Відкрити головне меню

Пономаренко Євген Порфирович

Пономаренко Євген Порфирович (24 лютого (9 березня) 1909, Херсон, Російська імперія — 4 серпня 1994(1994-08-04), Київ, Україна) — український актор. Чоловік акторки Наталії Ужвій.

Євген Порфирович Пономаренко
Ponomarenko.jpg
Народився 24 лютого (9 березня) 1909
Херсон, Російська імперія[1]
Помер 4 серпня 1994(1994-08-04) (85 років)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність актор
Дружина Ужвій Наталія Михайлівна
IMDb ID 0690465
Нагороди та премії
Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Трудового Червоного Прапора
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1971
Народний артист СРСР— 1960

БіографіяРедагувати

Народився 24 лютого (9 березня) 1909(19090309) року в Херсоні в родині чиновника. У 1928 році закінчив театральну студію при Одеському державному драматичному театрі. З 1936 року — актор Київського державного академічного українського драматичного театру імені І. Франка. Член ВКП(б) з 1944 року.

 
Могила Євгена Пономаренка

Помер 4 серпня 1994 року в Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 6; поруч з дружиною).

ТворчістьРедагувати

Грав у фільмах: «На крилах пісні», «Штурмові ночі» (робітник), «Митько Лелюк» (партизан Мороз), «Кармелюк» (Левко), «Нескорені» (Андрій Проценко), «Калиновий гай» (художник Верба), «Суєта» (Іван), «Іванна» (Садаклій) та ін.

ВідзнакиРедагувати

Народний артист Узбецької РСР1944 року), Народний артист УРСР1951 року), Народний артист СРСР (1960). Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1971; разом з О. Є. Корнійчуком (драматургом), Д. О. Алексідзе (режисером), Ю. С. Ткаченко, П. В. Куманченко, М. О. Задніпровським, В. М. Дальським (виконавцями головних ролей) за виставу «Пам'ять серця» в Київському українському драматичному театрі імені І. Франка)[2].

Нагороджений двома орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалями[3].

ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Сидоренко 3. Євген Пономаренко. К., 1977;
  • Митці України. К., 1992. — С.469—470;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.484;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.606;
  • Шевченківські лауреати: 19622001. К., 2001. — С.433-434.