Відкрити головне меню

Попов Михайло Григорович

Попов Михайло Григорович (* 18 квітня 1893(18930418) (5.04.1893), Вольськ — † 18 грудня 1955, Санкт-Петербург) — російський і український ботанік.

Попов Михайло Григорович
Попов Михайло Григорович.jpg
Народився 5 квітня 1893 (5 квітня 1893)(1893-04-05)
Вольськ
Помер 18 грудня 1955(1955-12-18) (62 роки)
Ленінград
Поховання Серафимівське кладовище[d]
Громадянство СРСР
Національність [[]]
Діяльність ботанік
Alma mater Саратовський університет (1911), Казанський університет (1913), Петроградський університет (1917)
Сфера інтересів ботаніка
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Вчене звання професор, член-кореспондент Академії наук УРСР (1945)
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Науковий керівник І. І. Спригін
Член НАН України
Нагороди

біографіяРедагувати

Вчився в трьох університетах: Саратовський університет (1911), Казанський університет (1913), Петроградський університет (1917).

1933 року заарештований зі звинуваченням в антирадянській діяльності, проте скоро звільнений без права проживання і Москві й Ленінграді. У 1930-х—1940-х роках проживав у Середній Азії. Протягом 1940-1944 рр. був професором університету в Самарканді, а згодом працював в Україні, у т.ч. у 1944—1945 рр. — професор Київського, а в 1945—1948 рр. — професор Львівського університету. 1945 року обраний член-кореспондентом Академії наук УРСР.

Досліджував історичну фітогеографію Середньої Азії, Казахстану, Карпат, Сибіру. Займався генезисом флор середземноморського типу, походженням тайги. Визнаний фахівець у галузі флорогенезу, також досліджував роль гібридизації в еволюції рослин[1].

М. Г. Попов описав понад 300 нових видів та кілька нових родів рослин.

ВизнанняРедагувати

Лауреат Премії ім. В. Л. Комарова (1960).

На честь дослідника названо понад 50 видів рослин[2] та два роди:

Важливіші друковані праціРедагувати

  • Попов М. Г. Основные черты истории развития флоры Средней Азии // Бюллетень Средне-Азиатского государственного университета. 1927. № 15. С. 239–292.
  • Попов М. Г. Географо-морфологический метод систематики и гибридизационные процессы в природе // Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. 1927. Т. 17, вып. 1. С. 221–290.
  • Попов М. Г. Род Cicer и его виды (опыт морфологической и географической монографии) // Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. 1929. Т. 21, вып. 1. С. 1-240.
  • Попов М. Г. Между Монголией и Ираном (основные ботанико-географические черты Синь-цзяня — самой западной провинции Китая, по данным собственных исследований 1929 года и сводки литературных сведений по этой стране) // Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. 1931. Т. 26, вып. 3. С. 45-84.
  • Попов М. Г. Растительный покров Казахстана. — М.-Л.: Издательство АН СССР, 1940.
  • Попов М. Г. Флора Средней Сибири. Т. 1. М.— Л.: Издательство АН СССР, 1957.
  • Попов М. Г. Избранные сочинения. — Ашхабад: Издательство АН Туркменской ССР, 1958.
  • Попов М. Г. Основы флорогенетики. — М.: Издательство АН СССР, 1963.
  • Попов М. Г. Растительный мир Сахалина. — М.: Наука, 1969.
  • Попов М. Г. Особенности флоры Дальнего Востока сравнительно с европейской. — Ташкент: Фан, 1977.
  • Попов М. Г. Филогения, флорогенетика, флорография, систематика. Избранные труды. — Киев: Наукова думка, 1983.
Popov є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Попов Михайло Григорович.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).


ЛітератураРедагувати

  • Липшиц С. Ю. Светлой памяти М. Г. Попова // Ботанический журнал. 1956. Т. 41, № 5. С. 736–769.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати