Відкрити головне меню

Полонський Борис Леонідович

Борис Леонідович Полонський
Полонський Борис.jpg
Народився 28 березня 1901(1901-03-28)
Ковель
Помер 1 липня 1971(1971-07-01) (70 років)
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Alma mater Київський медичний інститут
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медичних наук
Нагороди
Орден Червоного Прапора Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки

Борис Леонідович Полонський (28 березня 1901, Ковель — 1 липня 1971) — український радянський хірург-уролог, доктор медичних наук, професор.

БіографіяРедагувати

Народився 28 березня 1901 року в місті Ковелі в інтелігентній сім'ї. В період громадянської війни в Росії воював у Червоній Армії під командуванням Миколи Щорса.

Після війни поступив в Київський політехнічний інститут, але згодом перейшов на навчання в медичний. Після закінчення інституту працював там на кафедрі хірургії, очолюваної професором Корховим. Через кілька років захистив кандидатську дисертацію і отримав звання доцента.

З початком німецько-радянської війни пішов на фронт, працював в польових шпиталях і потім став Головним урологом Волховського фронту. Під час війни був нагороджений орденом Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни, двома орденами Червоної Зірки, медалями. Після тяжкої контузії, в званні підполковника медичної служби був демобілізований.

У 1946 році, узагальнивши свій фронтовий досвід, захистив докторську дисертацію про лікування вогнепальних поранень урологічного характеру. Кілька років працював головним лікарем лікарні імені Жовтневої революції у Києві і завідувачем урологічного відділення, одержав звання професора. На початку 1953 року був заарештований за доносом колег. Йому інкримінували «завдання шкоди здоров'ю радянських людей», оскільки він, оперуючи хворих із злоякісними пухлинами сечового міхура, пересаджував сечоводи в пряму кишку. Допит тривав кілька годин, але, врешті-решт, його звільнили.

 
Могила Бориса Полонського

У 19651970 роках був першим керівником щойноствореного відділу онкоурології Інституту урології АМН УРСР[1].

Помер 1 липня 1971 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

ПриміткиРедагувати

  1. Сайт Інституту урології. Архів оригіналу за 19 серпень 2012. Процитовано 22 серпень 2012. 

ДжерелаРедагувати