Поляриметрія

Поляриметрія (рос. поляриметрия, англ. polarimetry; нім. Polarimetrie f) — метод дослідження речовин, оснований на вимірюванні міри поляризації світла і оптичної активності, тобто величини кута повороту площини поляризації світла при проходженні його через оптично активні речовини.

Кут повороту в розчинах залежить від їхньої концентрації, тому поляриметрія широко застосовується для вимірювання концентрації оптично активних речовин. Зміна кута обертання при зміні довжини хвилі світла (спектрополяриметрія) дозволяє вивчати будову речовини і визначати кількість у суміші оптично активних речовин. Поляриметрія використовується в різних галузях промисловості для аналізу органічних сполук, продуктів переробки гірничо-хімічної сировини.

Див. також

• Еліпсометрія
• Вектор Стокса

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Модуляційна поляриметрія: [монографія] / Б. К. Сердега ; НАН Україны, Ін-т фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова. — К. : Наук. думка, 2011. — 240 с. : іл. — (Проект «Наукова книга»). — Бібліогр.: с. 224—235 (212 назв). — ISBN 978-966-00-1110-6

Посилання

• ПОЛЯРИМЕТРІЯ // Фармацевтична енциклопедія