Політ навігатора

«Політ навігатора» (англ. Flight of the Navigator, 1986) — пригодницький фантастичний фільм виробництва США.

Політ навігатораPicto infobox cinema.png
Flight of the Navigator
Постер до фільму політ навігатора.jpg
Жанр дитячий фантастичний фільм
Режисер Рендал Клейзер
Продюсер Robert Waldd
У головних
ролях
Джой Креймер
Вероніка Картрайт
Кліфф Де Янг
Оператор James Glennond
Композитор Алан Сільвестрі
Кінокомпанія Walt Disney Pictures
Дистриб'ютор Walt Disney Studios Motion Pictures
Тривалість 90 хв.
Мова англійська
Країна США США
Норвегія Норвегія
Рік 1986
Кошторис 9 000 000 $
Касові збори 18 564 613 $
IMDb ID 0091059
movies.disney.com/flight-of-the-navigator
CMNS: Політ навігатора у Вікісховищі

У СРСР вийшов у прокат в січні 1990 року у російському та українському дубляжі кіностудій «Кіностудія імені Максима Горького» (Москва) та «Кіностудія імені Олександра Довженка» (Київ)[1].

СюжетРедагувати

Увечері 4 липня 1978 року 12-річний Девід Фрімен по дорозі через ліс зривається з обриву, падає і втрачає свідомість. Прийшовши до тями і повернувшись додому, він виявляє, що в його будинок разюче змінився, а в ньому живуть незнайомці.

Поліція доставляє хлопчика до батьків, які, як виявляється, постаріли і вже втратили надію побачити свого сина живим — адже на дворі вже 1986 рік. При цьому сам Девід за минулі з моменту його зникнення 8 років анітрохи не змінився і не пам'ятає нічого, що відбувалося з ним. Він лише інколи чує якийсь дивний поклик, що виходить невідомо звідки: хтось просить про допомогу.

Девіда визнають цілком здоровим, але виявляють незвичайну активність мозку під час відповідей на питання про те, що відбувалося в «пропущені» 8 років. Девід шокований, він найбільше боїться стати «піддослідним кроликом» для вчених. Він категорично відмовляється від подальших обстежень та вимагає повернення до батьків, які підтримують його і забирають з лікарні.

У той самий день, коли повернувся Девід, неподалік виявляється НЛО, яке зазнало аварії при зіткненні з опорою ЛЕП. Результати досліджень пам'яті Девіда передають в НАСА, і виявляється, що хлопчик бачив потерпілий аварію апарат. Доктор Фарадей просить дозволити обстеження Девіда на базі НАСА, обіцяючи, що це триватиме не більше двох днів. Девід погоджується, сподіваючись що-небудь дізнатися про те, що з ним сталося.

Перше ж обстеження дає феноменальні результати: виявляється, що хоча сам хлопчик нічого не пам'ятає, в його мозку зберігається величезний обсяг інформації, яка описує скоєну ним на інопланетному кораблі подорож на невідому планету Фаелон, що знаходиться в кількох сотнях світлових років від Сонячної системи. Через релятивістські ефекти відносності за час подорожі, яка для Девіда тривала лише кілька годин, на Землі минуло 8 років.

Девід розуміє, що його найгірші побоювання збуваються. Очевидно, що двома днями обстеження не обмежиться, та й взагалі тепер про нормальне життя він може й не мріяти. Незрозумілий поклик стає дедалі сильнішим і, нарешті, зрозумілим; його джерело явно знаходиться тут же, на базі. Девід вирішує бігти, поклавшись на вказівки поклику і допомогу господарського робота. У результаті він потрапляє в ангар, де переховують аварійний НЛО, який тут же впускає хлопчика всередину.

Девід знайомиться з корабельним комп'ютером, якого називає Макс, і дізнається від нього, що сталося насправді. Корабель, який може літати на міжзоряні відстані й навіть переміщатися в часі, керується комп'ютерним мозком і займається збором зразків життя на різних планетах. Після того, як зібрані зразки на Фаелоні всебічно досліджують, корабель повертає їх назад, причому в той же самий момент, коли вони були вилучені (вочевидь, блокуючи при цьому пам'ять про подію), тому зазвичай досліджувані і їх оточення нічого не помічають. Так він узяв на борт і Девіда. Під час перельоту Макс скопіював у його пам'ять докладні зоряні карти та інші відомості, необхідні кораблю для повернення додому. під час дослідження Девіда виявилося, що для людей переміщення в минуле вкрай небезпечно, тому корабель вирішив не ризикувати життям хлопчика і залишити його на тому ж місці, де забрав, і не переносити в часі. Однак одразу після цього корабель зазнав аварії, зіткнувшись з опорою ЛЕП, через що постраждав його модуль пам'яті, який зберігає навігаційні дані. Тепер корабель для повернення додому потребує відомості з мозку Девіда.

Втікши на інопланетному кораблі з бази НАСА, Девід деякий час літає, освоюється з кораблем, після чого повертається на ньому до батьків. Виявивши, що всі околиці заповнені поліцією, він остаточно розуміє безнадійність свого становища і наказує кораблю повернути його в минуле, попри небезпеку. Девід вдало повертається назад у часі, у «свій» 1978 рік, а корабель вирушає на Фаелон.

ІншеРедагувати

Схожа ідея автоматичного космічного корабля, що збирає зразки фауни, присутні в оповіданні Артура Порджес «The Ruum» (у російському перекладі «Погоня»), написаному в жовтні 1953, повістях «Ззовні» Стругацьких, опублікованій 1958 року, і повісті «Половина життя» Кіра Буличова, що вийшла 1973 року.

У головних роляхРедагувати

РемейкРедагувати

25 травня 2009 року, The Hollywood Reporter повідомив, що компанія Walt Disney Pictures готує ремейк фільму. Бред Коупленд пише сценарій, а Девід Гоберман і Тодд Ліберман виступлять продюсерами[2].

У листопаді 2012 року компанія Walt Disney Pictures найняла режисера фантастичного фільму «Безпека не гарантується» Коліна Треворроу і сценариста / продюсера Дерека Конноллі, щоб переписати сценарій фільму[3].

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати