Покощівська сільська рада

колишня сільська рада в Ємільчинському районі Житомирської області, Українська РСР

Покощівська сільська рада (Покащівська сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Городницькому і Ємільчинському районах Волинської і Коростенської округ, Київської та Житомирської областей Української РСР з адміністративним центром у селі Покощеве.

Покощівська сільська рада
Основні дані
Країна СРСР СРСР УРСР
Область Волинська округа
Коростенська округа
Київська область
Житомирська область
Район Городницький район
Ємільчинський район
Адм. центр с. Покощеве
Утворена 1923 року
Ліквідована 11 серпня 1954 року
Склад
Кількість членів
Голова ради
Територія та населення
Населення 1 040 (1931)
Населені пункти 1 (1946)
Контактні дані
Адреса с. Покощеве, Ємільчинський р-н, Житомирська обл., Українська РСР
Мапа

Населені пункти ред.

Сільській раді на час ліквідації були підпорядковані населені пункти:

Населення ред.

Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 449 осіб, кількість дворів — 253[1].

Кількість населення сільської ради, станом на 1924 рік, становила 1 462 особи[2].

Кількість населення ради, станом на 1931 рік, становила 1 040 осіб[3].

Історія та адміністративний устрій ред.

Створена 1923 року в складі колонії Покащів (Покощеве), села Просіцька Болярка та хуторів Заровня і Просіка Сербівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. 7 березня 1923 року увійшла до складу новоствореного Городницького району Житомирської (згодом — Волинська) округи. 26 березня затверджена як польська національна сільська рада; одночасно підпорядковано кол. Старі Серби Сербівської сільської ради Городницького району, с. Болярка та хутори Заровня і Просіка включено до складу новоствореної Заровенської сільської ради Городницького району. 22 лютого 1928 року передана до складу Емільчинського (згодом — Ємільчинський) району Коростенської округи. У 1944 році кол. Старі Серби повернуто до складу Сербівської сільської ради Ємільчинського району[4].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Ємільчинського району Житомирської області, на обліку в раді перебувало с. Покощеве[5].

Ліквідована 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», територію ради та с. Покощеве приєднано до складу Середівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області[4].

Примітки ред.

  1. Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 137. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 21 травня 2023.
  2. Національні меншості на Україні (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 7. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 21 травня 2023.
  3. Упоряд. М. І. Панчук, О. П. Ковальчук, Б. В. Чирко. Національні меншини в Україні, 1920-1930 роки: Історико-картографічний атлас. Інститут історії України НАН України. Київ: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1995. с. 69. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 21 травня 2023.
  4. а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 136, 171, 458, 549. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 21 травня 2023.
  5. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 172. Процитовано 21 травня 2023.