Відкрити головне меню

Поречкіна Лідія Степанівна

Поречкіна Лідія Степанівна (* 6 травня 1961, Васильків) - економіст і менеджер, український політик і громадський діяч, кандидат економічних наук. Заслужений економіст України. Нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

БіографіяРедагувати

Українка; мати Клименко Катерина Харитонівна (1936) - пенсіонерка; чоловік Поречкін Олександр Вікторович (1958) - заступник директора компанії "V.Medics"; дочка Наталія (1981); зять Юрій (1981); онук Олександр (2002).

Освіта: Київський інститут легкої промисловість (1979-1985), "Економіка і організація промисловості предметів широкого вжитку"; кандидатська дисертація "Стратегічна маркетингова діяльність на ринку банківських послуг" (Донецький комерційний інститут, 1995).

Хронологія кар'єри:

09.-12.1978 - робітниця, Шполянський цукровий завод.

01.1979-02.1989 - навчальний майстер, старший лаборант, старший інспектор навчального відділу Київського технологічного інституту легкої промисловості.

02.1989-12.1993 - старший економіст, економіст I категорії, провідний інспектор, головний інспектор, начальник відділу, заступник начальника управління АКБ "Україна".

12.1993-06.1998 - директор Інституту банкірів банку "Україна".

06.-07.1998 - начальник управління, заступник голови правління - начальник головного управління ДАК "Хліб України".

07.1998-04.2000 - заступник голови правління, ЗАТ "Еко-Авто-Титан".

13.04.2000-26.06.2001 - голова правління Української державної інноваційної компанії.

02.2002-06.2005 - голова правління ГО "Центр сприяння розвитку особистості".

07.2005-12.2006 - заступник Міністра внутрішніх справ України.

03.2006 кандидат в народні депутати України від Блоку "Наша Україна", (до парламенту не потрапила).

З січня 2007 по листопад 2008 рр. – радник Президента України.

У 2008 р. присвоєно Другий Ранг Державного службовця.

З листопада 2008 по липень 2009 рр. – заступник Керівника Головної служби з питань діяльності правоохоронних органів.

З липня 2009 року - Голова Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнське об'єднання лідерів територіальних громад».

ДжерелаРедагувати