Посухів (Бережанський район)

село в Україні, в Бережанському районі Тернопільської області.

Посу́хів — село Бережанського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, у центрі району. Центр сільради. До Посухова приєднано хутори Волосів та Зелений (Ґрюнфельдівка).

село Посухів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Бережанський район Бережанський район
Громада Посухівська сільська рада
Код КОАТУУ 6120486001
Облікова картка Посухів 
Основні дані
Засноване до 1438
Населення 608 (2014)
Територія 1.090 км²
Густота населення 600 осіб/км²
Поштовий індекс 47546
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°24′35″ пн. ш. 24°57′09″ сх. д. / 49.40972° пн. ш. 24.95250° сх. д. / 49.40972; 24.95250Координати: 49°24′35″ пн. ш. 24°57′09″ сх. д. / 49.40972° пн. ш. 24.95250° сх. д. / 49.40972; 24.95250
Середня висота
над рівнем моря
300 м
Водойми Золота Липа
Відстань до
районного центру
5 км
Місцева влада
Адреса ради 47546, с. Посухів
Сільський голова Іванів Орися Степанівна[1]
Карта
Посухів. Карта розташування: Україна
Посухів
Посухів
Посухів. Карта розташування: Тернопільська область
Посухів
Посухів

CMNS: Посухів у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

У селі є вулиці[2]: Бережанська, Шевченка (колишня Ковпака), Кульчицької, Пушкіна, Стефаника та Шашкевича.

КліматРедагувати

Для села характерний помірно континентальний клімат. Посухів розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Посухова
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,4 0,0 4,9 13,0 18,9 22,1 23,5 22,9 18,5 12,7 5,6 0,7 11
Середня температура, °C −4,4 −2,9 1,3 8,1 13,6 16,8 18,2 17,5 13,4 8,2 2,7 −1,8 7
Середній мінімум, °C −7,3 −5,7 −2,3 3,3 8,3 11,6 12,9 12,1 8,4 3,8 −0,1 −4,3 3
Норма опадів, мм 32 31 33 50 78 92 96 71 56 39 37 40 655
Джерело: climate-data.org

ІсторіяРедагувати


Село Посухів росташоване на Опіллі (територія, яка входить ло Галичини). Воно знаходьться в долині, яку оточують невисокі гори (до 500 м.) вкриті хвойними, дубовими, буковими та мішаними лісами . Етнічний народ який проживає на цій території називається - ополянами. Ополяни- це один із видів гуцульського народу, адже гуцульський етнос поділяється на : гуцулів, бойків, покутян і ополян. Через село протікає річка Золота Липа.

Назва села Посухів походить, ймовірно, від слова "посуха". Є така легенда, що колись на території села було величезне озеро, яке з часом почало висихати, а на осушених містях люди почали селитись.

Перша писемна згадка — 7 квітня 1438 року[3].

У 1438 році Посухів, разом із Заваловом, перебував у власності Станислава Завиші, молодшого внука Іваниша Унгаруса (Іван Угрин), шляхтича гербу і роду Сас. Рід Станислава був пізніше названий Завалівським, про що йдеться й у люстрації короля польського Казимира Ягеллонського[4].

Згадується 30 січня 1447 року в книгах галицького суду [5].

1626 року внаслідок нападу татар село було повністю зруйноване[6].

Під час 1-ї світової війни спалене.

У 1909–1944 роках проходила залізниця Львів-Підгайці.

Діяли «Просвіта» та інші українські товариства, кооператив.

В травні 2015 року парафія УАПЦ св. Архістратига Михаїла перейшла до складу УПЦ КП[7].

НаселенняРедагувати

Населення — 650 осіб (2007). Дворів — 181[8].

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[9]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 99,69
російська 0,31

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

ПрацювалиРедагувати

Пам'яткиРедагувати

Є церква святого Архістратига Михаїла (1928, кам'яна), «фігура» Матері Божої.

Зберігся цвинтар Українських Січових Стрільців (1916), де поховано 70 усусусів і 2 турецькі вояки, споруджено пам'ятник УСС (1994).

На горі Лисоня у серпні 2006 року освятили каплицю у пам'ять про героїчні бої Українських Січових Стрільців.

Поблизу села є гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Панські джерела».

Соціальна сфераРедагувати

Працюють загальноосвітня школа I ступеня, клуб, бібліотека, ФАП.

ПриміткиРедагувати

  1. Органи місцевого самоврядування в області станом на 2 квітня 2009р.
  2. Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 3 травня 2020. 
  3. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.37, №319 (лат.)
  4. Підгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. — Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. — Друкарня «Київ», Торонто, Канада. — С. 482
  5. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.157, №1792 (лат.)
  6. Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22-29, 45, 183. (пол.)
  7. На Тернопільщині Бережанське благочиння УАПЦ прийнято до складу УПЦ Київського Патріархату
  8. Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Зовнішні відеофайли
  Микола Шот.   Голгофа лицарів свободи на сайті YouTube // ТТБ, 1995.


Шаблон:Населені пункти над Золотою Липою