Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник
Полі́ський держа́вний радіаці́йно-екологі́чний запові́дник (біл. Палескі дзяржаўны радыяцыйна-екалагічны запаведнік) — найбільший (понад 215 тисяч га) в Білорусі заповідник.
рос. Государственное природоохранное научно-исследовательское учреждение «Полесский государственный радиационно-экологический заповедник» біл. Дзяржаўная прыродаахоўная навукова-даследчая ўстанова «Палескі дзяржаўны радыяцыйна-экалагічны запаведнік» англ. State environmental research institution «Polessky State Radiation-Ecological Reserve» | |
|---|---|
.png) | |
| 51°39′ пн. ш. 29°59′ сх. д. / 51.650° пн. ш. 29.983° сх. д.Координати: 51°39′ пн. ш. 29°59′ сх. д. / 51.650° пн. ш. 29.983° сх. д. | |
| Країна |
 Білорусь |
| Розташування | Гомельська область |
| Площа | 2150 км² |
| Засновано | 1988 |
| Вебсторінка | zapovednik.by |
  Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник (Білорусь) | |
 | |
 Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник у Вікісховищі | |
| Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
Заповідник був організований 18 липня 1988 р. в білоруській частині зони відчуження на території трьох найбільш постраждалих від аварії районів Гомельської області — Брагінського, Наровлянського і Хойницького. На території знаходяться 96 покинутих населених пунктів, де до аварії проживало понад 22 тисячі жителів. Адміністрація ПДРЕЗ розташована в місті Хойники.[1]
Хоча заповідник створений з метою радіобіологічних та екологічних досліджень, він становить інтерес і для біологів. Втручання людини мінімальне, з'являється можливість спостерігати розвиток дикої природи в умовах Білорусі. «У зв'язку зі зняттям антропогенного навантаження і багатством рослинного світу тут створилися, по суті, ідеальні умови для відновлення тваринного світу», — йдеться в доповіді Комітету з проблем наслідків катастрофи на ЧАЕС при Раді міністрів Білорусі.[2] Також були інтродуковані деякі нові види, у тому числі і зубр.
У Поліському державному радіаційно-екологічному заповіднику зареєстрований 1251 вид рослин, що становить понад дві третин флори країни, 18 з них занесені до Міжнародної Червоної книги і Червоної книги Республіки Білорусь. Фауна включає 54 види ссавців, 25 видів риб, 280 видів птахів. Понад 40 видів тварин відносять до рідкісних і зникаючих.[3]
Штат співробітників заповідника становить близько 700 людей, з них 10 — з науковим ступенем. Щорічні витрати складають близько 4 млн доларів США.[4]
На північний захід від заповідника розташований національний парк Прип'ятський.
Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник у Білорусі відкритий для туристів.
Населені пункти, що знаходяться на території заповідника ред.
Брагінський район ред.
У зв'язку з радіаційним забрудненням внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС з Брагіна в чисті місця переселена 1651 сім'я (4892 чол.). Вся територія Брагінського району піддалася радіоактивному зараженню. Відселені 53 населених пункти, 9 з яких поховані.
- Пиркі — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселені 476 сімей.
- Богуші — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселено 195 сімей.
Наровлянський район ред.
- Дерновичі — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселені 732 людини, які жили в 333 дворах цього населеного пункту.
Хойницький район ред.
- Оревичі — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселені 222 сім'ї.
- Бабчин — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселені 194 сім'ї.
- Буда — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселено 56 сімей.
- Горошків — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС жителі виселені.
- Кожушки — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселено 214 сімей.
- Ломачі — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселені 38 сімей.
- Новокухновщина — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселені 13 сімей.
- Новий Покровск — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселені 29 сімей.
- Чемків — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселені 29 сімей.
- Руді — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселені 40 сімей.
Див. також ред.
Література ред.
- Фаунистические исследования в Полесском государственном радиационно-экологическом заповеднике / Сб. науч. трудов. Под редю Г. В. Анципова. — Гомель: РНИУП «Институт радиологии», 2008. — 162 с.
Ресурси Інтернету ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник |
Примітки ред.
- ↑ b2b.by ПГРЭЗ[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Понад 40 видів ссавців мешкає в Поліському державному радіаційно-екологічному заповіднику. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 30 листопада 2013.
- ↑ Найбільший в Білорусі і єдиний у світі Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник відзначає своє 15-річчя. Архів оригіналу за 10 травня 2007. Процитовано 30 листопада 2013.
- ↑ Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник. Архів оригіналу за 22 жовтня 2009. Процитовано 30 листопада 2013.