Вікіпедія

Посмішка Бога, або Чисто одеська історія

фільм 2008 року

«Посмішка Бога, або Чисто одеська історія» (рос. Улыбка Бога, или Чисто одесская история) — художній фільм, знятий за мотивами книги одеського письменника Георгія Голубенка «Руде місто, або нові одеські оповідання» (рос. Рыжий город, или Новые одесские рассказы)[1]. В основу сценарію лягли оповідання «Пожежа на Слобідці» (рос. Пожар на Слободке), «Наметане око» (рос. Намётанный глаз), «Одна зелена цибулина і одне червоне яблуко» (рос. Одна зелёная луковица и одно красное яблоко), «Серце маклера», «Рудий російський блакитний» (рос. Рыжий русский голубой).

Посмішка Бога, або Чисто одеська історія
рос. Улыбка Бога, или Чисто одесская история Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанркінокомедія Редагувати інформацію у Вікіданих
РежисерВолодимир Алєніковd Редагувати інформацію у Вікіданих
СценаристВолодимир Алєніковd Редагувати інформацію у Вікіданих
У головних
ролях		Жидков Іван Олексійович Редагувати інформацію у Вікіданих
КомпозиторIgor Zubkovd Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Рік2008
IMDbID 1264881 Редагувати інформацію у Вікіданих

Фільм також відомий під назвою «Хід котом, або Чисто одеська історія» (рос. Ход котом, или Чисто одесская история).

За даними сайту filmz.ru, фільм, маючи бюджет 8,5 млн доларів, зібрав у прокаті всього 40 тис. доларів і є другим за збитковістю російським фільмом, знятим у 2004—2014 роках[2].

Сюжет

ред.

Літній одеський емігрант Філіп Ольшанський доручає своєму онукові Алену привезти з Одеси кота, якого сам 1980 року залишив своїй коханій — Ганні Михайлівні.

Приїхавши до Одеси, Ален вирушає на екскурсію до катакомб, де його грабують гопники з Миколаєва, через що, заблукавши, він відстає від екскурсійної групи. Вийшовши з катакомб, Ален виявляє, що потрапив у 1954 рік. Потім він знайомиться з 19-річною Ганною Михайлівною, а також із власним дідом.

Під час несподіваної повені Ален знову потрапляє до катакомб, з яких виходить вже 1983 року; розпочинаються пошуки кота, якого дід залишив Ганні Михайлівні за три роки до того. У цей час Алена намагаються заарештувати: спочатку за дармоїдство, а потім уже як шпигуна, що й відбувається. Після різних пригод Ален повертається у 2008 рік і знайомиться з Оленою — онукою Ганни Михайлівни, на яку та дуже схожа. Вони відразу закохуються одне в одного, і Ален забуває, що в Чикаго в нього залишилася по-американськи прагматична[ru] дівчина.

У ролях

ред.

Знімальна група

ред.

Знімання

ред.
  • За словами режисера фільму, ідея дідуся й кота з'явилася після того, як йому стала відома історія смерті улюбленого кота Джигарханяна на прізвисько Філ. Роль Діда від початку була задумана під Джигарханяна[3].
  • Всі одеські персонажі у фільмі щось їдять. Філіп Ольшанський смокче льодяник, екскурсоводка Ельвіра — «Тік-так», водій туравтобуса Толя лузає насіння, кравець Перельмутер жує сухофрукти, мадам Парнокопитенко їсть цукерки, цеховик Гена — бутерброд, перехожі в 1983 році — пиріжки й насіння, Рижак — рачків, головлікар — тараньку, начальниця РАЦСу — рогалик, підполковник Ріпа — шоколад.
  • Під час знімання сцени пожежі режисер Володимир Аленіков порвав зв'язки і наступні два місяці знімань, зокрема й під час найскладніших знімань у катакомбах, провів у колісному кріслі.
  • Слобідський ринок зразка 1954-го знімали на вулиці Островського, на Слобідка.
  • Інтернаціональний провулок, будинок 2, дійсно існує, але розташований не на Слобідці, а на Воронцовці. Внутрішній вигляд дворика знімали на Пересипі.
  • Сцену пожежі знімали на території Одеської кіностудії. Там само, в басейні під відкритим небом, знімали й сцену повені.
  • З фільму практично повністю вирізано сюжетну лінію з дівчиною Алена Джесікою (актриса Катерина Малікова), тому першоквітневий карнавал, який спочатку слугував фіналом фільму, відкриває фільм. Через це не закінченою стає сюжетна лінія з биндюжниками Вовчиком і Петюнею, ні про що не говорить глядачеві і присутність у фільмі голубів (фраза Алена «А ви навіть голубів не боїтеся!»), а також оперна арія про корабель, яка звучить у Алена в машині на початку фільму. З пісні «Карнавал» партію Джесіки теж видалили.
  • З невідомих причин із фільму видалено сцени з собакою, яку для знімання готував Одеський дресирувальник Олег Радомисльский.

Нагороди

ред.
  • 2008, 15 серпня — XVI російський національний фестиваль «Вікно в Європу»[ru]. Головний приз «Великий золотий човен» (рос. Большая золотая ладья) в конкурсі «Виборзький рахунок» (рос. Выборгский счёт), 3 місце
  • 2008, 25 вересня — VI російський кінофорум «Амурська осінь» (Благовєщенськ). Спеціальний Приз «За збереження і примноження кращих традицій вітчизняного кінематографа»
  • 2008, 21 грудня — IX Відкритий кінофестиваль «Посміхнися, Росіє!»:
  • 2009, 3 квітня — XV кінофестиваль «Література і кіно[ru]» (Гатчина):
    • Приз «Гранатовий браслет» — «За іронічний зв'язок часів»
    • Приз «За найкращу чоловічу роль» (Іван Жидков)
  • 2009, 5 травня — офіційна участь картини в конкурсі Міжнародного кінофестивалю (Сірак'юс, США). Диплом журі
  • 2009, 22 червня — офіційна участь у російській програмі XXXI Московського міжнародного кінофестивалю
  • 2009, 28 червня — XVII Міжнародний кінофестиваль акторів кіно «Сузір'я» (Твер). Приз «За найкращий акторський ансамбль» (Володимир Аленіков)
  • 2009, 6 червня — I Чебоксарський міжнародний кінофестиваль. Приз «За найкраще виконання чоловічої ролі» (Іван Жидков)
  • 2009, 21 листопада — офіційна участь у програмі російського кіно XVI Міжнародного кінофестивалю «Листопад» (Мінськ)
  • 2009, 12 грудня — IV Міжнародний кінофестиваль сімейних і дитячих фільмів «У колі сім'ї» (Єкатеринбург):
    • Продюсерський приз «За прийняття найкращого продюсерського рішення»
    • Приз «За найкращу режисуру» (Володимир Аленіков)
  • 2010, 3 липня — I Всеросійський кінофестиваль «Єйський маяк» (Єйськ). Гран-Прі

Релізи

ред.
  • Росія. Реліз на DVD компанії «Парадіз-ВC» (24 грудня 2009) з двома звуковими доріжками (Російська Dolby Digital 5.1 та Російська Dolby Digital 2.0) з англійськими субтитрами. Додатково диск містить видалені сцени («Прощання з Джесікою», «Родичі», «Альтернативний фінал»), фільм про фільм, фотогалерею, пісні з фільму, біографії режисера та акторів, фільм із коментарями режисера В. Алєнікова, інформацію про нагороди та фестивалі.
  • Україна. Компанія «Інтерфільм» випустила фільм на DVD без додаткових матеріалів з українськими субтитрами.

Примітки

ред.
  1. ↑ Голубенко Г. А. Рыжий город: Новые одесские рассказы. — 3-е издание. — Одесса : Полиграф, 2008. — 320 с. — ISBN 978-966-8788-67-3.
  2. ↑ 70 самых провальных российских фильмов. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 21 травня 2020.
  3. ↑ Документальный фильм «300 лиц Армена Джигарханяна». Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 22 грудня 2013.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Посмішка_Бога,_або_Чисто_одеська_історія&oldid=43909706