Потапов Олексій Степанович

Олексій Степанович Потапов (рос. Алексей Степанович Потапов; вересень 1904, Цвєтово — 25 травня 1966) — радянський військовий, у роки Німецько-радянської війни учасник оборони Севастополя 1941—1942 років, командир 79-ї морської стрілецької бригади Приморської армії, полковник.

Олексій Степанович Потапов
рос. Алексей Степанович Потапов
Народження 1904(1904)
Цвєтово, Курська область
Смерть 25 травня 1966(1966-05-25)
Севастополь, Українська РСР, СРСР
Поховання Меморіальне братське кладовище радянських воїнів, Севастополь
44°34′48″ пн. ш. 33°35′14″ сх. д. / 44.580131° пн. ш. 33.587101° сх. д. / 44.580131; 33.587101
Країна СРСР СРСР
Освіта Червонопрапорні вищі стрілецько-тактичні курси РСЧА «Постріл»
Роки служби 1926—????
Партія КПРС
Звання  Полковник
Війни / битви радянсько-німецька війна
Оборона Одеси
Оборона Севастополя
Нагороди
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Червоної Зірки Орден Нахімова II ступеня

Біографія ред.

Народився у вересні 1904 року в селі Цвєтовому (нині Курської області) в селянській родині, росіянин. У Червоній армії з 1926 року. Закінчив Червонопрапорні вищі стрілецько-тактичні курси РСЧА «Постріл». До війни проходив службу в 7-му стрілецькому полку 3-ї Кримської стрілецької дивізії. З 1933 року служив на Чорноморському флоті.

У роки Німецько-радянської війни брав участь в обороні Одеси — командував надісланим з Севастополя на допомогу одеситам 1-м добровольчим загоном морської піхоти. Провів рейд в тил противника, проявивши при цьому особисті хоробрість, відвагу і сміливість.

В обороні Севастополя брав участь у посаді командира 79-ї стрілецької бригади, яка вела бої на напрямку наступу головною угруповання противника.

У липні 1942 року 79-т морська стрілецька бригада під командуванням Потапова разом з іншими частинами 3-го сектора оборони Севастополя брала участь у боях на Херсонеському мисі в районі 35-ї берегової батареї, прикриваючи евакуацію з Севастополя. Під час забезпечення посадки особового складу на кораблі Потапов був поранений. За підтримки морських піхотинців його було піднято на борт тральщика і доставлений у Новоросійськ.

Надалі командував 255-ю Таманською двічі Червонопрапорною ордена Суворова II ступеня і Кутузова бригадою морської піхоти, 254-ю бригадою морської піхоти Північного оборонного району.

 
Могила Олексія Потапова

Помер 25 травня 1966 року. Похований в Севастополі, на Меморіальному братському кладовищі радянських воїнів в Дергачах.

Нагороди ред.

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни I ступеня, орденом Червоної Зірки, орденом Нахімова II ступеня, медалями.

Джерела ред.