Почесні громадяни Севастополя

Почесний громадянин Севастополя — почесне звання, що прижиттєво присвоюється на знак визнання видатних заслуг громадян перед містом Севастополем, заохочення діяльності, що сприяє його звеличенню і процвітанню з урахуванням історичної традиції присвоєння цього звання в минулому і з метою забезпечення наступності поколінь севастопольців. Право присвоєння звання належить виключно Севастопольській міській раді.

Звання може бути присвоєно громадянам України та іноземним громадянам, переважно жителям Севастополя, які зробили видатний внесок у розвиток міста своєю плідною господарською, соціально-економічною, науково-технічною, суспільно-політичною, культурною, військово-патріотичною, спортивною та іншої суспільно-корисною діяльністю, а також особам, які вчинили мужній вчинок при рятуванні життя людей, захисту їх честі та гідності, збереження історичних, культурних та інших матеріальних цінностей міста.

Почесні громадяни ред.

Російська імперія ред.

Тема дореволюційного почесного громадянства в місті Севастополі мало досліджена. В ході проведеної протягом декількох років дослідницької роботи по встановленню імен почесних громадян за документами Державного архіву Севастополя, Державного архіву Автономної Республіки Крим та Російського Державного архіву Військово-Морського флоту у Санкт-Петербурзі встановлені і документально підтверджені імена восьми почесних громадян дореволюційного Севастополя.

Звання почесного громадянина міста присвоювалося за рішенням міської думи, проте в силу відразу не вступало. Документ було потрібно «повергнути на Найвищий Його Імператорської Величності погляд». Тільки після схвалення імператором можна було оголошувати представленому про надану йому честь. Звання присвоювалося прижиттєво.

Речовим виразом міської нагороди була папка «з сап'янової шкіри шагрені» шоколадного кольору на муаровому підкладі розміром 9 х 12 вершків (40 х 53 см). У верхньому лівому кутку містилася карбована срібна монограма імені нагороджуваного, повне ім'я посередині виконувалося срібним тисненням, внизу розташовувався емалевий герб міста. Замовлялася така річ, як правило, у петербурзьких майстрів і коштувала досить дорого для того часу (кінця XIX — початку XX століть) — 110—150 рублів. У цю обкладинку вкладався вітальний адрес, який вручався урочисто почесному громадянинові на засіданні міської думи. Портрети почесних громадян прикрашали зал засідань міської думи.

Деякі з почесних громадян не були жителями Севастополя, але кожен з них вніс особистий конкретний внесок у розвиток міста. Це видатні люди своєї епохи, яким, як писали в архівних документах того часу, присвоювали звання «за труди на благо Вітчизни».

Переворот 1917 року скасував інститут почесного громадянства[1].

П. І. Б. Портрет Дати життя Діяльність Дата присвоєння
Тотлебен Едуард Іванович   20 травня 1818 — 1 липня 1884 військовий інженер, учасник оборони Севастополя 1854—1855 років. 1866
Кислинський Петро Іванович   18061880 комендант Севастополя і виконувач обов'язків військового губернатора в Севастополі, учасник оборони Севастополя 1854—1855 років. 16 травня 1873
Перелешин Павло Олександрович   27 червня 18211901 перший градоначальник Севастополя, учасник оборони Севастополя 1854—1855 років. 1 травня 1875
Казі Михайло Ілліч   23 жовтня 1839 — 6 липня 1896 міський голова Севастополя з 1873 по 1876 рік. 1 травня 1875
Ріхтер Оттон Борисович   1 серпня 1830 — 2 березня 1908 генерал від інфантерії, начальник 13-ї піхотної дивізії, яка квартирувала в Севастополі, член Державної Ради. 1884
Богданович Євген Васильович   26 лютого 1829 — 1 жовтня 1914 генерал від інфантерії, староста Ісаакіївського собору і почесний член правління Ісаакіївського братства в Санкт-Петербурзі. 1 липня 1903
Толстой Лев Миколайович   9 вересня 1928 — 20 листопада 1910 Учасник оборони Севастополя 1854—1855 років, письменник. 27 серпня 1908
Григорович Іван Костянтинович   26 січня 1853 — 3 березня 1930 морський міністр Російської імперії, учасник російсько-турецької війни 1877—1878 років, російсько-японської війни та першої світової війни. 22 жовтня 1916

Радянський період ред.

На початку 1960-х років з присвоєнням високого звання почесного громадянина Севастополя першому космонавтові планети — Юрію Олексійовичу Гагаріну, почалося відродження традицій почесного громадянства, яке було скасоване після Жовтневого перевороту. За роки радянської влади звання «Почесний громадянин міста-героя Севастополя» були удостоєні 19 чоловік, серед яких люди різних професій — військові та будівельники, робітники і службовці, поети і драматурги.

П. І. Б. Портрет Дати життя Діяльність Дата присвоєння
Гагарін Юрій Олексійович   9 березня 1934 — 27 березня 1968 перший у світі космонавт, Герой Радянського Союзу. 15 квітня 1961
Титов Герман Степанович   11 вересня 1935 — 20 вересня 2000 радянський космонавт, друга людина в космосі, Герой Радянського Союзу. 14 вересня 1961
Борисов Борис Олексійович   1 лютого 1903 — 8 березня 1981 персональний пенсіонер союзного значення. 25 жовтня 1967
Октябрський Пилип Сергійович 23 жовтня 1899 — 8 липня 1969 адмірал, Герой Радянського Союзу. 25 жовтня 1967
Табачний Геннадій Матвійович 31 серпня 1912 — 14 липня 1971 Герой Соціалістичної Праці. 25 жовтня 1967
Чурсін Серафим Євгенович   27 грудня 1906 — 15 грудня 1985 адмірал. 21 вересня 1973
Саріна Антоніна Олексіївна   6 серпня 1903 — 18 вересня 1997 учасник оборони Севастополя 1941—1942 років, персональний пенсіонер, голова історичної комісії при міськкомі КПУ. 21 вересня 1973
Горшков Сергій Георгійович   26 лютого 1910 — 13 травня 1988 радянський військовий діяч, адмірал Флоту Радянського Союзу, двічі Герой Радянського Союзу. 6 травня 1974
Савицький Євген Якович   24 грудня 1910 — 6 квітня 1990 двічі Герой Радянського Союзу, маршал авіації, Заслужений військовий льотчик СРСР, учасник відвоювання Севастополя. 6 травня 1974
Провалов Костянтин Іванович   11 червня 1906 — 10 грудня 1981 Герой Радянського Союзу, один з командирів — керівників відвоюваня Севастополя. 6 травня 1974
Кошовий Петро Кирилович     21 грудня 1904 — 30 серпня 1976 двічі Герой Радянського Союзу, маршал Радянського Союзу, головнокомандувач Групи радянських військ у Німеччині. 6 травня 1974
Лавриненков Володимир Дмитрович     17 травня 1919 — 14 січня 1988 двічі Герой Радянського Союзу, генерал-полковник авіації. 6 травня 1974
Пирогов Роман Антонович 30 вересня 1896 — 17 грудня 1992 учасник оборони Севастополя 1941—1942 років, відновлення Севастополя в 1944 році, персональний пенсіонер союзного значення. 6 травня 1974
Ребров Євген Андрійович   15 лютого 1928 — 2 жовтня 2002 Герой Соціалістичної Праці, Заслужений будівельник УРСР. 6 травня 1974
Байда Марія Карпівна 1 лютого 1922 — 30 серпня 2002 Герой Радянського Союзу, захисниця Севастополя в роки радянсько-німецької війни. Після закінчення війни майже тридцять років очолювала міський відділ РАГСу. 16 червня 1976
Геловані Арчил Вікторович   27 листопада 1915 — 19 серпня 1978 Заслужений будівельник РРФСР, маршал інженерних військ СРСР, заступник Міністра оборони СРСР. 16 червня 1976
Папанін Іван Дмитрович   26 листопада 1894 — 30 січня 1986 двічі Герой Радянського Союзу, контр-адмірал, доктор географічних наук. 20 грудня 1979
Багринцев Микола Васильович *1 грудня 1937 Герой Соціалістичної Праці, бригадир Трубозгинальники севастопольського морського заводу імені С. Орджонікідзе, де пропрацював 47 років (до червня 2002 року, у тому числі дев'ять років будучи на пенсії). Нині пенсіонер, член комісії Севастопольської міськради з питань присвоєння звання «Почесний громадянин міста-героя». 11 червня 1987
Асадов Едуард Аркадійович 7 вересня 1923 — 21 квітня 2004 учасник відвоювання Севастополя в 1944 році, поет, член Спілки письменників СРСР. 21 червня 1989

Україна ред.

Після утворення нових незалежних держав на території колишнього Радянського Союзу до присвоєння почесного звання в Севастополі повернулися в 2000 році, коли міська Рада своїм рішенням № 512 від 21 квітня 2000 року Про відновлення звання «Почесний громадянин міста-героя Севастополя» затвердила Положення про звання та порядок його присвоєння.

П. І. Б. Портрет Дати життя Діяльність Дата присвоєння
Градов Петро Михайлович   10 лютого 1925 — 4 вересня 2003 поет, автор збірок віршів і пісень, зокрема пісні «Легендарний Севастополь», що стала гімном Севастополя. 6 жовтня 2000
Селіванова Ніна Федорівна 17 жовтня 1926 — 8 грудня 2005 близько 20 років була головою Балаклавського райвиконкому, багато зробила для розвитку сільської зони, зокрема села Орлиного, і Балаклави. 27 вересня 2001
Кучма Леонід Данилович   * 9 жовтня 1938 Президент України в 19942005 роках. Під його патронатом відновлений собор святого Володимира в Національному заповіднику «Херсонес Таврійський». Ініціатор газифікації Північної сторони і Інкермана, відкриття комплексу «Аеропорт Бельбек» та об'їзної дороги через Інкерман. За його дорученням побудований житловий 202-квартирний будинок для українських військовослужбовців. 12 грудня 2002
Колядін Віктор Іванович   2 червня 1922 — 6 листопада 2008 Герой Радянського Союзу, Заслужений військовий льотчик СРСР, генерал-майор авіації. У 1980-ті роки працював в Гагарінському райвиконкомі. 11 травня 2004
Заіка Іван Іванович 2 березня 1918 — 3 січня 2009 учасник оборони Севастополя 1941—1942 років, командир 54-ї батареї берегової оборони. 11 травня 2004
Рогачев Петро Михайлович   22 вересня 1920 — 27 листопада 2006 ветеран радянсько-німецької війни, Заслужений працівник культури України. 7 листопада 2006
Чиж Станіслав Олександрович   23 жовтня 1935 — 22 травня 2008 Народний художник України, скульптор, автор багатьох пам'ятників у Севастополі. 12 червня 2007
Булах Сергій Романович * 20 червня 1925 ветеран війни і праці, Заслужений та Почесний лісівник України. 36 років життя віддав лісовому господарству, був директором підприємства «Севастопольське дослідне лісомисливське господарство», впроваджував нові технології лісовідновлення. Під його керівництвом було посаджено понад 15 тисяч га нових лісів, в тому числі близько 12 тисяч га в околицях Севастополя — на схилах Сапун-гори, Кара-коби, Федюхіних висот, Мекензієвих гір, Цукрової головки, Ласпі та інших. 10 червня 2008
Генералов Євген Васильович * 24 жовтня 1931 з 1971 по 1980 рік керував заводом «Парус», з 1980 до 1990 року був головою міськвиконкому. Зробив значний внесок у вирішення питань економічного, соціального та культурного розвитку міста. 10 червня 2009
Філіппов Анатолій Матвійович директор ДП «Інкерманський завод марочних вин»

Примітки ред.

Джерела та посилання ред.