 Вибрана стаття
|
 Бурі водорості (Phaeophyceae Kjellman 1891) — велика група переважно морських, виключно багатоклітинних водоростей. На 2013 рік цей клас налічував близько 2000 видів, що належали приблизно до 260 родів.
Бурі водорості в переважній більшості належать до морських біотопів, їхні зарості трапляються у літоральній та субліторальній зонах, до глибин 40—100 м. Представників класу Phaeophyceae можна побачити в усіх морях земної кулі, однак найбільша їхня концентрація — у приполярних та помірних широтах, де вони домінують на глибині від 6 до 15 м. Зазвичай бурі водорості ростуть прикріплено до скель та каміння різної величини, і лише в тихих місцях та на великій глибині вони можуть утримуватись на стулках молюсків або гравію. Серед усього розмаїття бурих водоростей представники лише 4 родів Heribaudiella, Pleurocladia, Bodanella та Sphacelaria можуть траплятися у прісних водоймах. Деякі морські види можуть потрапляти до прибережних солонуватих вод, де нерідко стають одним з основних компонентів флори солончакових боліт.
Представники групи відіграють важливу роль у морських екосистемах як одне з основних джерел органічної матерії, також їхні зарості створюють унікальне середовище існування для багатьох мешканців моря. Наприклад, представники роду макроцистіс, що можуть досягати 60 м завдовжки, формують великі підводні ліси біля узбережь Америки. Види роду саргасум створюють навколишнє середовище тропічних вод Саргасового моря, найбільшого місця зростання бурих водоростей у тропіках. Багато видів, зокрема порядку фукальні, можна побачити в обростаннях підводних скель вздовж узбережжя. 
| |
Архів
| |
|
 Вибрана особа
| |
Огієвський Анатолій Володимирович (31 серпня 1894, Стародуб — 3 квітня 1952, Київ) — український гідролог, доктор технічних наук (з 1936 року), професор (з 1937 року), завідувач кафедри гідрології Київського гідромеліоративного інституту; один з основоположників гідрологічної школи в Україні. Небіж професора Василя Дмитровича Огієвського — вченого-лісівника, двоюрідний брат Володимира Васильовича Огієвського — вченого-радіотехніка, учень академіка Є. В. Оппокова.
Досліджував режим річкового стоку, прогнозував водний режим річок України, виконував гідрометричні роботи. Разом з Є. В. Оппоковим та В. О. Назаровим розробив методи прогнозів висоти весняної повені Дніпра та його приток. Розробив макрогенетичну теорію формування стоку, запропонував методику визначення максимальних витрат талих вод за наявністю та відсутністю спостережень за стоком.
| |
Архів
| |
|
| Категорії
| |
| |
|
|
 Добра стаття
|
 «20 000 льє під водою» (англ. 20,000 Leagues Under the Sea) — американський фантастичний фільм 1954 року, знятий за мотивами однойменного роману французького письменника Жуля Верна режисером Річардом Флейшером. Визнаний одним із кращих досягнень студії Walt Disney у жанрі пригодницького ігрового кіно й стимпанку. Картина удостоєна двох премій Оскар: за найкращі візуальні ефекти і за найкращу роботу художника-постановника (кольоровий фільм). Перший ігровий фільм студії Волта Діснея, знятий у новому анаморфованому форматі CinemaScope.
Картина була тепло сприйнята критикою і глядацькою аудиторією. Фільм ознаменував прорив студії Walt Disney на новий для неї ринок ігрового кіно. Був найдорожчим проєктом студії на той час, який вимагав значних інвестицій у створення нових виробничих потужностей і наймання персоналу. Декорації картини згодом послужили основою для популярних атракціонів у мережі парків розваг Діснейленд.
Успіх картини породив наслідування і навіть моду на екранізації Жуля Верна, кількість яких значно зросла. В наступні роки вийшли такі картини як «Навколо світу за 80 днів» (United Artists, 1956), «З Землі на Місяць» (RKO, 1958), «Подорож до центру Землі» (Fox, 1959). У 1962 році був знятий фільм «Діти капітана Гранта».
| |
Архів
| |
|
| Нові статті
| |
Усього знайдено статей: 12945 (17 квітня 2020)
| |
|
|
_and_GNV_Cristal_(ship,_1989).jpg)
