Потарит (рос. потарит; англ. potarite; нім. Potarit m) — мінерал, паладіїста ртуть. За назвою р. Потаро, Гаяна (J.B. Harrison, 1926).

Потарит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Ptr[2]
Хімічна формула PdHg
Nickel-Strunz 10 1.AD.25[3]
Ідентифікація
Сингонія тетрагональна сингонія[4]
Просторова група space group P4/mmmd[4]
Інші характеристики
Названо на честь Потароd[3]
Типова місцевість Каєтур[5]
CMNS: Потарит у Вікісховищі

Опис ред.

Хімічна формула: PdHg. Склад у % (з ріки Потаро, Гаяна): Pd — 35,9; Hg — 64,1.

Сингонія кубічна. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Утворює сріблясто-білі зерна з нечіткою стовпчатою та волокнистою текстурою. Густина 13,48-16,11. Твердість 3,75. Блиск металічний, сильний. Крихкий. Знайдений у вигляді розсіяних зерен і самородків при промиванні алмазів.

Синонім — амальґама паладієва.

Див. також ред.

Примітки ред.

Література ред.

Посилання ред.