Портал:Астрономія/Вибрана стаття/Архів

СуперWASP ред.

СуперWASP (Ширококутний Пошук Планет) англ. (Wide Angle Search for Planets) виконує пошук транзитних екзопланет аж до ~15m зоряної величини з дуже широким кутом огляду майже по всьому небу. СуперWASP складається з двох роботизованих обсерваторій: СуперWASP-Північ на обсерваторії Рок де лос Мучачос на острові Ла Пальма, що належить до Канарських островів, та СуперWASP-Південь на Південно-Африканській Астрономічній обсерваторії, Південна Африка. На сьогоднішній день цей проєкт працює в рамках консорціуму з восьми академічних інститутів й привів до відкриття 26 позасонячних планет.


Скупчення галактик у сузір'ї Діви ред.

Скупчення галактик у сузір'ї Діви — масивне скупчення галактик в центрі надскупчення Діви діаметром 15 мільйонів світлових років. Він розташований у сузір'ї Діви. Відстань від неї становить близько 48 млн світлових років. На спостережуваному небі скупчення має кутовий розмір близько 8 ° з центром у сузір'ї Діви, звідси й походить його назва.

Гіппаркос ред.

Гіппаркос (Hipparcosакронім від англ. High Precision Parallax Collecting Satelliteсупутник для збирання високоточних паралаксів) — космічний телескоп Європейського космічного агентства (ЄКА), призначений для астрометричних завдань: вимір координат, паралаксів та власних рухів світил і відстаней до них. Назва телескопа співзвучна з ім'ям древньогрецького астронома Гіппарха (дав.-гр. Ιππαρχος), який склав перший в Європі зоряний каталог.

Супутник було запущено у серпні 1989 року і він функціонував до березня 1993 року. Отримав код обсерваторії «248». Протягом 37 місяців роботи було зібрано інформацію щодо більш ніж мільйона зір[1]. Успіх програми дозволив збільшити точність вимірів в астрономії на порядок, а для багатьох об'єктів - на два порядки.

Космічні промені ред.

Космічні промені - заряджені частинки високих енергій з космічного простору. Майже 90% від загальної кількості частинок складають протони, 9% - ядра гелію (альфа-частинки) та близько 1% - електрони (бета-мінус частинки).

Наявність частинок з різними енергіями відображає розмаїття джерел цих частинок. Походження частинок варіюється від енергетичних процесів в надрах Сонця до ще достатньо не з'ясованих механізмів у найвіддаленіших куточках видимого Всесвіту. Космічні промені можуть сягати енергій вище 1020 еВ, що значно перевищує можливості теперішніх земних прискорювачів частинок, в яких можна надати частинці кінетичну енергію лише порядку 1012-1013 еВ (дивіться Космічні промені надвисоких енергій для опису реєстрації частинки з енергією близько 50 Дж, що еквівалентно тенісному м'ячу розігнаному до швидкості 42 м/с). Планується досліджувати частинки навіть з більшими енергіями.

Європейська Південна Обсерваторія ред.

Європейська Південна Обсерваторія ESO (англ. European Southern Observatory), або формально Європейська Організація для Астрономічних Досліджень у Південній півкулі є міждержавною науково-дослідною організацією в галузі астрономії, яка включає в себе й фінансується чотирнадцятьма європейськими країнами. Штабквартира ESO знаходиться в Гарчині, поблизу Мюнхена, Німеччина. Вона була заснована у 1962 році з метою забезпечити унікальне обладнання та створити доступ до Південного неба для європейських астрономів. Європейська Південна Обсерваторіяl досить відома своїм будівництвом та використанням одних з найбільших в світі телескопів з найбільш передовою технологією, таких як Телескоп Нової Технології (англ. New Technology Telescope -- NTT), де вперше було застосовано технологію активної оптики та Дуже Великий Телескоп (ДВТ, англ. Very Large Telescope -- VLT), який складається з чотирьох телескопів 8-метрового класу та чотирьох допоміжних телескопів з розміром апертури 1.8 метра.

Виноски ред.

  1. № 37-1993: Hipparcos: mission accomplished. ESA. 17 August 1993. Процитовано 21 квітня 2010. (англ.)