Портал:Каталонія/Каталанська мова
Катала́нська мо́ва (кат. català, вимовляється [kətə'ła]) — мова Західного Середземномор'я, належить до романської групи індоєвропейської мовної родини.
У період з 1979 до 2007 років каталанська мова отримала певний офіційний статус на всіх адміністративних територіях, які є частиною каталанських країн, окрім Ал-Карші та Західної смуги. В Автономній області Каталонія вона є однією з трьох офіційних мов та єдиною «власною (або історичною) мовою» з 1979 р.
Починаючи з XIII ст. каталанська мова називалася по різному на різних територіях. Наразі найбільш поширеними є три назви: каталанська (або каталонська), валенсійська (лише в Автономній області Валенсія в Іспанії) та каталанська-валенсійська-балеарська (найчастіше в академічному вжитку).
З точки зору фонетики, лексики та граматики найближчою до каталанської є окситанська мова (з VIII до XIII ст. каталанська мова являла собою діалект окситанської). Перші письмові пам'ятки каталанською зафіксовано раніше, ніж усіма іншими мовами Іберійського півострова, зокрема іспанською та португальською. Каталанську у світі розуміють близько 11,6 млн осіб, за кількістю мовців — це 6 романська мова після іспанської, португальської, французької, італійської та румунської мов.
Існує дві великі групи діалектів – східні (на основі яких створено літературну мову) та західні (на основі південно-західних діалектів кодифіковано літературну мову Автономної області Валенсія).
У каталанській використовують адаптовану латинку, зокрема кілька буквосполучень, які не зустрічаються в інших романських мовах (-ny-, -l∙l-, -ig). Граматика та фонетика каталанської мови має як спільні (зокрема 2 числа та 2 роди у іменника, прикметника та артикля, відмінникова система у займенника), так і відмінні риси (8, а не 7 голосних, як у більшості романських мов, вживання означеного артикля перед іменами) з сусідніми галло-романськими та західно-іберійськими мовами.
Каталанська мова вплинула на сусідні мови, зокрема на іспанську (на приклад, назва колишньої грошової одиниці Іспанії «песета» походить від каталанського peça), у свою чергу лексичний фонд мови збагачено численними запозиченнями з баскійської, германських, окситанської, арабської, іспанської, французької та англійської мов. Основу мови складають слова латинського походження. З каталанської до української увійшли такі слова, як-от паелья та барак.
Каталанська мова регулюється кількома закладами, зокрема Інститутом каталонських студій (який підтримує норму IEC) та Валенсійською мовною академією (яка підтримує норму AVL).
Статті з лінгвістики — Валенсійська мова • Валенсійська мовна академія • Граматика • Діалекти (центральнокаталанський та його субдіалекти — барселонський • шіпелья • таррагонський • салат • північний перехідний; північнокаталанський (русільйонський); балеарський; алґерський; Північно-західний та його субдіалекти — рібагорський • пальяський • льєйдський; Північноваленсійський (ебрський) та його субдіалекти — валенсійський перехідний (каталанський туртозький) • кастельйоський (власне північноваленсійський); валенсійський та його субдіалекти — апічат (центральноваленсійський) • південноваленсійський • алаканський • мальоркський у муніципалітетах Тарбена та Ла-Валь-де-Ґалінера) • Інститут каталонських студій • Лексика • Назви мови • Окситано-романські мови • Окситанська мова • Порівняння лексики романських мов • Проповіді з Урґаньї • Список Сводеша • Фонетика.