light: Biography of an Invention. New Brunswick, New Jersey: Rutgers University Press. с. 115–17. ISBN 978-0-8135-1118-4.
  345. Hounshell, David A. (1984), From the American System to Mass Production, 1800-1932: The Development of Manufacturing Technology in the United States, Baltimore, Maryland: Johns Hopkins University Press, ISBN 978-0-8018-2975-8, LCCN 83016269, pp. 15–47.
  346. Sorensen, Charles E.; with Williamson, Samuel T. (1956). My Forty Years with Ford. New York: Norton. с. 128. ISBN 978-0-8143-3279-5. LCCN 56010854. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
  347. Stein, Ralph (1967). The Automobile Book. Paul Hamlyn Ltd.
  348. * Rolt, L. T. C. (1962). James Watt. Batsford. с. 10. ISBN 978-1-163-47052-7. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 29 листопада 2017.
  349. Miller, David Philip (2004). True Myths: James Watt's Kettle, His Condenser, and His Chemistry. History of Science. Science History Publication Ltd. 42: 333—60. Bibcode:2004HisSc..42..333M. doi:10.1177/007327530404200304.
  350. An Evolutionary Framework for Experimental Innovation (PDF). Australian Government Department of Defence Defence Science and Technology Organisation. Архів оригіналу (PDF) за 15 серпня 2011. Процитовано 29 листопада 2017.
  351. Curtin, Ciara (February 2007), Fact or Fiction?: Glass Is a (Supercooled) Liquid, Scientific American, архів оригіналу за 14 грудня 2013, Glass, however, is actually neither a liquid—supercooled or otherwise—nor a solid. It is an amorphous solid—a state somewhere between those two states of matter. And yet glass's liquidlike properties are not enough to explain the thicker-bottomed windows, because glass atoms move too slowly for changes to be visible.
  352. Halem, Henry (30 травня 1998). Does Glass Flow. Glassnotes.com. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 29 серпня 2009.
  353. Chang, Kenneth (29 липня 2008). The Nature of Glass Remains Anything but Clear. The New York Times. Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 4 квітня 2010.
  354. Zanotto, E.D. (May 1998). Do cathedral glasses flow?. American Journal of Physics. 66: 392. Bibcode:1998AmJPh..66..392Z. doi:10.1119/1.19026.
  355. King, Hobart (2012). How do diamonds form? They don't form from coal!. geology.com. geology.com. Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 29 червня 2012.
  356. 10 common scientific misconceptions. Christian Science Monitor. 31 жовтня 2013. ISSN 0882-7729. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
  357. Jesse Galef (29 серпня 2011). Lies and Debunked Legends about the Golden Ratio. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2013.
  358. "Two other beliefs about [the golden ratio] are often mentioned in magazines and books: that the ancient Greeks believed it was the proportion of the rectangle the eye finds most pleasing and that they accordingly incorporated the rectangle in many of their buildings, including the famous Parthenon.
  359. Donald E. Simanek. Fibonacci Flim-Flam. Архів оригіналу за лютий 1, 2010. Процитовано 9 квітня 2013.
  360. "Part of the process of becoming a mathematics writer is, it appears, learning that you cannot refer to the golden ratio without following the first mention by a phrase that goes something like 'which the ancient Greeks and others believed to have divine and mystical properties.'
  361. Incorrect Lift Theory. grc.nasa.gov. NASA Glenn Research Center. 28 липня 2008. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 13 січня 2011.
  362. Frasier, Alistair (16 жовтня 1996). Bad Coriolis. ems.psu.edu. Penn State College of Earth an Materials Sciences. Архів оригіналу за 11 жовтня 2013. Процитовано 29 серпня 2009.
  363. Which Direction Does Toilet Water Swirl at the Equator?. msnbc.com. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 29 листопада 2017.
  364. Verifying a Vortex. MIT Technology Review. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 29 листопада 2017.
  365. David Adam. The great plughole debate. the Guardian. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
  366. Scopeweb. mit.edu. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 29 листопада 2017.
  367. J. D. G. Kooijman; J. P. Meijaard; J. M. Papadopoulos; A. Ruina; A. L. Schwab (15 квітня 2011). A bicycle can be self-stable without gyrosocpic or caster effects (PDF). Science. 332 (6027): 339—42. Bibcode:2011Sci...332..339K. doi:10.1126/science.1201959. Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2011. Процитовано 22 січня 2013.
  368. * Whitt, Frank R.; Wilson, David G. (1982). Bicycling Science (вид. Second). Massachusetts Institute of Technology. с. 198—233. ISBN 978-0-262-23111-4.
  369. spinoff 2005 – Lightning Often Strikes Twice. Spinoff. Office of the Chief Technologist, NASA. 25 березня 2010. Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 23 червня 2010.
  370. Staff (17 травня 2010). Full weather report story from WeatherBug.com. Weather.weatherbug.com. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 23 червня 2010.
  371. Dropping A Penny From The Top Of The Empire State Building Isn't Dangerous. misconceptionjunction.com. Архів оригіналу за 28 вересня 2011.
  372. Thermostat Myths. Saturn Resource Management. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 29 листопада 2017.
  373. Lilienfeld, Scott O.; Lynn, Steven Jay; Ruscio, John; Beyerstein, Barry L. (15 вересня 2011). 50 Great Myths of Popular Psychology: Shattering Widespread Misconceptions about Human Behavior. John Wiley & Sons. с. 88—89. ISBN 978-1-4443-6074-5. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 19 травня 2016.
  374. Photographic Memory. indianapublicmedia.org. Архів оригіналу за 27 квітня 2014.
  375. Anthony Simola (2015). The Roving Mind: A Modern Approach to Cognitive Enhancement. ST Press. с. 117. ISBN 069240905X. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 10 травня 2016.
  376. Foer, Joshua (27 квітня 2006). Kaavya Syndrome: The accused Harvard plagiarist doesn't have a photographic memory. No one does. Slate. Архів оригіналу за липень 2, 2013. Процитовано 20 січня 2013.
  377. *Picchioni M. M.; Murray R.M. (July 2007). Schizophrenia. BMJ. 335 (7610): 91—5. doi:10.1136/bmj.39227.616447.BE. PMC 1914490. PMID 17626963.
  378. Philips, Matt (19 листопада 2008). On World Toilet Day, Let Us Praise the Airline Lav. The Middle Seat Terminal (Wall Street Journal). Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 2 квітня 2009.
  379. Battery Parked, Snopes.com, 8 лютого 2011, процитовано 2 червня 2013
  380. Приклади цього хибного уявлення траплялися у Штатах в період 1983—2011
  381. Magliozzi, Tom; Magliozzi, Ray (4 листопада 1999), No End to Battery Storage Debate, The Vindicator, с. 37, архів оригіналу за 17 березня 2017, процитовано 29 листопада 2017
  382. Magliozzi, Tom; Magliozzi, Ray (2008), Ask Click and Clack: Answers from Car Talk, Chronicle Books, с. 68—69, ISBN 978-0-8118-6477-0, архів оригіналу за 3 січня 2014, процитовано 2 червня 2013
  383. Car Care Auto Clinic, Popular Mechanics, т. 177, № 11, November 2000, с. 136, ISSN 0032-4558, архів оригіналу за 3 січня 2014, процитовано 2 червня 2013

Посилання ред.