Відкрити головне меню

Сяргей Панізнік
біл. Сяргей Сцяпанавіч Панізнік
Псевдо Сяргей Папар
Народився 10 травня 1942(1942-05-10) (77 років)
Q30095966?, Q3917577?, Міорський район, Вілейська область, Білоруська РСР, СРСР
Громадянство Білорусь Білорусь
Діяльність поет, журналіст, перекладач
Alma mater Q30095928? і Львівське вище військово-політичне училище
Мова творів білоруська
Жанр лірика
Членство Спілка письменників СРСР
Нагороди
Орден Трьох зірок

Сергій Степанович Понізник (біл. Сяргей Сцяпанавіч Панізнік; *10 травня 1942, Бобишки, Міорський район, Вітебська область, Білорусь) — білоруський поет, журналіст, перекладач. Чоловік білоруської поетеси Євгенії Яніщіц.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився в селянській родині в селі Бобишки Міорського району Вітебської області, Білорусь.

Закінчив Могильовське медичне училище (1962), журналістський факультет Львівського вищого військово-політичного училища (1967).

З 1967 — військовий журналіст.

З 1977 працював в газеті біл. «Вячэрні Мінск», з 1980 — редактор видавництва біл. «Юнацтва», одночасно в 1992-1994 — в Національному науково-просвітницькому центрі імені Ф. Скорини, в 1996-1999 — вчений секретар Літературного музею Я. Купали.

Створив два етнографічних музеї — в Верхньодвінському і Міорському районах Вітебської області.

Літературна творчістьРедагувати

Почав публікуватися з 1959.

  • «Кастро Купалля» (1967)
  • «Палявая пошта» (1972)
  • «Крона надзеі» (1975)
  • «Чало и століття» (1979)
  • «Слова на дабридзень» (1982)
  • «Мацярик» (1984)
  • «Стирно» (1989)
  • «А пісар земскі …» (1994)
  • «Сустреча роднасних сусветаў» (1997)

Книги для дітейРедагувати

  • «Адкуль вясёлка п'є Ваду» (1981)
  • «Жицень» (1986)
  • «Ми — грамацеі» (1989)
  • «Золкая зёлка» (1999)

ПубліцистикаРедагувати

  • «Пасли вогненним вёсак …» (1980)
  • «Браніслава» (1985)
  • «Освейское трагедія» (1990)

Вийшла книга перекладів Панізніка поезії народів світу на білоруську мову біл. «Сустреча роднасних сусветаў» (1997).

Нагороди та відзнакиРедагувати

Нагороджений латвійським Орденом Трьох Зірок і білоруською медаллю Франциска Скорини.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Панізнік Сяргей // Беларускія пісьменнікі (1917—1990): Даведнік / Склад. А. К. Гардзіцкі; нав. рэд. А. Л. Верабей. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1994. — С. 418.
  • Панізнік Сяргей // Памяць: гісторыка-дакументальная хроніка Міёрскага раёна / рэдкал. Г. М. Маняк [і інш.]. — Мн., 1998. — С. 534—535.
  • Салтук, А. Слова на дабрыдзень / А. Салтук // Віцебскі рабочы. — 2002. — 11 мая.
  • Сіўко, Ф. «Усцешуся на проблеск яснавокі» / Ф. Сіўко // Народнае слова. — 2002. — 11 мая.
  • Скобла, М. Краса і сіла / М. Скобла // Звязда. — 2002. — 2 лют.