Пономаренко Володимир Миколайович

Володимир Миколайович Пономаренко (нар. 29 жовтня 1972, Миколаїв, Миколаївська область, УРСР) — український футболіст та тренер, грав на позиції півзахисника.

Ф
Володимир Пономаренко
Володимир Пономаренко
Володимир Пономаренко
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Миколайович
Пономаренко
Народження 29 жовтня 1972(1972-10-29) (52 роки)
  Миколаїв, УРСР
Зріст 174 см
Вага 70 кг
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1991—1992 СРСР Україна «Артанія» 70 (4)
1992—1998 Україна «Миколаїв» 221 (27)
1998—2001 Україна «Кривбас» 85 (10)
2000—2001  Україна «Кривбас-2» 1 (0)
2001—2003 Україна «Металург» (Д) 44 (2)
2001—2002  Україна «Металург-2» (Д) 1 (0)
2004 Україна «Кривбас» 17 (1)
2005 Україна «Таврія» 8 (0)
2005—2006 Україна «Кривбас-2» 24 (1)
2006—2007 Україна «Миколаїв» 13 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2013 Україна «Миколаїв» в.о.
2015– Україна «Миколаїв-2»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 14 жовтня 2016.

** Тільки на посаді головного тренера.

У 1991 році почав грати в очаківському «Маяку». Потім сім років виступав за «Миколаїв». Далі грав у вищій лізі за «Кривбас», донецький «Металург» і «Таврію». Чотири рази ставав бронзовим призером чемпіонату України. Під 19 номером увійшов у 50-ку з найкращих гравців криворізького «Кривбасу» за версією порталу Football.ua[1]. З 2005 року працював у тренерському штабі команди «Кривбас-2». З 2007 року — тренер МФК «Миколаїв».

Кар'єра гравця

ред.

Футболом почав займатися в миколаївській ДЮСШ № 3. Перший тренер Віктор Шеховцев визначив новачкові місце в півзахисті. Через кілька років Пономаренко продовжив навчання в ДЮСШ «Суднобудівник» у Владлена Науменка[2].

Першою професійною командою Пономаренко в 1991 році став очаківський «Маяк». У 1992 році футболіст був запрошений до головної команди області — миколаївський «Евіс». У цій команді дебютував 1 серпня 1992 року у кубковій грі з «Благо». У першому ж матчі забив свій перший гол за «корабелів», що приніс перемогу миколаївцям з рахунком 2: 1. Через два тижні в домашньому поєдинку з сєвєродонецьким «Хіміком» Пономаренко відкрив рахунок голам у чемпіонатах України. За шість сезонів у Миколаєві став одним з лідерів команди. Двічі визнавався кращим футболістом області (1997 і 1998 роки). Вісім разів виводив команду на поле з капітанською пов'язкою. Найуспішнішим для Пономаренко в складі «корабелів» став сезон 1997/98 років, в якому СК «Миколаїв», так тепер називається команда, з великим відривом від другого місця виграв першу лігу. Після цього успіху четверо лідерів миколаївців — Лавренцов, Бугай, Пономаренко і Забранський — були запрошені в криворізький «Кривбас». Після цієї події протягом наступних майже п'ятнадцять років Пономаренко залишався останнім гравцем «корабелів», який був відпущений з клубу до вищого дивізіону за фінансову компенсацію[3].

 
Пономаренко керує тренуванням «Миколаєва»

У липні 1998 року Пономаренко дебютував у криворізькій команді. Колишні миколаївці Лавренцов і Пономаренко стали одними з тих, хто задавав тон у грі «Кривбасу», який став вперше в історії за підсумками сезону бронзовим призером чемпіонату України[4]. Після бронзового успіху «Кривбас» повинен був стартувати в Кубку УЄФА. 12 серпня 1999 року в стадіоні «Металург» у грі з азербайджанським «Шамкіром» на 8-й хвилині матчу Пономаренко відкрив рахунок європейським голам «Кривбасу»[1]. У складі «Кривбасу» 2000 року Пономаренко знову завоював бронзові медалі. Всього в криворізькій команді в період з 1998 по 2001 і 2004 роки провів 102 матчі, забив 11 голів.

Взимку 2001 року «Кривбас» почав відчувати фінансові труднощі[5]. Пономаренко перейшов у донецький «Металург»[6]. У Донецьку за три сезони додав до своїх досягнень ще дві бронзові медалі чемпіонату України (2002, 2003). У травні 2002 року головний тренер збірної України Леонід Буряк викликав Пономаренко в збірну на турнір LG-cup, який проходив у Москві[7]. Під кінець кар'єри повернувся до «Кривбасу»[8], потім спробував свої сили в «Таврії», а звідти на запрошення Олександра Косевича перейшов на тренерську роботу в «Кривбас-2»[9] як граючий тренер.

У сезоні 2006/07 років повернувся в МФК «Миколаїв» і, зігравши 13 матчів, остаточно перейшов на тренерську роботу. Всього в миколаївській команді провів 234 гри і забив 27 м'ячів.

Кар'єра тренера

ред.

З травня 2007 року з перервами входить до тренерського штабу МФК «Миколаїв»[2]. 3 листопада 2013 роки після відставки Олега Федорчука, був призначений виконуючим обов'язки головного тренера МФК «Миколаїв»[10]. На цій посаді провів 3 матчі.

Стиль гри

ред.

Василь Гнатюк, оглядач порталу Football.ua, так охарактеризував футболіста: «мобільний, швидкий, вміє на швидкості запросто обіграти декілька суперників. При цьому Володимир добре бачить поле і читає гру: якщо партнер знаходиться у вигідній позиції, то Пономаренко тут же переадресує йому м'яч. Та й сам футболіст при нагоді не проти перевірити надійність воротаря суперника, а екзаменатор з Пономаренко будь здоров! Може і з гри пробити, може і стандартне положення вдало використовувати — майстерності Володимиру не позичати. До того ж, Володимир, якщо треба, зіграє і через не можу, поведе партнерів за собою, вселяючи тим самим надію на успішний результат зустрічі в серця вболівальників»[1].

Олександр Двойнисюк, журналіст газети «Миколаєвські новини», так охарактеризував футболіста: «… хавбека відрізняє в грі невтомність, мобільність, вміння „розкрити“ фланг суперника і зробити точну передачу партнеру. Плюс до всього — висока техніка і відмінно поставлений удар».

Особисте життя

ред.

Одружений. Дружина Олена. Син Олександр грає в футбол в аматорських командах[2].

Досягнення

ред.

СК «Миколаїв»

Кривбас

«Металург» (Донецьк)

Статистика гравця

ред.
Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Кубок УЄФА Загалом
Р Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Артанія 1991 ІІІ 44 2 44 2
1992 ІІ 26 2 1 0 27 2
Загалом 70 4 1 0 0 0 71 4
Миколаїв 1992/93 ІІ 41 5 4 1 45 6
1993/94 ІІ 38 5 4 0 42 5
1994/95 І 30 2 2 3 32 5
1995/96 І 31 2 1 0 32 2
1996/97 ІІ 42 7 1 0 43 7
1997/98 ІІ 39 6 3 1 42 7
Загалом 221 27 15 5 0 0 236 32
Кривбас 1998/99 І 27 6 1 0 28 6
1999/00 І 27 0 4 0 4 1 35 1
2000/01 І 18 0 2 0 2 0 22 0
2001/02 І 13 4 4 0 17 4
Загалом 85 10 11 0 6 1 102 11
Металург 2001/02 І 12 0 2 0 14 0
2002/03 І 25 2 2 0 27 2
2003/04 І 7 0 0 0 2 0 9 0
Загалом 44 2 4 0 2 0 50 2
Кривбас 2003/04 І 14 1 0 0
2004/05 І 3 0 1 0 4 0
Загалом 17 1 1 0 0 0 18 1
Таврія 2004/05 І 8 0 4 0 12 0
Загалом 8 0 4 0 0 0 12 0
Кривбас-2 2005/06 ІІІ 24 1 24 1
Загалом 24 1 0 0 0 0 24 1
Миколаїв 2006/07 ІІ 13 0 1 0 14 0
Загалом 13 0 1 0 0 0 14 0
Усього за кар'єру 482 45 37 5 8 1 527 51

Примітки

ред.
  1. а б в 50 найкращих. Кривбас (частина друга) (рос.). Василь Гнатюк, Football.ua. 12 березня 2010. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 15 жовтня 2016.
  2. а б в Миколаївський футболіст і тренер Володимир Пономаренко відзначив своє сорокаріччя! (рос.). Вадим Сірий, «Миколаївські новини». 29 жовтня 2012. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 15 жовтня 2016.
  3. «Тут були «туристи», - Федорчук про трансферну політику «Миколаєва» до свого приходу (рос.). «МикСпорт». 21 вересня 2013. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 15 жовтня 2016.
  4. «Кривбас»: п'ять найкращих сезонів напередодні банкрутства (рос.). Чемпіонат.com. 11 червня 2013. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 15 жовтня 2016.
  5. «Кривбас» розпродається? (рос.). Чемпіонат.com. 18 грудня 2001. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 15 жовтня 2016.
  6. Володимир Пономаренко в донецькому «Металурзі» (рос.). Михайло Юр'єв, газета «Команда». 22 грудня 2001. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 15 жовтня 2016.
  7. Пономаренко викликаний у збірну України (рос.). Прес-служба ФК «Металург». 11 травня 2002. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 15 жовтня 2016.
  8. Пономаренко та Яксманицький посилять «Кривбас» (рос.). Прес-служба ФК «Металург». 19 березня 2004. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 15 жовтня 2016.
  9. Володимир Пономаренко став тренером «Кривбаса» (рос.). «Спорт-Експрес» в Україні. 6 квітня 2005. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 15 жовтня 2016.
  10. Володимир Пономаренко призначений виконуючим обов'язки головного тренера МФК «Миколаїв» (рос.). «Миколаївські новини». 3 листопада 2013. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 15 жовтня 2016.

Література

ред.
  • Двойнисюк Олександр. Є «четвертак»: стаття // Миколаївські новини. — 1997. — № 49 (138) (30 вересня). — С. 3.
  • Двойнисюк Олександр. Пономаренко — 200! : Стаття // Миколаївські новини. — 1997. — № 61 (150) (11 листопада). — С. 5.
  • Двойнисюк Олександр. Володимир Пономаренко — найкращий футболіст Миколаєва: стаття // Миколаївські новини. — 1997. — № 67 (156) (2 грудня). — С. 5.

Посилання

ред.