Полін Етьєн
Полі́н Етьє́н (фр. Pauline Étienne; нар. 26 липня 1989, Іксель, Бельгія) — бельгійська акторка.
| Полін Етьєн | |
|---|---|
| фр. Pauline Étienne | |
 Полін Етьєн на Берлінаре 2013 року | |
| Дата народження | 26 липня 1989 (34 роки) |
| Місце народження | Іксель, Бельгія |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Бельгія |
| Професія | акторка |
| Роки активності | 2008 — наш час |
| IMDb | ID 3011788 |
| Люм'єр (2010) • Магрітт (2011, 2014) | |
 Полін Етьєн у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Полін Этьєн народилася 26 червня 1989 і виросла в містечку Іксель у Бельгії. Доволі рано вона почала цікавитися музикою і театром, у підлітковому віці займалася в театральній майстерні.
Акторську кар'єру Полін Етьєн почала у 2008 році з невеликої ролі у фільмі Жоакіма Лафосса «Приватні уроки» за яку отримала бельгійську національну кінопремію «Магрітт» як найперспективніша молода акторка[1]. У 2009 році акторка знялася разом з Редою Катебом у стрічці «Нам би лише день вистояти…», отримавши за роботу у фільмі французьку кінопремію «Люм'єр» та «Золоту зірку кіно» від Французької академії кінопреси.
Полін стала широко відомою після зйомок у 2010 році в одній з головних ролей у французькому психологічному трилері Жиля Маршана «Чорні небеса» з Грегуаром Лепренс-Ренге і Луїз Бургуан.
У 2011 році акторка знялася в телевізійній драмі «Життя по-французьки», знятою режисером Жаном-П'єром Сінапі за однойменним романом Жана-Поля Дюбуа. У стрічці «Черниця» Полін Етьєн працювала з Ізабель Юппер і Франсуазою Лебрун. Цей фільм французького режисера Гійома Ніклу, знятий 2013 року за однойменним твором Дені Дідро, був номінований на премію «Золотий ведмідь» 63-го Берлінського кінофестивалю, а саму Полін Етьен було номіновано відразу на дві престижні французькі премії — «Сезар» і «Люм'єр» — в категорії «Найперспективніша акторка» та на здобуття премії «Магрітт» за найкращу жіночу роль (отримала нагороду)[2].
Одна з останніх робіт Полін Етьєн у кіно — роль у стрічці Стефана Ліберськи «Токійська наречена», де акторка зіграла головну героїню — юну дівчину Амелі Нотомб, яка вирушає до Японії, країни свого дитинства, щоб знайти там натхнення і написати книгу. За цей фільм акторку було втретє номіновано на премію «Магрітт» та вдруге у категорії «Найкраща акторка»[3].
Фільмографія ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2008 | ф | Приватні уроки | Élève libre | Дельфін |
| 2009 | ф | Повстала | L'insurgée | Клер Реверді |
| 2009 | ф | Нам би лише день вистояти... | Qu'un seul tienne et les autres suivront... | Лаура |
| 2010 | ф | Чорні небеса | L'autre monde | Маріон |
| 2010 | кф | Де хлопці | Where the Boys Are | Полін |
| 2010 | тф | Який це біль? | Comment va la douleur? | Фіона |
| 2010 | кф | Єлена | Elena | Єлена |
| 2010 | кф | Одного разу в неділю | Un certain dimanche | Жанна |
| 2011 | тф | Життя по-французьки | Une vie française | Марі Блік |
| 2011 | кф | Трудівники Франції | La France qui se lève tôt | Аврелія |
| 2012 | ф | Втрачений рай | Paradis perdu | Люсі |
| 2013 | ф | Черниця | La religieuse | Сюзанна Сімонен |
| 2013 | ф | 2 осені, 3 зими | 2 automnes 3 hivers | Люсі |
| 2014 | ф | Едем | Eden | Луїза |
| 2014 | ф | Токійська наречена | Tokyo Fiancée | Амелі Нотомб |
| 2015 | ф | Сімейні танці | Family Dancing | |
| 2017 | ф | Поцілунок Беатріс | Sage Femme | Сесіль, пацієнтка |
Визнання ред.
| Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Премія «Люм'єр» | ||||
| 2010 | Найкраща молода акторка | Нам би лише день вистояти… | Перемога | |
| 2014 | Черниця | Номінація | ||
| Премія «Сезар» | ||||
| 2010 | Найперспективніша акторка | Нам би лише день вистояти… | Номінація | |
| 2014 | Черниця | Номінація | ||
| Золота зірка кіно | ||||
| 2010 | Найкращий дебют у жіночій ролі | Нам би лише день вистояти… | Перемога | |
| Премія «Магрітт» | ||||
| 2011 | Найперспективніша акторка | Приватні уроки | Перемога | |
| 2014 | Найкраща акторка | Черниця | Перемога | |
| 2015 | Токійська наречена | Номінація | ||
| Товариство драматургів і театральних композиторів (SACD) | ||||
| 2013 | Приз Сюзанни Б'янкетті | Перемога | ||
Примітки ред.
- ↑ Les Magritte du cinéma / 2011. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
- ↑ Les Magritte du cinéma / 2015. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 6 лютого 2016.
- ↑ Les Magritte du cinéma / Les nominés / 2015. Архів оригіналу за 15 лютого 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
- ↑ Нагороди та номінації Полін Етьєн на сайті IMDb(англ.)
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Полін Етьєн |
- Полін Етьєн на сайті IMDb (англ.)
- Полін Етьєн на сайті AlloCiné (фр.)
- Біографія Полін Етьєн [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.] на Gala.fr