Портландит
Портландит (англ. portlandite; нім. Portlandit m) — мінерал, гідроксид кальцію шаруватої будови.
| Портландит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Por[2] |
| Хімічна формула | Ca(OH)₂ |
| Nickel-Strunz 10 | 4.FE.05 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тригональна сингонія[3] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Портландцемент[4] |
| Типова місцевість | Scawt Hilld[5] |
 Портландит у Вікісховищі | |
Загальний описРедагувати
Хімічна формула: Ca(OH)2. Містить (%): CaO — 75,64; H2О — 24,31. Сингонія тригональна. Скаленоедричний вид. Структура бруситу. Форми виділення — дрібні гексагональні пластинки. Штучно одержані кристали мають таблитчасту форму.
Густина 2,23. Твердість 2. Безбарвний. Прозорий. Блиск перламутровий. Гнучкий.
Зустрічається як вторинний мінерал, утворений за рахунок силікатів кальцію. Дуже рідкісний.
Відомі знахідки у Сквот-Гілл (Ірландія), фумаролах Везувію (Італія).
Назва дана після виявлення мінералу у портландцементі (C.E.Tilley, 1933).
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
- ↑ Tilley C. E. Portlandite, a new mineral from Scawt Hill, Co. Antrim // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1933. — Vol. 23. — P. 419–420. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
ЛітератураРедагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Портландит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Портландит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.