Відкрити головне меню

Потоки (Кременчуцький район)

село в Україні, Полтавська область, Кременчуцький район, Потоківська сільрада

По́токи (Новий Поток) — село в Україні, у Кременчуцькому районі Полтавської області. Населення становить 1755 осіб. Орган місцевого самоврядування — Потоківська сільська рада, до складу якої, крім того, входять села Придніпрянське, Мала Кохнівка, Соснівка..

село Потоки
Потоківська школа
Потоківська школа
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Кременчуцький район
Рада/громада Потоківська сільська рада
Код КОАТУУ 5322484401
Основні дані
Засноване 1645 (перша згадка)
Населення 1755
Поштовий індекс 39741
Телефонний код +380 536
Географічні дані
Географічні координати 49°05′52″ пн. ш. 33°34′26″ сх. д. / 49.09778° пн. ш. 33.57389° сх. д. / 49.09778; 33.57389Координати: 49°05′52″ пн. ш. 33°34′26″ сх. д. / 49.09778° пн. ш. 33.57389° сх. д. / 49.09778; 33.57389
Середня висота
над рівнем моря
64 м
Місцева влада
Адреса ради 39741, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с.Потоки, вул.Шевченко,1 , тел. 78-11-91
Карта
Потоки. Карта розташування: Україна
Потоки
Потоки
Потоки. Карта розташування: Полтавська область
Потоки
Потоки
Потоки. Карта розташування: Кременчуцький район
Потоки
Потоки

Потоки у Вікісховищі?

Зміст

Географічне розташуванняРедагувати

Село Потоки знаходиться на правому березі річки Псел, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Щербаки, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Придніпрянське, на протилежному березі — село Дмитрівка (Горішньоплавнівська міська рада). Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Поруч проходять автомобільна дорога М22 (E584) і залізниця, станція Омельник за 1,5 км.

ІсторіяРедагувати

Потоки були засновані близько 1645 року, напевно, з ініціативи Станіслава Потоцького, полковника коронних військ і родича гетьмана коронного Миколая Потоцького (звідси і назва — за родовим гніздом Потоцьких). В 1649 році містечко Потік стає центром створеної у складі Чигиринського полку Потоцької (Потоківської, Потіцької) сотні. Протягом 16611663 років сотня перебувала в Кременчуцькому полку, а у 16631667 роках знову в Чигиринському полку. За Андрусівською угодою мала би відійти до Миргородського, але П. Дорошенко утримував її за собою до 1672 року, коли І. Самойловичу вдалося таки приєднати цю адміністративну одиницю до Миргородщини.

Сповідний розпис Успенської церкви м. Потоки 1742 р.
Сповідний розпис Миколаївської церкви м. Потоки 1742 р.

У 1775 році за указом Катерини II Потоцьку сотню ліквідовано, а територію включено до складу Кременчуцького повіту Новоросійської губернії.

На початку XX сторіччя населення містечка Потоки становило близько 1600 жителів. У містечку були 2 православні церкви, ярмарки, станція Харківсько-Миколаївської залізниці.

У кінці січня 1919 р. у Потоках стояв Кінний полк ім. Петра Болбочана Армії УНР, перейменований згодом на Кінний полк Чорних Запорожців [1].

У 1923–1930 роках село було райцентром Потоцького району.

Економіка та соціальна сфераРедагувати

На території Поток розташована птахофабрика «Росія». Діють спортивно-оздоровчі табори «Зоряний» та «Енергетик».

У селі розташований Навчально-оздоровчий комплекс Кременчуцького педагогічного коледжу імені А. С. Макаренка «Ерудит».

ПерсоналіїРедагувати

ГалереяРедагувати

       
Будинок культури
Амбулаторія
Братська могила
радянських воїнів
Пам'ятний знак
жертвам Голодомору

ПриміткиРедагувати

  1. Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво "Стікс", 2012
  2. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 252 с. ISBN 966-8201-26-4

ПосиланняРедагувати