Відкрити головне меню
Лісабонське царевбивство. Ілюстрація у французькій пресі (неправильнозображено чотири терористи замість двох

Португальське царевбивство, також Лісабонське царевбивство (1 лютого 1908) — обстріл португальської королівської родини на площі Лісабoну терористами-республіканцями, незадоволеними політикою короля та загальною обстановкою в країні. Внаслідок інциденту загинули сам 44-річний король Карлуш I і його старший син 20-річний Луїш-Філіпе. Невдоволення народу португальською монархією підігрівалося вже давно, протягом попередніх 2-3 десятиліть. Певний внесок в цей процес внесли Британський ультиматум 1890, ріст популярності якобінських та республіканських ідей серед народу, особливо у великих містах. Ставлення до царевбивства в Португалії довгий час було вкрай неоднозначним.

ПодіїРедагувати

Терористи-республіканці підкараулили королівський кортеж біля Торгової площі, коли Карлуш з дружиною та двома синами поверталися з Віла-Висози з відпочинку в Лісабон. Терористи були озброєні карабіном (Мануел Буіса) та пістолетом (Алфреду Кошта). Вбивці підійшли до королівської карети майже впритул, і королева Амелія Орлеанська зуміла врятувати свого молодшого сина Мануела (1889-1932), голосно кричучи та відбиваючись від нападників букетом квітів. Король та старший син були застрелені. Терористи були вбиті на місці королівською охороною.

НаслідкиРедагувати

Новим королем був проголошений врятований Мануел II, однак він захоплювався музикою та мистецтвом і його абсолютно не цікавили політика та армія, тому вже в 1910 внаслідок революції королівство Португалія припиняє своє існування. На зміну йому приходить Перша португальська республіка 1910-1926.

ПосиланняРедагувати