Полтавець-Гуйда Оксана Вікторівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Полтавець.

Оксана Вікторівна Полтавець-Гуйда (* 23 липня 1956, м. Київ) — заслужений художник України (2008), педагог, член Національної спілки художників України (з 1983 р.).

Біографія ред.

Народилась в сім'ї народного художника України Віктора Полтавця, мати – викладач французької мови Людмила Василівна Полтавець.

Батько не мріяв про кар'єру доньки в образотворчому мистецтві - був навіть проти: вважав цю професію заважкою для жінки.

Оксана не поділяла думку батька, з дитинства прагнула малювати. Закінчивши з золотою медаллю звичайну київську середню загальноосвітню школу, ще рік навчалася як вільний слухач в останньому (старшому) класі Республіканської художньої середньої школи імені Тараса Шевченка

З 1975 по 1980 рік навчалась^[1] на живописному факультеті Київського державного художнього інституту (нині - Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Викладачі з фаху – народний художник України В. В. Шаталін, народний художник України Т. М. Голембієвська.

Після закінчення інституту, з 1982 по 1985 рік, вдосконалювала свою майстерність у Творчих майстернях Академії мистецтв УРСР (керівник – професор Сергій Григорьєв).

З 1980 року Оксана Полтавець-Гуйда^[2] представляє свої роботи на всеукраїнських, всесоюзних і закордонних колективних виставках. Персональні виставки: 1998 (Київ), 2006 (Київ) та 2017^[3] (Київ), 2018 (Київ), 2019 (Чернігів).

Твори Оксани Полтавець-Гуйди зберігаються в музеях і приватних збірках України, Росії, Китаю, США, Німеччини та Італії. Творчості художниці присвячено телефільми, радіопередачі, а також понад 40 публікацій у часописах, газетах, каталогах.

Працює в галузі станкового живопису.

З 1983 року – член Національної спілки художників України.

З 2000 р. О.В. Полтавець-Гуйда присвячує розбудові Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука та відродженню і становленню вищої мистецької освіти в Україні. З 2003 р. – завідувач кафедри художніх основ факультету декоративно-прикладного мистецтва.

З 2015 р. – в.о. ректора КДІДПМД імені М. Бойчука.

З 2012 р. - доцент кафедри живопису.

У 2018 р. під керівництвом О.В. Полтавець-Гуйди заклад набув статусу академії. За цей час удосконалювалися структура та кадрове забезпечення, оновлювалась матеріально-технічна база, відкривалися нові спеціалізації, магістратура, аспірантура. Налагодилася міжнародна співпраця, започатковано збірник наукових праць «Мистецька освіта: методологія, досвід, практика» тощо.

Під керівництвом О.В. Полтавець-Гуйди було підготовлено нову генерацію фахівців-митців – членів Національної спілки художників України, педагогів, лауреатів міжнародних та всеукраїнських конкурсів.

Вибрані твори ред.

«Народні месники» (1980);
«Великокняже полювання на Русі» (1980);
«Прохідники» (1981);
«Банька» (1982);
«Останній автобус» (1982);
«Будні на іподромі» (1982);
«Натюрморт з металевим посудом» (1982);

«На коноплях» (1985);
«Покоління» (1987);
«Сім’я» (1988);
«Портрет Тамари Стратієнко, народної артистки України» (1986);
«Дід Панас і буслики» (1989);
«Творча група. Роздуми» (1989);
«Літо в Паланзі»(1989);
«В майстерні» (1990);
«Портрет президента Леоніда Макаровича Кравчука» (1992);
«Натюрморт зі срібним кавником» (1995);
серія робіт «Сільські натюрморти» (з 1995);
«Портрет народного артиста України Анатолія Хостікоєва» (1995);
«Осінній натюрморт» (1996);
«Великдень» (1997);
«Копички» (1997);
Монументально-декоративне панно триптих «Київ золотоверхий» (1997);
«Стефанія» (1999);
«Польові мальви» (1999);
«Пейзаж з дубом-велетнем» (2000);
«Портрет Тараса Петриненка» (2001);
«Сусідки» (2001);
«Весільні рушники»(2002);
«Вечір над Удаєм»(2002);
«Марія» (2003);
«Дощик на покосах»(2003);
«Портрет академіка О.Шалімова» (2003);
«Портрет професора Радзіховського» (2003);

«Портрет народної артистки України Наталі Сумської» (2003);
Цикл «З української старовини» (1998-2001);
«Внутрішній дворик. Китай»(2004);
«Маска»(2005);
«Мавка» (2005);
Портрети сучасників та видатних людей України (2000-2001);
серія «Сільські натюрморти» (2004-2006);
«Натюрморт з китайською лялькою»(2005);
«Різдвяний натюрморт з ангеликом» (2005);
«Літечко» (2005);
«Портрет М. Гуйди» (2006);
«Автопортрет» (2006);
«Портрет Чиоуна»(2006);
«Творчість» (2009);
«Портрет сестри художниці Наталії Полтавець» (2008);
«Клятва І. Мазепи на вірність Україні» (2012);
«Михасик та Іванка» (2013);
«Світ дитинстваю Іванка та Михась» (2015);
«Портрет Пилипа Орлика, творця Першої Конституції України» (2012);
«Портрет Т. А. Скирди, директора Шоколадного будиночка в Києві» (2014);
«Вид на Поділ» (2006)»
«Подих весни» (2013);
«Натюрморт з старовинним посудом» (2012);
«Портрет народної артистки України Наталії Сумської в національному костюмі» (2013);
«Тарас Шевченко та Семен Гулак-Артемовський» (2015);
«Воля. Гідність. Вічність» (2016);
«Портрет Тараса Компайніченка» (2016);
«Львів’янка. Портрет художниці Вікторії Ковальчук» (2016);

Галерея. Приклади художніх робіт в різних жанрах^[4] ред.

Нагороди, відзнаки ред.

Відмінник освіти України (2007)

Грамота Академії педагогічних наук України (2008)

Подяка Прем’єр-міністра України (2008)

Почесний знак «Петра Могили» (2009)

Лауреат премії ім. Тетяни Яблонської (2017)

Орден «Кирила і Мефодія» Київського Патріархата (2017)

Подяка фонду культури України (2017)

Подяка фонду Л.Д. Кучми (25.10.2017)

Лауреат Міжнародної премії УФК імені Володимира Винниченка (2018)

Почесний диплом Національної академії мистецтв України (2018)

Нагрудний знак «За наукові та освітні досягнення» (2018)

Почесна грамота Національної академії мистецтв України (2018)

Медаль Національної академії педагогічних наук України «Ушинський К. Д.» (2019)

Почесний диплом «Кришталевий ріг достатку» Міжнародної академії рейтингових технологій і соціології «Золота фортуна (2019).

Родина ред.

Чоловік - Гуйда Михайло Євгенович, Заслужений діяч мистецтв України, народний художник України, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури;
Доньки - Марія (художниця), Стефанія;
Внуки - Іванка, Михайлик, Соломія, Мальвіна

Примітки ред.

↑ Вчилась дуже добре, отримувала престижну підвищену стипендію імені Василя Касіяна.
↑ Прізвище змінила після одруження ще в студентські роки з, на той час студентом, майбутнім народним художником України, лауреатом Шевченківської премії Михайлом Гуйдою.
↑ Найбільш повна збірка картин експонувалась в Виставковому залі Національної спілки художників України.
↑ Приклади взято з третьої персональної виставки (Київ, 2017).

Джерела ред.

[1] Вчилась дуже добре, отримувала престижну підвищену стипендію імені Василя Касіяна.

[2] Прізвище змінила після одруження ще в студентські роки з, на той час студентом, майбутнім народним художником України, лауреатом Шевченківської премії Михайлом Гуйдою.

[3] Найбільш повна збірка картин експонувалась в Виставковому залі Національної спілки художників України.

[4] Приклади взято з третьої персональної виставки (Київ, 2017).

[1]

[2]

[3]

[4]