Позаненко Василь Васильович

радянський політик

Василь Васильович Позаненко (1912, Новогеоргіївськ, Херсонська губернія — не раніше 1985) — український радянський і партійний діяч. 1-й секретар Кіровоградського обласного комітету Компартії України (1950–1952). Заступник міністра сільського господарства Української РСР. Депутат Верховної ради СРСР 3-го скликання.

Василь Васильович Позаненко
Василь Васильович Позаненко
Василь Васильович Позаненко
1-й секретар Кіровоградського обкому КПУ
1950 — 1952
Попередник Стоянцев Олексій Андрійович
Наступник Найдек Леонтій Іванович
Заступник міністра сільського господарства УРСР
На посаді з 1955
Народився 1912
Новогеоргіївськ, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер не раніше 1985
Відомий як політик
Громадянство УРСР, СРСР
Політична партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна — 1958Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1945Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1985Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Червоної ЗіркиМедаль «За відвагу»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975Медаль «40 років перемоги у ВВВ» — 1985
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Життєпис ред.

Народився в 1912 році в селі Крилів Київської губернії.

У 1928—1930 роках — тракторист колгоспу «Всесвітній Жовтень» села Вітрівка Щорського району Дніпропетровщини.

У 1930—1933 роках — студент Одеського фінансового технікуму.

У 1933—1935 роках — інспектор з бюджету Петровського районного фінансового відділу.

З 1935 по 1937 рік — завідувач Петровського районного фінансового відділу Миколаївської області.[1]

Член ВКП(б) з 1936 року.

У 1937 році — слухач курсів при Ленінградській фінансовій академії.

З 1937 по 1939 рік — завідувач Петровського районного фінансового відділу Миколаївської області.

З травня 1939 по 1941 рік — завідувач обласного фінансового відділу виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради депутатів трудящих.

З 1941 по 1946 рік — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. У 1941—1942 роках — військовий комісар будівельного батальйону № 1038 Північно-Кавказького фронту. З 1942 по 1943 рік — слухач Сталінградського військово-політичного училища в місті Новоузенськ Саратовської області. У 1943 році — інструктор відділення кадрів політичного відділу 12-ї армії Південно-Західного фронту. З 1943 по 1944 рік — слухач танкового училища в місті Горькому. У 1944 році — командир танкового взводу 252-го танкового полку 5-го механізованого корпусу 6-ї танкової армії 2-го Українського фронту; командир танкового взводу 60-го гвардійського окремого танкового полку 63-ї кавалерійської дивізії 5-го гвардійського кавалерійського корпусу 3-го Українського фронту. У 1944—1946 роках — офіцер розвідки 60-го гвардійського окремого танкового полку 5-го гвардійського кавалерійського корпусу 3-го Українського фронту.

З липня 1946 по 1947 — заступник голови виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради депутатів трудящих із державного забезпечення — завідувач відділу із державного забезпечення і побутового облаштування родин військовослужбовців Кіровоградського облвиконкому.

У 1947 — грудні 1949 року — 1-й секретар Онуфріївського районного комітету КП(б)У Кіровоградської області.

З 23 грудня 1949 по 1952 рік — 1-й секретар Кіровоградського обласного комітету КП(б)У. Звільнений за те, що не дозволив бути присутнім на бюро кореспонденту газети «Правда».[2]

У вересні 1952 був делегатом XVII з'їзду КП(б)У - Київ, 23-27 вересня 1952 р., у жовтні 1952 року — делегатом XIX-го з'їзду ВКП(б) 5 - 14.10.1952.[3]

У 1952—1955 роках — слухач Партійної школи при ЦК КП України.

З квітня 1955 року — начальник Управління керівних кадрів Міністерства сільського господарства Української РСР і заступник міністра сільського господарства Української РСР Співака Марка Сидоровича із кадрів.

Потім — на пенсії.

Звання ред.

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. Фінансова газета 12 листопада 1938р. №154(5568) 3 сторінка. фото. Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 17 липня 2011. 
  2. Старий лист. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 14 липня 2011. 
  3. Делегати XIX-го з'їзду ВКП(б) 5 - 14.10.1952. Архів оригіналу за 21 вересня 2012. Процитовано 14 липня 2011. 

Джерела ред.