Відкрити головне меню

Портрет папи Іннокентія Х(англ. Portrait of Innocent X) — уславлений парадний портрет середини 17 ст., котрий створив іспанський художник Дієго Веласкес під час перебування в Ватикані.

«Портрет папи Іннокентія Х»
Diego Velázquez 048b.jpg
англ. Portrait of Innocent X
Творець: Дієго Веласкес
Час створення: 1650 рік
Розміри: 48 × 42 cm
Висота: 141 см
Ширина: 119 см
Матеріал: олія на дереві
Жанр: портрет
Зберігається: Італія, Рим
Музей: Галерея Доріа-Памфілі
«Портрет папи Іннокентія Х» у Вікісховищі?


Зміст

Опис творуРедагувати

 
П'єтро да Кортона. «Папа Урбан VIII», 1627 р.


Портрет Іннокентія Х справив неабияке враження як на самого папу римського, так і на тогочасних римських художників рисами парадності і надзвичайного реалізму, що межував із сатирою. В відомому центрі європейського бароко, багатому портретистами, так відверто і некомпліментарно ніхто не працював.

Веласкес не приховав в портреті від глядача ні енергійності і соціальної дистанції, ні підозрілості і зневаги папи до всіх. Від намісника апостола Петра на землі не віє ні привітністю, ні готовністю зрозуміти чи простити грішного. Папа нікого не благословляє, як то часто подавали в портретах римських пап. Він сидить в кріслі як верховний суддя. Водночас пильне спостереженя за папою породжує підозри в грішній особі, що посіла папський престол, а тепер старанно і ревно приховує від усіх свою невідповідність посаді.

Веласкес зберіг враження підозрілості і ворожості не тільки в ескізах до парадного портрета. Він переніс їх і в готовий портрет, нічим і ніяк не наблизивши зображення в бік привітності чи нещирої, світської люб'язності. Гординя - один зі смертних гріхів у християнстві. Папа римський на портреті Веласкеса - наче повне втілення гріха гордині. Композиційно портрет Іннокентія Х начебто повторює твір П'єтро да Кортона — «Папа Урбан VIII». Але всім власним настроєм є його протилежність.

Енергійність папи Іннокентія Х має руйнівну спрямованість, а від портрета віє загрозою і небезпекою. На парадність портрета працює і обмежена колористична гама - білої сутани і криваво-червоного одягу, наче щойно пролитої крові. Кольору темної крові — і коштовна завіса за кріслом папи. Портрет став художньою сенсацією в Римі. Подивитись на портрет пензля Веласкеса збігалась юрба художників і всі охочі. Портрет роками вивчатимуть інші і робитимуть постійні копії.

Як художник, Веласкес не часто звертався до надтого розкриття характеру моделі,бо і сама модель не відрізнялась цікавим внутрішнім світом чи культурною глибиною. По це свідчить низка невеликих за розмірами портретів веласкеса, де той зупинявся на поверхневих характеристиках,серед них і у власних автопортретах.

Галерея вибраних портретів пензля ВеласкесаРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • [1] Н. A. Иoнина. Диего Веласкес. «Портрет папы Иннокентия Х» («Сто великих картин»)
  • Лазарев В.Н. «Портрет в искусстве 17 века»,М.-Л., 1937. с. 47-48
  • Каптерева Т. П. Веласкес и испанский портрет XVII века. М., 1956.
  • Кеменов В. С. Картины Веласкеса. М., 1969.
  • Кеменов В. С. Веласкес в музеях СССР. Л., 1977.
  • Королёва С. Диего Веласкес / В серии «Великие художники» — Т 10 — К.,2010 — 48 с.

Див. такожРедагувати