Відкрити головне меню

2015Редагувати

26 квітняРедагувати

88-мм зенітна гармата FlaK 18/36/37/41 — німецька зенітна гармата часів Третього Рейху. Активно використовувалася проти авіації та танків на всіх фронтах з початку і до самого кінця Другої світової війни. 88-мм зенітна гармата, була вдалим зразком універсальної зброї, що гармонійно поєднала в собі високу дальність ураження, швидкий темп і точність стрільби, з відносно невеликою вагою та простотою конструкції. Вона не поступалася аналогам, що мали на озброєнні війська противника, але й завоювала собі майже легендарну славу, як ефективна універсальна гармата, однаково грізна для літаків і танків противника.:::::::::::::::: Докладніше

31 травняРедагувати

Битва під Підгайцями (6-16 жовтня 1667) — військова битва, що сталася під час польсько-козацько-татарської війни 1666—1671 біля містечка Підгайці, зараз у Тернопільській області. Коронний гетьман Речі Посполитої Ян Собеський із 3 тисячами війська, підтриманого озброєними селянами, успішно відбив атаки 30-тисячної козацько-татарської союзної армії під проводом гетьмана Петра Дорошенка та калги-султана Кирим Ґерая. Після цієї поразки та під примусом татарського союзника гетьман Дорошенко уклав угоду, що визнавала зверхність Речі Посполитої над Правобережною Україною..:::::::::::::::: Докладніше

31 липняРедагувати

Бій біля Пенанга — морський бій першої світової війни, що відбувся 28 жовтня 1914 року в бухті острова ПенангМалаккській протоці) між німецьким легким крейсером «Емден» та частиною англо-франко-російської ескадри у складі одного легкого крейсера, трьох міноносців та одного канонерського човна…:::::::::::::::: Докладніше

30 вересняРедагувати

Битва при Анеґава — (яп. 姉川の戦い, анеґава но татакаі) — битва, яка відбулася 9 серпня 1570 року на річці Анеґава між союзними військами Оди і Токуґави та коаліційними силами Адзаї і Асакура. Це був перший успішний бій Оди Нобунаґи проти армій анти-нобунагівської коаліції. Закінчився перемогою союзників і обумовив занепад військової сили родів Адзаї та Асакура. Цей бій став одним з найкривавіших боїв в історії Японії. У період Едо (16031867) його зараховували до «чотирьох великих битв» сьоґуна Токуґави Ієясу. В часи існування Японської імперії (18681945) Анеґавський бій розглядався як типовий зразок успішної контратаки, що базувалась на вдаваному відступі та потужній фланговій і тиловій атаках…:::::::::::::::: Докладніше

31 грудняРедагувати

Битва при Монте-Кассіно (відома також як Битва за Рим) — серія з чотирьох кровопролитних битв Другої світової війни, в результаті яких союзні війська прорвали лінію німецьких укріплень, відому як «Зимова лінія», і опанували Рим. З 17 січня по 19 травня частку цих рубежів під загальною назвою «Лінія Густава», що оборонялися німцями поблизу стародавнього абатства Монте Кассіно, союзні війська штурмували чотири рази; востаннє союзники на фронті прориву завдовжки 35 км зосередили 20 дивізій. Лише після цього, 19 травня 1944 року, англо-американські війська змогли прорвати німецьку оборону та почати наступ на Рим, але звільнили його лише 4 червня…:::::::::::::::: Докладніше

2016Редагувати

1 травняРедагувати

Битва під Костянтиновом також битва під Росолівцями — бій, що відбувся 26 липня — 28 липня 1648 року під час повстання під проводом Хмельницького 16481657 років між козацько-селянськими загонами Війська Запрозького та військами магнатів Речі Посполитої. Битва із стратегічної точки зору, хоча й брали в ній участь значні сили, не мала великого значення і не вплинула на темп поширення повстання. Марш Максима Кривоноса не був погамований — його корпус незабаром зайняв Волинь і Поділля, а також обложив Кам'янець. У битві проявився талант полководця князя Вишневецького.:::::::::::::::: Докладніше

31 жовтняРедагувати

Меттью Колбрайт Перрі (10 квітня 1794 — 4 березня 1858) — військовий і політичний діяч США, офіцер і комодор військово-морських сил США. Учасник британсько-американської (18121815), другої берберійської (1815) і американо-мексиканської (18461848) війн. Був одним із реформаторів американських збройних сил, за що отримав прізвисько «батько парового флоту США». Успішно провів дипломатичну місію в Японії (18521854), яка завершилася підписанням Канаґавського договору, першої угоди між ізоляціоністською Японією та США. В американській історіографії традиційно оцінюється як особа, що відкрила Японію для Західного світу.:::::::::::::::: Докладніше

2017Редагувати

1 лютогоРедагувати

Конфлікт на острові Даманський — радянсько-китайський збройний конфлікт, що відбувся у березні 1969 року, за володіння невеличким спірним островом Даманський на радянсько-китайському кордоні по річці Уссурі. Перший в історії збройний конфлікт між двома соціалістичними країнами і найбільший в історії радянсько-китайських відносин. Витоками конфлікту за острів Даманський стала недосконалість Пекінського трактату — двостороннього договору, укладеного у 1860 році між Росією та імперією Цін, яким встановлювався державний кордон між двома країнами. Остаточно проблема спірних островів була вирішена у 2004 році: Цзян Цземінь і Путін визначили державний кордон по головному фарватеру Уссурі. При цьому більшість островів, яка знаходилася південніше фарватеру, було повернуто КНР, інші, зокрема й найбільший Великий Уссурійський, — поділені. :::::::::::::::: Докладніше

1 червняРедагувати

Ентомологі́чна збро́я — тип біологічної зброї, що використовує комах або безпосередньо для атаки, або як вектор для доставки біологічних агентів, таких як збудники чуми або холери. Фактично існують три різновиди ентомологічної зброї:

  • перший тип залучає зараження комах патогеном та розпилення їх над районом призначення; ці комахи діють як вектори, заражаючи людей та тварин, яких вони здатні укусити;
  • другий тип ентомологічної зброї використовує комах для прямого знищення сільськогосподарських культур; у цьому випадку комах не обов'язково інфікують, проте вони повинні становити загрозу для сільського господарства;
  • третій тип залучає незаражених комах, таких як бджоли або оси, для безпосереднього нападу на супротивника.

Ідея такого використання існувала багато століть, але лише в 20-му столітті почала активно використовуватися для створення ефективної зброї. Зокрема, така зброя вже ефективно використовувалася Японією, а кілька інших країн розробляли або були звинувачені в розробці різноманітних видів ентомологічної зброї.::::::::::::::::Докладніше

1 вересняРедагувати

Уго́рська револю́ція 1956 ро́ку (угор. 1956-os forradalom) (Угорське повстання, Будапештський заколот) — повстання 1956 року в Угорській Народній Республіці, придушене радянськими військами за участі органів державної безпеки Угорщини ÁVH (угор. Államvédelmi Hatóság) — аналога КДБ СРСР.

Наслідком кривавих подій у Будапешті була масова еміграція угорців і втрата престижу Радянського Союзу серед інтелектуалів Заходу, чимало з яких вийшли з комуністичних партій своїх країн, вражені наочним прикладом радянського імперіалізму. У сучасній Угорщині день, коли розпочалася революція, 23 жовтня, став державним святом..:::::::::::::Докладніше

1 грудняРедагувати

Командування спеціальних операцій США — одне з десяти командувань Міністерства оборони США, унікальний орган управління, який об'єднує під своїм командуванням усі види підрозділів, частин і з'єднань Сил спеціальних операцій незалежно від їх належності до того або іншого відомства. Водночас, USSOCOM є єдиним Об'єднаним командуванням Збройних сил, котре засноване на основі рішення Конгресу США.

Командування сил спеціальних операцій США засноване наказом міністерства оборони США 16 квітня 1987 року з метою об'єднання та підготовки Сил спеціальних операцій США для виконання покладених на них завдань, а у разі прийняття на себе повноважень керівника спеціальної операції, що проводиться, особисто Президентом США або міністром оборони США — з метою здійснення планування й управління ходом операції.:::::::::::::Докладніше

2018Редагувати

1 березняРедагувати

Морі Мотонарі (яп. 毛利元就, моорі мотонарі; *16 квітня 1497 — 6 липня 1571) — самурайський полководець середньовічної Японії періоду Сенґоку. 17-й голова роду Морі, нащадків Ое но Хіромото, військового стратега і політичного радника Мінамото-но Йорітомо часів сьоґунату в Камакурі. Володар провінції Акі (сучасна префектура Хіросіма). Правління здійснював із замку Йосіда-Кооріяма. Відомий як професійний управлінець, стратег та інтриган, зусиллями якого його невеликий провінційний рід став господарем регіону Тюґоку у Західній Японії.:::::::::::::Докладніше

1 липняРедагувати

Італійський фронт Першої світової війни — один з фронтів Першої світової війни. На фронті билися війська Італії та війська союзних їй держав (британські, французькі, американські) проти військ Австро-Угорщини й Німеччини. З початку війни Італійське королівство зберігало нейтралітет, а 1915 року після тривалих вагань вступило до світової війни на боці Антанти. Головним фактором вступу Італії до війни на боці Антанти стало бажання провести значні територіальні зміни за рахунок Австро-Угорщини.

1915 року наступальна ініціатива була на боці Італії, однак італійське командування не змогло провести вдалий наступ. 1916 року австро-угорська армія завдала поразки італійській армії у битві біля Асіаго, однак італійська армія завдяки допомозі союзників зуміла зупинити просування противника. 1917 року італійська армія провела успішні літні операції, однак восени зазнала нищівної поразки при Капоретто й відступила на 70-110 км вглиб Італії. Весь 1918 рік Італія відновлювалась після розгрому при Капоретто й восени 1918 року змогла перейти у наступ, розгромивши австрійську армію, що наполовину розпалась. 3 листопада 1918 року бойові дії на Італійському фронті завершились.::::::::::::::::Докладніше.

1 листопадаРедагувати

Дніпровська повітряно-десантна операція — масштабна повітряно-десантна операція часів Другої світової війни, яка була проведена радянськими військами протягом 25 вересня — 28 листопада 1943 року на території Черкаської та Київської областей УРСР. Головним завданням операції було захоплення та утримання повітряним десантом важливого рубежу на території Правобережної України поблизу Дніпровського закруту, в районі Великого Букрина — так званого Букринського плацдарму, з метою сприяння зосередженню на ньому необхідної для продовження наступу радянських військ та не допущення прориву військ вермахту до захоплених загальновійськовими з'єднаннями плацдармів.

Операція закінчилася повним крахом. Радянські війська втратили 3500 осіб загиблими та зниклими безвісти. Заплановане завдання операції не було виконане. Після поразки в цій повітряно-десантній операції, радянські повітряно-десантні війська більше не мали досвіду застосування десанту парашутним способом протягом усієї своєї подальшої історії.::::::::::::::::Докладніше.

2019Редагувати

1 лютогоРедагувати

Бій USS Constellation з La Vengeance морський бій, що стався 1 лютого 1800 року поблизу островів Сент-Кіттс у Карибському морі, між фрегатом військово-морських сил США «Констелейшн»[en] та фрегатом військово-морських сил Франції «Ла Ванжанс»[en] в рамках неоголошеної війни на морі (також відомої як Квазівійна) між Сполученими Штатами Америки та Французькою Республікою. У результаті бою американський корабель завдав серйозних пошкоджень французькому, останньому вдалося втекти.

Патрулюючи південне узбережжя США від французьких атак, комодор Томас Тракстон привів ескадру до Малих Антильських островів. Дізнавшись про наявність у цьому регіоні регулярних французьких військово-морських сил, Тракстон на флагманському кораблі «Констелейшн» попрямував до берегів Гваделупи. 1 лютого 1800 року, наближаючись до французької колонії, «Констелейшн» зустрівся з французьким фрегатом «Ла Ванжанс». Його капітан, Франсуа Марі Піто, спробував ухилитися від морського бою, але йому це не вдалося, і він був втягнутий у важкий бій з Тракстоном. Хоча французи двічі капітулювали, Тракстон не зміг захопити «Ла Ванжанс». Зрештою Піто вдалося втекти на Кюрасао, отримавши серйозні пошкодження свого корабля.::::::::::::::::Докладніше.

1 квітняРедагувати

Ганс Філіпп (нім. Hans Philipp; нар. 17 березня 1917, Майсен — пом. 8 жовтня 1943, поблизу Іттербека) — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху. Протягом Другої світової війни здійснив понад 500 бойових вильотів, здобувши 206 перемог у повітрі, у переважній більшості на Східному, а також 29 на Західному фронтах. Став другим після Г. Графа асом у світовій історії авіації, хто збив 200 літаків противника в повітряних боях. Оберст-лейтенант (1943) Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям та мечами (1942).

8 жовтня 1943 року загинув у повітряному бою з американським льотчиком P-47 «Тандерболт» Робертом Джонсоном[en], — на малій висоті спробував стрибнути з парашутом, але через відмову купола розбився. .::::::::::::::::Докладніше.

18 липняРедагувати

БТР-4 «Буцефал» — повнопривідний восьмиколісний бронетранспортер (БТР) з колісною формулою 8х8, розроблений в Україні Харківським конструкторським бюро з машинобудування (ДП ХКБМ), виготовляється на заводі імені Малишева.

БТР-4 «Буцефал» призначений для транспортування бійців механізованих підрозділів та вогневої підтримки в бою. БТР використовують для оснащення підрозділів, здатних вести бойові дії в різних умовах, зокрема в умовах застосування противником зброї масового ураження. БТР може бути базовою машиною для оснащення спеціальних підрозділів швидкого реагування і морської піхоти. БТР-4 може виконувати поставлені завдання цілодобово, в різних кліматичних умовах, на дорогах з різним покриттям і в умовах повного бездоріжжя. Діапазон робочих температур повітря від −40 до +55 °C.:::::::::::Докладніше.

1 жовтняРедагувати

Війна Босін(яп. 戊辰戦争; ぼしんせんそう; босінсенсо, укр. «війна року земляного дракона») — громадянська війна в Японії, що тривала з 27 січня 1868 року по 17 травня 1869 року між новоствореним урядом Імператора Мейдзі та прихильниками реставрації старого сьоґунату Токуґави. Війна стала наслідком низки соціальних, економічних та політичних негараздів, які спіткали Японію в першій половині XIX століття.

Альянс самураїв із західно-японських володінь та Імператорського двору дав змогу молодому Імператору Мейдзі оголосити ліквідацію сьоґунату. Військові дії Імператорських сил та діяльність партизан у місті Едо змусили сьоґуна Токуґаву Йосінобу розпочати військову кампанію з метою захопити імператорський палац у Кіото.

Від самого початку бойових дій перевага була на боці нечисленної, але модернізованої Імператорської армії. Після кількох перемог урядових військ та капітуляції Едо, екс-сьоґун Токуґава Йосінобу здався. Його колишні прибічники перебазувалися на острів Хоккайдо, де заснували сепаратистську Республіку Едзо. Після поразки сепаратистів в битві при Хакодате та ліквідації їхньої держави в 1869 році, Імператор відновив свій суверенітет на всій території Японії, що ознаменувало закінчення війни.:::::::Докладніше.