Портал:Література/Цікавинки/2

Жінки в долі та творчості відомих літераторів

Булгакова давно вже не було в живих, коли «Майстра і Маргариту», нарешті, опублікували в журналі «Москва». Маргарита Петрівна Смирнова, жінка немолода, але все дуже красива, прочитала і зойкнула: «Але ж це про мене! В якому ж році це було? У тридцять шостому, або в тридцять сьомому, а, може, в тридцять восьмому?»
З французькою письменницею, маркізою Емілі дю Шатле Вольтер зустрівся при цікавих обставинах. Перебуваючи в постійному страху бути пізнаним і відправленим до Бастилії, він не виходив з дому і вів життя справжнього відлюдника. Одного разу в місячну ніч він все-таки зважився прогулятися. Повертаючись, помітив неподалік від будинку кілька людей, які, мабуть, когось чекали. Вони робили загрозливі жести своїми палицями, і Вольтер мимоволі згадав випадок зі свого життя, коли герцог Роган-Шабо наказав своїм слугам побити його на вулиці за те, що той зачепив його в памфлеті. Фізично слабкий, поет ледь не помер тоді під ударами старанних слуг. Тому вид чоловіків із палицями до смерті налякав філософа. Але з'явилась струнка амазонка, що їхала у супроводі кавалера і зупинилася біля його будинку. Поява дами збентежила чоловіків з палицями, і вони розійшлися. Підбадьорений, Вольтер вийшов зі свого укриття і вклонився пані, яку міг вважати своєю рятівницею.
Мопассан, який відхилив почуття Марії Башкирцевої, відвідавши її могилу, сказав: «Це була єдина Роза в моєму житті, чий шлях я усипав б трояндами, знаючи, що він буде таким яскравим і таким коротким!»
В кінці XIX століття, коли Марсель Пруст був ще підлітком, він заповнив анкету, яка звалася «Альбом для запису думок, почуттів і т. д.», яка належала його подрузі Антуанетті, дочці майбутнього французького Президента Фелікса Фора. У той час подібні анкети, що демонстрували смаки, прагнення і переконання людей, які їх заповнювали, були модні в англійським салонах. Пруст заповнював анкету кілька разів у своєму житті, і завжди з ентузіазмом. У 1924 році був знайдений рукопис з його відповідями, що датуються 1890 роком. 27 травня 2003 він був проданий на аукціоні за 102 000 €.
З другою дружиною Анною Григорівною Достоєвською (уроджена Сніткіна) Ф. М. Достоєвський познайомився в один з найдраматичніших періодів його життя. Переслідування кредиторів, голодування, гра в рулетку, зобов'язання перед сім'єю померлого брата … І до всього цього туга, самотність, почастішали напади епілепсії. Все це змусило Достоєвського укласти кабальні договори на написання відразу двох романів — «Гравець» і «Злочин і кара». І серед цього мороку — сонячний промінь, подарунок, виграшний квиток — можна як завгодно говорити про появу перед письменником двадцятирічної Анни Сніткіної.