Порт-Гаркорт[1], Порт-Харкорт[2] (англ. Port Harcourt) — столиця штату Риверс, Нігерія, розташоване на річці Бонні в дельті Нігера. Населення міста — 1 620 214 ос. (2007), Великий Порт-Гаркорт нараховує майже 5,7 мільйони.

Місто
Порт-Гаркорт
Port Harcourt
PH Montage.jpg
Прапор
Прапор

Координати 4°45′ пн. ш. 7°00′ сх. д.H G O

Країна Нігерія
Регіон Штат Риверс
Межує з

сусідні нас. пункти
Овері ?
Мер Azubuike Nmerukini
Дата заснування 1912
Площа 186  км²
Висота центру 18  м
Водойма Гвінейська затока
Населення 2 667 435  (2006)
Агломерація 3 761 645
Міста-побратими Канзас-Сіті
Часовий пояс UTC+1
Телефонний код 234-84
GeoNames 2324774
Офіційний сайт riversstatenigeria.net  (англ.)
Порт-Гаркорт. Карта розташування: Нігерія
Порт-Гаркорт
Порт-Гаркорт
Порт-Гаркорт (Нігерія)
Вулиця в Порт-Гаркорті

Порт-Харкорт був заснований в 1912 році британцями в районі, який традиційно населяють народи ікверре і іджо. Він був названий на честь Льюїса, віконта Гаркорд, державного секретаря зі справ колоній, спочатку для експорту вугілля, що добувається в Енугу.

Великий Порт-Гаркорт включає власне міста Порт-Гаркорт, що складається зі старого європейського (тауншип) і прилеглих декількох нових кварталів, а також з семи районів з місцевим самоврядуванням — Окріка, Обіо-Акпор, Ікверре, Ойігбо, Огу-Боло, Тай і Елеме.

В місті знаходяться Державний Університет штату Риверс та університет Порт-Гаркорту. Є Міжнародний аеропорт, два морських порти, два стадіони і два нафтопереробних заводи.

У зв'язку з перенаселеністю міста на початку 2009 року уряд штату під керівництвом губернатора Chibuike Amaechi оголосило про план зі створення нового міста, яке буде називатися Гратер-Порт-Харкорт. Нове місто повинне бути розташоване недалеко від міжнародного аеропорту Порт-Харкорт.

УродженціРедагувати

  • Айк Нвачукву (* 1941) — колишній генерал-міністр Нігерії та політичний діяч.

ДжерелаРедагувати

  1. Атлас світу, 2005.
  2. Нігерія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 7 : Мікроклін — Олеум. — С. 354-356.

ПосиланняРедагувати