Відкрити головне меню

Порай-Кошиці

сторінка значень у проекті Вікімедіа
Порай-Кошиці
POL COA Poraj.svg
Порай
Близькі роди: Березовські, Бірюкови, Брюшкови, Доманські, Бернацькі, Зелінські, Зименки, Клєпцови, Кобці, Ломанські, Метельські, Непоровські, Савельєви, Таргоні, Хроповські, Цирульнікови, Чернецькі, Яковлєви[1], Яновські

Порай-Кошиці — українсько-білорусько-польський шляхетський рід[2].

ПоходженняРедагувати

Згідно сімейної легенди Порай-Кошиці вважали засновником роду Никифора Кошиця. Він походив із Сардинського королівства в Італії (із Косціна), що прибув до Литви в часи князя Вітовта (1392–1430). Згідно іншої легенди рід походить від одного з кіннотників-патриціїв Розін-Розінус, що перейшов з Італії до богемського володаря Чеха і заснував у Чехії рід Розенбергів. Один з представників цього pоду Розінів – Славник мав сім синів від дочки князя Болеслава І[3].

Але першим документально відомим представником роду був Іван Кошиць гербу Порай, що мешкав в XVI ст. в Великому князівстві Литовському, Руському, Жематійському.

Серед визначних представників роду багато священників, військомих, медиків, музичних і театральних діячів. Нащадки роду мешкають сьогодні як в Україні, так і закородном (зокрема в Росії і США). Частина послуговується прізвищем Кошиць, інша з придатком Порай-Кошиць.

Родовідна схемаРедагувати

Іван Кошиць (*1560 — †?) — власник Виступовичів в Овруцькому повіті Київського воєводства, і частково Великого Села в Ошмянському повіті Мінського воєводства

  • Станіслав (*1590 — †1665) — поручик гусарського полку. В 1665 році завіщав Велике Село і Виступовичі сину ∞ Софія NN (*? — †?)
    • Криштоф (*прибл. 1640 — †1710) — чесник мінський.
      • Іван (*прибл. 1700 — †1763) ∞ Катерина NN (*? — †?)
        • Андрій Іванович (*1722 — †1799) — 28 вересня 1774 р. змушений був продати Виступовичі овруцькому підсудку Антону Вечфінському, й переселитися в переселиться в Радомишльський повіт Київської губерніїМаріанна Свєнціцька (*? — †?)
          • Іван Андрійович (*прибл. 1758 — †після 1830) — православний священник. Закінчив Мозирське церковне училище, з якого звільнився 9 березня 1783 р. Мешкав в с. Вітовці Сквирського повітуЄвдокія Антонівна Мшанська (*? — †?)
            • Григорій Іванович (*1792 — †після 1865) — православний священник в с. Кирилівка Звенигородського повіту. В його родині біля восьми років жив Тарас Шевченко[4]Ксенія Григорівна Григорович (*? — †?)
              • Іван Григорович (*1818 — †?)
              • Ярослав Григорович (*1820 — †?)
              • Феодосія Григорівна (*1828 — †?)
              • Прокопій Григорович (*1830 — †?)
              • Олексій Григорович (*1832 — †?) — православний священник в с. КирилівкаМотрона Фомичівна Фомкіна (*? — †?)
                • Митрофан Григорович (*1859 — †?)
                • Павло Григорович (*1863 — †1904)[5]Тамара Леонідівна NN (*? — †?)
                • Георгій Григорович (*1865 — †?)
              • Параскева Григорівна (*1838 — †?)
              • Євдокія Григорівна (*1818 — †?)
            • Феодосій Іванович (*? — †?) — диякон в с. Тетіїв Таращанського повітуПульхерія Матвеєва (*? — †?)
              • Григорій Феодосійович (*1844 — †?) — від 15 вересня 1864 р. звільнений з духовного звання після закінчення семінарії для вступу до гражданської служби. До 19 грудня 1866 р; служив молодшим діловодом столу канцелярії Київського губернатора. 19 грудня 1866 вступив в службу Київського губернського дворянського зібрання. З 1868 р. отримав там посаду архіваріуса. З 1878 р. титулярний радник у відставці ∞ Олена Олексіївна Зименко (*1848 — †?) — донька купця другої гільдії
                • Олександр Григорович (*1866 — †1944)
                • Іван Григорович (*1867 — †?)
                • Надія Григорівна (*1869 — †?)
                • Михайло Григорович (*1871 — †1941) — колезький секретар. Після закінчення Лісового інституту був призначений молодшим таксатором корпусу лісничих в Сестрорецькому лісництві. Пізніше отримав посаду лісничого. Учасник Першої cвітової. Після Революції залишвся на своїй посаді. В 1930 р. звільнений і виселений з дому за відмову сплавляти ліс по Сестрі-ріці в об'ємі що перевищує її можливості. Помер від голоду ∞ Олена Іванівна Ільїна (*1876 — †?) — балерина Імператорського театру
                  • Костянтин Михайлович (*1903 — †1959) — радянський геолог, педагог. Першовідкривач Ковдорського родовища. Учасник Другої cвітової війниАнна Петрівна Єгорова (* 1906 — †1989)
                    • Олена Костянтинівна (*1926 — †1996) ∞ Микола Олексійович Клименко (*? — †?) — капітан 2-го рангу. Лауреат Ленінської премії[8]
                      • Іван Миколайович (*1949)
                        • Іван Іванович (*1989)
                        • Катерина Іванівна (*1991)
                    • Тетяна Костянтинівна (*1930 — †2006) — театральний художник ∞ Георгій Євгенович Морен (*? — †?) — артист театру
                  • Наталья Михайлівна (*1907 — †1987) ∞ NN Ленчевський (*? — †?)
                  • Ніна Михайлівна (*1907 — †1991) ∞ NN Васильєв (*? — †?)
                • Юрій Григорович (*? — †?)
              • Григорій Феодосійович (*? — †?) —
            • Матвій[9] Іванович (*? — †?)
          • Антон Андрійович (*1763 — †1836) — з 1791 р. православний священник Дивинської прихідської церкви ∞ Ксенія Ганкевич (*? — †?)
        • Василь Іванович (*1726 — †?)
          • Никифор Васильович (*? — †?)
          • Ігнатій Васильович (*? — †?)

Волинська гілкаРедагувати

Ігнатій Кошиць (*1784 — †1837) — священник в с. Нізгуринці

  • Андрій Ігнатович (*? — †?)
    • Володимир Андрійович (*? — †?) — останній з родини Кошиців священник в с. Нізгуринці
    • Анна Андріївна (*? — †?) ∞ NN Кисилевич (*? — †?) — диякон в Десятинній церкві
  • Антоній Ігнатович (*1830 — †1898) — священник ∞ Євдокія Михайлівна Маяковська (*1836 — †1911)

Слобожанська гілкаРедагувати

Ігнатій Порай-Кошиць

  • Володимир Гнатович (*1843 — †1892) — доктор медицини, колезький радник[10]
    • Борис Володимирович (* 1886 — †після 1943) — український художник-графік. Після війни емігрував у Німеччину[11]
    • Варвара Володимирівна (*? — †?) — науковий працівник Харківського ортопедичного інституту
    • Олена Володимирівна (*? — †?) — кореспондент іноземних мов

ПриміткиРедагувати

  1. Евгений Чернецкий Кошицы
  2. Соболь В. О. Щоденникові твори Києво-Могилянських вихованців За матеріалами архівного фонду Олександра і тетяни Кошиців
  3. Києво-Могилянська академія в іменах XVII–XVIII ст. : енциклопедичне видання [Електронний ресурс] / упоряд. З. І. Хижняк ; за ред. В. С. Брюховецького. – К. : Вид. дім «КМ Академія», 2001. – 736 с.
  4. Спогади про Тараса Шевченка. — К.: Дніпро, 1982. — С. 36-40.
  5. Кошиць Павло Олексійович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. — с. 327
  6. Кошиць Ніна Павлівна // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — с. 330
  7. Marina Koshetz; Opera and Movie Star
  8. Мы выбрали море: Воспоминания командиров и учеников Московской военно-морской спецшколы / Сост. Т.Н.Байдаков.— М.: Моск. рабочий, 1990. Часть 29.
  9. Матфей
  10. Володимир Гнатович Порай-Кошиця (14 січня 1843 р. – 1892 р[недоступне посилання з липень 2019]
  11. Порай-Кошиць Борис // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1970. — Т. 6. — С. 2258-2270.

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати