Поповченко Олександр Володимирович
Олександр Володимирович Поповченко — Головний сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
| Олександр Поповченко Поповченко Олександр Володимирович | ||
|---|---|---|
 Головний сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
3 січня 1978 м. Глухів, Сумська область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
16 травня 2022 (44 роки) поблизу м. Глухова, Сумська область, Україна (у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2007—2020, 2022 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Прикордонна служба | |
| Війни / битви |
Російсько-українська війна Бої за Глухів | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Олександр Поповченко народився 3 січня 1978 року в м. Глухові на Сумщині в родині, де крім нього, народилися ще двоє сестер. Навчався в загальноосвітніх школах I—III ступенів № 3 та № 6 в рідному місті. Після закінчення 9-класів вступив до Глухівського СПТУ № 31, потім, в 1996—1997 роках проходив строкову службу в лавах ЗСУ. З 2007 року ніс військову службу в складі Державної прикордонної служби України. У 2015 році брав участь в антитерористичній операції на Луганщині. 2020 року звільнився після закінчення чергового контракту. З початком широкомасштабного військового вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року Олександр Поповченко вирішив продовжити військову службу. По мобілізації був призваний до відділу прикордонної служби «Глухів» 5-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Обіймав посаду інспектора прикордонної служби третьої категорії — інспектора кінологічного відділення[1][2][3][4][5].
Олександр Поповченко раніше був професійним футболістом (мав прізвисько «Мура») — грав на позиції нападаючого за друголігівський «Фрунзенець-Ліга» з Сум в 2000—2001 роках. Також довгий час (з 1995 по 2015 рр.) грав на рівні аматорського чемпіонату ААФУ — «Імпульс» (Шостка), «Аваль», «Полісся», «Спартак-Аваль», «Велетень», «Спартак-Велетень», «Велетень-Спартак» (усі — Глухів), а також «Дружба» (Соснівка Глухівського району)[6]. У 2014 році був граючим тренером команди «Спартак» з міста Глухова. Як гравець чотири рази став бронзовим призером першості Сумської області з футболу — в 2000, 2001, 2003 та 2015 роках. Під час служби в прикордонних військах регулярно виступав на змаганнях з футболу. З 2009 року брав участь у Кубку Голови ДПСУ з міні-футболу у складі команди Сумського прикордонного загону, потім на кубку об'єднаних сил у складі команди ФК «Прикордонник» на чемпіонаті з футзалу. З 2014 року грав за збірну ветеранів АТО України[5].
Вранці 16 травня 2022 року разом з побратимами відділу прикордонної служби «Глухів» 5-го прикордонного загону ДПСУ вступив у бій з диверсійно-розвідувальною групою ворога з боку РФ, які відкрили вогонь з мінометів, гранатометів, кулеметів та автоматів по прикордонній території Шосткинського району. Прикордонники дали відсіч і росіяни відступити за лінію державного кордону. Однак, сам Олександр Поповченко у цьому бою з ворогом загинув[3].
Прощання із загиблим відбулося 17 травня 2022 року біля Трьох-Анастасіївського собору в м. Глухові[1][7].
Указом Президента України від 15 червня 2022 року Олександр Поповченко був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня з присвоєнням звання штаб-сержанта (посмертно). 13 грудня 2022 року в актовій залі Глухівської міської ради орден загиблого вручив удові загиблого Світлані Поповченко заступник начальника 5-го прикордонного загону з персоналу полковник Сергій Любашевський. Міський голова Надія Вайло висловила слова вдячності та підтримки вдові, а також матері та дружині загиблого Олександра Вашука[8][5].
Родина ред.
У 44-річного Олександра Поповченка залишились дружина Світлана, син Назар (нар.. 2010) та донька Дар'я (нар.. 2021)[4][9].
Нагороди ред.
- орден За мужність III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Примітки ред.
- ↑ а б Гал, Ірина (16 травня 2022). Український прикордонник загинув у бою з диверсантами, які намагалися прорватися через кордон на Сумщині. Факти (укр.). Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ Члек, Крістіна (16 травня 2022). Війська РФ намагалися прорвати кордон з Сумщиною. Суспільне. Новини (укр.). Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ а б На Сумщині у бою з російською ДРГ загинув прикордонник. Укрінформ (укр.). 16 травня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ а б Христенко, Лілія (16 травня 2022). У бою з російською ДРГ загинув прикордонник з Сумщини Олександр Поповченко. Суспільне. Новини (укр.). Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ а б в Тищенко К. Мужній, відданий, справжній… // Глухівщина. 2023. № 11 (2801). 16 березня. С. 1
- ↑ У бою з російською ДРГ загинув екс-футболіст з Сумщини Олександр Поповченко. www.ua-football.com (укр.). 16 травня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ На Сумщині в бою з ДРГ ворога загинув український ексфутболіст. gazeta.ua (укр.). 18 травня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ Скакун, Сергей (13 січня 2023). Нагороди загиблих глухівських прикордонників вручили родинам захисників. Данкор. Онлайн (укр.). Процитовано 14 січня 2023.
- ↑ Загинув в бою. Неделя. 2022. № 21 (1197). 19 травня. С. 2.
Джерела ред.
- Указ Президента України від 15 червня 2022 року № 409/2022 «Про відзначення державними нагородами України»