Відкрити головне меню

Поляриметрія (рос. поляриметрия, англ. polarimetry; нім. Polarimetrie f) — метод дослідження речовин, оснований на вимірюванні міри поляризації світла і оптичної активності, тобто величини кута повороту площини поляризації світла при проходженні його через оптично активні речовини.

Кут повороту в розчинах залежить від їхньої концентрації, тому поляриметрія широко застосовується для вимірювання концентрації оптично активних речовин. Зміна кута обертання при зміні довжини хвилі світла (спектрополяриметрія) дозволяє вивчати будову речовини і визначати кількість у суміші оптично активних речовин. Поляриметрія використовується в різних галузях промисловості для аналізу органічних сполук, продуктів переробки гірничо-хімічної сировини.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
  • Модуляційна поляриметрія : [монографія] / Б. К. Сердега ; НАН Україны, Ін-т фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова. – К. : Наук. думка, 2011. – 240 с. : іл. – (Проект "Наукова книга"). – Бібліогр.: с. 224-235 (212 назв). – ISBN 978-966-00-1110-6

ПосиланняРедагувати