Поречкіна Лідія Степанівна

Поречкіна Лідія Степанівна (* 6 травня 1961, Васильків) — український економіст і менеджер, український політик і громадський діяч, кандидат економічних наук. Заслужений економіст України. Нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

Поречкіна Лідія Степанівна
Народилася 6 травня 1961(1961-05-06) (59 років)
Васильків, Київська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політикиня
Alma mater Національний університет харчових технологій
Нагороди
Орден княгині Ольги III ступеня
Заслужений економіст України

БіографіяРедагувати

Українка; мати Клименко Катерина Харитонівна (1936) — пенсіонерка; чоловік Поречкін Олександр Вікторович (1958) — заступник директора компанії «V.Medics»; дочка Наталія (1981); зять Юрій (1981); онук Олександр (2002).

Освіта: Київський інститут легкої промисловість (1979—1985), «Економіка і організація промисловості предметів широкого вжитку»; кандидатська дисертація «Стратегічна маркетингова діяльність на ринку банківських послуг» (Донецький комерційний інститут, 1995).

Хронологія кар'єри:

09.-12.1978 — робітниця, Шполянський цукровий завод.

01.1979-02.1989 — навчальний майстер, старший лаборант, старший інспектор навчального відділу Київського технологічного інституту легкої промисловості.

02.1989-12.1993 — старший економіст, економіст I категорії, провідний інспектор, головний інспектор, начальник відділу, заступник начальника управління АКБ «Україна».

12.1993-06.1998 — директор Інституту банкірів банку «Україна».

06.-07.1998 — начальник управління, заступник голови правління — начальник головного управління ДАК «Хліб України».

07.1998-04.2000 — заступник голови правління, ЗАТ «Еко-Авто-Титан».

13.04.2000-26.06.2001 — голова правління Української державної інноваційної компанії.

02.2002-06.2005 — голова правління ГО «Центр сприяння розвитку особистості».

07.2005-12.2006 — заступник Міністра внутрішніх справ України.

03.2006 кандидат в народні депутати України від Блоку «Наша Україна», (до парламенту не потрапила).

З січня 2007 по листопад 2008 р. — радник Президента України.

У 2008 р. присвоєно Другий Ранг Державного службовця.

З листопада 2008 по липень 2009 р. — заступник Керівника Головної служби з питань діяльності правоохоронних органів.

З липня 2009 року — Голова Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнське об'єднання лідерів територіальних громад».

ДжерелаРедагувати