Покровський район (1923—2020)

територіально-адміністративна одиниця на заході Донецької області

Покро́вський райо́н (до 2016 року — Красноармійський) — колишня територіально-адміністративна одиниця на заході Донецької області, який існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час адміністративно-територіальної реформи в Україні. Населення становило 31 765 осіб (на 1.08.2013). Площа — 1315 км².

Покровський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Coat of Arms of Pokrovsk raion.png Flag of Pokrovsk raion.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: СРСР СРСР (Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg УСРР),
Україна Україна
Область: Донецька область Донецька область
Код КОАТУУ: 1422700000
Утворений: 1963 рік
Ліквідований: 17 липня 2020 року[1]
Населення: 29 971 (01,01,2019)
Площа: 1315 км²
Густота: 23.3 осіб/км²
Тел. код: +380-6239
Поштові індекси: 85300-85382
Населені пункти та ради
Районний центр: Покровськ
Селищні ради: 3
Сільські ради: 17
Смт: 3
Села: 85
Селища: 10
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Костюк Михайло Семенович
Голова РДА: Бондаренко Андрій Олександрович[2]
Вебсторінка: Покровська РДА
Адреса: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, пл. Шибанкова, 11
Мапа

Commons-logo.svg Покровський район у Вікісховищі

Ліквідований з 17 липня 2020 року відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX.[1].

ГеографіяРедагувати

Протяжність його з півночі на південь — до 40 км, а із заходу на схід — 64 км. Площа району — 1400 км². На півночі межує з Добропільським і Костянтинівським, на півдні — з Великоновосілківським і Мар'їнськім, на сході — з Ясинуватським районами, а на заході — з Дніпропетровською областю.

Адміністративний центр — місто Покровськ (не входить до складу району), яке розташоване за 76 км на північний захід від Донецька.

Населення району — 37,4 тис. осіб. Тут мешкає 44 національності. Це українці, росіяни, білоруси, німці, азербайджанці, татари, молдавани, вірмени, греки та інші, 80 % населення району — українці.

Покровський район розташований у межах Донецької височини. Поверхня його — хвиляста рівнина, повністю розорана, сильно розрізана балками і ярами.

Найвищі точки рельєфу розташовані на сході і південному сході Покровського району — 240 м. Такий рельєф, як і багато інших рис природи району, — це перш за все результати складної і тривалої історії геологічного розвитку. В геологічній будові території беруть участь дислоковані породи карбону.

КліматРедагувати

Територія району розташована в помірних широтах, для неї характерний клімат степу. У цілому клімат помірно-континентальний із недостатньою вологістю. Найтепліший місяць — липень, середня температура якого дорівнює 21,7 °C, а найхолодніший — січень (-6,4 °C).

Для регіону характерна недостатня вологість, опади по всій його території розподіляються нерівномірно. Так, на більшій частині протягом року випадає 450 мм опадів, а ближче на схід кількість опадів зростає до 500 мм і вище. Переважна частина опадів випадає при температурі понад 10 °C. Зима на території району малосніжна, характеризується нестійкою погодою. Сніговий покрив невеликий. Холодною порою володарюють вітри східного і південно-східного напряму, вони несуть з собою морози і заметіль. Влітку і навесні східні вітри викликають суховії.

Річки, водні ресурсиРедагувати

Через нестачу атмосферних і ґрунтових вод в районі мало річок, хоча певну роль в цьому також зіграли геологічні умови і будова поверхні.

На території району протікають річки (басейн Дніпра): Солона, Вовча, Солоненька, Гришинка, Казенний Торець, Клебан-Бик, а також є 60 ставів. Одна з найбільших річок — Казенний Торець бере свій початок поблизу села Красний Яр, тече через села Гродівка, Миролюбівка, Новоекономічне.

Річки Покровського району відносяться до розряду дрібних. Вони мають широкі долини з пологими схилами, невеликий кут падіння, звивисті русла. Живляться річки головним чином сніговими водами, влітку місцями пересихають. Для них характерні весняні повені. Найбільша товщина льоду на річках — в середньому 20-40 см, а в дуже суворі зими — 50-60 см.

Є на території району і цілющі води. Так, біля села Миролюбівка є бурова свердловина, вода якої аналогічна водам Арзні (Вірменія), Єсентуків. Ця вода рекомендована при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, і як столова. Таке ж призначення має і мінеральне джерело поблизу села Нововасилівка, що на лівому березі річки Солоної.

Ґрунти, рослинністьРедагувати

Територія краю багата не тільки копалинами (вугіллям). Його поверхня — найцінніші родючі ґрунти. Відповідні кліматичні умови привели до утворення тут на лісоподібних материнських породах чорноземів. Найпоширеніші: чорноземи звичайні важкосуглинистого механічного складу середньо- і менш гумусні. Також є чорноземи солонцюваті і лужні ґрунти.

Степи страждають від нестачі вологи, і тому дуже високої трави на них немає. Росте тут в основному рослинність степів: типчак, ковила, піщанка українська, катран татарський, цикорій звичайний, пирій, житняк, шафран, шавлія.

Надзвичайно красивий ароматний степ весною і на початку літа, якщо на срібному фоні (ковиловому) чітко виділяються білі «пласти» катрану татарського, синім кольором зосереджена шавлія і блакитні плями кольорів льону і цикорію. З початком липневої спеки барвистість степу різко змінюється і набуває жовтого фону, який восени переходить в жовто-бурий.

На території району поширені чагарники терну, глоду, жостера. На схилах балок, річкових долин збереглися ліси байрачного типу з дуба, ясена, клена, тополі, бересту, дикої груші.

Тваринний світРедагувати

 
Сарна європейська («дика коза») — найпоширеніший в районі вид копитних

Небагате, але своєрідне тваринне царство району. Тут живуть: лисиця руда, сарна європейська, єнот уссурійський; з плазунів — вужі, ящірки. Неозорий степ дає притулок багатьом дрібним тваринам — хом'як звичайний (нині зник), сліпак (місцева назва — сліпець), ховрах сірий, заєць сірий.

Досить часто в лісових смугах можна зустріти дроздів, синиць, зозуль та інших пернатих. В степу можна почути спів степового і польового жайворонка, вночі — голос сича.

Заповідний фондРедагувати

В районі є заповідник — ентомологічний заказник місцевого значення «Удачненський». Постійно тут проводиться робота з охорони рослинного і тваринного світу.

Природні ресурси. Екологічна ситуаціяРедагувати

Рослинний світ району представлений як трав'яною рослинністю, яка нараховує більш 350 видів рослин, так і лісовими насадженнями, які займають площу 5,3 тис. га.

 
Лисиця руда — найвідоміший мисливський вид

Мисливські ресурси: лисиця руда, свиня дика (кабан), єнот уссурійський, заєць сірий (русак), куріпка сіра, фазан, дикі гуси, качки. Загальна площа мисливських угідь в районі — 119,5 тис. га.

Водні ресурси: річка Казенний Торець, річка Солона, Лисогорська гребля, водосховище «Синявка».

На території розміщено понад 146 млн промислових відходів. Через значний ступінь забруднення довкілля фауна в межах басейну р. Солона майже знищена, тому що концентрація шкідливих речовин перевищує ГДК в сотні й тисячі разів.

На території району розташовано 5 підприємств, що використовують джерела іонізованого випромінювання. Такі показники, як забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, використання земельних і рослинних ресурсів, надр, мають більш чи менш стабільний характер.

ІсторіяРедагувати

Територія району почала заселятися в другій половині XVIII ст. вільними козаками з Запорізької Січі й переселенцями з центральних губерній Росії (Тверська, Орловська, Воронезька), з півночі України, Польщі, Таврії, Німеччини та інших.

У 1923 року на підставі Постанови ВУЦВК «Про адміністраційно-територіальний поділ Донеччини» був створений Гришинський район, розташований у північно-західній частині Донецької області, який включав в себе території Гришинської, Криворізької, Святогорівської і Сергіївської волостей із центром у селі Гришине. 1924 року центр району був перенесений до селища Гришине (сучасний Покровськ).

До 1934 року район називався Гришинським, з 20 липня 1934[3] до 1938 року — Постишевським, з 1938 року — Красноармійським.

Сучасна назва — з 2016 року.

Адміністративний устрійРедагувати

Район адміністративно-територіально поділяється на 3 селищні та 17 сільських рад, які об'єднують 98 населені пункти та підпорядковані Покровській районній раді. Адміністративний центр — місто Покровськ[4].

Покровська районна державна адміністрація має в своєму складі 9 відділів і 6 управлінь.

Відділи: освіти, культури, праці та соціального захисту населення, організаційної і кадрової роботи, будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства, внутрішньої політики, юридичний загальний, зі справ сім'ї і молоді.

Управління: сільського господарства і продовольства, економіки, фінансове, юстиції, пенсійного фонду, зі справ сім'ї і молоді.

Адміністративний поділРедагувати

До складу району входять 13 територіальних громад, адміністративний центр району місто Покровск.[5]

Громада Населення Територія
1 Авдіївська міська громада
2 Білозерська міська громада
3 Гродівська селищна громада
4 Добропільська міська громада
5 Криворізька сільська громада
6 Курахівська міська громада
7 Мар'їнська міська громада
8 Мирноградська міська громада
9 Новогродівська міська громада
10 Очеретинська селищна громада
11 Покровська міська громада
12 Селидівська міська громада
12 Удачненська сільська громада
13 Шахівська сільська громада

НаселенняРедагувати

Національний склад населення району за переписом 2001 року[6]

чисельність частка
українці 32 592 86,8
росіяни 4 250 11,3
білоруси 259 0,7

Етномовний склад сільських та селищних рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[7]

українська російська білоруська
Покровський район 74,1 25,5 0,1
смт Гродівка 86,9 12,8 0,1
смт Новоекономічне 9,1 90,6 0,0
смт Удачне 87,7 12,0 0,3
Гришинська сільрада 92,6 7,1 0,2
Іванівська сільрада 63,8 35,8 0,1
Красненська сільрада 84,6 15,4
Лисівська сільрада 84,9 14,4 0,1
Миролюбівська сільрада 88,0 12,0
Михайлівська сільрада 65,8 33,9
Миколаївська сільрада 56,3 43,5 0,1
Новоолександрівська сільрада 82,8 16,7 0,3
Новоєлизаветіська сільрада 85,0 13,7 0,2
Новотроїцька сільрада 88,6 11,3 0,1
Піщанська сільрада 87,9 11,4 0,1
Першотравнева сільрада 83,5 16,2
Петрівська сільрада 91,0 8,6 0,4
Рівненська сільрада 50,5 48,6 0,1
Сергіївська сільрада 94,4 5,4 0,2
Срібненська сільрада 91,7 7,7
Улянівська (нині Малинівська) сільрада 81,0 18,8

Економічна географіяРедагувати

В економіці району переважає сільськогосподарське виробництво. На сьогодні в районі працює 102 сільськогосподарських формування, а саме: 25 сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю, 2 приватні підприємства, 25 фермерських господарств.

Основний напрямок сільськогосподарчого виробництва — зернове, а також м'ясо-молочне тваринництво, розвинуте овочівництво і садівництво.

ТранспортРедагувати

Районом проходить автошлях E40М04.

Наука і освітаРедагувати

Освітню галузь району становить 21 школа і 20 дитячих садків.

Медичні установиРедагувати

Медичне обслуговування здійснює 43 лікувальних установи: 2 лікарні, 7 амбулаторій, 34 фельдшерсько-акушерські пункти.

Засоби масової інформаціїРедагувати

Газети: «Маяк», «Орбита плюс», «Телескоп», телекомпанія «Орбита», місцеве радіо. Телебачення «Капрі».

Культура та спортРедагувати

В районі діють 25 клубних установ, дитяча районна школа мистецтв, 25 бібліотек, 2 юнацькі спортивні школи, міжгосподарський спортклуб «Колос», меморіальний музей видатного композитора сучасності С. С. Прокоф'єва.

ТуризмРедагувати

Станція «Чунишине». Мальовничі берега ставка — місце відпочинку автотуристів.

Село Сонцівка. Батьківщина композитора С. Прокоф'єва. До його 100-річчя в 1991 році був відкритий меморіальний музей, пам'ятник композитору роботи скульптора В. П. Полонкіна. Відкритий також у селі і концертний зал, в якому щорічно проводиться музичний фестиваль «Прокоф'євська весна».

Гродівка. Холодна балка. На початку 18 ст. тут перебували запорізькі зимівники з сторожовими баштами — своєрідна «прикордонна зона» запорізьких козаків. Через Гродівку пролягав також Чумацький шлях — Соляний суходільний тракт.

Село Гришине знамените тим, що в ньому народився маршал, двічі Герой Радянського Союзу К. Москаленко. З його життєдіяльністю можна ознайомитися в сільському музеї.

Селище Новоекономічне. Храм Різдва Богородиці — перший православний храм, побудований в окрузі, один із найкрупніших у Донецькій області і має величезну цінність як духовний центр і як пам'ятник історії Донецького краю.

Село Новотроїцьке. Свято-Вознесенська церква — єдиний храм, що зберігся в 30-ті роки в Покровському районі. В церковному подвір'ї — могила праведника землі Донецької ігумена Давида.

На березі річки Соленої археологами відкрита стоянка зрубної культури, що датується 14−13 ст. до н. е.

Релігійні організаціїРедагувати

На території Покровського району зареєстровано 17 релігійних громад, серед них 2 громади Православної церкви України, 13 — УПЦ Московського патріархату, 1 — Церква християн віри євангельської «Свята Троїця», 1 громада свідків Єгови.2 громади УГКЦ православної віри.

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Вибори Президента України. У межах Покровського району були створені 22 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 17,86 % (проголосували 4 142 із 23 187 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 34,14 % (1 414 виборців); Сергій Тігіпко — 21,75 % (901 виборців), Михайло Добкін — 9,80 % (406 виборців), Юлія Тимошенко — 7,89 % (327 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 4,15 %.[8]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Розпорядження Президента України від 25 січня 2020 року № 40/2020-рп «Про призначення А.Бондаренка головою Покровської районної державної адміністрації Донецької області»
  3. Постанова ВУЦВК про перейменування Гришинського району Донецької області на Постишевський район
  4. Адміністративно-територіальний устрій Красноармійського району на сайті Верховної Ради України
  5. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Постанова не вказано текст
  6. Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах.
  7. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Донецька область.
  8. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-04-15. 

ДжерелаРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

Добропільський район Костянтинівський район
  Дніпропетровська область
(Межівський район)
Ясинуватський район
Великоновосілківський район
Селидове, Новогродівка
Мар'їнський район