Анре́ Лено́тр (фр. André Le Nôtre, *12 березня 1613 — 15 вересня 1700) — французький ландшафтний архітектор, майстер садово-паркового мистецтва світового рівня (королівські парки в Версалі, Фонтенбло, Тюїльрі, Гринвічі). Засновник так званого «французького» парку, регулярного типу. Автор першого визначного французького парку в замку Во-ле-Віконт.

Походження ред.

Син Жана Ленотра, що був головним садівником у Тюїльрі при королі Франції Людовику XIII. Мав намір стати художником і розпочав навчання у Симона Вуе, відомого майстра бароко, стиль якого був офіційним, урочистим, але холодним. Андре не виказав великого хисту до живопису, що врятувало цю талановиту особу для садівництва. 1637 року він стане королівським малювальником (дизайнером, ландшафтним архітектором) планів садів бароко. Так у 24 роки Андре став наглядачем і садівником Тюїльрі після передчасної смерті батька.

Аби добре опанувати садівництво, Андре вивчав посібник королівського садівника Клода Першого Мольє «Сад радощів». Є відомості, що він здійснив подорож до Італії, де вивчав зразки парків доби Відродження та бароко.

Ленотр добре засвоїв уроки італійських майстрів. Але пішов далі, творчо використовуючи надбання садівництва Італії і Франції.

Незважаючи на повагу до симетрії, Ленотр міг творити плани асиметричні, як це видно на плані садів замку Кланьї. Осьова побудова добре визначена лише в парадному партері та замку, що повторював планове рішення палацу в Версалі.:::::::::::::::: Докладніше

________________________________________________________________________________________ Олександр Леблон (фр. Jean-Baptiste Alexandre Le Blond, 1679, Париж — 1719, Санкт-Петербург) — французький архітектор, теоретик садово-паркового мисецтва, садівник, ландшафтний архітектор.

Ранні роки. Учень Андре Ленотра ред.

Народився в Парижі. Мати — Жанна д'Ео, батько — другорядний художник Жан Леблон, що тогрував естампами у крамничці на мосту Сен-Мішель. Архітектурні навички опановував разом із родичем з боку матері, архітектором Жаном Жераром, що був на службі у Філіпа І, герцога Орлеанського, брата короля Франції.

Жак-Франсуа Блондель залишив повідомлення, що Жан-Батіст Олександр Леблон став продовжувачем традицій самого Андре Ленотра, королівського ландшафтного архітектора, автора низки найкращих садів французького типу в Во ле Віконт, Шантійї, Версалі, що стали взірцями стилю.

Французький період ред.

Працював і як архітектор, і як садівник. В творчому доробку майстра — сади в Кане (Canet), неподалік Нарбонна, низку палаців — отелів в Парижі і палац архієпископа в Ош, Гасконь.

По смерті короля Франції Луї XIV, будівництво в країні практично припиняється. Скорочення будівництва було і до цого, бо країна вела виснажливі війни на континенті та витрачала значні кошти на розбудову Версаля та його пишне утримання. По смерті короля, що був головним замовником, більшість відомих майстрів залишилась без замов і роботи.:::::::::::::::: Докладніше _______________________________________________________________________________________

 
Куфальдт Георг Фрідріх


Куфальдт Георг Фрідріх ( нім. Georg Friedrich Ferdinand Kuphaldt 6 червня, 1853 — 4 квітня, 1938) — уславлений німецький садівник і ландшафтний архітектор, автор проєктів численних декоративних садів і парків у Німеччині та в Російській імпрерії.

Життєпис, ранні роки ред.

Походив з родини вчителя Ганса Генріха Куфальдта, де було четверо дітей (містечко Плен, земля Гольштейн). Закінчив середню школу, після котрї два роки навчався в школі садівництва Ойтинського придворного парку. Стажувався в Інституті помології міста Рейтлінген, в Зоологічному саду міста Кельн та Трір, був помічником королівського садівника в Потсдамі у 1876-1878 рр. Успішно здав усі іспити.

По нього дізнались в Прибалтиці, де роками були тісні культурні зв'язки з Німеччиною. У віці 27 років він отримав запрошення на працю у місто Рига, де отримав посаду директора міського саду.

Прибалтика та Російська імперія ред.

В місті Рига 1870 року заснували міське садово-паркове управління. Куфальдт оримав посаду директора садів та парків Риги. Він працюватиме в цьому закладі до виїзду з Російської імперії, надсилаючи свої проєкти також приватним володарям дворянських садиб. Серед реалізованих проєктів Куфальдта —

  • Парк Вієстура (Петровський), Рига
  • Верманський парк, Рига
  • Стрілецький парк, Рига
  • Парк Гризинькалнс
  • Парк Еспланада
  • Межапарк та ін.

До переліку садів і парків роботи Куфальдта належать також сад біля західного фасаду царського Зимового палацу у Санкт-Петербурзі та парк садиби Шарівка в провінції Україна під містом Харків.:::::::::::::::: Докладніше

____________________________________________________________________________________________